Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3080/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: 12.04.2021. Зареєстровано: 13.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2021.
Дата набрання законної сили: 03.12.2021
Результат оскарження 03.12.2021 Апеляційний суд Львівської області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/461/23/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017000000000081

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/3080/17 
		Провадження №1-кп/461/23/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		09.04.2021 року     м. Львів
		 
		Галицький районний суд міста Львова
		в складі:
		головуючого            судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		ОСОБА_6                
		з участю: 
		прокурора             ОСОБА_7 
		обвинуваченої     ОСОБА_8 
		захисника     ОСОБА_9 
		потерпілого             ОСОБА_10 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №461/3080/17 за обвинуваченням:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, розлученої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адвокату юридичної консультації Шевченківського району м.Львова
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України та ч. 4 ст.27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_8 , здійснюючи адвокатську діяльність, на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1620, виданого 03.02.2010 кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області, запевнила гр.. ОСОБА_10 у необхідності передачі через неї суддям Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_11 та ОСОБА_12 1000 доларів США неправомірної вигоди, відповідно  500 доларів США кожному, за прийняття ними рішень як особами, які займають відповідальне становище, а саме закриття ними адміністративних проваджень у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_10 за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
		Так, 28.12.2016 працівниками Управління патрульної поліції в м.Львові складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП серії АП2 № 383553 та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП серії АП2 № 383554, відносно гр. ОСОБА_10 , які скеровано у Шевченківський районний суд м. Львова для розгляду по суті.
		ОСОБА_10 з метою реалізації свого права на захист, приблизно в середині листопада 2016 року звернувся до адвоката ОСОБА_8 , яка в ході розмови повідомила про те, що могла би домовитися із суддями Шевченківського районного суду м. Львова щодо можливості не притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, а також зазначила, що сама буде контролювати процес надходження матеріалів про адміністративні правопорушення до Шевченківського районного суду м. Львова, а також додатково повідомить про вартість своїх послуг.
		У подальшому, 13.01.2016, ОСОБА_8 , перебуваючи на проспекті Свободи у м.Львові, неподалік Театру опери та балету, шляхом обману, з метою створення у ОСОБА_10 безумовного переконання в тому, що вона, як адвокат, в силу здійснення адвокатської діяльності та особистих дружніх взаємовідносин із суддями Шевченківського районного суду м.Львова зможе позитивно вирішити дане питання, повідомила останнього, що матеріали про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП перебувають на розгляді у судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_12 , а матеріали про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП перебувають на розгляді у судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_11 , з якими вона попередньо домовилася, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_10 за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП будуть закриті у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення та його не буде притягнуто до адміністративної відповідальності. При цьому, адвокат ОСОБА_8 висловила пропозицію ОСОБА_10 про необхідність надання їй грошових коштів в розмірі 1200 доларів США, частина із яких в розмірі 200 доларів США  вартість її послуг, а інша частина в розмірі 1000 доларів США  неправомірна вигода для суддів Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , відповідно,  500 доларів США кожному, чим підбурила, тобто схилила його шляхом переконань до надання неправомірної вигоди за прийняття суддями Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , рішень про закриття адміністративних проваджень у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_10 за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, заздалегідь усвідомлюючи, що ніяким чином не зможе вплинути на прийняття такого рішення головуючими по справі суддями. 
		23.01.2017 року, близько 11 години 55 хвилин у під`їздібудинку АДРЕСА_2 ,ОСОБА_8 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , шляхом обману свого клієнта, одержала від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 1200 доларів США, з яких 1000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 27428 гривень, нібито для передачі в якості неправомірної вигоди суддям Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за прийняття ними рішень про закриття адміністративних проваджень у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_10 за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
		Обвинувачена ОСОБА_8 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні не визнала. Суду пояснила, що не вчиняла вищезазначених злочинів. Наголосила, що органами досудового розслідування допущено ряд порушень, що призвело до недопустимості доказів її вини.
