Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/2598/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021
Номер судового провадження: 51-2399км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016160480004198

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		6 квітня 2021року
		м. Київ
		справа № 520/2598/17
		провадження № 51-2399км20
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисників  ОСОБА_6 ,
		  ОСОБА_7 ,
		засуджених  ОСОБА_8 ,
		  ОСОБА_9  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_9  на вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 березня 2020 року за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п.12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст.187 КК,
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Березань Біляївського району Одеської області, громадянки України, українки, мешканки АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року  ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187; п. 6, п.12 ч. 2 ст. 115 КК, з призначенням покарання: 
		- за ч. 4 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна; 
		- за п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно за сукупністю злочинів,  ОСОБА_8 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26.11.2015 року) ОСОБА_8 зараховано строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 30 вересня 2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		-  ОСОБА_9  визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК, з призначенням покарання: 
		- за ч. 4 ст.187 КК у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного їй майна;
		- за п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного їй майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно за сукупністю злочинів, ОСОБА_9 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього належного їй майна.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26.11.2015 року), ОСОБА_9 зараховано строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 30 вересня 2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Як встановив суд, ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_9 , визнані винуватими у тому, що вони, діючи за попередньою змовою між собою, маючи умисел вчинити розбійний напад з метою заволодіти майном потерпілої  ОСОБА_10 , 28 вересня 2016 року, об 11 год. 00 хв. прийшли до квартири АДРЕСА_3 , де ОСОБА_9 відвернула увагу потерпілої, а ОСОБА_8 невстановленим металевим предметом, завдав декілька ударів ззаду по голові ОСОБА_10 , яка стала голосно кричати та кликати на допомогу, внаслідок чого у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виник умисел її вбити. Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_8 , наявним у нього невстановленим металевим предметом завдав множинні удари по голові ОСОБА_10 , після чого здавив шию потерпілої руками та мотузкою, від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 померла на місці вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , переконавшись, що потерпіла померла, заволоділи майном потерпілої, а саме: золотими прикрасами, грошовими коштами, всього на загальну суму 26 455 грн та залишили місце вчинення злочинів.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 березня 2020 року вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року щодо  ОСОБА_9 і ОСОБА_8 залишено без зміни.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційних скаргах та доповненнях до них:
		- захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину через суворість, просить скасувати вирок і ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Зокрема, захисник ОСОБА_7 зазначає про те, що стороні захисту, у порушення вимог ст. 290 КПК, не були відкриті всі матеріали кримінального провадження. Крім того, всупереч вимогам ст. 384 КПК, ні під час досудового слідства, ні в суді, засудженому ОСОБА_8 не було роз`яснено право на можливість розгляду кримінального провадження судом присяжних. Також, захисник вважає, що, не дотримуючись положень ст. 65 КК, суд прийшов до необґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 максимального суворого строкового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 115 КК, не врахувавши при цьому, що засуджений раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується. Вказані порушення, всупереч вимогам ст. ст. 370, 419 КПК, залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, що вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення в цілому; 
		- засуджений ОСОБА_8 , посилаючись на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину через суворість, просить скасувати вирок і ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Засуджений посилається на порушення його права на захист, вказує, що при його затриманні у порушення вимог КПК йому не було роз`яснено право на захист, при цьому зазначає, що працівники поліції застосовували до нього незаконні методи слідства, погрожуючи вбивством. Вважає, що його винуватість в інкримінованих злочинах не доведено. Зазначає, що йому не було відкрито матеріали кримінального провадження, у порушення ст. 290 КПК;
		- захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_9 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину через суворість, просить скасувати вирок і ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Захисник зазначає про те, що стороні захисту, у порушення вимог ст. 290 КПК, не були відкриті всі матеріали кримінального провадження, ОСОБА_9 не було роз`яснено право на можливість розгляду кримінального провадження судом присяжних, а призначене ОСОБА_9 покарання є невідповідним тяжкості вчинених злочинів та даним, що характеризують особу засудженої через суворість. Апеляційний суд на допущені порушення уваги не звернув, чим допустився порушень положень ст. ст. 370, 419 КПК.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У судовому засіданні: 
		- захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_9 , підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі;
		- захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 , підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі; 
		- засуджений ОСОБА_8 підтримав свою касаційну скаргу та касаційну скаргу свого захисника ОСОБА_7 та просив їх задовольнити; 
		- засуджена ОСОБА_9 підтримала касаційну скаргу свого захисника; 
		- прокурор просив залишити касаційні скарги захисників та засудженого ОСОБА_8 без задоволення, а судові рішення без зміни, посилаючись на їх законність, обґрунтованість та вмотивованість. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційних скаргах та доповненнях до них, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Вимогами ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
		Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Так, відповідно до ст. 94 КПК, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Доводи касаційних скарг захисників та засудженого, про те, що винуватість  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК, не доведено, колегія суддів касаційного суду вважає неспроможними з огляду на таке. 
		Так, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень при зазначених у вироку обставинах, за які їх засуджено, відповідають фактичним обставинам і підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, наданими стороною обвинувачення, які всебічно та повно досліджені судом, та, на думку колегії суддів, стороною захисту і засудженим ОСОБА_8 у їх касаційних скаргах не спростовані. 
		Зокрема, суд першої інстанції свого висновку дійшов на підставі аналізу: показань потерпілого  ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,  ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; даних, що містяться у протоколах огляду місця події; протоколах обшуків; висновках ряду експертиз, а також на підставі інших досліджених письмових доказів, зміст яких детально відображено у вироку.
		Отже, оцінивши зібрані під час досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд обґрунтовано дійшов висновку, що вина  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК, п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115 КК, в ході судового розгляду поза розумним сумнівом повністю доведена.
		Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , належним чином проаналізував усі доводи поданих на вирок суду першої інстанції апеляційних скарг, дав повну та вичерпну відповідь на кожний з доводів, що в них містяться, при цьому правильно відкинув доводи апеляційних скарг про недоведення винуватості підсудних, з чим погоджується і колегія суддів касаційного суду.
		 
