Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/1955/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2021. Зареєстровано: 15.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2021.
Дата набрання законної сили: 07.04.2021
Номер судового провадження: 11-сс/807/337/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021082000000288

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 07.04.2021 Справа № 336/1955/21
		 
		запорізький апеляційний суд
		 
		 
		 
		Провадження №11-сс/807/337/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №336/1955/21Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 квітня 2021 року                      м.Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
		головуючого                  ОСОБА_2 
		суддів                      ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участі секретаря             ОСОБА_5 
		прокурора                      ОСОБА_6 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 березня 2021 року про арешт майна, 
		ВСТАНОВИЛА
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 березня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та накладено арешт на двадцять одну купюру грошових коштів номіналом по 100 доларів США кожна: FB5843835B, KB38043086F, НВ85873462Н, KB74568005J, HB77341372J KL65995320A, KB38043085F, KF36508199D, DJ21435167A, KF31151814A, HB14151726R НА02812889, КК38837926А, LB91136339W, LB91136341W, LD86939307D, LB03439641M LD86939326D, LB50017053E, LD86939327D, LD86939325D.
		Не погодившись із вказаною ухвалою, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт накладений на майно ОСОБА_8 та зобов`язати слідчого повернути вказане майно власнику. 
		Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_8 є громадянином Російської Федерації та не розуміє українську мову. Але в порушення норм ст.ст.29, 42 ч.3 п.18 КПК клопотання слідчого про арешт майна, як і ухвала суду якою це клопотання задоволено, не були перекладені на рідну для ОСОБА_8 російську мову.
		Розгляд клопотання слідчого всупереч протестам захисту було проведено без участі володільця майна ОСОБА_8 , чим порушено вимоги ст.ст.22, 42, 172 ч.4 КПК. Разом з тим, ОСОБА_8 мав бажання прийняти участі в розгляді судом клопотання слідчого щодо арешту належного йому майна та надати пояснення з цього приводу. Однак судом було відмовлено в задоволенні клопотання захисту щодо участі в судовому засіданні ОСОБА_8 , оскільки останньому відмовлено в установленому законом порядку в перетині державного кордону України.
		Таким чином рішення про арешт майна було прийнято слідчим суддею без врахування думки власника цього майна та без надання ним пояснень з приводу вилучення цього майна.
		Разом з тим, зі слів ОСОБА_8 , та інформації яку він надав захисту, останній нікому не надавав та не мав наміру надавати неправомірну вигоду. Після складання відносно нього документу щодо відмови в перетинанні кордону України, ОСОБА_8 з його слів на вимогу працівників прикордонної служби України зайшов до якогось кабінету в буферній зоні, де йому було запропоновано викласти на стіл всю наявну в нього валюту, що він і зробив, поклавши на стіл долари США, які знаходились в його паспорті.
		Доказів зворотного в матеріалах доданих до клопотання про арешт вилученого майна немає, слідство жодного такого доказу суду при розгляді клопотання не пред`явлено.
		Більш того, на переконання захисту всі наявні в матеріалах клопотання докази є недопустимими, а тому слідчий суддя не міг посилатись на них при прийнятті рішення щодо арешту вилученого майна.
		Так, відповідно до змісту ухвали щодо накладення арешту на майно ОСОБА_8 , при задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя врахував наявні в матеріалах клопотання документи: протокол огляду місця події від 13.03.2021, в ході якого було вилучено вказані грошові кошті в валюті, та протокол допиту свідка ОСОБА_10 - працівника прикордонної служби яка складала рішення про відмову в перетинанні кордону України ОСОБА_8 .
		Протокол огляду жодним чином не доводить, що виявлені на столі в приміщенні прикордонної служби та оглянуті слідчим грошові кошти є предметом неправомірної вигоди. Протоколом встановлено лише факт знаходження на столі грошових коштів та паспорту ОСОБА_8 , які невідомо ким та як туди було покладено, і не більш. 
		Протокол не підписано володільцем майна ОСОБА_8 , який вписаний в установчий його частині, а також спеціалістом ОСОБА_11 , який приймав участь в складанні цього протоколу, що не заперечується судом в ухвалі, а тому вказаний протокол є недопустимим доказом та суд не міг посилатись на нього як на доказ в обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучені грошові кошти.
		Щодо протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , то він складений не уповноваженою на це особою - оперативним працівником, в порушення вимог ст.41 КПК без наявності доручення слідчого або прокурора на такий допит, тобто в непередбачений нормами КПК спосіб, а тому також є недопустимим доказом та суд не може посилатись на нього при винесені рішення.
		Таким чином, в матеріалах клопотання слідчого немає жодного належного та допустимого доказу який доводив би, що вилучені 13.03.2021 в приміщенні аеропорту грошові кошти в доларах США є предметом неправомірної вигоди (тобто є речовим доказом в провадженні в розумінні ст. 98 КПК). 
		Заслухавши прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як вбачається із наданих матеріалів, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.03.2021 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, перебуваючи в службовому приміщенні КП «Міжнародний аеропорт м.Запоріжжя», який розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4, надав службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірну вигоду в сумі 2100 доларів США, що еквівалентно 58 292 грн. 26 коп. за курсом НБУ на 13.03.2021. 
		13.03.2021 року зазначене повідомлення зареєстровано в журнал ЄО заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
