Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/7213/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2021. Зареєстровано: 15.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2021.
Дата набрання законної сили: 13.05.2021
Номер судового провадження: 3/760/3859/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №760/7213/21
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 березня 2021 року м. Київ
		 
		Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М. з участю представника Київської митниці Державної митної служби України Келеберденка В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце постійного проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 15.01.2018, орган, що видав - 4602, за порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		18 лютого 2021 року о 13 год. 45 хв. ОСОБА_1 , який прибув до України з Ірландії транзитом через Нідерланди, м. Амстердам, авіарейсом 1385, авіакомпанії «KLM», перебуваючи в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» та обравши формою проходження митного контролю проходження через «зелений коридор», порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, та перемістив через митний кордон України товар - готівкові кошти у розмірі 14599 євро, переміщення якого через митний кордон України обмежено законодавством України, зокрема ч.3 ст.197 МК України, ст.8 Закону України "Про валюту і валютні операції" та Постановою Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей».
		Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України, як порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України.
		В судовому засіданні представник митного органу підтримав позицію митного органу та обставини, викладені в протоколі, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, на накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошових коштів.
		ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України він визнає, однак вказав, що це сталося ненавмисно, а внаслідок незнання митного законодавства, адже він нечасто перетинає кордон. Грошові кошти належать йому особисто та він ввозив їх для особистих потреб. Вказав, що вказані кошти отримані ним як заробітна плати за роботу в компанії АВР «Water ford» за контрактом (м. Вотерфор, Ірландія), а також надав суду копію контракту з АВР «Water ford» та копію довідки про доходи за 2020 рік. Просив не конфісковувати вилучені у нього 4600 євро, оскільки вказані кошти необхідні йому для проживання, адже повернувшись з Ірландії в Україну, він ще не встиг працевлаштуватися, а іншого джерела доходу він не має. 
		Заслухавши представника митного органу та особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України доведена наявними у справі доказами.
		Так, судом встановлено, що 18 лютого 2021 року о 13 год. 45 хв. ОСОБА_1 , який прибув до України з Ірландії транзитом через Нідерланди, м. Амстердам, авіарейсом 1385, авіакомпанії «KLM», перебуваючи в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.
		Відповідно до ч.2 ст.366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
		Згідно ч.4 ст.366 МК України громадянин, який переміщує товари через митний кордон самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
		Як вбачається з наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті» № 671 від 03.08.2018 року, перетин особою (громадянином), що переміщує товари через митний кордон - «зеленої лінії», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю особою (громадянином) обрано «зелений коридор», і декларування переміщуваних товарів здійснюється шляхом вчинення дій.
		Під час проведення митного контролю та усного опитування ОСОБА_1 повідомив, що переміщує через митний кордон України готівку приблизно в еквіваленті 14599 євро, після чого йому було запропоновано пред`явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. 
		ОСОБА_1 було видано готівку у розмірі 14599 доларів США, яка знаходилася у його сумці (ручній поклажі) без знак приховування. 
		Порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження, встановлено статтями 196, 197 МК України.
		Так, ч.3 ст.197 МК України (Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України) визначено, що переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».
		Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.8 Закону України «Про валюту і валютні операції» транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
		Так, п.5 та 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року передбачено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
		Тобто, законодавством України встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України готівки в сумі, що дорівнює або перевищує 10000 євро (в еквіваленті).
		Тому на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Приліт» ДП МА «Бориспіль» щодо ОСОБА_1 співробітником митниці було складено протокол про порушення митних правил № 0288/10000/21 від 18.02.2021 року за ст.471 МК України, при цьому 9999 євро було пропущено ОСОБА_1 , а 4600 євро - вилучено та передано на зберігання до каси Київської митниці Держмитслужби за адресою Київська область, с. Гора, вул. Бориспіль-7.
		Як убачається з протоколу опитування у справі про порушення митних правил №0288/10000/21 від 18 лютого 2021 року, ОСОБА_1 повідомив, що вину у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України, він визнав, однак вказав, що це сталося ненавмисно, а внаслідок незнання митного законодавства, адже він нечасто перетинає кордон. Грошові кошти належать йому особисто та він ввозив їх для особистих потреб. Вказав, що вказані кошти отримані ним як заробітна плати за роботу в компанії АВР «Water ford» за контрактом (м. Вотерфор, Ірландія).