		Доводи касаційних скарг про порушення права на захист ОСОБА_8 таОСОБА_9 , оскільки їм не було відкрито матеріали кримінального провадження та не ознайомлено з обвинувальним актом, колегія суддів касаційного суду визнає необґрунтованими, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі докази сторони обвинувачення, зібрані під час досудового розслідування, були відкриті обвинувачуваним у присутності їх захисників, про що свідчать їх підписи (а.п. 35, 36 т. 1).
		При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 після винесення вироку судом першої інстанції повторно ознайомлювалися зі всіма матеріалами кримінального провадження для написання апеляційних скарг, про що свідчать відповідні розписки. 
		Крім того, необґрунтованими є і доводи касаційних скарг сторони захисту та засудженого про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не було роз`яснено процесуальні права про можливість, особливості та правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.
		Так,у відповідності до ст. 384 КПК, прокурор та суд зобов`язані роз`яснити обвинуваченому увчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз`яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов`язаний роз`яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.
		Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим.Тількив такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор письмово роз`яснив ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження щодо них судом присяжних. Як встановив касаційний суд, це письмове роз`яснення, підписане обвинуваченими, додано до матеріалів кримінального провадження (а.п. 37, 38 т. 1)
		Крім того, як встановив касаційний суд, дотримався законодавчих вимог, передбачених ч. 1 ст. 384 КПК, і суд першої інстанції, який, під час підготовчого судового засідання 24 березня 2017 року, роз`яснив підсудним ОСОБА_9 та ОСОБА_8 право на розгляд провадження щодо них судом присяжних (а.п. 58 т. 1). 
		Отже, посилання захисників та засудженого  ОСОБА_8 у касаційних скаргах на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме положень ст. 384 КПК,є безпідставними.
		Не ґрунтуються на вимогах закону і матеріалах провадження, викладені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_8 та доповненнях до неї, доводи про те, що під час досудового слідства, а також в суді першої та апеляційної інстанцій цей засуджений був позбавлений ефективного захисту через неналежну якість наданої йому правової допомоги.
		Так, з системного аналізу кримінального закону випливає, що ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов`язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.
		Як видно з матеріалів провадження, під час досудового розслідування захист засудженого ОСОБА_8 здійснювала адвокат ОСОБА_17 , захист засудженої  ОСОБА_9 здійснювала адвокат ОСОБА_18 . Під час розгляду провадження апеляційним судом засуджені відмовились від послуг цих адвокатів, внаслідок чого ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року було прийнято рішення про залучення інших адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для здійснення їх захисту. 
		Не погодившись і з новопризначеним адвокатом ОСОБА_7 , засуджений ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відмову і від цього захисника, втім вмотивованою ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, таке клопотання засудженого ОСОБА_8 було правильно визнано необґрунтованим, поданим з метою затягування апеляційного розгляду, оскільки призначений адвокат ОСОБА_7 належно виконує свої професійні обов`язки, відвідує обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора для проведення з ним конфіденційних зустрічей, користується іншими процесуальними можливостями для відстоювання обраної позиції захисту. 
		Крім того, захисник ОСОБА_7 подав касаційну скаргу до Верховного Суду в інтересах засудженого ОСОБА_8 з наведенням відповідного мотивування.
