Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 589/1863/13-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2021.
Дата набрання законної сили: 12.04.2021
Номер судового провадження: 61-15016ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		12 квітня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 589/1863/13-ц
		провадження № 61-15016св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		третя особа - ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 січня 2020 рокуу складі судді Литвинко Т. В. та постанову Сумського апеляційного суду            від 23 червня 2020 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Собини О. І., Хвостика С. Г.,          
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до             ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємці першої черги після її смерті відсутні, а він є спадкоємцем другої черги за правом представлення, оскільки його батько, рідний брат померлої ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття спадщини.
		Вказував на те, що він з 1994 року мешкає на території Ізраїлю, про смерть тітки його ніхто не повідомив, внаслідок чого він пропустив установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. 
		 
		З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Короткий зміст судових рішень 
		 
		Заочним рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області       від 17 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 14 грудня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним заяви до Шосткинської міської нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1                        у м. Шостка, терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили. 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                      і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року касаційну скаргу              ОСОБА_3 задоволено, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від  17  травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 грудня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2018 року первісного відповідача ОСОБА_4 замінено належним відповідачем ОСОБА_2 .
		 
		Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 січня 2020 року, залишеного без змін постановою Сумського апеляційного суду      від 23 червня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що причини пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, є неповажними. Позивач не мав перешкод у спілкуванні зі своєю рідною тіткою та її сім`єю, з цим позовом звернувся до суду майже через рік після того як дізнався про смерть спадкодавця та не довів, що його проживання за межами України пов`язане з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що він пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, оскільки з 1994 року він постійно проживав за межами України, а про смерть тітки йому стало відомо після спливу шестимісячного строку після смерті спадкодавця.
		Суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_4 , який проживав           з ОСОБА_5 , умисно не повідомив його про факт смерті останньої,                а також, звертаючись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги, ОСОБА_4 умисно не зазначив його як спадкоємця другої черги та 21 березня 2021 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, внаслідок чого він незаконно був позбавлений права на спадкування.
		При цьому нотаріусом не вжито заходів для його повідомлення про наявність спадкової справи, в тому числі шляхом публічного оголошення чи повідомлення у пресі.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції                                       в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року                  у справі № 140/1117/16-ц (провадження № 61-23892св18), від 05 грудня        2018 року у справі № 717/1796/16-ц (провадження № 61-24501св18),                    від 13 травня 2019 року у справі № 639/2082/17 (провадження                                   № 61-25267св18).
		 
		Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
		 
		У грудні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги. 
		 
		У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина.
		 
		ОСОБА_5 є рідною сестрою батька позивача - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області                           від 12 жовтня 2011 року у справі № 2-о-105/11 встановлено юридичний факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка померла        ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю з 1995 року до відкриття спадщини після смерті останньої.
		 
		16 грудня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Шосткинської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 , яка складається з квартири АДРЕСА_1 , та вкладів, зазначивши, що спадкоємців першої, другої та третьої черги немає.
		 
		На ім`я ОСОБА_4 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом № 371 та № 372 від 21 березня 2012 року на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , та вклади          з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією відповідно.
		ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.
		 
		На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 10 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Шостинського міського нотаріального округу Сумської області, Сапарай І. В. набув право власності на квартиру            АДРЕСА_1 .
		 
		25 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , згідно з яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 .
		 
		Також установлено, що рішенням Апеляційного суду Сумської області                    від 26 квітня 2016 року у справі № 589/3438/15-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шосткинської міської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Шосткинського міського нотаріального округу Даниленка Г. В., третя особа - реєстраційна служба Шосткинського міськрайонного управління юстиції, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання недійсним договору купівлі-продажу, задоволено частково.
		Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом                      від 21 березня 2012 року № 371 та № 372, видані ОСОБА_4 , та свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 жовтня 2013 року № 2804, видане ОСОБА_2 .
		У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовлено.
		 
		Вказаним судовим рішенням встановлено, що заочним рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 травня              2013 року у справі № 589/1863/13-ц, яке набрало законної сили 14 грудня     2015 року, визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_5 терміном два місяці, а відтак перебіг двомісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини для ОСОБА_1 почався 15 грудня 2015 року та закінчився 15 лютого 2016 року. В межах двомісячного строку ОСОБА_1 реалізував надане судом право на подання заяви про прийняття спадщини, подавши відповідну заяву поштою 16 грудня 2015 року, яка 12 січня 2016 року надійшла до Шосткинської міської державної нотаріальної контори і була приєднана до спадкової справи.
		 
		Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області                          від 16 вересня 2019 року у справі № 589/34/19 встановлено факт того, що ОСОБА_1 є рідним племінником померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . 
		 
		Також установлено, що ОСОБА_1 16 листопада 1994 року прийнятий на консульський облік у державі Ізраїль та постійно там проживає.
		 
		Згідно з довідкою ПАТ «Укртелеком» за адресою: АДРЕСА_2 , був встановлений стаціонарний телефон з 18 травня 1984 року до 31 березня 2013 року на ім`я ОСОБА_5 . 
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
		 
		Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга              статті 1223 ЦК України).
		 
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		 
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;                               2) ці обставини визнані судом поважними.
		 
		Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України                            у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня             2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
		 
		З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
		 
		Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані                                       з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		 
		Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини  підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
		 
		Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини на його проживання за межами України, а саме на території Ізраїлю, а також на те, що йому не було відомо про смерть спадкодавця.
		 
		Факт проживання позивача у Ізраїлі сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою, як передбачено пунктом 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час відкриття спадщини.
		 
		Крім того, відповідно до частини шостої статті 1 Закону України                               від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (із змінами) «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.
		 
		Згідно зі статтею 38 цього ж закону, на консульські установи України серед іншого також покладений обов`язок видавати свідоцтва про право на спадщину.
		 
		Доказів неможливості з`явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.
		 
		З огдяду на це, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що проживання спадкоємця за межами України є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
		 
		Також не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини необізнаність позивача про смерть спадкодавця, оскільки сама по собі ця обставина, без встановлення інших об`єктивних обставин, не свідчить про поважність пропуску спадкоємцем цього строку.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зазначені позивачем обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не                            є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали йому у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1270 ЦК України.
		 
		Посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:                                    від 07 листопада 2018 року у справі № 140/1117/16-ц (провадження                      № 61-23892св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 717/1796/16-ц (провадження № 61-24501св18), від 13 травня 2019 року у справі                               № 639/2082/17 (провадження № 61-25267св18), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини. При цьому у справах, на які посилається заявник, Верховний Суд дійшов висновку про недоведеність існування об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для прийняття спадщини спадкоємцем.
		 
		Також слід зазначити, що недобросовісність поведінки іншого спадкоємця щодо ненадання нотаріусу відомостей про осіб, які можуть бути спадкоємцями, також не свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не      є перешкодою на вчинення спадкоємцем дій з прийняття спадщини, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
		 
		Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до незгоди заявника                        з висновками судів стосовно встановлення обставин справи та стосуються переоцінки доказів, що в силу статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну  скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 січня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 червня 2020 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:   Г. В. Коломієць     Б. І. Гулько      Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...