		Таким чином, оскільки ОСОБА_1 своїми діями обрав порядок проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», де не передбачено наявності у пасажира предметів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження, то, переміщуючи через зону спрощеного митного контролю валюту в сумі, що перевищує 10000 євро, він вчинив порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України.
		Закон не містить застережень щодо можливості іншого порядку переміщення предметів, щодо яких встановлено заборону чи обмеження.
		На підставі наведеного суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, повністю підтверджується дослідженими у судовому засідання доказами, зокрема протоколом про порушення митних правил №0288/10000/21 від 18.02.2021 року та іншими документами в їх сукупності.
		Санкція статті 471 МК України, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
		Частиною 1 ст.487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		11 липня 2019 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі Садоча проти України. З рішення вбачається, що заявник скаржився на те, що конфіскація його законно придбаних коштів була надмірною і непропорційною мірою. 
		Зазначеним рішенням встановлено наступне. Адміністративне правопорушення, в якому заявника було визнано винним, полягало у недекларуванні ним суми грошових коштів, які він переміщав через митний кордон. Варто зазначити, що в цьому відношенні слід зазначити, що дійсно, як зазначив заявник, його дії щодо вивезення іноземної валюти з України не були незаконними за українським законодавством. Було дозволено не тільки вивозити іноземну валюту, але сума, яка могла бути законно переведена або, як це було у цій справі, фізично переміщена через митний кордон, не була, в принципі, обмежена під час подій, якщо вона була задекларованою (див. пункт 15 вище). Наведені елементи відрізняють цю справу від деяких інших, в яких конфіскація застосовувався або до товарів, імпорт яких було заборонено, або до транспортних засобів, що використовуються для перевезення заборонених речовин або торгівлі людьми (наприклад, див. Ісмаїлов, наведене вище, § 35).
		Що стосується поведінки заявника, Суд зазначає, що немає жодних ознак того, що він навмисно прагнув обійти митні правила. Уряд не заперечував, що заявник не заперечував під час перевірки безпеки, що він має готівку (див. пункт 19 вище і порівняйте з Moon проти Франції, № 39973/03, § 8, 9 липня 2009 року та Гріфхорст , наведене вище, § 8, в якому заявники заперечували, що у них є гроші при собі). Той факт, що українська влада не порушила кримінальну справу проти заявника, також свідчить про те, що вони визнали відсутність намірів обманювати їх з боку заявника і що, застосовуючи до нього конфіскацію, органи влади не намагалися запобігти будь-яким іншим незаконним діям, такі як відмивання грошей, торгівля наркотиками, фінансування тероризму або ухилення від сплати податків. Гроші, які перевозив заявник, були отримані на законних підставах, і йому було дозволено вивезти їх з України, якби він заявив про це митним органам. Звідси випливає, що єдиною незаконною (але не кримінальною) поведінкою, у якій можна було б звинуватити його, була його нездатність подати митним органам письмову заяву про те, що він перевозив таку суму грошей через кордон.
		Суд нагадує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається, - у цій справі, невиконання вимоги щодо декларування (див. Гирлян, § 28, та Габріч, § 29, обидва цитовані вище).
		Справді, конфіскована сума була значною для заявника. Проте, немає жодних доказів того, що заявник міг би завдати будь-якої серйозної шкоди державі: він не ухилявся від сплати митних зборів або будь-яких інших зборів і не завдав будь-яку іншу майнову шкоду державі. Заява, що міститься у рішенні апеляційного суду про те, що дії заявника спричинили «серйозну шкоду зовнішньоекономічним інтересам та безпеці України», є надто розпливчастою і загальною та не підтверджується будь-якими доводами щодо того, що саме становить таку шкоду. Таким чином, Суд вважає, що такий захід як конфіскація не був призначений як відшкодування майнової шкоди - оскільки держава не зазнала жодних збитків внаслідок недекларування грошових коштів заявником заявити гроші - але був стримуючим і каральним заходом за своїм фактичним призначенням (див. Гирлян , вище, § 29).
