Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 511/2268/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2021. Зареєстровано: 14.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2021.
Дата набрання законної сили: 13.05.2021
Номер судового провадження: 2/511/151/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Роздільнянський районний суд Одеської області
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 511/2268/20 
		Номер провадження: 2/511/151/21
		 
		12 квітня 2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі: 
		головуючого судді - Теренчук Ж. В., 
		секретаря - Ніколас С.О., 
		за участю представника позивача  ОСОБА_1 ,
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Роздільнянської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 42,80 кв.м., в тому числі житлова 26,10 кв. м, що належав ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .
		Він є сином ОСОБА_3 та єдиним спадкоємцем першої черги за законом. У встановленому законом порядку він звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса Курако K.JL, на підставі його заяви відкрито спадкову справу № 7/2020.
		Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено, в зв`язку з тим, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, будинок не зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та рекомендовано звернутись до суду.
		Вважає, що право власності за померлою на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 підтверджується наданими ним документами, зокрема інформацією БТІ про реєстрацію права власності за померлою станом на 31.12.2012 року на вказаний будинок, Договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 24.02.1960 року та Актом прийняття в експлуатацію будинку.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити. 
		Представник відповідача - Роздільнянської міської ради в судове засідання не з`явився, надали суду відзив на позов, в якому не заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , також просили справу розглядати без їх участі. 
		 
		Суд, на підставі наданих доказів по справі, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.
		Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.01.2020 року серії НОМЕР_1 , виданим Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі актового запису №7 (а.с.9).
		Наданими по справі доказами підтверджено наступне. 
		14.10.1959 року при житті ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Роздільнянської міської ради №13 було надано для індивідуального будівництва та відведено в натурі земельну ділянку за адресою по АДРЕСА_1 площею 600 кв.м. (а.с.97)
		На підставі вказаного рішення між ОСОБА_3 та Роздільнянською міською радою було укладено нотаріально-посвідчений Договір про надання в безстрокове користування вищевказаної земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 24.02.1960 року. (а.с.88)
		На вказаній земельній ділянці в 1965-1966 роках було побудовано житловий будинок з господарчими спорудами, який згідно Акту прийняття індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням виконавчого комітету Роздільнянської міської ради № 17 від 26.10.1983 pоку, було прийнято в експлуатацію.
		Відповідно до довідки Роздільнянської міської ради №98 від 09.03.2021 року АДРЕСА_1 , тому відповідно вказаний будинок має юридичну адресу - АДРЕСА_1 .
		Згідно архівних матеріалів наданих ФОП ОСОБА_4 , наявна інформація про реєстрацію права власності станом на 31.12.2012 року щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 , зареєстрованого ДП «Бюро технічної інвентаризації» від 31.01.1966 року в реєстраційній книзі за № 8-42. (а.с.60-67)
		Наявність будинку підтверджується технічним паспортом від 13.07.2020 року, згідно якого будинок АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку - «А», 1965 року забудови, веранди - «а», 1965 року забудови, загальною площею - 42.80 кв.м, в тому числі житловою - 26.10 кв.м., 1965 року забудови, господарських будівель: літньої кухні - «Б», 1966 року забудови, погребу  «Б», 1966 року забудови, сараю «В», 1966 року забудови, гаражу - «Г», 1966 року забудови, сараю - «Д», 1966 року забудови, вбиральні - «Е», 1966 року забудови, цистерни - «І», мостіння - «II огорожі, воріт, хвіртки - № 1-3. (а.с.14-18)Судом встановлено, що при житті померлій ОСОБА_3 належав на праві власності і житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .
		Позивач вважає, що вказаний будинок є спадковим майном після смерті матері, так як остання набула при житті право власності на вказане нерухоме майно на підставі вищенаведених письмових доказів.
		У зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_3 заповіту не склала, то має місце спадкування за законом.
		Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її син  ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 04.07.2020 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі актового запису №75. (а.с.10)
		У встановленому законом порядку він звернувся до приватного нотаріуса Курако К.Л. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 23.01.2020 року. (а.с.11)
		На підставі заяви ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 7/2020, номер у спадковому реєстрі  65393745, копія якої наявна в матеріалах справи.
		Однак з відповіді нотаріуса від 22.07.2020 року № 115/02-14, судом встановлено, що ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв`язку відсутністю у нього правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до суду. (а.с.13)
		Згідно довідки Роздільнянської міської ради №120 від 22.01.2020 року ОСОБА_2 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , разом з ним була зареєстрована та проживала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_3 . (а.с.47)
		Грошова оцінкапредмету спадщинистановить 95277,00 грн.(а.с.19)
		 
		Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
		Відповідно до ч. 1 ст.15ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Ст.1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
		Ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 
		Відповідно до п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про права на спадщину на майно, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. 
		Згідно п. 4.18 розділу 4 Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання судовому порядку. 
		Згідно вимог ч. 1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на новозбудовані об`єкти нерухомого майна видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.
		Тобто правовстановлюючим документом на такий об`єкт на сьогоднішній день є свідоцтво про право власності.
		Відповідно до ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на інші речові права на нерухоме майно , набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом , визнаються державою , тобто право власності на нерухоме майно набувається в порядку який існував на час його спорудження.
		У 1965 році питання набуття права власності регулювалось Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.081948 року «Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва, а тому за вказаним Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог, зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Отже ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
		Відповідно до п.1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31.01.1966 року, яка діяла на час будівництва та реєстрації домоволодіння ОСОБА_3 , реєстрація будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. 
		Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
		 
		Суд, повнота всебічноз`ясувавши обставинисправи,на якіпосилаються сторони,давши оцінкукожному аргументу,наведеному позивачемв позові,прийшов довисновку прозадоволення позовувиходячи знаступного. 
		Так відповідно до вищенаведеного законодавства, яке регулює дані спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що право власності на збудоване до набирання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яке є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
		Зокрема, позивачем надано суду нотаріально посвідчений Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку та затверджений виконкомом місцевої Ради акт державної комісії про прийняття будинку по АДРЕСА_1 в експлуатацію, які на час закінчення будівництва ОСОБА_3 в 1966 році були правовстановлюючими документами на нерухоме майно і на підставі яких в установленому законом порядку вона здійснила реєстрацію належного їй домоволодіння в БТІ відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31.01.1966 року.
		Також відповідно до п.3.1. Інформаційного листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно, судам слід керуватись законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
		У своєму інформаційному листі №10-1387 від 27.09.2012 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень  є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно зі ст. 3 зазначеного закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набирання чинності цим Законом, визнаються державою.
		Тому суд вважає, що позивачем доведено наданими по справі доказами, що вказаний житловий будинок з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 , належав при житті спадкодавцю ОСОБА_3 та входить до складу спадщини, яка відкрилась після її смерті.
		Позивач ОСОБА_2 є рідним сином померлої ОСОБА_3 , є спадкоємцем першої черги за законом, після її смерті своєчасно звернувся до нотаріуса в порядку ст.1268 ЦК України з заявою про прийняття спадщини, а тому у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері. 
		Відповідно до ст.81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		Тому суд вважає, що за ОСОБА_2 належить визнати право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що належав його матері ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Судовий збір по справі повністю сплачено позивачем при зверненні до суду. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,   задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку - «А», веранди - «а», загальною площею - 42.80 кв.м, в тому числі житловою - 26.10 кв.м. та господарчих споруд : літньої кухні - «Б», погребу  «Б», сараю «В», гаражу - «Г», сараю - «Д», вбиральні - «Е», цистерни - «І», мостіння - «II", огорожі, воріт, хвіртки - № 1-3, належний ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду на підставі п.15.5. Розділу Х11 Перехідних положень ЦПК України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя Ж. В. Теренчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...