Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13647/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань.
Надіслано судом: 14.04.2021. Зареєстровано: 14.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2021.
Дата набрання законної сили: 30.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"30" березня 2021 р.           Справа№ 910/13647/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Шаптали  Є.Ю.
		суддів:            Яковлєва М.Л. 
		          Куксова В.В. 
		 
		 
		при секретарі  Токаревій А.Г.
		 
		за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 30.03.2021.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА"  
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 (суддя Гумега О. В., повний текст рішення складено 06.07.2020)
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА"     
		 
		до  Київської міської ради                         
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Громадська організація "ОБОЛОНСЬКА СІЧ"
		 
		про визнання протиправним та скасування рішення
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - ТОВ "ВІЛЕТА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі - відповідач, КМР) про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 28.02.2019 року № 180/6836 "Про надання статусу скверу земельній ділянці, розташованій на вул. Героїв Дніпра між будинками №№ 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва" (надалі - Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019).
		В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Київська міська рада прийняла Рішення № 180/6836 від 28.02.2019, згідно якого вирішила, зокрема, розірвати договір оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264 (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164) площею 0,2731 га, укладений між КМР та ТОВ "ВІЛЕТА" для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на підставі рішення КМР від 18 листопада 2004 року № 715/2125 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "BІЛETA" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва"; надати статус скверу земельній ділянці площею 0,2731 га, що розташована на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:78:043:0164 (надалі - земельна ділянка).
		Вказане рішення КМР обґрунтовано тим, що земельна ділянка ТОВ "BІЛETA" для забудови понад трьох років не використана, будівництво житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом не проведено та наявний громадський спротив щодо забудови земельної ділянки.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено вимоги п. 8.4 Договору в частині строків завершення забудови земельної ділянки, що відповідно до п. 11.4, 11.5 Договору є підставою для його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, та, відповідно, про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.03.2005 за № 78-6-00264.
		Також судом першої інстанції зазначено, що позивачем не доведено невідповідності оскаржуваного ним Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019 вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення, а також порушення у зв`язку з прийняттям цього рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА") звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 та задовольнити позов. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 28.02.2019 №180/6836 "Про надання статусу скверу земельній ділянці, розташованій на вул. Героїв Дніпра між будинками №№ 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва".
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.
		Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І. заявила самовідвід від розгляду справи №910/13647/19.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 заяву про самовідвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючої судді - Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І. від розгляду справи №910/13647/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 задоволено. Матеріали справи №910/13647/19 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020 матеріали справи разом з апеляційною скаргою передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді:   Яковлєв М. Л., Сотніков С. В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2020.
		15.09.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просить залишити без змін.
		16.09.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просить залишити без змін.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3487/20 від 29.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С. В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В.,  Яковлєв М. Л. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА"     на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В.В.,  Яковлєв М. Л. та призначено до розгляду на 10.11.2020.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4430/20 від 10.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Іоннікова І. А.,  Яковлєв М. Л. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА"     на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Іоннікова І. А.,  Яковлєв М. Л. та призначено до розгляду на 16.12.2020.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5340/20 від 16.12.2020, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М. Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Іоннікова І. А., Куксов В. В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА"    на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Іоннікова І. А., Куксов В. В. та призначено до розгляду на 02.02.2021.
		В судовому засіданні 02.02.2021 суддею Іонніковою І.А. заявлено самовідвід від розгляду справи №910/13647/19, який мотивований тим, що з представником Київської міської ради - Подоляк Р.Ю., вона особисто знайома та тривалий час спільно працювали. Зазначена обставина може викликати сумніви в її неупередженості.
		Заяву про самовідвід судді Північного апеляційного господарського суду Іоннікової І.А. у справі № 910/13647/19 - задоволено.
		Матеріали справи № 910/13647/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М.Л.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА"  на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В. В. та призначено до розгляду на 02.03.2021.
		У період з 01.03.2021 - 05.03.2021 суддя - Яковлєв М.Л. перебував на підготовці суддів для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України. Оскільки на період підготовки судді є слухачами Національної школи суддів України та не можуть поєднувати навчання та відправлення правосуддя, тому судове засідання, яке призначене на 02.03.2021, не відбулось.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА"  на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 призначено на 23.03.2021.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 на 30.03.2021.
		В судовому засіданні 30.03.2021 представники позивача підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні 30.03.2021 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахування відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.
		Представники третьої особи в судовому засіданні 30.03.2021 заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахування відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просили залишити без змін.
		Згідно з частиною першою  статті 270 Господарського процесуального кодексу України  у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
		У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5  ст. 269 Господарського процесуального кодексу України  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.11.2004 Київською міською радою (надалі - КМР) було прийнято рішення №715/2125 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вілета" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі" (надалі - Рішення КМР №715/2125 від 18.11.2004), відповідно до якого було затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Вілета" (надалі - ТОВ "ВІЛЕТА") для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між буд. 38-е та 38-г) у Оболонському районі в м. Києві та передано ТОВ "ВІЛЕТА" в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,30 га для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
		11.03.2005 між Київською міською радою (надалі - орендодавець) та ТОВ "ВІЛЕТА" (надалі - орендар) на підставі Рішенням КМР №715/2125 від 18.11.2004 було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку.
