Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/15522/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2021.
Дата набрання законної сили: 05.04.2021
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 11-cc/824/2521/2021 (757/15522/21-к) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач:  ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 
		за участю
		прокурора  ОСОБА_6 
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		підозрюваного ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2021 року, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2021 року задоволено клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з моменту поміщення до місця попереднього ув`язнення за вказаною ухвалою суду, до 24 травня 2021 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 2203 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5000000 (п`ять мільйонів гривень), із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, має на утриманні неповнолітню дитину, є фізичною особою підприємцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 333 КК України.
		Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про застосування щодо підозрюваного  ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , подали апеляційні скарги.
		Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
		В обгрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає про наявністьу даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозриу вчиненні підозрюванимінкримінованих кримінальних правопорушень та наявність ризиків,передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Стверджує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти спілкуванню підозрюваного з іншими учасниками. 
		Далі в апеляційній скарзі прокурор звертає увагу суду на те, що злочинна діяльність підозрюваного та збройного формування спрямована на вчинення злочинів проти громадської безпеки, життя та здоров`я людей, а інкриміновані підозрюваному злочини вчинені із використанням зброї, боєприпасів, призначення яких є застосування насильства, заподіяння поранень та позбавлення людей життя, у зв`язку із чим до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. 
		У підсумку сторона обвинувачення вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
		Захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , в поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї, просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 про застосування ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		В обгрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюванимінкримінованих кримінальних правопорушень. Так, адвокат наголошує на тому, що підозра за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 260 КК України є необґрунтованою, оскільки ТОВ «Донкорп Україна» є офіційною фірмою, яка зареєстрована у відповідності до чинного законодавство, та основним видом діяльності якої є приватна охоронна служба, має ліцензію. Стверджує, що ОСОБА_9 не значиться як засновник чи керівник вказаної охоронної фірми, не організовував та не залучав бійців до участі у її діяльності, а так звані «бійці» - це звичайні працівники правоохоронної фірми. Захисник вказує на відсутність доказів того, що ОСОБА_9 займався постачанням зброї для ТОВ «Донкорп Україна» чи «Donbass Battalion Corporation» та відсутність доказів того, що він має відношення до «Donbass Battalion Corporation». Також стверджує, що підозра за ч. 2 ст. 333 КК України є необґрунтованою, оскільки  ОСОБА_9 не є засновником та керівником TOB «Укрпромзапчастина» та ТОВ «Торгпром ЮА». Вказує на відсутність доказів обготівки ОСОБА_9 грошових коштів з ТОВ «Укрпромзапчастина» та ТОВ «Торгпром ЮА» та додає, що стороною обвинувачення не встановлено за якою адресою нібито ОСОБА_9 зберігав прилади військового призначення (клістрони), оскільки останнім такі прилади не зберігались. 
		Далі в апеляційній скарзі захисник звертає увагу суду на відсутність доказів перерахування грошових коштів ОСОБА_9 , як про це зазначають свідки  ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Адвокат зазначає, що ОСОБА_9 в інтерв`ю «Бігус-інфо» повідомляє, що приватна охоронна компанія, якою він займається, не приймає участі у бойових діях.
		Також захисник вказує на відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків,передбачених ст. 177 КПК України, те, що стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Апелянт зазначає, що слідчим суддею застосовано непомірний розмір застави, а обов`язок «утримання від спілкування з особами, визначеними слідчим», покладений з порушенням норм КПК України. Додає про відсутність у матеріалах провадження протоколів допиту свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14 та висновку експерта КНДІСЕ №37415/20-62дск від 22.02.2021.
		У підсумку, захисник акцентує увагу на тому, що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв`язки, одружений, має малолітню дитину, постійне місце проживання в м. Києві, раніше не судимий.
		Захисник ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її необгрунтованість, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		В обгрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що слідчим суддею не зазначено обставини та докази, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 та не надано їм належної оцінки. Вказує про формальний підхід до дослідження обґрунтованості підозри, оскільки стороною обвинувачення не вказується на підставі яких відомостей встановлено, що зазначені у повідомленні про підозру особи, в тому числі і ОСОБА_9 , вступили в злочинну змову, прийняли рішення створити та зареєструвати на території Сполучених Штатів Америки приватну компанію «Donbass Battalion corporation», прийняли рішення побудувати та належним чином обладнувати в Україні тренувальну базу (табір) на зразок військової. 