		Не дивлячись на невизнання обвинуваченою вини, її винуватість у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
		показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_10 , який надав покази про те, що ОСОБА_8 вимагала в нього гроші по 500 доларів США за кожний протокол, нібито для передачі суддям, а також просила передати 200 доларів США за виконану нею роботу адвоката. В подальшому на її вимогу він передав 1000 доларів США «нібито для суддів Шевченківського районного суду м.Львова за прийняття ними рішення про закриття адміністративних проваджень». Також передав ОСОБА_8 200 доларів США за послуги адвоката. Про вимагання грошей заздалегідь повідомив правоохоронні органи.
		показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , яка надала показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_10 
		витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявою ОСОБА_10 про вчинення злочинну, письмовою згодою ОСОБА_10 на співробітництво.
		ухвалами на проведення обшуку, протоколом огляду, помічення та вручення грошових коштів з додатками до протоколу
		постанновою про визначення підслідності, дорученням на проведення обшуків
		протоколами обшуку службового кабінету ОСОБА_8 та її помешкання, договір про надання правової допомоги від 23.01.2017, в якому відсутня сума коштів вартості послуг адвоката, протокол освідування особи
		протокол огляду грошових коштів, постанови про визнання речей речовими доказами, протокол додаткового огляду речей та грошових коштів
		ухвалою про тимчасовий доступ до речей і документів, протокол тимчасового доступу, адміністративними справами відносно ОСОБА_10 за ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП
		висновком судово-хімічної експертизи, з якого вбачається, що на руках обвинуваченої є сліди хімічного препарату, яким попередньо помісено грошові кошти, витяг з ЄРДР, постанова про об?єднання кримінальних проваджень, витяг з ЄРДР
		заявою про залучення потерпілого ОСОБА_14 за ч.1 ст. 190 КК України
		ухвалою Апеляційного суду про надання дозволу САП на проведення НСРД стосовно ОСОБА_8 
		протоколом про результати проведення візуального спостереження за ОСОБА_8 № 488/39/112-2017 на 3 арк.; протоколом про результати проведення аудіо-відеоконтролю особи ОСОБА_8 у її службовому кабінеті № 494/39/112-2017 на 20 арк., протоколом про результати проведення аудіо-відеоконтролю особи ОСОБА_8 № 490/39/112-2017 на 28 арк.; протокол про результати проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» аб.№ НОМЕР_1 , яким користувалась ОСОБА_8 № НОМЕР_2 на 26 арк., протоколом про результати контролю за вчиненням злочину № 489/39/112-2017 на 3 арк.
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень. 
		Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченої, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані її дії, оскілька вона схиляла до замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України та заволоділа чужим майном шляхом обману, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.
		Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що витяги з ЄРДР є недопустимими доказами. Відсутність певних відомостей в ЄРДР не тягне його недопустимість. З врахуванням таємниці досудового розслідування та особливостей розслідування корупційних злочинів  вносити повні відомості про обставини кримінального правопорушення не завжди є доцільним. Крім того, на начальній стадії розслідування всі відомості можуть бути невідомими. Визначальним є внесення до ЄРДР саме того факту, який є свідченням вчинення відповідного кримінального правопорушення. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 246 КПК України прокурор має право приймати рішення про проведення НСРД. Згідно з ч. 6 ст.246 КПК України за рішенням слідчого чи прокурора до проведення НСРД можуть залучатись інші особи. Тому суд, всупереч доводам сторони захисту, не вбачає порушень у залученні прокурором до проведення слідчих дій ОСОБА_10 .
		Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що регіональний прокурор не мав права оголошувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 , оскільки не був процесуальним керівником в кримінальному провадженні. Статус адвоката відносить особу до окремої категорії осіб, стосовно яких існує спеціальний порядок кримінального провадження, априписами статті 481 КПК України (в редакції на день повідомлення про підозру) регламентовано, що письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється  Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором АР Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень. Ця стаття не передбачає обов*язку прокурора області здійснювати процесуальне керівництво в кримінальному провадженні, в якому він оголошує про підозру адвокату.
