Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16370/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2021. Зареєстровано: 15.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2021.
Дата набрання законної сили: 15.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 квітня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/16370/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А., 
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2021 року (головуючий - Хрипун О. О., судді - Чорногуз М. Г., Агрикова     О. В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2020 року (суддя Данилова М.В.) у справі
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" про забезпечення позову (до подання позовної заяви)
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"
		 
		ХРОНОЛОГІЯ ТА СУТЬ ПРОВАДЖЕННЯ
		1.    У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" (далі - ТОВ "Грос Компані", заявник) звернулось до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, у якій просило до набрання законної сили судовим рішенням у спорі:
		- накласти арешт на нерухоме майно - нежилий будинок - адміністративний (літера В, Г) за адресою: місто Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, загальною площею 1 468,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 691997680382 (далі -нерухоме майно); 
		- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (далі - ТОВ "КУ "Інвестиційна"), Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"), Товариству з обмеженою відповідальністю "Васильківський таунхаус" (далі - ТОВ "Васильківський таунхаус") в особі будь-яких органів, посадових осіб, працівників та представників та будь-яким іншим особам 
		- вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою тощо) зазначеного нерухомого майна;
		- вчиняти будь-які дії щодо передачі в користування (оренду, суборенду, найм, піднайм тощо) зазначеного нерухомого майна;
		- вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ТОВ "Рентпроперті" та його суборендарям у доступі та користуванні приміщеннями в об`єкті зазначеного нерухомого майна;
		- заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо зазначеного нерухомого майна.
		2. Заявник зазначає, що з червня 2018 року є законним власником частини спірного нерухомого майна, проте у жовтні 2020 року вказане майно незаконним шляхом вибуло з володіння заявника та було зареєстровано спочатку за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", а у подальшому ще декілька разів перереєстровано за іншими особами, на майно було накладено обтяження та передано в оренду третіми особами. Наразі майно перебуває в незаконному володінні ТОВ "КУ "Інвестиційна". При цьому один з попередніх незаконних володільців - ТОВ "Ріал Естейт М" передав майно в оренду іншій особі - ТОВ "Васильківський таунхаус", яке у свою чергу перешкоджає у доступі до спірного майна законному орендарю - ТОВ   "Рентпроперті". У зв`язку з чим з метою захисту свого права власності заявник має намір звернутися до ТОВ "КУ "Інвестиційна" з позовом про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння у порядку статті 387 Цивільного кодексу України, а вжиття заходів забезпечення позову унеможливить подальше незаконне відчуження майна до вирішення судового спору щодо речових прав на нього, а також незаконні дії щодо передачі в оренду належного заявнику майна.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2021 року,  заяву про забезпечення позову задоволено:
		- накладено арешт на спірне нерухоме майно; 
		- заборонено ТОВ "КУ "Інвестиційна", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", ТОВ   "Васильківський таунхаус" в особі будь-яких органів, посадових осіб, працівників та представників та будь-яким іншим особам:
		- вчиняти будь-які дії щодо відчуження (продаж, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою тощо) нерухомого майна;
		- вчиняти будь-які дії щодо передачі в користування (оренду, суборенду, найм, піднайм тощо) нерухомого майна;
		- вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ТОВ "Рентпроперті" та його суборендарям у доступі та користуванні приміщеннями в об`єкті нерухомого майна;
		- заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна.
		4. Судами встановлено, що відносно спірного нерухомого майна, власником якого себе вважає заявник, протягом короткого періоду часу було вчинено ланцюг реєстраційних дій щодо зміни власників, накладення обтяжень, частина з яких за заявою ТОВ "Грос Компані" була скасована за наказом Міністерства юстиції України у зв`язку з порушеннями у сфері державної реєстрації. При цьому третіми особами вчиняються дії з переукладення договорів оренди з орендарями приміщень у спірному нежитловому будинку. Вказане дає підстави для висновку про загрозу відчуження цього майна особою, з володіння якої заявник має намір витребувати це майно, що утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову заявника та ускладнить ефективний захист права власності ТОВ "Грос Компані" на нерухоме майно. Вжиті заходи забезпечення позову відповідають предмету позову, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, не перешкоджають відповідачу у здійсненні господарської діяльності, а лише виправдано обмежують його право розпорядження спірним майном.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями,  ТОВ "КУ "Інвестиційна" звернулося з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи касаційної скарги (узагальнено)
		6. У порушення частини 4 статті 137 ГПК України суди не дослідили обставин співрозмірності та адекватності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, збалансованості інтересів сторін. Судами не з`ясовано чи відповідають обрані позивачем заходи забезпечення позову вимогам, на забезпечення яких вони вживаються, оскільки позивач не обґрунтував необхідності вжиття одночасно трьох заходів забезпечення, як це вимагає частина 4 статті 139 ГПК України. 
		7. Позивачем до заяви не додано жодних належних та допустимих доказів щодо імовірного утруднення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушене право у разі невжиття заходів забезпечення позову, а всі доводи заявника зводяться до незаконності дій попередніх власників нерухомого майна, а не скаржника. Вказане свідчить про порушення вимог статті 136 ГПК України.
		8. Судові рішення не містять жодних обґрунтувань щодо застосування інших заходів забезпечення позову, окрім арешту, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 27.01.2021 у справі №910/3480/20. Внаслідок цього судами вжито заходів забезпечення в інтересах орендаря ТОВ   "Рентпроперті", яке жодним чином не пов`язано з предметом віндикаційного позову ТОВ "Грос Компані". Фактично вжиті заходи блокують ТОВ "КУ "Інвестиційна" реалізацію його прав володіння та користування своєю власністю, створюють для нього ситуацію правової невизначеності, незаконного блокування його орендного бізнесу.
