Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/1724/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Сексуальне насильство.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2021. Зареєстровано: 14.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2021.
Дата набрання законної сили: 14.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/946/429/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160150001288

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/1724/21 
		Провадження № 1-кп/946/429/21 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		13 квітня 2021 року                            м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
		у складі: головуючого  судді            ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання        ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄРДР) за № 12020160150001288, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, працюючого за наймом, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		раніше судимого:
		13.01.2021р.Ізмаїльським міськрайоннимсудом зач.1ст.119 Кримінальногокодексу України(далі КК)до позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК з випробуванням строком на два роки,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК,
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
		інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_6 , законні представники неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
		Потерпіла ОСОБА_6 та її законна представниця ОСОБА_8 , а також представник персоналу органу пробації у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення потерпілій та її законній представниці, а також поясненнями законного представника ОСОБА_7 , і розпискою про отримання повідомлення представником персоналу органу пробації. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілої ОСОБА_6 та її законної представниці ОСОБА_8 з`ясувати всі обставини провадження, а також враховуючи, що у судовому провадженні приймає участь законний представник ОСОБА_7 , відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), дійшов висновку про проведення судового розгляду без їх участі. Відповідно ж до ч. 3 ст.327 КПК, неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.12 грудня 2020 року близько 11: 35 години ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку № 31 по провулку Квітковому в м. Ізмаїл Одеської області, визначив об`єктом кримінально протиправного посягання малолітню особу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи малолітній вік останньої, в силу відсутності сил та можливості протистояти насильству та без добровільної згоди малолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_3 вчинив відносно неї сексуальне насильство, а саме: повернув малолітню ОСОБА_6 спиною до себе, закрив її рот своєю лівою рукою та вчинив дії сексуального характеру шляхом тертя по правій сідниці малолітньої ОСОБА_6 своєю правою рукою та намагався зняти одяг малолітньої ОСОБА_6 , тобто здійснював насильницькі дії сексуального характеру над останньою, не пов`язані із проникненням в її тіло.
		2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 154 КК, а саме вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди. 
		 
		Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		3.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 154. Сексуальне насильство
		1. Вчинення будь-якихнасильницьких дійсексуального характеру,не пов`язанихіз проникненнямв тілоіншої особи,без добровільноїзгоди потерпілоїособи (сексуальненасильство), 
		карається позбавленням волі на строк до п`яти років.
		…
		4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди,  
		караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.»
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений судом з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		5.Так, обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у висунутому обвинуваченні визнав частково, зазначивши, що рот потерпілій він не закривав, її лосинивін незнімав та не терся об її сідниці, та пояснив, що 12 грудня 2020 року близько 12:00 год. він йшов по провулку Лісному в м. Ізмаїл Одеської області на пошту за грошима. По дорозі зустрів дівчину, яка здалась йому дивною, пішов за нею, намагався познайомитись, однак вона втекла. Далі слідом йшла потерпіла ОСОБА_6 , він її знав до цього та був обізнаним про її малолітній вік, підійшов до неї з метою поговорити, простягнув руки, однак дівчина заперечила, далі він обійняв її за талію обома руками, дівчина знаходилась до нього задньою частиною тіла, він намагався зняти свої штани та продемонструвати їй свій статевий член з метою задоволення свого сексуального бажання, але дівчина відразу втекла, а він побачив якусь жінку та пішов додому.
		6.Однак, незважаючи на часткове не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 обставин, викладених в обвинувальному акті, вони повністю підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів.
		7.Так, заявою ОСОБА_8 повідомила начальника Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області про те, що 12.12.2020 р. близько 11:35 год. в провулку Квітковому невідома особа напала на її малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та намагалася зґвалтувати її (а.п. 55). Це повідомлення стало підставою для внесення відомостей 12.12.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160150001288 та початку кримінального провадження (а.п. 54).
		8.Свідок ОСОБА_9 під час судового розгляду пояснила, що 12 грудня 2020 року її малолітня донька повернулася додому після уроку з англійської мови вся в сльозах і розповіла, що до неї приставав молодий хлопець, однак вона вирвалась. Вона відразу вийшла на вулицю, де почула голос ОСОБА_10 , яка кликала на допомогу. Вона побачила, як хлопець обіймав дівчинку, лівою рукою закривав їй рот, а іншою рукою піднімав їй плаття з курточкою  вона бачила ніжку дівчинки, яка була в лосинах. Маша стояла до нього задньою частиною. Вона почала кричати, щоб хлопець залишив дівчину, хлопець злякався, ОСОБА_11 вирвалась та побігла додому, а хлопець пішов з місця події, а вона пішла за ним. Вона йшла за ним близько одного кілометру. По дорозі зустріла листоношу, яка за описом впізнала ОСОБА_12 та показала, де він живе. Коли вона пішла до нього додому по АДРЕСА_2 чи 5, точно не пам`ятає, то обвинувачений ОСОБА_3 вийшов до неї з трубою і вона впізнала його.
		9.Крім того, під час пред`явлення особи для впізнання, згідно даним відповідного протоколу від 13.12.2020 р., свідок ОСОБА_9 впізнала серед осіб, які були пред`явленні їй для впізнання, ОСОБА_3 , як чоловіка, який схопив сусідську дівчину ОСОБА_6 (а.п. 63  67).