		Суд не переконали доводи Уряду, що оцінка пропорційності була включена до рішень національних органів влади. Складається враження, що наведені вище міркування щодо законного походження грошей, неумисного характеру дій заявника або відсутність ознак будь-яких інших порушення митних правил, незважаючи на те, що адвокат заявника виразно порушував ці питання під час провадження, не мали жодного значення під час ухвалення рішення. Національні суди лише загалом, без зазначення деталей, посилалися на "характер правопорушення та спосіб його вчинення" та "відомості про особу [заявника]" і не розглядали питання про те, чи було забезпечено необхідний баланс між суспільними інтересами та правом заявника на мирне володіння своїм майном. Відповідно, Суд доходить висновку, що перевірка, проведена національними судами була занадто поверхневою за своїм обсягом для того, щоб забезпечити дотримання вимоги пошуку «справедливого балансу», закріпленого в другому пункті статті 1 Протоколу № 1 (там само, § 30).).
		Так само і Уряд не зміг переконати Суд, що менш суворі санкції, такі як штраф, не є достатніми для досягнення бажаного стримуючого та карального ефекту, а також для запобігання майбутніх порушень вимоги щодо декларування.
		Суд зауважує, що, на відміну від розглянутої справи у справі Гирляна , у якій російським судам, здається, не були залишено жодної свободи вибору з цього питання, оскільки, згідно із законом, уся не задекларована сума повинна бути втрачена у будь-якому випадку, або у вигляді штрафу, або згідно з рішенням про конфіскацію - у справі заявника українські суди мали вибір щодо визначення розміру штрафу, який має бути призначений у якості санкції (див. пункт 14 вище).
		За цих обставин, на думку Суду, конфіскація всієї не задекларованої суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення (див. § 39, Габріч, § 38 Ісмаїлов і Танасов проти Румунії [Комітет], № 65910/09, § 28, 31 жовтня 2017 року).
		Отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Враховуючи викладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, необхідно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації безпосереднього предмету порушення митних правил, оскільки шкода, яку він міг потенційно завдати державі, є незначною.
		З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що грошові кошти, які він перевозив через митний кордон України, отримані ним в якості заробітної плати за роботу в компанії АВР «Water ford» за контрактом (м. Вотерфор, Ірландія), що підтвердив належними доказами, а саме копією контракту з АВР «Water ford» та копією довідки про доходи за 2020 рік, а відтак мають легальне походження. Указані кошти необхідні йому для проживання, оскільки повернувшись з Ірландії в Україну, він ще не встиг працевлаштуватися, а іншого джерела доходу він не має. Тому кошти в сумі 4600 євро, що підлягають конфіскації, є значною сумою для ОСОБА_1 . Суд вважає, що конфіскація грошових коштів призведе до накладення на нього індивідуального та надмірного тягаря та буде непропорційною до вчиненого правопорушення.
		За таких обставин, застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення лише у виді штрафу відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, закріпленого у ст.1 Першого Протоколу до Конвенції. 
		Крім того, на підставі ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2021 року становить 454 грн.
		Керуючись ст.33, 40-1, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 489, 495, 497-498, 527-529 Митного кодексу України, 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Визнати винним ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ст.471 Митного кодексу України.
		Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, без конфіскації товару.
		Повернути ОСОБА_1 вилучені товари згідно опису предметів до протоколу про порушення митних правил № 0288/10000/21 від 18 лютого 2021 року, а саме грошові кошти в сумі 4600 (чотири тисячі шістсот) євро. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. 
		Штраф за порушення митних правил для зарахування до Державного бюджету необхідно сплатити за такими реквізитами: Отримувач: ГУК у м.Києві/ Солом`янський район/ 21081100, код ЄДРПОУ: 37993783; МФО: 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р № UA568999980313040106005026010, призначення платежу: номер справи про ПМП №___, П.І.Б. (порушника).
		Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: рахунок UA908999980313111256000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 .
		Постанова може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.
		Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.
		 
		 
		 
		 
		Суддя Солом`янського
		районного суду м. Києва Н.М. Аксьонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...