Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5251/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2021. Зареєстровано: 16.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2021.
Дата набрання законної сили: 25.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"25" березня 2021 р.           Справа№ 910/5251/20
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Іоннікової І.А.
		суддів:            Тарасенко К.В. 
		          Разіної Т.І. 
		 
		за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.
		 
		за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 25.03.2021
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Національного банку України, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
		на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 (повний текст складено 02.11.2020)
		у справі №910/5251/20 (суддя Стасюк С.В.)
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" 
		до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
		3) Державної організації (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
		4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн"
		третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"
		третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра"
		третя особа-3, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
		третя особа-4, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Національний банк України
		про визнання недійсними електронних торгів та договору відступлення прав вимоги
		за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" 
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
		2) Державної організації (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
		3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн" 
		про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі по тексту - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (надалі по тексту - відповідач-2), Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі по тексту - відповідач-3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн" (надалі по тексту - відповідач-4) про визнання недійсними електронних торгів та договору відступлення прав вимоги.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що процедура підготовки до реалізації активів відповідача-1 була проведена відповідачем-3 з порушенням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 №388 та Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2017 № 3117 "Про реалізацію активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції".
		Під час розгляду вказаного позову Господарським судом міста Києва ухвалою від 23.07.2020 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Державної організації (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн" про визнання недійсними вищевказаних електронних торгів та їх результатів.
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" мотивований тим, що процедура продажу активів була проведена з порушенням встановленого законодавством порядку.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2020:
		1) позов Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" задоволено повністю:
		- визнано недійсними електронні торги та їх результати, а саме електронні торги з продажу пулу активів, що складаються з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені суб`єктами господарювання та фізичними особами, частина яких знаходиться в заставі Національного банку України, та дебіторської заборгованості: Активи АТ "Дельта Банк", ПАТ "КБ "Надра" та АТ "Банк "Фінанси та Кредит", номер лоту #UKR-2019-05, що проведені 07.11.2019 року, організатором торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн", результати якого оформлені протоколом електронних торгів/minutes of the online bidding (auction) #UKR-2019-05, сформованим 07.11.2019;
		- визнано недійсним Договір відступлення права вимоги, укладений 06.12.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, місто Київ, вулиця Артема, будинок 60, ідентифікаційний код 09807856) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8А, офіс 111, ідентифікаційний код 41264766), який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. та зареєстровано в реєстрі за №3877;
		- присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" 1051,00 грн судового збору;
		- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на користь Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" 1051,00  грн судового збору;
		- присуджено до стягнення з Державної організації (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на користь Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" 1  051,00 грн судового збору;
		- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн" на користь Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" 1051,00 грн судового збору.
		2) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" задоволено повністю:
		- визнано недійсними електронні торги та їх результати, а саме електронні торги з продажу пулу активів, що складаються з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені суб`єктами господарювання та фізичними особами, частина яких знаходиться в заставі Національного банку України, та дебіторської заборгованості: Активи АТ "Дельта Банк", ПАТ "КБ "Надра" та АТ "Банк "Фінанси та Кредит", номер лоту #UKR-2019-05, що проведені 07.11.2019, організатором торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн", результати якого оформлені протоколом електронних торгів/minutes of the online bidding (auction) #UKR-2019-05, сформованим 07.11.2019;
		- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" 700,67 грн судового збору;
		- присуджено до стягнення з Державної організації (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" 700,67 грн судового збору;
		- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" 700,67 грн судового збору.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", Національний банк України, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 та винести постанову, якою відмовити в задоволенні позовів Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс".
		Короткий зміст апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
		В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційних скаргах скаржники зазначають, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, а також не з`ясовано обставин, що мають значення для справи.
		Узагальнені доводи апеляційних скарг зводяться до того, що позивачем та третьою особою із самостійними вимогами щодо предмета спору не доведено факту порушення їхніх прав та охоронюваних інтересів в результаті проведення спірних торгів та укладення оспорюваного договору, а також не доведено обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість за їхніми позовами скасувати електронні торги з продажу пулу активів неплатоспроможних банків та визнавати недійсним договір відступлення прав вимоги та результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги. 