		13.03.2021 року у період часу з 04 години 04 хвилини по 04 годину 33 хвилини слідчим СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 , проведено огляд місця події, а саме - службового приміщення «Міжнародного аеропорту міста Запоріжжя», в ході якого виявлено та вилучено двадцять одну купюру грошових коштів номіналом по 100 доларів США кожна: FB5843835B, KB38043086F, НВ85873462Н, KB74568005J, HB77341372J, KL65995320A, KB38043085F, KF36508199D, DJ21435167A, KF31151814A, HB14151726R, НА02812889, КК38837926А, LB91136339W, LB91136341W, LD86939307D, LB03439641M, LD86939326D, LB50017053E, LD86939327D, LD86939325D.
		На даний час вилучені речі знаходяться у відділі поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
		Слідчий, посилаючись на те, що на даний час наявні обґрунтовані підстави вважати, що у разі повернення даного майна, в осіб, які причетні до кримінального правопорушення будуть усі можливості для його пошкодження та знищення з метою приховування слідів злочину, оскільки інформація, яка може мати значення для доказування факту, що розслідується в рамках даного кримінального провадження, міститься саме у вилученому майні, тому просив клопотання задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно.
		Слідчий суддя з посиланням на ч.1 ст.170 КПК задовольнив зазначене клопотання, посилаючись на те, що в рамках кримінального провадження здійснюється досудове розслідування за ч.3 ст.369 КК, за фактом можливого надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, вчиненому за попередньою змовою з невстановленою особою, та ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину, то існують і підстави для накладення арешту на гроші з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
		Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з наступних підстав.
		Згідно з ч.1 ст.170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК.
		Правилами ч.3 ст.170 КПК передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		У статті 98 КПК визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Речі, щодо яких подане клопотання прокурора, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки є предметом злочину - грошові кошти. Це майно було вилучене під час огляду місця події від 13.03.2021 (а.с. 10-12). Зазначені грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. 
		Арешт на майно (грошові кошти) необхідно накласти з метою збереження речових доказів та виконання завдання із запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування чи знищення.
		Накладення арешту на вилучені під час огляду речі, відповідає критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, адже таке майно може бути використане як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. 
		Крім того, відповідно до ст.96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
		Згідно з ч.1 ст.96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується, зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення.
		Оскільки в рамках кримінального провадження здійснюється досудове розслідування за ч.3 ст.369 КК, за фактом можливого надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, вчиненому за попередньою змовою з невстановленою особою, та ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину, то існують і підстави для накладення арешту на гроші з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
		Колегія суддів враховує те, що речі (грошові кошти і засоби їх пакування) були передані як неправомірна вигода і тому накладення на них арешту не буде мати негативних наслідків для підозрюваного та не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
		Доводи захисника щодо неможливості розгляду клопотання про арешт майна за відсутності підозрюваного колегія суддів відхиляє, адже неможливість прибуття в судове засідання ОСОБА_8 обумовлена причинами, які не можуть бути усунуті не тільки в строки, встановлені ст.172 КПК для розгляду клопотання слідчим суддею, але й в будь-які розумні строки (постановою старшого інспектора прикордонної ОСОБА_10 від 12.03.2021 ОСОБА_8 було заборонено в`їзд на територію України строком на 3 роки - а.с. 13), водночас захист інтересів підозрюваного (він же - можливий володілець майна, на яке просить накласти арешт слідчий) здійснює адвокат, який не позбавлений можливості надавати пояснення, висловлювати думку підозрюваного тощо.
		Відхиляє колегія суддів і доводи захисника про те, що протокол огляду місця події складений особою, яка не входить до слідчої групи, бо відповідно до ч.3 ст.214 КПК огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведено до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та, відповідно, формування групи слідчих, уповноважених здійснювати досудове розслідування. Проведення огляду місця події до внесення відомостей до ЄРДР підтверджується матеріалами справи.
		У протоколі огляду місця події відсутні підписи спеціаліста ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . Однак вказаний недолік документу на переконання колегії суддів не вказує на очевидну недопустимість відомостей, що містяться у ньому, як доказів, адже недопустимими доказами є докази, що отриманні з істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, а відтак відповідна оцінка протоколу огляду може бути надана лише на стадії судового розгляду кримінального провадження.
		Також колегія суддів відхиляє доводи захисника, що допит свідка ОСОБА_10 здійснений не уповноваженою на те особою, а саме оперуповноваженим, адже відомості, які містить вказаний протокол допиту, не брався до уваги слідчим суддею при вирішенні клопотання про арешт майна.
		Щодо відсутності перекладу клопотання про арешт майна на російську мову, то на переконання колегії суддів слідчий суддя вірно зазначив, що відповідно до ч.1, ч.4 ст.29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
		Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб.
		Оскільки Главою 17 КПК не передбачено надання копії клопотання про арешт майна підозрюваному, іншому володільцю майна тощо, тому відсутні підстави для здійснення перекладу вказаного клопотання.
		Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно необґрунтованості судового рішення слід визнати непереконливими.
		За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
		УХВАЛИЛА
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення. 
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 березня 2021 року про арешт майна залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...