		У відповідності до п. 2.1 Договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування     вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) в Оболонському районі м. Києва; розмір -     2731 кв.м.; цільове призначення - для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом; кадастровий номер     8000000000:78:043:0164 (надалі - земельна ділянка).
		Згідно з п. 3.1 Договору цей Договір   укладено на 10 (десять) років.
		За змістом пунктів 6.1 та 6.2 Договору передача земельної ділянки здійснюється за Актом приймання-передачі об`єкта оренди в день реєстрації договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації Договору.
		У відповідності до п. 8.4 Договору орендар зобов`язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, та після підписання цього Договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.
		Згідно з п. 11.4 Договору припинення Договору шляхом розірвання здійснюється, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з  Господарським кодексом України, в разі, зокрема, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п.8.4 Договору.
		Відповідно до п. 11.5 Договору передбачено, що Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору.
		Укладений між сторонами Договір 18.03.2005 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 78-6-00264.
		18.03.2005 відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку. 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/12073/16 за позовом ТОВ "ВІЛЕТА" до Київської міської ради про визнання укладеною Додаткову угоду до договору оренди від 11.03.2005 року, зареєстрованого 18.03.2005 року за № 78-6-00264, на умовах визначених угодою, в редакції, яка підписана ТОВ "ВІЛЕТА", позов ТОВ "ВІЛЕТА" задоволено, визнано укладеною між Київською міською радою та ТОВ "ВІЛЕТА" Додаткову угоду до договору оренди від 11.03.2005 року, зареєстрованого 18.03.2005 року за № 78-6-00264, на умовах визначених угодою, в редакції, яка підписана ТОВ "ВІЛЕТА".
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/12073/16 залишено без змін.
		У відповідності до Додаткової угоди до договору оренди від 11.03.2005 року, що визнана укладеною на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року, встановлено: у відповідності із п. 11.7 Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.03.2005 року за № 78-6-00264) сторони дійшли згоди поновити Договір оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року на новий строк 10 (десять) років (пункт 1 Додаткової угоди); сторони дійшли згоди викласти п. 4.2 Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється на рівні територіального розміру земельного податку, тобто у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки" (пункт 2 Додаткової угоди); всі інші положення Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року залишаються без змін (пункт 4 Додаткової угоди).
		На підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/12073/16 державним реєстратором 15.12.2016 прийнято рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:043:0164, дата державної реєстрації права оренди зазначеної земельної ділянки 13.12.2016, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 174483467 від 19.07.2019 - а.с. 43-44 т. 2).
		Київською міською радою 28.02.2019 було прийнято рішення № 180/6836 "Про надання статусу скверу земельній ділянці, розташованій на вул. Героїв Дніпра між будинками NN 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва" (далі - Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019).
		Як вбачається з вказаного рішення КМР вирішила:
		1. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264 (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164) площею 0,2731 га, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на підставі рішення Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 715/2125 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва".
		2. Надати статус скверу земельній ділянці площею 0,2731 га, розташованій на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г площею 0,2731 га (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164) у Оболонському районі міста Києва.
		3. Внести зміни до Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 та продовжених на період до 2017 року рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 572/572, додавши зелену ділянку, визначену пунктом 1 цього рішення, до переліку скверів Оболонського району м. Києва.
		4. Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" в установленому порядку здійснити організаційно-правові заходи щодо: 4.1. Оформлення права постійного користування земельною ділянкою, визначеною п. 2 цього рішення. 4.2. Благоустрою земельної ділянки.
		5. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації): 5.1. Вчинити дії для зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки на вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г площею 0,2731 га (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" від 18 березня 2005 року №           78-6-00264; 5.2. Проінформувати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" про прийняття цього рішення; 5.3. Вирішити в установленому порядку питання фінансування заходів, передбачених пунктом 4 цього рішення.
		6. Оприлюднити це рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.
		7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики та на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.
		Позивач, прийняте Київською міською радою Рішення № 180/6836 від 28.02.2019 вважає незаконним з огляду на таке:
		вина позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки відсутня, оскільки позивачем були вчинені всі необхідні та передбачені законодавством і Договором дії, спрямовані на забудову орендованої земельної ділянки, а недотримання визначених п. 8.4 Договору строків завершення будівництва сталось через тривалість надання уповноваженими органами технічних умов, розроблення проектно-будівельної документації, її погодження і затвердження вказаними органами, надання позивачу необхідних дозволів, а також неодноразове намагання КМР розірвати договір та пов`язані з цим дії позивача по відстоюванню свого права оренди в судах; 
		оскаржуваним рішенням спірній земельній ділянці, яка перебуває в оренді позивача та віднесена за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови, надано статус скверу, чим в односторонньому порядку змінено цільове призначення земельної ділянки, яка тепер відноситься до земель рекреаційного призначення, внаслідок чого позивача фактично позбавлено передбачених законом прав землекористувача (орендаря) земельної ділянки, при цьому зміна цільового призначення земельної ділянки відбулась без проекту землеустрою щодо її відведення; 
		оскаржуване рішення прийняте КМР з порушенням передбаченого чинним законодавством порядку та всупереч норм земельного законодавства, що регулюють правовідносини в сфері оренди землі, а також з порушенням умов чинного на момент прийняття цього рішення Договору, що, в свою чергу, порушує права та інтереси позивача; 
		при прийнятті оскаржуваного рішення не був дотриманий Регламент Київської міської ради (надалі - Регламент), зокрема, в порушення Регламенту повторний розгляд проекту рішення профільною постійною комісією не розглядався.