		Водночас, скаржники посилаються на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо порушення в даному випадку вимог чинного законодавства, що регулюють порядок підготовки до реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються, та формування їх початкової ціни, а також вимог, які визначають принципи об`єднання активів банків в один загальний пул, що виставляється на продаж, вимог щодо оприлюднення інформації про майно (активи), які продаються та вимог щодо необхідності продажу майна неплатоспроможного банку у вигляді цілісного майнового комплексу.
		Короткий зміст відзиву та узагальнених письмових пояснень позивача на апеляційні скарги
		У відзиві на апеляційні скарги позивач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
		Зокрема, позивач зазначає, що місцевий господарський суд встановивши численні порушення вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та підзаконних нормативно-правових актів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, які  регулюють процедуру підготовки та продажу банківський активів у складі лота №UKR-2019-05 у процедурі ліквідації, дійшов на думку позивача обґрунтованого та вмотивованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
		Також позивач наголошує на тому, що у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чи будь-якому іншому законі або підзаконному нормативно-правовому акті, відсутні заборони чи обмеження прав кредиторів банку, що ліквідується на оскарження результатів електронних торгів.
		Короткий зміст письмових додаткових пояснень відповідача-3 на відзиву позивача та узагальнених їх.
		Заперечуючи проти доводів викладених позивачем у відзиві, відповідач-3 зазначає, що на момент укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги, права та інтереси позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет позову жодним чином  не були порушені.
		Також, за твердженням відповідача-3, позовні заяви у даній справі не містять обґрунтувань, зокрема, яким чином оскаржувані електронні торги та договір порушують права позивача та третьої особи із самостійними вимоги на предмет спору, а також яким чином вони будуть відновлені у випадку задоволення позовних вимог.
		Короткий зміст відзиву відповідача-3 на апеляційну скаргу відповідача-2 та узагальнення їх доводів
		У відзиві відповідач-3 повністю підтримує правову позицію відповідача-2, викладену ним в його апеляційній скарзі. При цьому відповідач-3 наголошує на тому, що позивачем та третьою особою із самостійними вимоги на предмет позову не доведено жодного порушення встановлених законодавством правил проведення торгів з реалізації майна банку під час ліквідаційної процедури, що свідчить про недоведеність позовних вимог, та недоведеність порушених прав позивача та третьої особи із самостійними  вимоги на предмет позову.
		З огляду на наведене відповідач-2 вважає, що обраний спосіб захисту позивача та третьої особи із самостійними вимоги на предмет спору не відповідає вимогам процесуального законодавства, оскільки не забезпечує ефективне поновлення нібито порушених прав останніх.
		Короткий зміст відзивів відповідачів-2,-4 та третьої особи-1 на апеляційні скарги та узагальнення їх доводів
		У своїх відзивах відповідачі-2,4 та третя особа-1 повністю підтримують правову позицію викладену у апеляційних скаргах щодо неефективності обраного позивачем та третьою особою із самостійними вимогами на предмет позову способу судового захисту, що в даному випадку не призведе до реального відновлення прав кредиторів та боржників АТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ КБ "Надра", ПАТ "Дельта Банк", на порушення яких посилається, зокрема, позивач та третя особа із самостійними вимогами на предмет спору.
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		Інші учасники справи не скористались правом подати відзиви на апеляційні скарги, хоча були належним чином повідомлені про розгляд апеляційних скарг судом апеляційної інстанції. Неподання відзивів не перешкоджає розгляду апеляційних скарг по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
		Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" по справі №910/5251/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю. Разіної Т.І.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/5251/20 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
		19.11.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги та подано докази сплати судового збору. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/5251/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.12.2020.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.12.2020.
