Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/23994/20-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 757/23994/20-ц
		№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3071/2021
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		06 квітня 2021 року                                                                                     м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		судді - доповідача Слюсар Т.А.,
		суддів: Мостової Г.І., Коцюрби О.П.,
		за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року у складі судді Литвинової І. В.,
		у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Київської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, -                                     
		                                                      В С Т А Н О В И В :
		 
		У 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Державної казначейської служби України, Прокуратури Київської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
		 
		Позов обґрунтовано тим, що з 29 березня 2018 року по 20 березня 2019 року позивач незаконно перебував під кримінальним переслідуванням, з них 4 дні був позбавлений волі - перебував під вартою з 29 березня 2018 року до 02 квітня 2018 року. 
		 
		Під час досудового розслідування позивач зазнав значних душевних страждань, втратив свою ділову репутацію, відбулись негативні зміни у особистому житті, він є публічною особою, займається громадською та політичною діяльністю, має велике коло спілкування, і незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності та опублікування низки статей негативного змісту про позивача суттєво вплинула на ставлення до нього друзів, знайомих та партнерів, підірвала його авторитет та статус добропорядної, добросовісної, чесної, гідної людини, яка має бездоганну ділову репутацію. 
		 
		Для підтвердження своєї невинуватості у вчиненні злочину та відновлення ділової репутації позивач змушений був докладати значних зусиль, що призвело до завдання додаткових душевних страждань.
		 
		Враховуючи зазначене просив відшкодувати на його користь моральну шкоду у  розмірі 10 000 000 грн. на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		 
		 Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		 
		Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію моральної шкоди у сумі 2 000 000 грн шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. 
		 
		В апеляційній скарзі Київська обласна прокуратура, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування усіх фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 2 000 000 грн та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
		 
		Зазначено, що судом першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, в порушення вимог ст. 263 ЦПК України не наведено жодних обґрунтувань, у чому саме полягає порушення нормальних життєвих зв`язків позивача внаслідок притягнення його до кримінальної відповідальності, погіршення стосунків із оточуючими, які саме зміни в емоційному стані відбулись та якими доказами підтверджуються вказані обставини.
		 
		Вказано, що виходячи із установленого законодавством розміру заробітної плати під час розгляду справи судом та з урахуванням норм ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» розмір заробітної плат становить  5 000 грн., таким чином, моральна шкода у разі її доведення підлягає стягненню у сумі 58 167 грн (11 місяців і 19 днів х 5 000 грн), між тим стягуючи з державного бюджету 2 000 000 грн. районним судом наведено лише розрахунок розміру моральної шкоди за час перебування позивача під вартою (4 дні) з урахуванням 1 мінімальної заробітної плати станом на день постановлення рішення суду за кожен день перебування у слідчому ізоляторі. Інших розрахунків для визначення розміру моральної шкоди у розмірі 1 980 000 грн в контексті норми ст. 13 вказано Закону судом не зазначено, як і не вказано мотивів для визначення саме такої суми стягнення.
		 
		 У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Лавріненко Т.М. в інтересах ОСОБА_1 не погоджується з її доводами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить законне рішення суду першої інстанції, яким правильно встановлено обставини справи з додержанням норм процесуального та матеріального права залишити без змін.
		 
		 
		Як убачається з матеріалів справи, позивач є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдія Права», засновником та керівником Громадської організації «Правозахист плюс», одружений, на його утриманні перебували на час подій: дружина - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_4 та неповнолітня донька ОСОБА_4 (а.с. 203-204, 205-215, 216 т.1).
		 
		Відповідно до МОЗ України до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії AB №1048446 від 12 квітня 2018 року позивач має І групу інвалідності підгрупи «Б» з 12 квітня 2018 року довічно за загальним захворюванням та індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 624 від 12 квітня 2018 року (а.с. 2, 3, 4-7 т. 2).
		 
		З доводів позовної заяви убачається, що у ОСОБА_1 встановлено низку захворювань, зокрема, полікістоз нирок, яке є хронічним захворюванням нирок 5 стадії, для лікування такого захворювання потрібне специфічне дороговартісне лікування, консультації та нагляд лікаря-нефролога, яке необхідно здійснювати у спеціалізованих відділеннях для лікування пацієнтів з таким захворюванням. У місті Києві таке лікування пацієнти можуть отримати лише у таких медичних закладах як Київська міська клінічна лікарня № 3, Олександрівська клінічна лікарня м. Києва, а також Інститут трансплантології та Інститут нефрології. Він потребує щадного рухового режиму, уникнення вживання певних продуктів харчування та місць скупчення людей.
		 