		Як встановлено ст. 55 Конституції України, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Як передбачено ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом   цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		У відповідності до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.    
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування Рішення Київської міської ради від 28.02.2019 року № 180/6836.
		Оскільки спір у даній справі стосується визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування (Київської міської ради),  судом враховано, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
		Згідно з п. 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України унормовано, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
		Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.          
		Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
		Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи.
		З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування / органом державної влади договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки притаманні не адміністративним, а цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному загальному або господарському суді. Відповідна правова позиція відображена у постановах Великої палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 539/1957/16-а, від 25.04 2018 у справі № 496//2866/16-ц, від 04.04.2018 у справі №     465/7909/15-а, від 17.04.2018 у справі №     461/980/16-а, від 20.06.2018 у справі №     727/10968/17, від 29.08.2018 у справі № 569/838/17, від 07.11.2018 у справі №601/947/17 (К/9901/46368/18), від 21.11.2018 у справі №     530/212/1, від 11.12.2018 у справі №     904/10454/17, від 20.09.2018 у справі №     816/389/15-а.
		Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2019 у справі № 807/9/18, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи й органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 4 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.
		Згідно з п. 6 ч. 1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
		Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до органу місцевого самоврядування - Київської міської ради (відповідач), оскільки вважає протиправним рішення відповідача про розірвання укладеного між ними договору оренди земельної ділянки та наступне надання спірній земельній ділянці статусу скверу.
		В частині надання земельній ділянці статусу скверу позивач посилається на те, що всупереч приписам законодавства та умовам Договору, Київською міською радою оскаржуваним рішенням було змінено в односторонньому порядку та без проекту землеустрою цільове призначення орендованої позивачем земельної ділянки, внаслідок чого позивача фактично позбавлено передбачених законом прав землекористувача (орендаря).
		Таким чином, заявлений спір стосується вимог позивача як орендаря, спрямованих на захист свого права оренди, що в даному випадку було порушено органом місцевого самоврядування не як суб`єктом владних повноважень, а як суб`єктом господарювання.
		Отже, місцевим господарським судом вірно вказано, що даний спір про визнання протиправним та скасування Рішення Київської міської ради № 180/6836 від 28.02.2019, в тому числі і щодо пунктів 2, 3 цього рішення, має приватноправовий характер, стосується захисту речового права позивача, тому підлягає розгляду господарським судом.
		Таким чином, місцевим судом правомірно відхилено як безпідставне клопотання третьої особи (ГО "ОБОЛОНСЬКА СІЧ") про закриття провадження у справі в частині позовних вимог TOB"ВІЛЕТА" щодо скасування п. 2 та п. 3 Рішення КМР від 28.02.2019 року № 180/6836 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
		Судом першої інстанції встановлено наступне.
		Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для визнання протиправним та скасування Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019.
		Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Як встановлено ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. 
		Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Згідно з статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
		Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		Згідно з ст. 9 Земельного кодексу України Київській міській раді надано повноваження у галузі земельних відносин, зокрема: 
		а) розпорядження землями територіальної громади міста; 
		в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; 
		д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом; 
		м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
		Як передбачено положеннями ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		Таким чином, право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.
		Тобто, такі повноваження на території м. Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.
		Рішенням КМР №715/2125 від 18.11.2004 передано ТОВ "ВІЛЕТА" в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,30 га для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
		На підставі вказаного рішення між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки від 11.03.2005, за умовами якого відповідач передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 0,30 га на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва строком на 10 років.
		Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.
		Згідно з статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Виходячи зі змісту ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 762, 792 Цивільного кодексу України, ст. 13, 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу ст. 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.
		Як встановлено приписами статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005), що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
		Згідно з абз. 2 п. 8.4 Договору орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, та після підписання цього Договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору.
		Місцевим судом вірно встановлено, що державну реєстрацію Договору та передачу спірної земельної ділянки у користування позивача згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки було здійснено 18.03.2005, відтак приступити до використання спірної земельної ділянки позивач міг з 18.03.2005.
		Київською міською радою 28.02.2019 було прийнято Рішення № 180/6836 від 28.02.2019, пунктом 1 якого вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264 (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164) площею 0,2731 га, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на підставі рішення Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 715/2125 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва".
