Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/1832/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2021. Зареєстровано: 14.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2021.
Дата набрання законної сили: 12.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/30786/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 400/1832/20
		адміністративне провадження № К/9901/30786/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Губської О.А.
		суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
		за позовом  ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю    «АЛЕКСКРЕДИТ»    про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, прийняте у складі судді Фульги А.П., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Вербицької Н.В.(головуючий), Градовського Ю.М., Кравченка К.В.
		І. Суть спору та історія справи
		1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю    «АЛЕКСКРЕДИТ»  , в якому просив:
		1.1. визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження  № 61822236  від 14.04.2020;
		1.2. визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про арешт коштів боржника виконавчого провадження № 61822236 від 14.04.2020.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушила  ст.24 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", оскільки прийняла до виконання виконавчий документ за відсутності доказів того, що в межах території виконавчого округу міста Києва наявне майно, що належить позивачу та не врахувала, що місцем реєстрації та проживання позивача є м.Миколаїв. Враховуючи протиправність постанови про відкриття провадження, підлягає скасуванню також постанова про арешт коштів позивача. Крім того, накладення арешту на рахунок призначений для виплати заробітної плати призводить до порушення конституційного права позивача.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		3.  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання - АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями його паспорта НОМЕР_1 , виданого Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 09.04.2004, а також відомостями про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку від 05.03.2020 №19.03.03-26/к/933/20.
		4. Відповідно до довідки від 30.04.2020 №52, виданої ТОВ  «МОНГО»  (місце знаходження 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 29-в, оф. 402) ОСОБА_1 працює директором ТОВ  «МОНГО»  з 20.06.2018 (наказ про прийняття від 19.06.2018 №10/2018-к).
		5.  Дорошкевич Віра Леонідівна є приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва, що підтверджується відомостями Єдиного реєстру приватних виконавців.
		6. 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. видано виконавчий напис №6524 про звернення стягнення з гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження  невідомо, рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце роботи невідоме, який є боржником за кредитним договором 2677404 від 05.09.2019, укладеним з ТОВ  «АЛЕКСКРЕДИТ», ідентифікаційний код юридичної особи 41346335, місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12а.
		7. 14 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. розглянуто заяву стягувача  ТОВ  «АЛЕКСКРЕДИТ»  щодо примусового виконання виконавчого напису №6524 від 04.04.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ  «АЛЕКСКРЕДИТ»  заборгованості в розмірі 21500,00 грн та відкрито виконавче провадження ВП №61822236.
		8. Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61822236 надіслано на зазначену у виконавчому написі адресу: АДРЕСА_3 , а також адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним супровідним листом.
		9. 14 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л.  при примусовому виконанні виконавчого напису №6524 від 04.04.2020 прийнята постанова про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення  стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 24  650,00 грн.
		10. Постанову про накладення арешту ВП №61822236 надіслано на зазначену у виконавчому написі адресу: АДРЕСА_3 , а також адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним супровідним листом.
		11. Вважаючи вказані вище постанови відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		12 Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 10 червня 2020 року позовні вимоги задовольнив.
		13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання. Такі обставини не були перевірені та враховані приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. під час винесення спірної постанови, що зумовлює висновок про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства. Всупереч ч.5 ст.24 Закону України  «Про виконавче провадження»  відповідач при відкритті виконавчого провадження не пересвідчилася з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі та місце проживання позивача.  З урахуванням вищевказаного ВП № 61822236  відкрито протиправно, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника заборгованості та постанова про арешт коштів боржника, є протиправними та такими, що підлягають  скасуванню.
		14. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2020 року скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог. 