		Судом не виявлено порушень з боку сторони обвинувачення, які можуть бути правовою підставою для визнання недопустимими протоколів обшуку. Станом на день проведення обшуку діяла редакція ч. 1 ст. 236 КПК України, яка передбачала наступне: «Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження». Тобто, КПК України не передбачав обов`язкової участі захисника під час цієї слідчої дії. Крім того, захисник ОСОБА_8 був присутнім при оформленні протоколу обшуку та не був обмежений в можливості висловити незгоду з діями сторони обвинувачення. 
		Обшук проведений працівниками УЗЕ у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді та за доручення прокурора, який відповідно до ст. 36 КПК України має право доручати проведення слідчих дій відповідним оперативним підрозділам. При цьому, всупереч доводам сторони захисту, ст. 36 КПК України передбачає можливість доручати проведення слідчих дій відповідним оперативним підрозділам, а не конкретним оперативним працівникам. Таке доручення згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством не повинно зазначатись в ухвалі слідчого судді. 
		Належна ОСОБА_8 сумка перебувала на робочому столі в її службовому кабінеті, в якому проводився обшук на підставі ухвали слідчого судді. Особистий обшук ОСОБА_8 не проводився. Тому доводи сторони захисту про фактичне проведення особистого обшуку ОСОБА_8 всупереч ухвалі суду - суд вважає необґрунтованими.
		Вилучені під час обшуку грошові кошти були перераховані та в присутності понятих поміщені в пакет, опечатані, на пакеті проставлені підписи понятих.
		Огляд цих коштів проведений слідчим без понятих, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України слідчий не зобов`язаний запрошувати понятих для проведення огляду коштів. На протоколах огляду коштів відповідно до вимог ст. 104 КПК України зазначені місце огляду (м. Львів) та дата проведення огляду. На думку суду, відсутність конкретної години та хвилини проведення огляду не тягне за собою недійсність такого огляду. 
		Освідування ОСОБА_8 здійснено на підставі постанови прокурора від 23.01.2017 р. згідно з вимогами ст. 241 КПК України. В постанові прокурора зазначено, що освідування проводиться з метою виявлення на тілі ОСОБА_8 слідів кримінального правопорушення та, при можливості, відібрання зразків із слідами кримінального правопорушення для подальшого проведення експертизи. Під час освідування складений відповідний протокол, під час якого проводились змиви з рук ОСОБА_8 . При цьому освідування проводилось з застосуванням відеозапису. Їй було запропоновано добровільно надати відповідні зразки і вона добровільно їх надала. Така слідча дія проводилась з метою підтвердження або спростування доводів ОСОБА_8 і проведена оперативними працівниками на підставі доручення прокурора відповідно до вимог ст. 36 КПК України. Та обставина, що в подальшому ОСОБА_15 з статусу свідка перейшла в статус підозрюваної та обвинуваченої  не свідчить про недопустимість відповідних доказів. Суд, всупереч доводам сторони захисту, не вбачає порушень при проведенні освідування ОСОБА_8 . Відповідно, суд також не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом висновку судової криміналістичної експертизи хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 24.04.2017 р. 
		Суд не вбачає, що показання свідка ОСОБА_13 чи потерпілого ОСОБА_10 в суді є «завченими» чи «підготовленими». Вони впевнено надали показання з приводу відомих обставин та відповіли на поставлені запитання, що не може само по собі свідчити про процесуальні порушення. Доводи сторони захисту про «співпрацю» свідка з правоохоронними органами непідтверджені та необґрунтовані. Крім того, сама по собі «участь у різних процесуальних статусах» в інших кримінальних провадженнях не свідчить про провокацію злочину чи про запланованість заздалегідь всіх дій свідка та потерпілого. Протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП та ст. 130 КУпАП складені за реально існуючими обставинами, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась задовго до початку вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень. Тому суд не погоджується з доводами сторони захисту про провокацію вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень.