		В якості підстави  прийняття оскаржуваного рішення в останньому зазначено: 
		відповідно до статті 9 Земельного кодексу України, пункту 4 частини першої статті 416 Цивільного кодексу України, пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтю 31 Закону України "Про оренду землі", пунктів 8.4, 11.4, 11.5 Договору оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264, враховуючи те, що ТОВ "ВІЛЕТА" з моменту укладення договору оренди земельної ділянки будівництво житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом не проведено, земельна ділянка для забудови протягом понад трьох років не використана, а також беручи до уваги звернення громадськості.
		У відповідності до пункту 4 частини першої статті 416 ЦК України  право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.  
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		У відповідності до приписів статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
		При цьому, згідно з частиною третьою наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		У відповідності до приписів ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених     статтями 24  і   25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених  Земельним кодексом України  та іншими законами України.
		Наведені норми законодавства не містять заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформлюється прийняттям рішення у встановленому порядку.
		Згідно з статтями 6, 627  ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
		Враховуючи умови Договору оренди земельної ділянки, укладеного між КМР та ТОВ "ВІЛЕТА", земельну ділянку надано для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом (п. 1.1, 2.1 Договору).
		У відповідності до змісту п. 8.4 Договору орендар зобов`язався завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.
		Згідно з п. 11.4 Договору однією з підстав припинення Договору шляхом розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з  Господарським кодексом України, визначено порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 Договору.
		Як передбачено п. 11.5 Договору, що Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору.
		Згідно з п. 11.6 Договору розірвання цього договору не потребує укладання додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.
		Отже, сторони Договору, врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії Договору, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 627, 651 ЦК України та статей 188, 291 ГК України.
		Вказаний Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.03.2005, про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 78-6-00264.
		Таким чином, враховуючи умови п. 8.4 Договору, позивач був зобов`язаний завершити забудову спірної земельної ділянки у строк до 18.03.2008.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
		Якщо судом буде встановлено, що орендар вчиняє дії, необхідні для здійснення та закінчення забудови спірної земельної ділянки, здійснює відповідні витрати на проведення будівельних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями, однак тривалість процедур і значна кількість дозвільних документів уповільнює здійснення забудови земельної ділянки, то наведене свідчить про відсутність вини позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування цивільно-правової відповідальності у виді розірвання договору. Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/4198/16, від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18. 
		Позивач, як на підставу для визнання протиправним та скасування Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019 вказує, зокрема, на те, що порушення строків здійснення забудови земельної ділянки відбулося не з його вини.
		Позивач зазначив, що 16.05.2005 Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища затверджено Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №05-0390 на проектування будівництва житлового будинку по вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва.
		ТОВ "ВІЛЕТА" в період з травня 2005 по травень 2008 отримані технічні умови №477-3 на проектування електромереж зовнішнього освітлення 2005 року, технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід`їзду №528-5 від 18.08.2005, технічні умови №155/07-180 на диспетчеризацію інженерного обладнання при проектуванні житлового будинку, технічні умови №41623 на приєднання об`єкта до електричних мереж, технічні умови №3540 на водопостачання об`єкта, технічні умови №3126 на каналізування об`єкта, санітарно-епідеміологічну оцінку проекту "Житловий будинок з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва" в частині забезпечення умов інсоляції та природної освітленості приміщень прилеглої та запроектованої забудови, отримано містобудівний розрахунок до проекту житлового будинку по вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва, технічні умови №08-240 для радіофікації об`єкту, технічні умови Управління Державної автомобільної інспекції, технічні умови №С 0802-11 на проектування мереж телебачення, технічні умови на проектування Головного управління МНС України в місті Києві, технічні умови №155/1/7-3008 на диспетчеризацію інженерного обладнання при проектуванні житлового будинку (термін дії 2 роки), технічні умови для телефонізації, отримано експертний висновок про технічний стан несущих та огороджуючих конструкцій будівель, що межують з площадкою будівництва, яка проектується між буд. 38-е та 38-г.
		14.03.2007 Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (далі - АЕК "Київенерго") на прохання ТОВ "ВІЛЕТА" надати технічні умови на приєднання до теплових мереж листом №Д11-10/5381 повідомила, що резерви пропускної здатності побудованих раніше магістральних теплових мереж вичерпано, АК "Київенерго" не може надати ТОВ "ВІЛЕТА" технічні умови на теплопостачання зазначеного об`єкта. Для забезпечення теплопостачання об`єкту рекомендувало розглянути інші варіанти теплопостачання і звернутись до Міжвідомчої комісії з питань теплопостачання об`єктів цивільного та виробничого призначення.
		У відповідності до умов договору №12-07/33 від 12.09.2007 Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради "Центр містобудування та архітектури" виконано містобудівне обгрунтування щодо можливого розміщення житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва. 
		11.12.2007 між ТОВ "ВІЛЕТА"  та ВАТ "Київпроект" було укладено договір підряду №1007370 на виконання вишукувальних робіт. Але договір не було виконано в зв`язку з тим, що було відмовлено у наданні дозволу на проведення робіт по геології.
