Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/20133/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2021. Зареєстровано: 13.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2021.
Дата набрання законної сили: 09.08.2021 (частково)
Результат оскарження 09.08.2021 Північний апеляційний господарський суд: скасовано судове рішення першої інстанції частково та ухвалено нове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		01.04.2021Справа №  910/20133/20
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., 
		 
		розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоннененергі» (вул. Льва Толстого, буд. 63, оф. 1/7, м. Київ, 03035) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032) про стягнення 14 675 624, 51 грн,
		 
		Представники сторін:
		 
		від позивача: Іванов А.О.,
		від відповідача: Зеленковський О.О.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		18.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоннененергі» 14675624,51 грн, які складаються із заборгованості за договором № 1086/01 від 03.12.2019 у розмірі 12799994,03 грн, пені у розмірі 657000,04 грн, штрафу у розмірі 912353,31 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 142027,12 грн та 3% річних у розмірі 164250,01 грн; стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоннененергі» витрати позивача, понесені у зв`язку із розглядом справи.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 1086/01 від 03.12.2019 в частині своєчасної та повної оплати за поставлену електроенергію у період з лютого по жовтень 2020 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2021. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; запропоновано позивачу у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. 
		20.01.2021 відповідач подав до суду клопотання про залучення третіх осіб на стороні відповідача, а саме: Кабінет Міністрів України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		У судовому засіданні 21.01.2021 оголошено перерву до 04.02.2021.
		22.01.2021 відповідач подав до суду клопотання про залучення третіх осіб на стороні відповідача, а саме: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
		Також, 22.01.2021 відповідач подав до суду відзив на позову заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що змістом позовної заяви та доданими до них доказами не підтверджено факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до положень п. 10.4 Порядку купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у продавців за «зеленим» тарифом, таким чином, позивачем не обґрунтовано дати виникнення зобовязання відповідача, та відповідно дати виникнення прострочення зобов`язання. Також позивачем не враховано всі оплати відповідача, наслідком чого є невірний розрахунок штрафних санкцій за обумовлений період, який також здійсненний без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України. Зазначив, що на ПрАТ НЕК «Укренерго» покладено обов`язок забезпечити надходження грошових коштів гарантованому покупцю для оплати останнім ектричної енергії продавцем за «зеленим» тарифом в повному обсязі, тоді як відповідач повинен провести розрахунки з цими виробниками з урахуванням сплачених ПрАТ НЕК «Укренерго» грошових коштів для забезпечення гарантованому покупцю здійснення вказаної оплати. Окрім того, відповідач зазначив, що предметом спору у даній справі є вимоги про виконання господарського зобов`язання, порядок та спосіб виконання якого встановлено на законодавчому рівні - виконання таких зобов`язань повинно здійснюватися протягом 2021 - 2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу 5 років. Вимоги продавця  за «зеленим» тарифом про стягнення штрафних санкцій, 3% річних за прострочення оплати електричної енергії безумовно не пов`язані із компенсацією збитків, а спрямовані виключно на додаткове збагачення за рахунок неустойки.
		26.01.2021 відповідач подав клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн, посилаючись, зокрема, на те, що він є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється здебільшого за рахунок бюджетних коштів.
		02.02.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що строк оплати відповідачем 100% відпущеної електричної енергії настав. Посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні зобовязання, які по суті вмотивовані несвоєчасністю здійснення плати його контрагентом НЕК «Укренерго», не враховують імперативні приписи ст. 617 ЦК України, та не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання. Узгоджений договором розмір пені та штрафу узгоджується з приписами ст. 231 ГК України.
		Також 02.02.2021 позивач подав заперечення щодо клопотань відповідача про зменшення штрафних санкцій та про залучення до участі у справі третіх осіб.
		02.02.2021 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог до 14   020   715,55 грн.
		У судовому засіданні 04.02.2021 оголошено перерву до 18.02.2021, відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб.
		Згідно з частиною 1 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
		Відповідно до частини 2 цієї статті, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
		Частиною 3 статті 50 ГПК України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
		Отже, положеннями статті 50 ГПК України визначено, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
		Тобто, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.
		Оскільки відповідачем у його клопотаннях не доведено, що прийняте в даній справі рішення може вплинути на права та обов`язки зазначених останнім осіб, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вищевказаних клопотань.       
		15.02.2021 відповідач подав до суду заяву про відсутність правових підстав для прийняття заяви позивача про зменшення позовних вимог та заперечення  на відповідь на відзив.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2021.
		02.03.2021 позивач подав письмові пояснення по справі щодо розрахунку заборгованості.
		04.03.2021 позивач подав до суду заяву про залишення його клопотання про зменшення позовних вимог без розгляду; відмову від частини позовних вимог у розмірі 1   644   135,47 грн (з яких заборгованість у розмірі 1   582   999,96 грн. та нарахування на суму 61   135,51 грн) та повернення судового збору у розмірі 12   331,02 грн.
		У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О., розгляд справи 04.03.2021 не відбувся. Судове засідання призначено на 18.03.2021.
		У судовому засіданні 18.03.2021 оголошено перерву до 25.03.2021.
		25.03.2021 відповідач подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме актів коригування від 20.10.2020 до акта купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року та від 03.11.2020 до акта купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року.
		У судовому засіданні 25.03.2021 оголошено перерву до 01.04.2021.
		У судове засідання 01.04.2021 з`явилися представники сторін, надали пояснення по справі.
		Зважаючи на те, що позивач просив залишити без розгляду його клопотання про зменшення позовних вимог, у судовому засіданні не підтримав його, суд дійшов висновку про залишення вказаного клопотання позивача без розгляду.
		В судовому засіданні 01.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. 
		 
		Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
		 
		03.12.2019 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоннененергі» (далі - позивач) було укладено договір №1086/01, відповідно до п. 1.1 якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язався продавати, а гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. в Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим тарифом», затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.
		28.12.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №1725/01 до договору, відповідно до умов якої глави 2-5 договору набувають чинності з 01.01.2020.
		Також, 06.05.2020 сторони уклали додаткову угоду №1400/01/20 до договору.
		Відповідно до п. 2.3 договору виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
		Виробник за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. (п. 2.4 договору).
		Згідно п. 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до гл. 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.
		Відповідно до п.3.1 вказаного договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень гл. 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до гл.7 Порядку.
		Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ ( п. 3.2 договору ).
		Оплата товарної продукції (електричної енергії»), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень гл. 10 Порядку ( п. 3.3 договору ).
		Відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено порядок розрахунку платежів та порядок їх здійснення гарантованим покупцем споживачам за «зеленим» тарифом:
		п. 8.3. фактичний обсяг відпущеної/відібраної споживачем за «зеленим» тарифом електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
		п. 10.1. до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
		До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
		п. 10.2. з урахуванням вимог глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших 3-х робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата споживачу за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць, та направляє споживачу за «зеленим» тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.
		п.10.3. після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.
		п.10.4. після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
		У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.
		Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої, згідно з Порядком суми ( але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку ) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф в розмірі 7% від неоплаченої, згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за зеленим тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що за період лютий-жовтень 2020 року відповідачу була поставлена електрична енергія на загальну суму 18   974   815,54 грн., а саме: за лютий 2020 року на загальну суму 811   194,98 грн (акт купівлі-продажу електричної енергії від 29.02.2020), за березень 2020 року на загальну суму 1   867   037,42 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2020), за квітень 2020 року на загальну суму 2   573   434,04 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2020), за травень 2020 року на загальну суму 2   085   232,12 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2020), за червень 2020 року на загальну суму 2   889   530,03 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 30.06.2020), за липень 2020 року на загальну суму 3   103   718,17 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2020), за серпень 2020 року на загальну суму 2   368   786,74 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.08.2020), за вересень 2020 року на загальну суму 2   118   065,90 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 30.09.2020), за жовтень 2020 року на загальну суму 1   157   816,14 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.10.2020).
		Згідно акта коригування від 20.10.2020 до акта купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року, загальна вартість електроенергії (з ПДВ) зменшена на 90,13 грн.
		Згідно акта коригування від 03.11.2020 до акта купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року, загальна вартість електроенергії (з ПДВ) зменшена на 102,08 грн.
		Натомість, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання з оплати електроенергії, відпущеної у період лютий-жовтень 2020 року, у зв`язку із чим станом на 17.12.2020 його заборгованість становила 12   799   994,03 грн.
		За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, останньому нараховані пеня в розмірі 657   000,04 грн, 3% річних у розмірі 164   250,01 грн., інфляційні втрати у розмірі 142   027,12 грн. та штраф у розмірі 912   353,31 грн.
		Під час розгляду справи позивач подав заяву про відмову від частини позовних вимог у сумі 1   644   135,47 грн, у зв`язку із чим предметом позову є заборгованість у загальному розмірі 13   031   489,04 грн., яка складається із заборгованості за договором у сумі 11   216   994,07 грн., пені у розмірі 672   314,92 грн., штрафу у розмірі 842   931,68 грн., інфляційних втрат у розмірі 131   169,63 грн та 3% річних у розмірі 168   078,73 грн.
		 