		Слідчим управлінням ГУ НП в Київській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014110130000360 від 29 січня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209 КК України, про підозру у вчиненні яких 29 березня 2018 року повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 111-161 т.1).
		Процесуальне керівництво даного кримінального провадження супроводжувала Прокуратура Київської області.
		 
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського району м. Києва Бобровника О.В. від 23 березня 2018 року у справі № 760/7713/18 прокурору відділу прокуратури Київської області Кузьо Н. В., іншим прокурорам групи прокурорів, слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні за участю працівників ГУ БКОЗ СБ України із залученням підрозділів спеціального призначення, в рамках вказаного досудового розслідування, надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні, що використовується АО «Гільдія права», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, відшукування, вилучення оригіналів та/або копій документів щодо списання майна ДП «Радіопередавальний центр»; оригіналів та/або копій документів щодо укладення правочинів із майном ДП «Радіопередавальний центр»; оригіналів та/або копій проектної документації на земельні ділянки та об`єкти нерухомості ДП «Радіопередавальний центр»; оригіналів та/або копій щодо основних засобів ДП «Радіопередавальний центр»; оригіналів та/або копій листування між ДП «Радіопередавальний центр», Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення України; носіїв інформації що містять відомості про злочин, у виді записних, книжок, чорнових записів, документів, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, накопичувачів інформації, інших речей та документів, що мають значення для досудового розслідування кримінального провадження (а.с. 22-24 т.1).
		 
		Відповідно до протоколу обшуку від 29 березня 2018 року у приміщенні, яке орендує ТОВ «Гільдія Права» за адресою м. Київ, площа Спортивна, буд. 1-А, на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2018 року у справі № 760/7713/18, було проведено обшук, під час якого були вилучені речі та документи, не віднесені до кола відшукуваних, зокрема і такі, що містять адвокатську таємницю-робочі папки по справах клієнтів, адвокатські досьє, документи і матеріали судових справ клієнтів, а також інші не вказані в ухвалі речі і документ (а.с. 25-59 т.1).
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк C.М. від 14 березня 2018 року у справі № 359/1846/18 прокурору відділу прокуратури Київської області Кузьо Н.В., іншим прокурорам групи прокурорів, слідчим с/г у кримінальному провадженні за участю працівників ГУ БКОЗ СБ України із залученням підрозділів спеціально призначення надано дозвіл у кримінальному провадженні ЄРДР №12014110130000360 від 29 січня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України, на проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 60-64, 102-106 т.1).
		 
		 Відповідно до копій паспортів, за вказаною адресою зареєстровані, проживають та знаходились безпосередньо під час обшуку батьки дружини ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_7 є батьком дружини позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_8 є її матір`ю (а. с. 77-80 т.1).
		 
		29 березня 2018 року у ході проведення обшуку у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , були вилучені речі та документа, що належали батькам ОСОБА_9 на праві власності, зокрема, ноутбук «ASUS» (а.с. 65-71 т.1).
		 
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва Фоміна В. А. від 19 березня 2018 року у справі № 760/7075/18 прокурору відділу прокуратури Київської області Кузьо Н.В., іншим прокурорам групи прокурорів, надано дозвіл у кримінальному провадженні ЄРДР №12014110130000360 від 29 січня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України, на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 у домоволодінні, в тому числі жилих та нежилих приміщеннях, за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 96 т.1).
		 
		29 березня 2018 року у ході проведення обшуку у домоволодінні за адресою АДРЕСА_3 - відомостей та документів які стосуються Державного підприємства «Радіопередавальний центр» виявлено, та вилучено не було, при чому були присутні рідні сім`ї позивача (а.с. 84-89 т.1).
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М. від 14 березня 2018 року у справі № 359/1853/18 прокурору відділу прокуратури Київської області Кузьо Н.В., іншим прокурорам групи прокурорів, надано дозвіл у кримінальному провадженні ЄРДР №12014110130000360 від 14 березня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України, на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 97-101 т.1).
		 
		29 березня 2018 року у ході проведення обшуку у домоволодінні за адресою АДРЕСА_4 , були вилучені речі та документи, не віднесені до кола відшукуваних, зокрема, особистий телефон ОСОБА_1 марки «Iphone 7». Також слід зазначити, що під час обшуку були присутні дружина та діти ОСОБА_1 (а.с. 90-95 т.1).
		 
		Того ж дня, 29 березня 2018 року, о 09:28 год., під час обшуку у вказаній квартирі, слідчим СУ ГУНП в Київській області ст. лейтенантом поліції Бруссо К.М. у порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом затримання (а.с. 107-110 т.1). 
		 
		Після затримання позивача, було доставлено до слідчий СУ ГУНП у Київській області для проведення слідчих дій та о 11:22 год., старший слідчий СУ ГУНП у Київській області Слончак Д.О. повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255,ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 ,ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209 КК України (а. с. 111-161 т.1).
		 