		10.Також свідок ОСОБА_9 відповідно до даних протоколу слідчого експерименту від 04.02.2021 р., на місці відтворила події та обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, під час якого показала, як після того, як її донька забігла додому та розповіла, що на неї напав хлопець, вона вибігла на вулицю з метою встановити даного чоловіка. Вона швидкою ходою направилась по провулку Квітковому у напрямку вул. Лісної в м. Ізмаїл Одеської області, де почула дитячий крик з проханням допомогти. З боку лівої стіни буд. АДРЕСА_3 вона побачила, як ОСОБА_3 тримає повернуту обличчям до стіни ОСОБА_13 , він лівою рукою прикривав дівчині рот, а права його рука знаходилась на зовнішній поверхні стегна, при цьому пальто ОСОБА_14 було підняте. На її крик зі словами: «Що ви робите?», чоловік нахилив голову донизу та ослабив руки, що надало можливість ОСОБА_14 вирватись. Дівчина побігла додому, а вона побігла за ОСОБА_3 , встановила його місце проживання, чоловік вийшов, вона його впізнала та пішла до ОСОБА_15 , щоб повідомити про цю подію її батьків (а.п. 98  111).
		11.Точне місце, де відбулася подія, було оглянуте відповідно до даних протоколу огляду місця події від 24.02.2021 р., а саме ділянка пров. Квітковий у м. Ізмаїл, що примикає до будинку АДРЕСА_3 , розміром 2 х 2,5 м (а.п. 112  117).
		12.Те, що обвинувачений ОСОБА_3 силоміць тримав потерпілу підтверджується даними висновку експерта № 466 від 27.12.2020 р., згідно яким у малолітньої ОСОБА_6 на тильній поверхні правої кисті виявлені садна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та могли виникнути від ударно-травматичної дії (тертя) об тупий предмет з травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості якої не відобразились в ушкодженнях, можливо, за обставин, які відбулися 12.12.2020 р. Також, згідно вказаним даним висновку експерта, у малолітньої ОСОБА_6 тілесні ушкодження в області статевих органів та характерні ознаки скоєного з нею насильницького статевого акту, не було виявлено (а.п. 73  74). 
		13.Та обставина, що малолітня ОСОБА_6 на момент події не досягла чотирнадцятирічного віку, окрім пояснень самого обвинуваченого ОСОБА_3 про його обізнаність про малолітній вік потерпілої, свідчить і копія її свідоцтва про народження (а.п. 84).
		14.Згідно даним висновку судово-психіатричної експертизи № 95 від 17.02.2021 р., ОСОБА_6 , ознак відставання в психічному розвитку не виявляє, вона може правильно сприймати важливі для справи обставини. Досліджувана у справі ситуація стала для ОСОБА_6 серйозною психотравмою, вплинула на формування її характеру, особистісних проявів, відносин з оточуючими, призвела до формування регістру симптомів розладу адаптації, тому експертна комісія не рекомендує участь ОСОБА_6 у судовому засіданні, щоб уникнути подальшої психотравматизації дівчинки. У досліджуваній у справі ситуації випробувана перебувала в стресовому стані, стані вираженої нервово-психічної напруги, страху, жаху, відчаю. Внаслідок скоєних проти малолітньої ОСОБА_6 протиправних дій у неї розвився психічний розлад невротичного регістру у вигляді: «Гострої стресової реакції» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F 43.0 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду). Перенесена малолітньою потерпілою в умовах кримінальної ситуації «Гостра стресова реакція» призвела до розвитку у неї «Розладу адаптації з переважанням тривожно-фобічної симптоматики» (F 43.2 за МКХ-10), виникнення якого знаходиться у прямому причино-наслідковому зв`язку зі шкодою, яку було спричинено внаслідок скоєних відносно неї протиправних дій. На теперішній час малолітня ОСОБА_6 виявляє клінічні ознаки «Розладу адаптації з переважанням тривожно-фобічної симптоматики» (F 43.2 за МКХ-10), за своїм психічним станом вона потребує супроводу психолога та спостереження психіатром за місцем проживання (а.п. 86  91).
		15.Саме тому, з урахуванням вказаних висновків експертів та думок учасників судового провадження, судом відповідно до ст. 349 КПК визнано не доцільним допитувати малолітню потерпілу ОСОБА_6 під час судового розгляду.
		16.А відповідно до даних висновку судово-психіатричної експертизи № 102 від 23.02.2021 р., ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, та на теперішній час на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав та не страждає, виявляв та виявляє клінічні ознаки «Розладів психіки і поведінки внаслідок сполученого вживання психотропних речовин. Синдром залежності» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F 19.2 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), які за глибиною та ступенем виразності не позбавляли та не позбавляють його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_3 достовірних клінічних ознак за МКХ-10 щодо «Педофілії» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F 65.4 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), не виявлено (а.п. 92  97). Тому обвинувачений ОСОБА_3 є осудним, а отже і суб`єктом кримінального правопорушення, у зв`язку з чим підлягає кримінальній відповідальності.