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частин 1 та 2   статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених   статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно пункту 1 частини 2   статті 11 ЦК України   підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		Відповідно до   статті 629 Цивільного кодексу України   договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1   ст. 712 ЦК України   ).
		Відповідно до   ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України   ).
		Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ) (ст. 610 ЦК України   ).
		Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України      )
		Згідно   ст. 193 ГК України   суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до   ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно      до умов договору та вимог цього   кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (   ст. 525 ЦК України   ).
		Частиною 2   ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії»   гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
		В даному випадку, в силу ч. 3   ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії»   договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом є обов`язковим до укладення між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем і має відповідати типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим Регулятором.
		За змістом ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої   статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
		Судом установлено, що за період лютий-жовтень 2020 року відповідачу була поставлена електрична енергія на загальну суму 18   974   815,54 грн., а саме: за лютий 2020 року на загальну суму 811   194,98 грн (акт купівлі-продажу електричної енергії від 29.02.2020), за березень 2020 року на загальну суму 1   867   037,42 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2020), за квітень 2020 року на загальну суму 2   573   434,04 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2020), за травень 2020 року на загальну суму 2   085   232,12 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2020), за червень 2020 року на загальну суму 2   889   530,03 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 30.06.2020), за липень 2020 року на загальну суму 3   103   718,17 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2020), за серпень 2020 року на загальну суму 2   368   786,74 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.08.2020), за вересень 2020 року на загальну суму 2   118   065,90 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 30.09.2020), за жовтень 2020 року на загальну суму 1   157   816,14 грн. (акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.10.2020).
		Згідно акта коригування від 20.10.2020 до акта купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року, загальна вартість електроенергії (з ПДВ) зменшена на 90,13 грн.
		Згідно акта коригування від 03.11.2020 до акта купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року, загальна вартість електроенергії (з ПДВ) зменшена на 102,08 грн.
		Натомість, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання з оплати електроенергії, відпущеної у період лютий-жовтень 2020 року, у зв`язку із чим його заборгованість становить 11   216   801,86 грн. (з урахуванням актів коригування від 20.10.2020 та від 03.11.2020), у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
		За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, останньому нараховані пеня у розмірі 672   314,92 грн., штраф у розмірі 842   931,68 грн., інфляційні втрати у розмірі 131   169,63 грн та 3% річних у розмірі 168   078,73 грн.
		Пунктом 3 ч. 1   ст. 611 Цивільного кодексу України   встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Згідно з приписами ст.   ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.      
		Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1   ст. 230 Господарського кодексу України).
		Відповідно до   ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно з ч. 6   ст. 231 Господарського кодексу України   штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6   ст. 232 Господарського кодексу України).
		Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої, згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку ) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф в розмірі 7% від неоплаченої, згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за зеленим тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.
		При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить   ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі   ст. 549 Цивільного кодексу України   пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до   ст. 230 Господарського кодексу України   - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 № 3-24гс12.
		Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, та врахувавши акти коригування від 20.10.2020 та від 03.11.2020, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню, оскільки за розрахунком суду, розмір пені перевищує розмір, заявлений до стягнення позивачем (зокрема, за розрахунком суду, та враховуючи зменшення заборгованості за березень та квітень 2020 року, розмір пені у березні становить 82   428,36 грн, а позивачем заявлено до стягнення 75   074,41 грн., розмір пені у квітні 2020 року становить 149   437,09 грн., а позивачем заявлено до стягнення 144   882,20 грн).
		Враховуючи викладене та беручи до уваги, що суд не може вийти за межі позовних вимог (за відсутності відповідного клопотання), суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
		Разом з тим, перевіривши розмір штрафу, з урахуванням актів коригування від 20.10.2020 та від 03.11.2020, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на суму 837   442,86 грн., оскільки у березні та квітні 2020 року розмір заборгованості був меншим на 192,93 грн., ніж заявлено позивачем.
		Крім того, частиною 2   ст.625 Цивільного кодексу України   передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку   ст.625 Цивільного кодексу України   є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті електричної енергії, поставленої позивачем у лютому-жовтні 2020 року, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.
		За розрахунком суду, враховуючи акти коригування від 20.10.2020 та від 03.11.2020, розмір 3% річних та інфляційних втрат перевищує розмір, заявлений позивачем до стягнення, проте беручи до уваги, що суд не може вийти за межі позовних вимог (за відсутності відповідного клопотання), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.
		При цьому, передбачена   ст. 625 ЦК України   сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, а умовами укладеного сторонами Договору з врахуванням Додаткової угоди не визначено підставою для звільнення Відповідача від відповідальності у вигляді пені      невиконання зобов`язань третіми особами, навпаки абз. 2) п. 4.5. Договору встановлений обов`язок Гарантованого покупця у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за «зеленим» тарифом електричну енергію.      