		Крім того, адвокат зазначає про необгрунтованість тверджень сторони обвинувачення про злочинний намір ОСОБА_9 на заволодіння шляхом обману коштами  ОСОБА_11 в особливо великих розмірах, адже за таких обставин, дії останнього повинні бути кваліфіковані за ст. 190 КК України, проте у повідомленні про підозру від 25.03.2021 такі відомості відсутні. Додає про відсутність доказів надходження грошових коштів на рахунок ОСОБА_9 .
		Далі в апеляційній скарзі захисник зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Стверджує, що сама лише тяжкість покарання не може бути підставою для застосування найсуворішої міри запобіжного заходу. Вказує, що ОСОБА_9 одружений, має дитину, веде соціально активний спосіб життя, займається підприємницькою діяльністю на території України та має у володінні нерухоме майно, до кримінальної відповідальності не притягався.
		У підсумку автор апеляційної скарги вказує про відсутність виключних обставин для визначення слідчим суддею застави в розмірі 5000000 грн.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали подані апеляційні скарги, просили їх задовольнити та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, позицію прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, щоапеляційні скарги захисників та прокурора задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №22020101110000151, відомості про яке 19.08.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 260, ч. 3 ст. 260 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 260 КК України, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 201, ч. 1 ст. 333, ч. 5 ст. 191 КК України.
		24 березня 2021 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 260 КК України.
		25 березня 2021 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 333 КК України.
		25 березня 2021 року слідчий в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо  ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2021 року задоволено клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 та застосовано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з моменту поміщення до місця попереднього ув`язнення за вказаною ухвалою суду, до 24 травня 2021 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 2203 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5000000 (п`ять мільйонів гривень), із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Під час розгляду клопотання про застосування щодо  ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддяправильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень.
		Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
		Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
		Слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого. 
		Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність  ОСОБА_9 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
		Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно  ОСОБА_9 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. 
		Твердження сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюванимінкримінованих кримінальних правопорушень, не знайшли свого підтвердження, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у протоколах допиту свідка ОСОБА_11 від 01.02.2020, від 21.10.2020, від 08.12.2020, протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 06.10.2020, протоколах огляду від 19.10.2020, від 15.02.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_20 від 16.02.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_21 від 26.01.2021, протоколі огляду від 26.02.2021, протоколі за результатами проведення огляду матеріалів, отриманих в ході проведення НС(Р)Д по зняттю інформації з електронних інформаційних систем за кримінальним провадженням №22020101110000151 від 01.03.2021, з додатком до протоколу № 14/2/4-1953 від 01.03.2021.
		Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.
		Твердження захисника  ОСОБА_7 щодо необгрунтованості підозри, оскільки ТОВ «Донкорп Україна» є офіційною фірмою, яка зареєстрована у відповідності до чинного законодавство, основним видом діяльності якої є приватна охоронна служба, наявність ліцензії, те, що ОСОБА_9 не значиться як засновник чи керівник вказаної охоронної фірми, не організовував та не залучав бійців до участі у її діяльності, а так звані «бійці» - це звичайні працівники правоохоронної фірми, те, що ОСОБА_9 не є засновником та керівником TOB «Укрпромзапчастина» та ТОВ «Торгпром ЮА», колегія суддів визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, як і доводи апеляційної скарги з приводу відсутності доказів того, що ОСОБА_9 займався постачанням зброї для ТОВ «Донкорп Україна» чи «Donbass Battalion Corporation», має відношення до «Donbass Battalion Corporation», обготівкування ОСОБА_9 грошових коштів з ТОВ «Укрпромзапчастина» та ТОВ «Торгпром ЮА» та зберігання приладів військового призначення (клістрони), проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.
		З цих же підстав, на даному етапі провадження, не заслуговують на увагу і твердження адвоката ОСОБА_8 про те, що стороною обвинувачення не вказується на підставі яких відомостей встановлено, що зазначені у повідомленні про підозру особи, в тому числі і ОСОБА_9 , вступили в злочинну змову, прийняли рішення створити та зареєструвати на території Сполучених Штатів Америки приватну компанію «Donbass Battalion corporation», побудувати та належним чином обладнувати в Україні тренувальну базу (табір) на зразок військової, з урахуванням того, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що має місце у даному випадку.