		Київською міською радою  02.04.2009 було прийнято рішення № 272/1328 від 02.04.2009 про відміну рішень Київської міської ради, зокрема, рішення № 715/2125 від 18.11.2004 на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 11.03.2005.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2010 у справі № 2а-12102/10/2670 за позовом ТОВ "ВІЛЕТА" до Київської міської ради, третя особа  Головне управління земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради №272/1328 від 02.04.2009 в частині відміни рішення Київської міської ради № 715/2125 від 18.11.2004.
		Позивач вказав, що за таких обставин з 02.04.2009 по 06.09.2010 позивач, саме з вини відповідача був позбавлений можливості проходити етапи погоджень через скасування рішення, яким спірна земельна ділянка надавалась в оренду.
		У період з 2010 по 2011 ТОВ "ВІЛЕТА" отримані нові технічні умови №08-133 для радіофікації об`єкту, технічні умови №41623 на приєднання об`єкта до електричних мереж, подовжено технічні умови №3540 на водопостачання об`єкта та №3126 на каналізування об`єкта АК "Київводоканал", отримано висновок про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови м. Києва, містобудівній документації, технічні умови №274-3 на проектування електромереж зовнішнього освітлення, технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід`їзду №364-5, технічні умови №076-106/1110ТУ на диспетчеризацію інженерного обладнання при проектуванні житлових будинків, технічні умови №С 1002-193 на проектування мереж телебачення, технічні умови на телефонізацію житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом, технічні умови на проектування газопостачання котла в автономній котельні, технічні вимоги з енергоефективності для розробки проектної документації на будівництво, реконструкцію та розширення об`єктів №10/15-1/456, технічні умови на прокладання кабелю телебачення, технічні умови на прокладання кабелю диспетчеризації, технічні умови на розробку проектної документації Комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.
		АЕК "Київенерго" повторно відмовило ТОВ "ВІЛЕТА" у видачі технічних умов на приєднання до теплових мереж та зазначила, що питання приєднання додаткових теплових навантажень в зонах, де вичерпано резерви будуть розроблені в Схемі теплопостачання м. Києва на період до 2025 року, орієнтовний термін розробки схеми теплопостачання 2011 рік. Для поліпшення ситуації Київська міська державна адміністрація підготувала розпорядження від 16.09.08 щодо будівництва тепломережі від котельні "Пар" до врізки в існуючу теплову мережу. Після введення в експлуатацію зазначеної теплової мережі АЕК "Київенерго" зможе повернутись до розгляду питання теплопостачання будинку, який має побудувати ТОВ "ВІЛЕТА".
		08.12.2010 між ТОВ "ВІЛЕТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-гео" укладено договір №2010-88, за умовами якого останній зобов`язувався виконати інженерно-геологічні роботи для будівництва житлового будинку по вул. Героїв Дніпра (між буд 38-е та 38-г) в Оболонському районі м. Києва.
		Вказані обставини щодо оформлення ТОВ "ВІЛЕТА" у вказаний період часу документації на будівництво об`єкта на спірній земельній ділянці, на які посилався позивач, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 у справі № 38/417 за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ "ВІЛЕТА" про розірвання договору оренди земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва та зобов`язання ТОВ "ВІЛЕТА" повернути згадану земельну ділянку, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 та постановою Вищого господарського суду від 07.06.2012.
		Наведені обставини, встановлені рішенням суду у справі № 38/417, не потребують доказування при розгляді даної справи № 910/13647/19 в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, згідно яких обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Як вказав позивач, позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської рад у справі № 38/417 було мотивовано тим, що ТОВ "ВІЛЕТА" в порушення п. 8.4 Договору не використовує земельну ділянку та не здійснило забудову земельної ділянки протягом 3 років з моменту державної реєстрації Договору оренди, що є підставою для його розірвання та повернення земельної ділянки КМР відповідно до п. 11.4, 11.5, 11.8  Договору оренди. 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 у справі № 38/417, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2012, в позові відмовлено повністю. На твердження  позивача, судовими рішеннями у справі № 38/417 встановлено факт належного виконання позивачем обов`язків орендаря та здійснення ним дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки, встановлено, що вина ТОВ "ВІЛЕТА" у порушенні ним вказаного строку завершення будівництва відсутня.
		З огляду на невизнання Київською міською радою права ТОВ "ВІЛЕТА" на поновлення Договору на новий строк, ТОВ "ВІЛЕТА" звернулось з відповідним позовом до суду.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/12073/16 за позовом ТОВ "ВІЛЕТА" до Київської міської ради про визнання укладеною Додаткову угоду до договору оренди від 11.03.2005 року, зареєстрованого 18.03.2005 року за № 78-6-00264, на умовах визначених угодою, в редакції, яка підписана ТОВ "ВІЛЕТА", позов ТОВ "ВІЛЕТА" задоволено, визнано укладеною між Київською міською радою та ТОВ "ВІЛЕТА" Додаткову угоду до договору оренди від 11.03.2005 року, зареєстрованого 18.03.2005 року за № 78-6-00264, на умовах визначених угодою, в редакції, яка підписана ТОВ "ВІЛЕТА".
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/12073/16 залишено без змін.