		Отже, суд вважає, що відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем щодо оплати вартості прогнозного обсягу електричної енергії за «зеленим» тарифом з врахуванням платежів, пов`язаних з неналежним виконанням зобов`язання, а відсутність коштів та неналежне виконання зобов`язань перед відповідачем третіми особами не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством за умовами укладеного сторонами Договору зобов`язання.
		Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано дати виникнення зобов`язання та відповідно дати прострочення зобов`язання, не підтверджено факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до п. 10.4 Порядку, суд зазначає про їх помилковість та невідповідність дійсності, з огляду на встановлені судом обставини на підставі належних та допустимих доказів несвоєчасного та неповного виконання відповідачем зобов`язань. 
		Пунктом 10.4 Порядку визначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії.
		Суд звертає увагу, що спірні акти відповідачем підписані, що підтверджується матеріалами справи, тоді як дата виникнення зобов`язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100 % відпущеної електричної енергії настав.
		Крім того, суд вважає безпідставними заперечення відповідача стосовно того, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.
		Суд зазначає, що укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.
		Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої у лютому-жовтні 2020 року.
		Суд зазначає, що відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні   ст. 614 ЦК України.
		Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України».
		Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки до 1,00 грн., з наступних підстав:
		Відповідно до ч. 4   ст. 551 ЦК України   розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.
		Згідно ч. 1   ст. 233 ГК України   у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
		При цьому, сума нарахованих штрафних санкцій не перевищує 15% від суми боргу.
		Твердження відповідача про те, що позивачем здійснений невірний розрахунок штрафних санкцій судом до уваги не приймається, з наступних підстав:
		Відповідно до   ст.74 ГПК України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно   ст.73 зазначеного кодексу   доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідач в порушення вимог   статті 74 ГПК України   не надав суду доказів того, що розрахунок позивача є невірним.
		Суд перевіривши розрахунок позивача з урахуванням заяви останнього про відмову від частини позовних вимог, вважає його вірним.
		За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви позивача про відмову від частини позовних вимог.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором у розмірі 1   582   999,96 грн та нарахувань в сумі 61   135,51 грн, то під час розгляду справи позивач подав заяву від 04.03.2021, в якій відмовився від позовних вимог в цій частині.
		У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
		Положеннями статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
		Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Судом досліджено заяву від 04.03.2021 про часткову відмову від позову у справі №910/20133/20 та встановлено, що від імені позивача вказана заява підписана адвокатом Івановим А.О., документи на підтвердження повноважень підписанта заяви про часткову відмову від позову наявні в матеріалах справи.
		Відповідно до п. 4 ч. 1   ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
		Таким чином, оскільки часткова відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, часткова відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про часткову відмову від позову підписана уповноваженою особою, вона підлягає прийняттю судом.
		У зв`язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від частини позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі у частині стягнення заборгованості за договором у розмірі 1   582   999,96 грн та нарахувань в сумі 61   135,51 грн підлягає закриттю на підставі п. 4 ч.1   ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно з п. 2 ч. 1   ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		В той же час, у поданій 04.03.2021 заяві, позивач просить повернути судовий збір у розмірі 12   331,02 грн.
		Відповідно до частини першої   статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
		Відтак, оскільки позивач частково відмовився від позовних вимог, враховуючи приписи   статті 130 Господарського процесуального кодексу України, а також часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про покладення на відповідача судового збору в розмірі 195 387,12 грн та повернення позивачу з Державного бюджету 12   331,02 грн судового збору.
		Керуючись ст. ст.   13,   46,   74,   76-80,   129,   191,   231,   232,   236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоннененергі» від позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором у розмірі 1   582   999,96 грн та нарахувань в сумі 61   135,51 грн.
		2. Закрити провадження у справі №910/20133/20 в частині стягнення заборгованості за договором у розмірі 1   582   999,96 грн та нарахувань в сумі 61   135,51 грн.
		3. В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоннененергі» до Державного підприємства «Гарантований покупець» задовольнити частково.
		4. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоннененергі» (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 63, оф. 1/7, код 42757628) заборгованість за договором у сумі 11   216   801 (одинадцять мільйонів двісті шістнадцять тисяч вісімсот одну) грн 86 коп., пеню у розмірі 672   314 (шістсот сімдесят дві тисячі триста чотирнадцять) грн 92 коп., штраф у розмірі 837   442 (вісімсот тридцять сім тисяч чотириста сорок дві) грн 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 131   169 (сто тридцять одна тисяча сто шістдесят дев`ять) грн 63 коп., 3% річних у розмірі 168   078 (сто шістдесят вісім тисяч сімдесят вісім) грн 73 коп. та судовий збір у розмірі 195 387 (сто дев`яносто п`ять тисяч триста вісімдесят сім) грн 12 коп.
		5.   Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
		6.   Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Зоннененергі» (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 63, оф. 1/7, код 42757628) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 12   331 (дванадцять тисяч триста тридцять одна) грн 02 коп.
		Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу   X   «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
		З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
		   
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2021.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                                    В.О. Демидов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...