Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 597/90/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Розбещення неповнолітніх.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2021. Зареєстровано: 14.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2021.
Дата набрання законної сили: 25.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/597/3/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019210080000115

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №597/90/20
		Провадження №1-кп/597/3/2021
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"13" квітня 2021 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5 
		малолітньої потерпілої ОСОБА_6 
		законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 
		представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 
		педагога ОСОБА_9 
		 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження №12019210080000115 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, вдівця, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.156 ч.2 Кримінального кодексу України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		23 травня 2019 року близько 11 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , з метою задоволення статевої пристрасті, запросив малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свій житловий будинок, що в АДРЕСА_1 . Коли малолітня ОСОБА_6 зайшла в будинок, ОСОБА_4 зачинив з середини вхідні двері і коли потерпіла зайшла в одну з кімнат обвинувачений штовхнув її на ліжко. Продовжуючи свої неправомірні дії, спрямовані на вчинення фізичних розпусних дій, в присутності малолітньої потерпілої, ОСОБА_4 оголив свої статеві органи та в подальшому оголив статеві органи малолітньої ОСОБА_6 . Далі ОСОБА_4 ліг біля неї на ліжко та почав непристойно торкатися своєю рукою до статевих органів малолітньої потерпілої і схиляти її до вчинення з ним певних сексуальних дій. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, пояснив, що 23.05.2019 року косив траву біля хати, за якою наглядає і яку прийняв у спадок, і побачив гніздо з курячими яйцями. Він знав, що то кури сім`ї ОСОБА_10 знеслися, тому покликав дітей ОСОБА_10 , щоб вони забрали яйця. Вони прийшли, забрали їх і побігли в сторону його хати. Він пішов за ними, бо хата була не замкнена і він боявся, що вони щось звідти вкрадуть. Коли зайшов в одну з кімнат ОСОБА_11 була там, а решта дітей під вікном. Тоді він почав виганяти ОСОБА_11 з хати, однак вона не хотіла йти, діти на дворі кричали і кликали її, казали йти бо мама буде кричати. Після цього ОСОБА_11 побігла на горище, де заховалася і зійшла вниз коли прийшла її мама. Жодних розпусних дій щодо ОСОБА_11 він не вчиняв. Сім`я Насті його оговорює, з метою отримання від нього грошових коштів.
		До вищевказаних показів обвинуваченого ОСОБА_4 суд відноситься критично, вважаючи їх такими що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як вони спростовуються показами малолітньої потерпілої, свідків та матеріалами кримінального провадження та відсутністю до обвинуваченого цивільного позову. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_4 стверджується показами малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що в цей день через вікно її покликав до хати обвинувачений ОСОБА_4 . Вона пішла, оскільки думала, що він хоче заплатити їй 50 гривень за те, що вона збирала йому горіхи. Коли вона зайшла у хату, він зачинив вхідні двері на замок і штовхнув її на ліжко. Після цього зняв з неї штани та трусики, потім сам спустив до колін свої штани з трусами, оголив свій статевий член, і казав що зробить їй дитину. В цей час у вікно постукала її сестра ОСОБА_12 і вуйко сказав щоб вона сховалася і нічого не казала мамі. Вона сховалася в кладовку і вийшла звідти лише тоді коли туди зайшов її брат ОСОБА_13 . Мама була на дворі з сестрою та вуйком Міськом. Коли прийшли додому, вона про все розповіла матері та бабусі.
		Вина обвинуваченого також стверджується показами законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила, що 23.05.2019 року її дочка ОСОБА_12 прибігла додому і сказала що вуйко Місько закрився в хаті з Настею і не пускає її на двір. Коли вона прийшла на подвір`я ОСОБА_4 двері в його будинок були закриті, а він сам стояв в порозі. На її запитання де Настя, ОСОБА_4 відповів, що вона побігла на вулицю. Вона пішла її шукати, а діти залишилися на подвір`ї. Через якийсь час знову прибігла ОСОБА_12 і сказала, що ОСОБА_11 таки в хаті. Коли вона повернулася знову запитала в ОСОБА_14 де ОСОБА_11 , і він відповів що не знає. Тоді вона сказала сину ОСОБА_13 , щоб пішов у хату і пошукав ОСОБА_11 . Тоді син пішов і вивів ОСОБА_11 з хати. Після цього вона з дітьми пішли додому, де поговоривши з Настею вирішила заявити в поліцію, оскільки дізналася з її слів про те, що ОСОБА_4 кинув її на ліжко, роздів, роздівся сам і схиляв до сексуальних дій. 
