Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 167/1058/20 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 12.04.2021. Зареєстровано: 13.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2021.
Дата набрання законної сили: 12.04.2021
Номер судового провадження: 22-з/802/18/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 167/1058/20  Провадження № 22-з/802/18/21 Головуючий у 1 інстанції: Требик В. Б. Категорія: 76 Доповідач: Осіпук В. В.
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 квітня 2021 року                                                                  місто Луцьк
		 
		Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - судді Осіпука В. В. ,
		       суддів - Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,
		розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року,
		                                         В С Т А Н О В И В:
		У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом.
		Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП відповідно до наказу від 28 лютого 2020 року № 8 «Про припинення трудового договору № 03541300487 від 1 липня 2013 року». Поновлено ОСОБА_1 на посаді менеджера із збуту у ФОП ОСОБА_2 . Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 38740 грн 52 коп., із утриманням з цієї суми загальнообов`язкових платежів (податків) відповідно до закону. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн відшкодування моральної шкоди.
		Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць в розмірі 4470 грн 6 коп. допущено до негайного виконання. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Постановою Волинського апеляційного суду від 30 березня 2021 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року залишено без змін.
		01 квітня 2021 року до Волинського апеляційного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі переглянутій апеляційним судом про стягнення з відповідача ОСОБА_2   на її користь витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16000 грн.
		Розгляд зазначеної заяви позивача проведено без виклику сторін спору.
		Дослідивши зміст заяви ОСОБА_1   про ухвалення додаткового рішення та приєднаних до неї письмових доказів, які підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає до задоволення частково з таких підстав.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Згідно частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		За ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
		У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу представника відповідача на рішення суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 сказала про понесені нею витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які їй мають бути відшкодовані у випадку залишення зазначеної апеляційної скарги без задоволення.
		Представник позивача - адвокат Шестернін В. Д., у судових дебатах в суді апеляційної інстанції зробив заяву про відшкодування позивачу, інтереси якої він представляє, понесених судових витрат, докази щодо яких позивач має надати протягом п`яти днів після ухвалення рішення.
		Із заяви про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла до апеляційного суду 1 квітня 2020 року від позивача ОСОБА_1 вбачається, що нею на професійну правничу допомогу адвоката понесено витрати в сумі 16000 грн, і ця обставина підтверджується наданими останньою письмовими доказами: договором про надання правової допомоги від 21 вересня 2020 року; додатковою угодою № 1 від 21 вересня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 21 вересня 2020 року;  додатковою угодою № 2 від 27 грудня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 21 вересня 2020 року; додатковою угодою № 3 від 21 січня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 21 вересня 2020 року; квитанцією до прибуткового ордеру № 10 від 31 березня 2021 року на суму 16000 грн; актом приймання-передачі наданих послуг від 31 березня 2021 року; детальним описом наданих послуг (виконаних робіт) від 31 березня 2021 року та ордером на надання правової допомоги серії ВЛ № 000016890 від 21 вересня 2020 року, приєднаними до матеріалів справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката Шестерніна В. Д. в суді апеляційної інстанції зводилася до написання відзивів на апеляційні скарги, що подавалися протилежною стороною спору на основне і додаткове рішення суду першої інстанції та участі у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
		Зважаючи на складність справи та виконаних адвокатом робіт, час витрачений ним на їх виконання, обсяг наданих ним послуг під час слухання справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 
		За таких обставин, на думку колегії суддів, витрати ОСОБА_1. на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 5000 грн, оскільки такі витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є спів мірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг з часу відкриття апеляційним судом апеляційного провадження та до прийняття рішення за апеляційними скаргами представника відповідача на основне і додаткове рішення суду першої інстанції, та відповідають критерію реальності витрат, розумності їхнього розміру.
		Керуючись ст. ст. 141, 270, 382 ЦПК України, суд
		                                      П О С Т А Н О В И В:
		Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та ухвалити у справі додаткове рішення.
		Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`яти тисяч) гривень.
		Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного її тексту.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...