Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1600/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2021. Зареєстровано: 16.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2021.
Дата набрання законної сили: 12.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/67845/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 822/1600/18
		адміністративне провадження № К/9901/67845/18
		Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: 
		судді-доповідача - Гусака М.Б., суддів: Гімона М.   М.,    Усенко Є.   А., 
		за участю:
		секретаря судового засідання Хом`яка О.   А.,
		представника позивача - Романюка В.   М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, правонаступником якої є Головне управління ДПС у Хмельницькій області, на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018   року у справі №       822/1600/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурівбудмеханізатор» до Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому, третя особа - Державна податкова інспекції у м.   Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, про стягнення пені,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Проскурівбудмеханізатор» (далі - ТОВ «Проскурівбудмеханізатор») звернулось до суду з позовом до Управління державної казначейської служби України у м.   Хмельницькому Хмельницької області, в якому просило стягнути на його користь з Державного бюджету України пеню у сумі 117   176,24 грн, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ), посилаючись на несвоєчасну виплату бюджетного відшкодування ПДВ за деклараціями за березень та квітень 2016 року.
		 
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, позов ТОВ «Проскурівбудмеханізатор» задоволено в повному обсязі. Також стягнуто на його користь, за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області, судовий збір в сумі 1762,00 грн. 
		 
		На ці судові рішення Державна податкова інспекція у м.   Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області подала касаційну скаргу.
		 
		У касаційній скарзі звертається увага касаційного суду на те, що податковий орган 21  лютого 2017 року сформував висновок про відшкодування позивачу ПДВ на загальну суму 490   094,00 грн та направив його Управлінню державної казначейської служби України у м. Хмельницькому.
		 
		Скаржник указує й на те, що позивач не мав права на бюджетне відшкодування. Законом України від 21 грудня 2016 року №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» абзац другий пункту 200.15 викладено в такій редакції: «після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника». Водночас, абзац 3 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо виникнення зобов`язання з бюджетного відшкодування податку, в частині неузгодженої суми, саме з дня закінчення процедури судового оскарження, залишено без змін.
		 
		На думку касатора, законодавець у ПК України розмежовує поняття «закінчення процедури судового оскарження» та «набрання законної сили рішенням суду». 
		 
		У відзиві на касаційну скаргу позивач просив її відхилити, пославшись на безпідставність доводів та відхилення таких у п`яти аналогічних справах про стягнення пені, розглянутих Верховним Судом за касаційними скаргами податкового органу. У судовому засіданні його представник підтримав ці доводи.
		 
		Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», що набрав чинності у зазначену вище дату.
		 
		Проаналізувавши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
		 
		Судами встановлено як наявність невідшкодованого з бюджету податку, так і тривалість прострочення невиконання приписів ПК України. Не оспорюється податковим органом і правильність обчислення суми пені.
		 
		Заявлені у касаційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження. Ухвалені судами попередніх інстанцій рішення відповідають вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		Кримінальне провадження, з можливим вироком, у якому податковий орган пов`язував переоцінку судами раніше встановлених обставин, було закрите по реабілітуючих підставах: встановлено реальність господарських операцій позивача.
		 
		Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
		 
		Наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений у статті 200 ПК України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. Обов`язок нарахування пені лежить на органі ДФС України, яка здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених статтею 200 ПК України, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк, є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
		 
		Таке застосування норми пункту 200.23 статті 200 ПК України відповідає, зокрема, правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 3 червня 2014   року (21-131а14) у адміністративній справі за позовом ПАТ «Завод «Південкабель» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в Харківській області про стягнення суми пені.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 КАС, колегія суддів Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018   року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                М.   Б. Гусак
		 
		 
		Судді:                                                                                                     М.   М. Гімон
		 
		 
		                                                                                                    Є.   А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...