		Таким чином, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що об`єктивних даних на підтвердження доводів касаційної скарги про порушення права на захист через неналежне виконання професійних обов`язків адвокатом, яке б могло призвести до істотного обмеження прав  ОСОБА_8 , передбачених частиною третьою статті 6 Конвенції, статтею 59 Конституції України, статтею 20, частинами третьою, четвертою статті 42 КПК, у матеріалах провадження не міститься. Не встановив таких фактів і суд касаційної інстанції.
		Доводи касаційних скарг про невідповідність призначеного ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покарання через суворість, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, з огляду на наведене.
		Так, відповідно до вимогст. 65 КК суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання, а згідно з положеннями ч. 2 ст. 50 ККпокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Призначаючи засудженим  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання, суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону.
		Так, обираючи  ОСОБА_8  ОСОБА_9 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, дані про особи винних, те, що  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 раніше не судимі, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебувають. Крім того, визначаючи ОСОБА_8 і  ОСОБА_9 покарання, суд врахував, що вони не усвідомили суспільну небезпеку свого діяння, вини не визнали, а обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.
		Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 належним чином проаналізував усі доводи поданих на вирок суду першої інстанції апеляційних скарг, які є майже аналогічними доводам, викладеним у касаційних скаргах та доповненнях, дав повну та вичерпну відповідь на кожний з доводів, що в них містяться, зчим погоджується і колегія суддів касаційного суду. Даних про неправильне застосування кримінального закону не встановлено. 
		Також, не знайшли свого підтвердження доводи про застосування до ОСОБА_8 незаконних методів слідства, а саме погроз вбивством, оскільки перевіркою матеріалів провадження колегією суддів касаційного суду встановлено, що ні під час слідства, ні в суді першої чи апеляційної інстанції, засуджений не заявляв про застосування до нього чи його дружини таких методів. Крім того, ні засуджений, ні його захисник не звертались з відповідними заявами про застосування до ОСОБА_8 незаконних методів слідства, а дані, які б могли свідчити про це, у матеріалах кримінального провадження відсутні. Захисники та засуджені також не зазначали про такі факти і серед доводів апеляційних скарг, крім того конкретних фактів про ймовірне застосування таких методів не наведено і в касаційних скаргах.
		 
		За таких обставин, твердження  ОСОБА_8 про застосування незаконних методів слідства не відповідають критеріям «небезпідставності» в розумінні ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ним не були повідомлені конкретні обставини такого поводження з ним і не надані будь-які підтвердження цим обставинам, що унеможливлювало здійснити їх перевірку, а тому не створювало обов`язку проведення відповідного розслідування.
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, а колегія суддів касаційного суду погоджується з наведеними у ній висновками. 
		Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 в 
		 
		 
		 
		 
		інтересах засудженої ОСОБА_9  необхідно залишити без задоволення, а судові рішення  без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року, 
		ухвалив: 
		вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 березня 2020 року щодо  ОСОБА_8 та  ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_9  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню
		не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_19   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...