		Враховуючи наведене, позивач вказав, що під час дії Договору вчиняв всі дії, необхідні для складення і затвердження проектної документації, початку та здійснення будівництва, передбаченого Договором об`єкту, проте через обставини, вказані вище, не міг погодити, затвердити проектну документацію та виконати зобов`язання з завершення будівництва у визначений Договором строк. Наведені обставини, на твердження скаржника, свідчать про відсутність вини останнього у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки та, як наслідок, відсутності підстав для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді розірвання договору, оскільки позивачем були вчинені всі необхідні та передбачені законодавством і Договором дії, спрямовані на забудову орендованої земельної ділянки, а недотримання визначених п. 8.4 Договору строків завершення будівництва сталось через тривалість надання уповноваженими органами технічних умов, розроблення проектно-будівельної документації, її погодження і затвердження вказаними органами, надання позивачу необхідних дозволів, а також неодноразове намагання Київської міської ради розірвати Договір та пов`язані з цим дії позивача по відстоюванню свого права оренди в судах, тобто не з вини позивача.
		Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України неможливості виконати умови п. 8.4 Договору щодо своєчасного завершення забудови враховуючи наступне.
		Місцевим судом вірно встановлено, що будучи обізнаним з умовами Договору в частині існування обов`язку орендаря закінчити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору, так і з настанням наслідків у разі невиконання орендарем такого обов`язку, шляхом реалізації орендодавцем права в односторонньому порядку розірвати Договір, позивач взятих на себе зобов`язань щодо забудови спірної земельної ділянки не виконав як у визначені Договором строки, так і в подальшому не приступив до виконання такого обов`язку, що підтверджується актами обстеження земельної ділянки від 27.10.2016 № 16-1847-05 та від 08.11.2019 № 19-0775-05, складеними Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). 
		Разом з тим, заперечення скаржника з приводу того, що вказані акти обстеження земельної ділянки не можуть бути належними доказами у справі, оскільки з моменту складення одного акту пройшло три роки, а інший акт складений вже після прийняття оскаржуваного рішення КМР, правомірно відхилені судом першої інстанції, враховуючи, що такі докази в сукупності підтверджують той факт, що забудова спірної земельної ділянки позивачем не здійснювалась, що фактично не заперечується скаржником, жодних доказів протилежного матеріали справи не містять.
		Судом вірно враховано, що відповідно до п. 11.1 Договору всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін, а отже, орендар (позивач) не був позбавлений права в установленому порядку звернутися до Київської міської ради з пропозицією продовжити строки здійснення забудови земельної ділянки, проте доказів вчинення відповідних дій матеріали справи не містять.
		Місцевим судом вірно встановлено, що протягом 2005-2008 років позивачем було отримано ряд технічних умов, термін дії яких становив 2-3 роки, у зв`язку з чим у період 2010-2011 років позивач повторно здійснював отримання дозвільної та погоджувальної документації, яка в подальшому також втратила чинність. Після порушення провадження у даній справі позивач звернувся до компетентних установ із заявами про продовження дії попередніх технічних умов, докази яких долучив до матеріалів справи (а.с. 37-42 т. 2). Проте, такі докази звернення позивача про продовження дії попередніх технічних умов вірно не прийняті судом у якості належних доказів у справі, оскільки відповідні звернення позивача здійснені 13 та 14 листопада 2019 року, тобто більше ніж через 8 місяців після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення № 180/6836 від 28.02.2019 та без жодних пояснень щодо неможливості таких звернень позивача, зокрема, після 13.12.2016 (державна реєстрація права оренди позивача на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/12073/16). 
		Водночас, звернення позивача у листопаді 2019 року до компетентних установ із заявами про продовження дії попередніх технічних умов додатково свідчить про недобросовісну поведінку та свідоме невиконання позивачем визначеного п. 8.4 Договору зобов`язання завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.
		У відповідності до ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. 
		Таким чином, дозвіл на виконання будівельних робіт є безумовною правовою підставою для початку будівельних робіт. Відповідний висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №  910/5963/17.
		Проте, як вірно встановлено судом, дозвіл на виконання будівельних робіт орендар не отримував, а відповідно, не розпочинав жодних будівельних робіт.    
		Доводи скаржника про те, що виготовлення проектно-кошторисної та дозвільної документації, інших документів на будівництво об`єкта на спірній земельній ділянці не залежало від волі позивача, а також наявність конфліктної ситуації навколо спірної земельної ділянки, що виникла внаслідок супротиву мешканців сусідніх будинків щодо забудови спірної земельної ділянки, правомірно відхилені судом першої інстанції як безпідставні, оскільки матеріали справи не містять та позивачем не надано жодного доказу початку будівельних робіт, а зазначені обставини не звільняли позивача від обов`язку належним чином виконувати умови Договору щодо забудови земельної ділянки, а також вживати відповідних заходів для усунення порушень його права на користування земельною ділянкою. 
		Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 922/3293/18, від 18.12.2019 у справі № 910/3111/19, від 15.01.2019 у справі №910/19694/16.