		15. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що у даному випадку, виконавчий документ подано, зокрема, за місцем проживання (перебування боржника - фізичної особи) позивача, зазначене у виконавчому документі  виконавчому написі нотаріуса  №6524, що є достатнім для прийняття виконавчого документа до виконання, оскільки законодавство не передбачає вчинення приватним виконавцем дій по перевірці правильності відомостей, внесених до виконавчого документа, у тому числі і щодо  адреси боржника. Нормами чинного законодавства не передбачено право виконавця давати правову оцінку діям нотаріуса при вчиненні виконавчого напису. Правомірність таких дій нотаріуса не була предметом судового розгляду у даній адміністративної справи. Виконавчий напис № 6524 від 04.04.2020 виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. є чинним, не визнавався таким, що не підлягає виконанню, не був оскарженим та скасованим у судовому порядку.   у випадку незгоди позивача з висновками виконавчого напису, зокрема, в частині зазначення його місця проживання, належним способом захисту права було б судове оскарження саме виконавчого напису від 04.04.2020 №6524.
		15.1. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що не вбачає протиправних дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 14.04.2019 ВП № 61822236.
		IV. Касаційне оскарження 
		16. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанціїабо направити справу на новий розгляд.
		17. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №580/3311/19, від 08 квітня 2020 року у справі №804/6996/17, які ухвалені у подібних правовідносинах.
		18. Скаржник також зазначає, що зазначена справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
		19. При цьому, позивач посилається на те, що на даний момент існують дві правові позиції, які практично суперечать одна іншій. 
		19.1 Перша правова позиція полягає в тому, що приватний виконавець не уповноважений на проведення перевірки місця проживання, перебування боржника - фізичної особи, які зазначені у виконавчому документі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/15676/16. Ця правова позиція фактично дає можливість стягувачам, при зверненні до приватних нотаріусів, та виконавців зловживати, вказувати фіктивну фактичну адресу, яка не зазначена в кредитному договорі.
		19.2. Друга правова позиціяь полягає в тому, що приватний виконавець (відповідач) порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки, знаючи місце проживання позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу. Подібна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19, та у постанові Верховного Суду у справі № 804/6996/17 від 08 квітня 2020 року. Тому суди по різному підходять до вирішення спору. Одні суди застосовують першу правову позицію, більшість судів першої, та апеляційної інстанції застосовують другу правову позицію.
		19.3. В касаційній скарзі позивач наголошує, що згідно з матеріалами справи, він починаючи з 10.04.2006 по теперішній час зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта та працює у м.Миколаєві директором ТОВ «МОНГО», що підтверджується довідкою про підтвердження місця роботи від 30.04.2020 №52. У виконавчому написі приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В. В., який підлягав примусовому виконанню, також зазначено вище наведене адресу. Ця адреса також зазначена в кредитному договорі. Інші адреси проживання позивча відсутні, та ненадавались третій особі. Також, докащів наявності будь-якого майна у позивача (боржника) у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача) до матеріалів справи не додано. Факт проживання позивача у місті Києві не підтверджений жодними належними та допустимими доказами, тому відповідач повинна була повернути борговий документ стягувачеві на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».
		19.4. Скаржник також зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки не повідомлено його належним чином про дату, час і місце судового засідання. Так, він не був повідомлений про судовий розгляд апеляційної скарги.
		19.4.1. Позивач зазначає, що що в кабінеті підсистеми «Електронний суд» з`явилася повістка на його ім`я, яка повідомляє позивача про розгляд апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" про визнання протиправними та скасування постанов, який відбудеться о 01:00 "13" листопада 2020 р. за адресою: проспект Гагаріна 19-21, м. Одеса, 65039 (головуючий суддя - Вербицька Н. В., зал судового засідання № 5). Повістка датована 16 листопада 2020 року, тобто після ухвалення відповідної постанови.
		20. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до  статті 338 КАС України  не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		V. Позиція   Верховного Суду
		21. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд вважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права   в частині належного його повідомлення про місце, день та час розгляду справи.
		22. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України  визначено, що    завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		23.  Відповідно до пункту першого частини другої  статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		24. Згідно з частиною першою  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		25. За змістом частини першої  статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
		26. Відповідно до частини першої  статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
		27. Частиною першою  статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
		28. Кодекс адміністративного судочинства України  встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.
		29. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша  статті 124 КАС України).
		30. Відповідно до частини другої  статті 124 КАС України  повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
		31. Згідно з частиною третьою  статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному  статтею 129 цього Кодексу.