		Доводи заявника, наведені у відзиві (узагальнено)
		9. Обрані заявником і застосовані судом заходи забезпечення позову відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, оскільки є реальна загроза подальшого відчуження спірного нерухомого майна, що зробить неможливим виконання судового рішення та утруднить ефективне поновлення прав заявника. 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій 
		10. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		10.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. 
		11. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
		12. Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
		12.1. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору. 
		13. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		14. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		15. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. 
		16. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		17. Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. 
		18. Судами встановлено, що предметом майбутнього позову ТОВ "Грос Компані" буде вимога про витребування з незаконного володіння ТОВ "КУ "Інвестиційна" спірного нерухомого майна. Отже, між сторонами існує спір щодо права власності на майно, а способом захисту свого права заявник обрав звернення з віндикаційним позовом. При цьому щодо спірного майна протягом короткого проміжку часу було вчинено низку реєстраційних дій щодо права власності інших осіб, накладення обтяжень на майно, що дає підстави для обґрунтованих припущень, що до закінчення розгляду даної справи майно, яке вже вибуло із володіння заявника, може бути в черговий раз відчужено відповідачем. У такому випадку заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення речового права  ТОВ   "Грос Компані".
		19. За таких обставин обраний судом вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що перебуває у володінні відповідача, є співмірним із заявленими позовними вимогами та випливає з фактичних обставин справи, оскільки через ризик відчуження майна на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту нежитлового будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову  та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.
		20. При цьому судами враховано, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно лише тимчасово обмежить права відповідача щодо розпорядження майном, яке фактично перебуває у його володінні, проте такі заходи не перешкоджають здійсненню відповідачем господарської діяльності, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
		21. Однак Верховний Суд вважає помилковим вжиття судами одночасно з накладенням арешту інших заходів забезпечення позову.
		22. Так, предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Отже, заявлення такої вимоги неволодіючим власником презюмує перебування майна, що є предметом спору, у фактичному володінні відповідача за позовом і правомірність такого володіння не спростована допоки спір про право між сторонами не буде вирішений судом.
		23. У той же час вжиті заходи забезпечення позову стосуються заборони певних дій також й іншим особам - ТОВ "КУ "Інвестиційна", ТОВ   "ФК "Інвестохіллс Веста", ТОВ   "Васильківський таунхаус", які не є учасниками даного спору, жодних позовних вимог у межах даної справи до них не пред`явлено. Наклавши заборону вчиняти дії щодо передачі спірного майна в користування (оренду, суборенду, найм, піднайм тощо), суди безпідставно обмежили реалізацію третіми особами права користування спірним майном, яке є похідним від права власності та не має жодного відношення до предмета заявленого у цій справі віндикаційного позову. Більше того, наклавши таку заборону, суди констатували неправомірність володіння спірним майном відповідачем, що може мати місце тільки за наслідками вирішення спору по суті.
		24. Отже, інші, окрім арешту, вжиті судами заходи забезпечення позову очевидно є неспівмірними з предметом заявлених у справі позовних вимог, є невиправданим надмірним обмеженням похідних речових прав на спірне майно, які не є предметом спору між ТОВ "Грос Компані" та ТОВ "КУ "Інвестиційна".
		25. У зв`язку з чим Верховний Суд частково погоджується з доводами касаційної скарги (пункт 8 Постанови), констатує порушення судами у цій частині вимог статті частини 4 статті 137 ГПК України та доходить висновку про необхідність скасування відповідних заходів забезпечення.
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ 
		26. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		27. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені статтею 311 ГПК України, змінити  оскаржувані судові рішення шляхом задоволення заяви про забезпечення позову тільки в частині накладення арешту на нерухоме майно, а у вжитті інших заходів забезпечення позову заявнику слід відмовити.
		28. З огляду на висновки Верховного Суду по суті касаційної скарги витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" задовольнити частково.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2021 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2020 року у справі №  910/16370/20 змінити. Викласти резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2020 року у справі №  910/16370/20 в наступній редакції: 
		"1. Заяву б/н від 23.10.2020 з доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
		2. Накласти арешт на нерухоме майно - нежилий будинок - адміністративний (літера В, Г) за адресою: місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10 (десять), загальною площею 1468,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 691997680382.
		3. У задоволенні заяви б/н від 23.10.2020 з доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" в іншій частині відмовити.
		4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 42263475). 
		5. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 30/10, оф.1-А, код ЄДРПОУ 40340380)."
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                              Міщенко І.С.
		 
		Судді                                                                                                        Берднік І.С.
		 
		                                                                                                           Зуєв В.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...