		Щодо тверджень скаржника про те, що разом з поновленням договору оренди поновився і трирічний строк для завершення забудови, апеляційний суд зазначає наступне.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 по справі № 910/12073/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017, визнано укладеною Додаткову угоду до договору оренди від 11.03.2005. При цьому визнано укладеною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки на умовах визначених угодою, в редакції, яка підписана ТОВ "ВІЛЕТА", зокрема, згідно п. 4 вказаної Додаткової угоди встановлено: "Всі інші положення Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року залишаються без змін". Таким чином, господарські суди  у справі № 910/12073/16 дійшли висновку, що Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Відтак, твердження позивача про те, що разом з поновленням договору оренди поновився і трирічний строк для завершення забудови суд розцінює як припущення позивача, які не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України.
		Місцевим господарським судом вірно зазначено щодо доводів позивача про те, що оскаржуване рішення Київської міської ради обґрунтовано тим, що ТОВ "ВІЛЕТА" з моменту укладення Договору будівництво не проведено, земельна ділянка для забудови понад трьох років не використана, тоді як згідно п. 8.4 Договору орендар зобов`язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору та що момент укладення договору оренди не можна ототожнювати з моментом реєстрації договору оренди.  Суд першої інстанції вірно погодився, що момент укладення договору оренди не можна ототожнювати з моментом реєстрації договору оренди, проте в цілому критично оцінив наведені доводи позивача, враховуючи, що Договір укладено 11.03.2005, а державну реєстрацію Договору проведено 18.03.2005, і такі часові межі  (сім календарних днів) жодним чином не могли вплинути на неможливість отримання позивачем дозвільних документів для будівництва та здійснення забудови спірної земельної ділянки, яке не проведено за 14 років.
		Суд апеляційної інстанції, щодо тверджень позивача про те, що рішеннями господарських судів у справі № 38/417 встановлено факт належного виконання ТОВ "ВІЛЕТА" обов`язків орендаря та здійснення ним дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки, відсутності вини ТОВ "ВІЛЕТА" у порушенні ним строку завершення будівництва, зазначає наступне.
		У справі № 38/417 з позовом до суду звернувся Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ "ВІЛЕТА" про розірвання договору оренди земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва та зобов`язання ТОВ "ВІЛЕТА" повернути згадану земельну ділянку. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 у справі № 38/417, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 та постановою Вищого господарського суду від 07.06.2012, в позові відмовлено повністю. При вирішенні даної справи судом встановлено, що прокурор просив суд розірвати договір на підставі умов п. 11.4, 11.5, 11.8. укладеного сторонами договору в зв`язку з невиконання відповідачем п. 8.4. даного договору. Разом із тим, за висновками суду у справі №38/417, вказані прокурором пункти 11.4, 11.5, 11.8 договору передбачають механізм одностороннього розірвання договору за ініціативою позивача шляхом прийняття ним відповідного рішення, доказів ініціативи позивача на розірвання спірного договору та прийняття ним відповідного рішення прокурор та позивач суду не подали.
		Таким чином, судом встановлено наявність узгодженого Київською міською радою та ТОВ "ВІЛЕТА" у Договорі механізму та права одностороннього розірвання договору за ініціативою орендодавця шляхом прийняття ним відповідного рішення. 
		Відповідний висновок, в свою чергу, підтверджує, що при прийнятті оскаржуваного у даній справі № 910/13647/19 рішення від 28.02.2019 Київська міська рада діяла з дотриманням визначеного умовами Договору механізму одностороннього розірвання договору за ініціативою орендодавця шляхом прийняття ним відповідного рішення.
		При цьому, твердження позивача про те, що рішеннями господарських судів у справі №38/417 встановлено факт належного виконання ТОВ "ВІЛЕТА" обов`язків орендаря та здійснення ним дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки, відсутності вини ТОВ "ВІЛЕТА" у порушенні ним строку завершення будівництва, правомірно відхилені судом першої інстанції як безпідставні з огляду на різні предмет та підстави позовів у справах № 38/417 та 910/13647/19, враховуючи також, що оцінка доказів у справі № 38/417 здійснювалась судом щодо предмету спору та станом на час прийняття рішення у цій справі від 20.12.2011.
		Разом з тим, судом вірно враховано, що відповідно до п. 8.4 Договору орендар був зобов`язаний виконати вимоги, викладені в листах, зокрема Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 10.09.2004 за № 08-8-20/5252 (а.с. 145-146 т. 4).
		У відповідності до наведеного листа, позивача було повідомлено, що "Будівництво зазначеного будинку передбачається на земельній ділянці за рахунок зменшення дворового простору існуючих житлових будинків, знесення зелених насаджень, що обов`язково викличе негативну реакцію населення (негативна реакція населення вже існувала при будівництві аналогічного будинку у вказаному районі). Враховуючи вищенаведене, а також на виконання вимог ст. 11 Закону України "Про екологічну оцінку" до початку розробки проектної документації, замовнику необхідно провести публічні громадські слухання або відкриті засідання мешканців оточуючих житлових будинків із залученням представників органів місцевого самоврядування", зазначено також про необхідність "До проектних матеріалів додати протокол громадських слухань або опитувальний лист про згоду мешканців навколишніх житлових будинків щодо зазначеного будівництва".