		Стверджується винність обвинуваченого показами свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що є сестрою потерпілої і бачила через вікно, як сестра лежала на ліжку в хаті ОСОБА_4 , її ноги були голі, і ОСОБА_16 теж стояв без штанів, але в трусах. Після побаченого вона крикнула Настя ходи, я знаю що ти в хаті. Потім почула як ОСОБА_14 сказав сестрі йди в кладовку. Почувши це вона побігла за матір`ю. Коли разом прийшли на подвір`я ОСОБА_4 , останній стояв коло хати і гострив косу. Мама запитала в нього де зараз знаходиться ОСОБА_11 , на що він відповів пішла на підзамок. Через деякий час ОСОБА_11 вийшла з хати і мама сваручи її повела додому. З дому мама зателефонувала в поліцію. Також свідок пояснила, що дійсно була така подія, що ОСОБА_4 кликав їх до себе збирати курячі яйця, однак це було зовсім в інший день.
		Винність обвинуваченого стверджується показами свідка ОСОБА_17 , яка пояснила, що є бабкою потерпілої і знає, що 23 тарвня 2019 року Настя гралася на подвір`ї і через вікно власного будинку її до себе покликав ОСОБА_4 . Її не було довго, тому за нею побігли ОСОБА_12 і ОСОБА_13 . Через якийсь час ОСОБА_12 повернулася і сказала що потрібно кликати маму. Їй відомо, що ОСОБА_11 часто ходила до сусіда ОСОБА_18 , приносила від нього гроші, 50 грн, 200 грн, коли її питали де їх взяла, казала, що вуйко дав і обіцяв купити їй хату де вони житимуть вдвох і займатимуться любов`ю. Після вказаного інциденту ОСОБА_11 знову мала при собі гроші, чи то 20 грн, чи 50 грн, вона не пам`ятає, і розказувала вдома, що вуйко Місько її роздів і роздівся сам. Також свідок ОСОБА_17 показала, що ОСОБА_4 раніше неодноразово непристойно приставав і до її дочки ОСОБА_19 , коли та була ще маленька. 
		Стверджується винність обвинуваченого показами свідка ОСОБА_20 , яка пояснила, що працює психологом в школі, знає що селом поширюються чутки про те, що ОСОБА_4 розбещував малолітню ОСОБА_6 . Настя їй розказувала, що вона була на городі і вуйко Місько її покликав до хати, де кинув на ліжко чи диван, знімав з неї штани і зняв свої. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_4 стверджується крім вищезазначеного також іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема матеріалами кримінального провадження: 
		 
		витягом з ЄРДР від 30.05.2019 року, з якого вбачається, що 23.05.2019 року до ЄРДР внесено за №12019210080000115 відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією, передбаченою ст.156 ч.2 КК України;
		письмовою заявою від 23.05.2019 року в поліцію ОСОБА_7 , про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за розбещення її малолітньої дочки ОСОБА_6 ;
		протоколом огляду місця пригоди та фототаблицею до нього від 23.05.2019 року, яким зафіксовано огляд подвір`я та житлового будинку ОСОБА_4 ;
		висновком судової медичної експертизи №106 від 05.07.2019 року, відповідно до якого при дослідженні піднігтьового вмісту правої руки ОСОБА_4 знайдено епітеліальні клітини особи, статеву належність якої визначити не вдалося через деструктивні зміни в ядрах, та виявлено антигени А і Н системи АВ0. Не властивий ОСОБА_4 антиген А може належати ОСОБА_6 , або іншій особі - носію антигену А за системою АВ0;
		висновком судової психіатричної експертизи №356 від 22.08.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_6 у момент скоєння щодо неї протиправних дій в тимчасовому хворобливому стані не перебувала, а виявляла ознаки інших розладів психологічного розвитку, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними;
		висновком судово-психіатричної експертизи від 12.12.2019 року №537, відповідно до якого ОСОБА_4 в період інкримінованого злочину психічними хворобами чи тимчасовими розладами психіки не страждав, тому міг давати звіт своїм діям та керувати ними, за теперішнього часу також не страждає психічними хворобами, тому не потребує застосування примусових заходів медичного характеру; 
		постановою про визнання речовими доказами від 23.05.2019 року, якою покривало з тканини, яке знаходиться у сейф-пакеті №INZ4014825, одяг ОСОБА_4 , що знаходиться у сейф-пакеті №0005274, одяг ОСОБА_6 , що знаходиться у сейф-пакеті №0007768, змиви з рук та зрізи нігтьових пластин, які знаходиться у паперових конвертах визнано речовими доказами та вирішено зберігати в кімнаті зберігання речових доказів Заліщицького відділення поліції.