		30 березня 2018 року о 00:20 год. ОСОБА_1 був доставлений та поміщений до ізолятора тимчасового тримання № 5 ГУНП у Київській області та утримувався по 02 квітня 2018 року 12:10 год., що підтверджується довідкою ізолятора тимчасового тримання № 5 ГУНП у Київській області (а. с. 162, 163 т.1).
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2018 року Антонюк М. С. (№ 761/11472/18) було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області Слончака Д. О. та обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді гримання під вартою строком до 26 травня 2018 року; визначено заставу у розмірі 1 762 000, 00 грн та покладено додаткові обов`язки, передбачені частиною п`ятою ст. 194 КГІК України: прибувати до слідчих СУ ГУНП в Київській області, групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування із свідками до завершення досудового розслідування, строк дії ухвали про тримання під вартою визначено до 26 травня 2018 року (а.с. 164-170 т.1).
		 
		З довідки ДУ «Київський слідчий ізолятор» № 08/151-19Г-161 від 18 жовтня 2019 року убачається, що 02 квітня 2018 року позивача було доставлено до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та цього ж дня звільнено з-під варти на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 31 березня 2018 року - під заставу (а.с. 172 т. 1).
		 
		30 травня 2018 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/19452/18, клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області Кузьо Н.В. про продовження строку дії обов`язків покладених на ОСОБА_1 задоволено частково, продовжено до 25 липня 2018 року строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва, а саме: повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування із свідками до завершення досудового розслідування (а.с. 173-179 т.1).
		 
		Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року у справі № 760/19428/18 в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ДФС у Київській області Кашаріної В.С., погодженого прокурором прокуратури Київської області Потолочною А.І., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 12014110130000360 від 29 січня 2014 року, - було відмовлено (а.с. 181-182 т.1).
		 
		З огляду на вказане, у період з 02 квітня 2018 року по 01 серпня 2018 року, тобто 120 днів, на ОСОБА_1 було покладено низку обов`язків, що суттєво обмежували його звичний спосіб життя, соціальні контакти, та можливість виїзду за кордон для відвідання спеціалізованих закладів лікування, які є життєво необхідними для позивача, у зв`язку з його станом здоров`я.
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року у справі № 761/12107/18 на майно ОСОБА_1 було накладено арешт (а.с. 183-187 т.1).
		 
		20 березня 2019 року постановою процесуального керівника. Генеральною прокуратурою України у кримінальному провадженні кримінальне провадження № 12014110130000360 від 29 січня 2014 року у частині підозри ОСОБА_1 та інших осіб у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст.28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. З ст.209 КК України закрито на підставі п. З ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпання можливості їх отримати (а.с. 189-197 т.1).
		 
		27 березня 2019 року постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України  прийнято рішення про закриття відносно ОСОБА_1 кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12014110130000360, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України,- у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених даними статтями (а.с. 198-202 т.1).
		 
		Під час перебування під слідством у кримінальному провадженні № 12014110130000360 від 29 січня 2014 року у засобах масової інформації та на різних Інтернет-ресурсах було опубліковано низку статей негативного характеру про позивача як кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 209, висунутого політичною партією ВО »Батьківщина», зокрема:
		ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_4» зібрався в парламент», опублікована на сторінці Інтернет-агентства «Українські національні новини»,
		ІНФОРМАЦІЯ_3 - «ІНФОРМАЦІЯ_5», опублікована на сторінці Інтернет-агентства «Українські національні новини».
		 
		 У ЗМІ з`являлись публікації, в яких позивач був названий лідером організованого злочинного угрупування, яким вчинено низку тяжких кримінальних правопорушень:
		ІНФОРМАЦІЯ_6;
		ІНФОРМАЦІЯ_7.
		 
		Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 24 червня 2019 року № 1217 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати, висунутих політичною партією Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_1 було зареєстровано кандидатом в народні депутати України в межах Чернігівської області, одномандатний виборчий округ № 209 (а.с. 8, 9, 10-11 т.2).
		 
		Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , районний суд виходив з  підстав їх доведеності.
		 
		Між тим, колегія суддів в повній мірі не може погодися з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
		 
		Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		 
		Виходячи із буквального тлумачення норми закону можна дійти висновку, що усі перелічені випадки, як то:
		-         незаконне засудження;
		-        незаконне повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
		-         незаконне взяття і тримання під вартою;
		-         незаконне проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки;
		-         незаконне накладення арешту на майно;
		-         незаконне відсторонення від роботи (посади)
		-        інші процесуальні дій, що обмежують права громадян - є самостійними підставами відшкодування моральної шкоди, тобто такими що не охоплюються їх початком, до прикладу - незаконне взяття під варту і їхнім закінченням - винесенням виправдувального вироку за реабілітуючих обставин.
		 