		З матеріалів справи сліду, що позивач провів публічні громадські слухання 31.05.2007 року. Потенційне будівництво викликало спротив мешканців прилеглих житлових будинків, що підтверджується протоколом громадських слухань (а.с. 29-42 т. 4).
		Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення КМР, далі - Закон) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється
		Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація), визначає відповідний Порядок, затверджений Постановою КМ України № 555 від 25.05.2011.
		Затвердження містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Матеріали щодо розгляду пропозицій громадськості є невід`ємною складовою зазначеної документації (п. 17 наведеного Порядку в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення КМР).
		Детальний план території в межах вулиці Північна, проспекту Оболонського, вулиці Прирічна, проспектів Героїв Сталінграду, Маршала Малиновського в Оболонському районі м. Києва (далі - ДПТ) на даний час не затверджено, докази протилежного в матеріалах справи відсутні. ДПТ включає в себе земельну ділянку з кадастровим номером 8 000 000 000:78:043:0164 (реєстраційний номер справи у Київській міській раді № 08/231-3539/ПР), що є об`єктом оренди згідно Договору, укладеного між позивачем та відповідачем.
		Щодо вказаного ДПТ в період 05.01.2018-05.02.2019 проводились громадські слухання, на яких мешканці району висловились категорично проти забудови на даній земельній ділянці, що підтверджується матеріалами справи.
		Громадські слухання щодо ДПТ в межах вулиці Північна, проспекту Оболонського, вулиці Прирічна, проспектів Героїв Сталінграду, Маршала Малиновського в Оболонському районі м. Києва мають безпосереднє відношення до планів будівництва на ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:043:0164, яка розташована в межах цієї території, оскільки саме громадські слухання в рамках затвердження ДПТ передбачають громадські обговорення з метою врахування громадських інтересів при затвердженні містобудівної документації, зокрема, яка в подальшому і дає дозвіл на будівництво нових об`єктів на певній території.
		В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення позивач врахував інтереси мешканців прилеглих будинків з метою отримання відповідної документації на будівництво об`єкта на спірній земельній ділянці.
		Місцевим господарським судом щодо тверджень позивача про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення не був дотриманий Регламент Київської міської ради (далі - Регламент), зокрема, в порушення Регламенту повторний розгляд проекту рішення профільною постійною комісією не розглядався, вірно зазначено наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 1 ст.11 Регламенту, постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
		Постійні комісії Київради попередньо розглядають та приймають висновки з питань, що вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень, а також здійснюють контроль за виконанням рішень Київради, актів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
		Рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 № 9/9 (із змінами та доповненнями) затверджено Положення про постійні комісії Київської міської ради (далі - Положення).
		Відповідно до п.8 Положення постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу з питань:
		реалізації екологічних прав громадян;
		місцевих екологічних програм;
		вивчення стану навколишнього природного середовища;
		організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;
		додержання природоохоронного законодавства, використання і охорони земель, природних ресурсів, відтворення лісів;
		погодження дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;
		організації проведення екологічних експертиз;
		організації озеленення, охорони зелених насаджень;
		Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища (включаючи питання визначення заходів з охорони навколишнього природного середовища);
		утримання та поводження з тваринами;
		діяльності Київського зоологічного парку.
		Постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики здійснює попередній розгляд проектів рішень Київської міської ради, реалізація яких впливає на розвиток зеленої зони міста Києва та концепцію формування зелених насаджень в центральній частині міста.
		Згідно Протоколу № 1/75 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 23.01.2019 членами постійної комісії було розглянуто, зокрема, питання 23 порядку денного про розгляд правового висновку від 20.12.2018 № 08/230-2530 до проекту рішення Київради "Про надання статусу скверу земельній ділянці, що розташована на вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38- г в Оболонському районі м. Києва". За результатами розгляду питання 23 порядку денного постійною комісією прийнято рішення повторно підтримати проект рішення Київської міської ради "Про надання статусу скверу земельній ділянці, що розташована на вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38- г в Оболонському районі м. Києва". З огляду на наведене, проект оскаржуваного рішення було розглянуто із дотриманням встановленої Регламентом Київської міської ради процедури.
		Беручи до уваги викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем вимог п. 8.4 Договору в частині строків завершення забудови земельної ділянки, що відповідно до п. 11.4, 11.5 Договору є підставою для його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, та, відповідно, про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.03.2005 за № 78-6-00264.
		Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок першої інстанції про те, що позивачем не доведено невідповідності оскаржуваного ним Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019 вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення, а також порушення у зв`язку з прийняттям цього рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
		Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. 
		За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. 
		Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). 
		Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
		За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
		Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.
		З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
		Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" - залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 у справі №910/13647/19 - залишити без змін.
		3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
		4. Матеріали справи №910/13647/19 повернути до господарського суду першої інстанції.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
		Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2021.
		 
		Головуючий суддя                                                            Є.Ю. Шаптала 
		 
		Судді                                                                                М.Л. Яковлєв
		 
		                                                                                В.В. Куксов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...