		17.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду дійти висновку, що усі вони є належними, допустимим та достовірним, а у сукупності  є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_3 вчинив насильницькі дії сексуального характеру саме за обставин, викладених в обвинувальному акті, відносно малолітньої ОСОБА_6 , не пов`язаних із проникненням в її тіло, незалежно від її добровільної згоди. Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 153 КК.
		18.Часткове непогодження обвинуваченим ОСОБА_3 з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, суд пов`язує з його бажанням применшити ступіть суспільної небезпеки вчиненого ним злочину з метою пом`якшити свою відповідальність.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		19.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає. При цьому суд не може погодитися з позицією сторони захисту про наявність щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що виразилось у визнанні обвинуваченим вини, оскільки визнання вини є відмінним від щирого каяття та визнання вини автоматично не означає наявність щирого каяття. Крім того, обвинувачений, зазначаючи про те, що повністю визнає вину у висунутому обвинувачені, часткового не погодився з обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Так само прийняття участі у слідчих діях не означає наявності активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.11.2020 р. у справі № 495/5499/18, поняття «щире каяття» відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Але під час судового розгляду, обвинувачений, хоча і зазначив, що визнав вину у висунутому обвинуваченні, але не погодився з викладеними обставинами в обвинувальному акті та не виказав щирий жаль з приводу своїх дій, не засуджував своєї поведінки, а обґрунтовував її тим, що він хотів таким чином познайомитися з дівчиною та задовольнити своє сексуальне бажання. Вказане свідчить про відсутність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .
		20.Стороною обвинувачення зазначено в обвинувальному акті як обставину, яка відповідно до ст. 67 КК обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини. Але в силу ч. 4 ст. 67 КК суд не може врахувати вказану обставину, як таку, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки вона передбачена в диспозиції ч. 4 ст. 153 КК як ознака, що впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення. Інших обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором стороною обвинувачення в обвинувальному акті не зазначено. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого ОСОБА_3 .
		 
		Мотиви призначення покарання
		21.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65  67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		22.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		23.Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. 
		24.Згідно медичних довідок, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.п. 122  123).
		25.За місцем проживання дільничним офіцером поліції ОСОБА_3 характеризується негативно, як особа, яка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності та зловживає алкогольними напоями (а.п. 124).
		26.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як дуже високий. Орган з питань пробації вважає, що застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_3 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції. 
		27.З урахуванням вказаних обставин, відсутності у обвинуваченого ОСОБА_3 як обставин, що пом`якшують його покарання так і обставин, що його обтяжують, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його негативної характеристики, його молодого віку, високого ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та дуже високого ризику його небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а також наслідків, що настали внаслідок вчиненого ОСОБА_3 тяжкого злочину, у виді психічних розладів у малолітньої дитини, суд з урахуванням вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливо тільки в умовах його ізоляції від суспільства, а тому останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 153 КК. Таке покарання як позбавлення волі повністю досягне мети його застосування. Разом з цим, суд з урахуванням встановлених обставин не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК.
		28.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує те, що злочин за цим вироком був вчинений ним до ухвалення вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року, яким він засуджений за ч. 1 ст.119 КК до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК з випробуванням строком на два роки. Враховуючи, що за вказаним вироком від 13.01.2021р. до ОСОБА_3 було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, а за цим вироком суд дійшов висновку про призначення йому покарання, що належить відбувати реально, суд позбавлений можливості застосувати принципи поглинення, часткового чи повного складення призначених покарань та визначити остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень. 
		29.Такі висновки суду повністю співпадають з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що викладені в абз. 2 п. 23 його постанови від 24.10.2003 р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		30.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні був затриманий 12.12.2020 р., що підтверджується відповідним протоколом та досі утримується під вартою, у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.12.2020 р. відносно нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався у встановленому законом порядку та спливає 10 травня 2021 року. Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду,строк йоготримання підвартою маєбути продовженийдо набраннямвироком законноїсили.В силувимог ч.5ст.72КК попереднєув`язнення з 12.12.2020 р. до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.
		31.У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК, з набранням вироком законної сили слід скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.12.2020 р., та особисті речі малолітньої ОСОБА_6 в силу п. 1 ч. 9 ст.100 КПК слід повернути законним представникам неповнолітньої, а саме ОСОБА_7 або ОСОБА_8 .
		Керуючись ст. ст. 369  371, 373  375 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1.ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.
		2.Не застосовувати принципи поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК, за цим вироком та за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2021 року, яким ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 119 КК до позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст. 75 КК з випробуванням строком на два роки з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, та ці вироки виконувати самостійно.
		3.Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
		4.Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту, а саме з 12 грудня 2020 року, зарахувавши йому таким чином в силу ч. 5 ст. 72 КК строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 12 грудня 2020 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.
		5.З набранням вироком законної сили скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.12.2020р., та лосини чорного кольору, труси білого кольору  повернути законним представникам ОСОБА_7 або ОСОБА_8 .
		6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який утримується під вартою,  в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		8.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		9.Включити інформацію про обвинуваченого ОСОБА_3  до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...