		Отже, за кожну із незаконних процесуальних дій органів досудового слідства та прокуратури, суду особа може вимагати відшкодування моральної шкоди.
		 
		При цьому, необхідно враховувати, що, наприклад, проведення в особи виїмки, обшуку, не обов`язково пов`язується з тим, що ця особа перебуває під слідством і судом. За КПК України у редакції 1960 року, існував перелік слідчих дій, які могли здійснюватися до порушення кримінальної справи, а саме: огляд, обшук, виїмка, освідування, затримання і допит підозрюваних, допит потерпілих, свідків. Отже, не можна пов`язувати перелік обставин (незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду), за яких громадянинові підлягає відшкодуванню моральна шкода, із обставинами перебування такого громадянина під слідством і судом.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
		 
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадках, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		 
		Відповідно до п. 5 ст. 3 цього ж Закону у наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові підлягає відшкодуванню моральна шкода.
		 
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		 
		Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, установлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом (стаття 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
		 
		Тобто чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у тому числі й відшкодування моральної шкоди, і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме статті 1176 ЦК України та Закону.
		 
		Оскільки Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не містить чітких вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту в силу положень статей 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		 
		Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 610/3221/19-ц та Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №641/8857/17.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими правомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		 
		За постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до   загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та  вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим  підтверджується  факт  заподіяння  позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		 
		У пунктах 5.4, 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110цс18) вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.
		 
		Так, судом встановлено, що проти позивача незаконно порушено кримінальну справу та пред`явлено обвинувачення, а також незаконно взято і утримано під вартою.
		У позові ОСОБА_1 просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 000 грн за незаконне перебування з 29 березня 2018 року по 20 березня 2019 під кримінальним переслідуванням, з них  20 000 грн - за період перебування під вартою з 29 березня 2018 року до 02 квітня 2018 року.
		З урахуванням долучених до справи доказів, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про наявність підстав до відшкодування шкоди, завданої позивачу незаконними діями  правоохоронних органів та суду за незаконне перебування з 29 березня 2018 року по 20 березня 2019 під кримінальним переслідуванням, між тим, встановлений судом розмір підлягає зменшенню з наступних підстав.
		 
		 Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		 
		Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.
		 
		Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).
		 
		Зазначені висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, висловленими у постановах від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15,  від 24 квітня 2017 року у справі № 6-2885цс16, від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17.
		 
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, тобто з інших підстав, ніж неправомірне перебування під судом та слідством, судам необхідно виходити із загальних положень про відшкодування шкоди, які вимагають враховувати характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.
		 
		Тобто суд повинен з`ясувати усі фактичні підстави позову, якими обґрунтовано як обставин спричинення, так і розмір відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
		 
		Відтак, розмежовуючи види незаконних процесуальних дій органів досудового слідства та прокуратури, за які спеціальним законом передбачено відшкодування моральної шкоди, і зважаючи на те, що законодавством не встановлено чіткого розміру відшкодування моральної шкоди у цій категорії справ, а зазначено тільки мінімальний розмір, з якого необхідно виходити при її визначенні, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди за порушення кримінальної справи, пред`явлення обвинувачення, довготривалий розгляд справи з 29 березня 2018 року по 20 березня 2019 року, виходячи одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, а саме: за 11 місяців по 6000 гривень  (мінімальний розмір заробітної плати станом на 01 січня 2021 року), що у загальному розмірі складає 66 000 грн. та 19 днів (19х250) у сумі 4 750 грн., що разом становить 70 750 грн. та збільшивши  указану суму  відшкодування  в десять разів до 707 500грн. 
		 
		З урахуванням встановлених по справі обставин  та доведеності  незаконного взяття і тримання ОСОБА_1 під вартою з 29 березня 2018 року до 02 квітня 2018 року,   колегія суддів погоджується з вимогами позивача в частині стягнення за  указаний період  на його користь моральної шкоди, в сумі 20 000грн.
		 
		Таким чином загальна сума моральної шкоди, що підлягає стягненню з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 становить  727 500 грн.
		 
		Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, підлягає зміні, а розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню за рахунок коштів Державного бюджету за період перебування ОСОБА_1 під кримінальним переслідуванням з 29 березня 2018 року по 20 березня 2019 року -  зменшенню з 1 980 000 грн. до 727 500 грн.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури задовольнити частково.
		 
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року в частині задоволених позовних вимог змінити.
		 
		Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію моральної шкоди у сумі 727 500 грн.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 13 квітня 2021 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач:   
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...