		Посилання адвоката  ОСОБА_8 на необгрунтованість тверджень сторони обвинувачення про злочинний намір ОСОБА_9 на заволодіння шляхом обману коштами ОСОБА_11 в особливо великих розмірах через відсутність у повідомленні про підозру від 25.03.2021 кваліфікації його дій за ст. 190 КК України, заслуговують на увагу, проте не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки ці обставини і не були покладені слідчим суддею в обгрунтування оскаржуваного судового рішення.
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
		В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
		На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. 
		Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права  ОСОБА_9 на свободу, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту стосовно недоведеності стороною обвинувачення неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, слід визнати непереконливими.
		Доводи захисників щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного слід визнати непереконливими, оскільки вони зводяться до незгоди з наданими стороною обвинувачення матеріалами.
		Твердження захисника ОСОБА_8 про те, що сама лише тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень не може бути підставою для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід визнати непереконливими, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. 
		В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_9 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
		Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний  ОСОБА_9 має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання в м. Києві, раніше кримінальної відповідальності не притягався, веде соціально активний спосіб життя, займається підприємницькою діяльністю на території України та має у володінні нерухоме майно, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки дані обставини були предметом дослідження слідчого судді, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та не спростовують висновків слідчого судді про ризики неналежної процесуальної поведінки.
		Твердження захисника ОСОБА_7 про відсутність у матеріалах провадження протоколів допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , висновку експерта КНДІСЕ №37415/20-62дск від 22.02.2021, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, разом з тим, наведені обставини не тягнуть за собою необхідність скасування ухвали та відмови у застосуванні запобіжного заходу, з огляду на доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості повідомленої  ОСОБА_9 підозри, та з огляду на інші долучені до клопотання докази.
		Твердження сторони обвинувачення про те, що злочинна діяльність підозрюваного та збройного формування спрямована на вчинення злочинів проти громадської безпеки, життя, здоров`я людей, а інкриміновані підозрюваному злочини вчинені із використанням зброї, боєприпасів, призначення яких є застосування насильства, на переконання колегії суддів, не свідчить про неможливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням кваліфікації дій підозрюваного та дотримання слідчим суддею вимог ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України.
		Так, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті, а саме щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини, щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею, щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
		Аналізуючи наведені вимоги закону та те, що інкриміновані підозрюваному  ОСОБА_9 кримінальні правопорушення, не відносяться до злочинів, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України, вимоги апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у виді застави, є необгрунтованими.
		Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному застави у межах 2203 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з наступного.
		Так, відповідно до частини 5 ст. 183 КПК України, передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
		Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, прийшов до висновку про те, що даний випадок є виключним та застосував заставу у розмірі 2203 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з чим погоджується і колегія суддів.
		Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_9 та таким, що суперечить положенням ч. 5ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.
		Посилання адвоката ОСОБА_7 на порушення норм КПК України при покладенні на підозрюваного обов`язку «утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим», не тягне за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з урахуванням пояснень прокурора, наданих у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідно до яких, слідчим визначено коло осіб, від спілкування з якими ОСОБА_9 необхідно утримуватись та доведено такі дані до підозрюваного, проти чого не заперечувала сторона захисту, вказавши, що на момент звернення з апеляційною скаргою, захиснику про цей факт відомо не було.
		З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання прокурора на те, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів не зможе в повній мірі запобігти спілкуванню підозрюваного з іншими учасниками. 
		Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв`язку із чим посилання апелянтів на необгрунтованість ухвали слідчого судді, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, слід визнати непереконливими. 
		За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційних скаргах прокурора та захисників, колегія суддів не вбачає.
		Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
		Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,  
		УХВАЛИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 та застосовано щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з моменту поміщення його до місця попереднього ув`язнення за вказаною ухвалою суду, до 24 травня 2021 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 2203 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5000000 (п`ять мільйонів гривень), із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,  залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 ,  залишити без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		 ____________________ _______________________ ______________________
		 ОСОБА_2   ОСОБА_3   ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...