		32. Частиною третьою  статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
		33. Виходячи зі змісту норм  Конституції України, Конвенції про права людини та основоположні свободи,  Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють питання рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, зокрема щодо права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи та забезпечення права доведення переконливості своїх доводів перед судом, Верховний Суд наголошує, що в спірних правовідносинах належним повідомленням позивача як учасника справи про місце, день та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є повідомлення його повісткою чи іншим способом, передбаченим  КАС України, не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання.
		34. При цьому, відповідно до частини першої  статті 129 КАС України  за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
		35. Учасник судового процесу, згідно з частиною другою  статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
		36. Відповідно до частини третьої  статті 129 КАС України якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.
		37.   З матеріалів справи вбачається, що ухвалами від 16 жовтня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1  до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю  «АЛЕКСКРЕДИТ»  про визнання протиправними та скасування постанов та призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, пр. Гагаріна 19-21, у залі судового засідання № 5 на 12 листопада 2020 року о 12:30.
		38. Згідно супровідного листа П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року № 400/1832/20/35342/20 учасникам справи направлено копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року до відома разом із пам`яткою про права та обов`язки учасників судового процесу, апеляційна скарга на 10 аркушах та повістка про виклик до суду.
		39. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем вказаних документів.
		40. При цьому, матеріали справи містять роздруківки з електронної пошти суду про отримання учасниками справи листів, надісланих на їх електронні адреси.
		41. Проте, із зазначених аркушів справи неможливо встановити, яке вкладення з текстом офіційного документа скеровувалось судом на електронну адресу позивача.
		42. Відсутні в матеріалах справи й належне підтвердження позивача про отримання тексту повістки, направлене на адресу суду, а також довідка, складена секретарем судового засідання протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки, у разі ненадходження такого підтвердження від позивача.
		43. Також, матеріали справи не містять відповідної заяви позивача у порядку частини першої  статті 129 КАС України  щодо надіслання йому тексту повістки на відповідну адресу електронної пошти.
		44. Інших доказів повідомлення позивача про розгляд справи апеляційним судом 12 листопада 2020 року, матеріали справи не містять.
		45. Отже, позивач про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції не був повідомлений. В матеріалах справи відсутні докази про належне його повідомлення.
		46. Відтак, за відсутності в матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, в Суду немає підстав для висновку про дотримання судом апеляційної інстанції процесуальних гарантій забезпечення належного розгляду справи стосовно позивача.
		47. Згідно з частиною другою  статті 307 Кодексу адміністративного судочинства України, про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього  Кодексу  розглядається з їх повідомленням.
		48.  За таких обставин Верховний Суд констатує, що судом апеляційної інстанції всупереч наведеним нормам процесуального закону розглянуто справу за відсутності позивача та/або його представника, які не повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, що свідчить про порушення  статті 129 Конституції України  та  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  та наведених норм  Кодексу адміністративного судочинства України.
		49.  Відповідно до статей  1  та  17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		50. Вирішуючи питання про дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні від 08 листопада 2018 у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов?язок з?ясувати чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
		51. Відповідно до пункту 3 частини третьої  статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
		52.  Згідно з частиною четвертою  статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
		53.    За таких обставин, беручи до уваги той факт, що розгляд адміністративним судом справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання (якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою), є безумовною підставою для скасування відповідного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		54.  Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що оскільки суд касаційної інстанції встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, в межах розгляду цієї скарги Верховний Суд не переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції на предмет дотримання вимог норм матеріального права.
		55.Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		56. Під час повторного розгляду цієї справи суду апеляційної інстанції необхідно забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного, повного дослідження та вивчення усіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, та, зокрема, виконати обов`язок щодо належного повідомлення всіх учасників судового розгляду про дату, час і місце судового розгляду.
		VIІ. Судові витрати
		57.  З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями  3,  341,  344,  349,  353,  355,  356,  359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити.
		2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №400/1832/20 скасувати, справу направити на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                О. А. Губська
		 
		Судді                                                                                          М. В. Білак
		 
		                                                                                          А. В. Жук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...