		Оперативний працівник, який відібрав заяву від ОСОБА_10 , на момент проведення НСРД не був свідком в кримінальному провадженні. Крім того, суд не допитував останнього в якості свідка і не використовує його показання в якості доказу винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень. Тому суд не погоджується з доводами сторони захисту про допущені процесуальні порушення в цій частині.
		При призначенні покарання обвинуваченій суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.
		Суд враховує, що скоєне ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким злочином.
		ОСОБА_8 раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено. 
		Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає за необхідно визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.
		Також, оскільки обвинувачена раніше не судима, позитивно характеризується, розлучена, має на утриманні доньку, яка на момент вчинення кримінального правопорушення була неповнолітньою - суд не вважає необхідним застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_8 альтернативне додаткове покарання , передбачене санкцією ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, у виді конфіскації майна. Накладений на її майно арешт необхідно скасувати. 
		Суд при постановленні вироку також враховує норми, передбачені ч. 5 ст. 74 КК України відповідно до яких особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.
		Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.
		Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, який є кримінальним проступком, і з часу його вчинення минуло три роки, суд вважає необхідним звільнити її від призначеного судом за ч. 1 ст. 190 КК України покарання. 
		Цивільний позов у провадженні заявлений не був.
		Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченої слід стягнути витрати на залучення експерта. 
		Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд 
		 
		З А С У Д И В:
		Визнати ОСОБА_8 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.
		Призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 510 грн.
		На підставі п.2 ч.1 ст. 49, ч.1, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного їй покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 510 грн., у зв`язку із закінченням строків давності.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_8  не обирати.
		Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з дня її затримання після набрання вироком законної сили.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.03.2017 р. на майно ОСОБА_8 , а саме: на будинок АДРЕСА_1 . 
		Після набрання вироком законної сили речові докази:
		грошові кошти в розмірі 400 доларів США, купюрами по 100 доларів США із наступними серіями та номерами: НВ 25604018 N, НВ 69452399 Н, FF 11513920C, KL88885788 C, які вилучені 24.01.2017 в ході обшуку робочого місця ОСОБА_8 у приміщенні юридичної консультації Шевченківського району м.Львова, за адресою м.Львів, вул. Січових Стрільців, 12, які знаходяться в поліетиленовому пакеті під №3  повернути потерпілому;
		грошові кошти в розмірі 300 доларів США, купюрами по 100 доларів США із наступними серіями та номерами: HD 79100865 А, КВ 28401240 К, КВ 13846563 К, які вилучені 24.01.2017 в ході обшуку робочого місця ОСОБА_8 у приміщенні юридичної консультації Шевченківського району м.Львова за адресою м.Львів, вул. Січових Стрільців, 12, які знаходяться в поліетиленовому пакеті під №5  повернути потерпілому;
		грошові кошти в розмірі 2700 гривень, які вилучені 24.01.2017 в ході обшуку робочого місця ОСОБА_8 у приміщенні юридичної консультації Шевченківського району м.Львова за адресою м.Львів, вул. Січових Стрільців, 12, які знаходяться в поліетиленовому пакеті під №6  повернути потерпілому;
		грошові кошти в розмірі 200 доларів США, купюрами по 100 доларів США із наступними серіями та номерами: НВ 37355681 J, НВ 60416215 Е, які вилучені 24.01.2017 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться у прозорому файлі - повернути потерпілому;
		змиви з пальців та долонь правої та лівої руки ОСОБА_8  знищити;
		рукавиці, сумочку ОСОБА_8  повернути обвинуваченій;
		обезолений фільтр із зразком спецхімречовини «Світлячок-М»; одноразові гумові рукавиці в яких проводилося помічення грошових коштів в розмірі 1200 доларів США, які зберігаються в СУ ГУНП у Львівській області  знищити.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 5571 грн. судових витрат на залучення експерта.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...