		Так, у відповідності до вимог ст.91 ч.1 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
		Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»). 
		Під час судового розгляду суд прийшов до висновку, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_4 є належними, тобто саме вони мають здатність надавати інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, служити аргументами в процесі встановлення істини. 
		Сукупність досліджених та перевірених судом доказів, оцінка показань допитаних в судовому засіданні малолітньої потерпілої, її законного представника та свідків, вказують на те, що ОСОБА_4 вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_6 .
		Отже, встановивши обставини, які підлягали доказуванню в кримінальному провадженні і дослідивши всі зібрані докази в їх сукупності, які суд оцінює як достовірні та які встановлюють наявність суспільно - небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, суд прийшов до висновку, що вищевказані діяння ОСОБА_4 мають наведені кваліфікуючі ознаки, які містять склад злочину передбачений ст.156 ч.2 КК України.
		Дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ст.156 ч.2 КК України так, як він своїми діями, які виразились у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене вищевказаною статею.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться у Постанові №7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно яких при призначенні покарання, суди в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин.
		Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. 
		Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 ч.5 КК України, є тяжким злочином.
		Крім того, суд враховує той факт, що кримінальні правопорушення проти статевої недоторканості особи характеризуються аморальністю та цинічністю дій винних осіб, які принижують честь і гідність потерпілої особи та можуть завдати значної шкоди здоров`ю. Такі кримінальні правопорушення, вчинені щодо малолітніх осіб, посягають на їх статеву недоторканність та нормальний статевий розвиток.    
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує також його особу, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання його вік та стан здоров`я, які суд вважає обставинами, що пом`якшують покарання.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд не вбачає.
		У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи, щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.
		А, тому, суд приходить до переконання, що міру покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ст.156 ч.2 КК України у виді позбавлення волі.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		 
		Речові докази  покривало з тканини, яке знаходиться у сейф-пакеті №INZ4014825, одяг ОСОБА_4 - штани, труси, футболку та піджак, що знаходяться у сейф-пакеті №0005274, одяг ОСОБА_6 - труси, штани та футболку, що знаходяться у сейф-пакеті №0007768 та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Заліщицького відділення поліції після набрання вироком законної сили слід повернути власникам, змиви з рук та зрізи нігтьових пластин, які знаходиться у паперових конвертах та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Заліщицького відділення поліції після набрання вироком законної сили слід знищити. 
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід не обирався.
		Керуючись ст.ст.50, 65-67 Кримінального кодексу України, ст.ст.84-86, 91, 92, 174, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, суд 
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.156 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Відбування міри покарання ОСОБА_4 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
		Речові докази:
		- покривало з тканини, яке знаходиться у сейф-пакеті №INZ4014825, одяг ОСОБА_4 - штани, труси, футболку та піджак, що знаходяться у сейф-пакеті №0005274 та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Заліщицького відділення поліції після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_4 ;
		одяг ОСОБА_6 - труси, штани та футболку, що знаходяться у сейф-пакеті №0007768 та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Заліщицького відділення поліції після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_7 ;
		змиви з рук та зрізи нігтьових пластин, які знаходиться у паперових конвертах та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Заліщицького відділення поліції після набрання вироком законної сили знищити. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. 
		 
		 
		Суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...