		Згідно з витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 25.11.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" по справі №910/5251/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю. Разіної Т.І.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року у справі №910/5251/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
		03.12.2020 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 30.11.2020, з оригіналом платіжного доручення №7531 від 02.12.2020 про сплату судового збору в сумі 7882,50 грн.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/5251/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.12.2020.
		Згідно з витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 02.12.2020 апеляційну скаргу Національного банку України по справі №910/5251/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю. Разіної Т.І.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року у справі №910/5251/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.12.2020.
		Згідно з витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 02.12.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" по справі №910/5251/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю. Разіної Т.І.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 поновлено Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/5251/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/5251/20; призначено розгляд апеляційної скарги на 23.12.2020.
		Згідно з витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 02.12.2020 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по справі №910/5251/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю. Разіної Т.І.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 відмовлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в задоволенні клопотання про звільнення та відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/5251/20 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
		16.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява на виконання вимог ухвали від 07.12.2020 із оригіналом платіжного доручення №3242 від 14.12.2020, з якого вбачається, що скаржником усунуто недоліки, що слугували причиною залишення апеляційної скарги без руху.
		Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 у справі №910/5251/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/5251/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Національного банку України, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/5251/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Національного банку України, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/5251/20 для спільного їх розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 поновлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020  у справі №910/5251/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року у справі №910/5251/20; об`єднано апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року з іншими апеляційними скаргами по справі №910/5251/20 для спільного їх розгляду; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.12.2020.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 залучено Національний банк України до участі у справі №910/5251/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів; розгляд апеляційних скарг відкладено на 21.01.2021.
		Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, від 09.02.2021 та від 03.03.2021 оголошено перерву до 09.02.2021, до 03.03.2021 та до 18.03.2021.
		03.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли клопотання про залишення без розгляду додаткових пояснень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до апеляційної скарги та клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду занесеною до протоколу судового засідання від 18.03.2021 оголошено перерву до 25.03.2021.
		В судове засідання, яке відбулося 25.03.2021 з`явилися представники позивача, відповідачів-1,-2,-3, третіх осіб-1,-3,-4 які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
		Представники відповідача-4, третьої особи-2 та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору не з`явилися. 
		Від відповідача-4 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
		Інші учасники по справі про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили. 
		Враховуючи, що явка в судове засідання представників третьої особи-2 та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідача-4, третьої особи-2 та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників по справі, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
		Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв`язку з чим 17.09.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
		Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.04.2016 №488 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит".
		Згідно довідки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 19.10.2016 №9-071352/11271 у реєстрі вимог кредиторів банку містилася інформація про включення кредиторської вимоги Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" на суму 18 168 754,57 грн до дев`ятої черги вимог кредиторів банку.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 4093 від 14.09.2017 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначено активи АТ "Банк "Фінанси та Кредит", що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні), а саме права вимоги за кредитними договорами, що укладені з юридичними особами: Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг": №1478-13, №1477-13, №1475-13, №1342-10; Товариством з обмеженою відповідальністю "Залив-Метал" №1325м-10, Товариством з обмеженою відповідальністю "Валса": №1517-14, №1323-10, №1065м-01-06; Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Росава": №1459м-13; Приватним акціонерним товариством "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" №1290-09, №1060м-01-06; Товариством з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "Атол": №876м-01-04; Приватним акціонерним товариством "Росава": №1294м-09, №1255м-08; Приватним акціонерним товариством "Білоцерківська Теплоелектроцентраль": №1048м-01-06, №25-04/04 (далі 16 кредитних договорів). Загальна заборгованість за 16 кредитними договорами станом на 01.08.2017 становила 6 493 984 350,25 грн. Оціночна вартість (01.04.2016) - 706 796 238,78 грн. Початкова ціна, що затверджена виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та початкова ціна реалізації - 6 493 984 350,25 грн.
		Згідно наявних у матеріалах справи копій протоколів електронних торгів, права вимоги за вищевказаними 16 кредитними договорами були сформовані у лот №Q83918b18718, який неодноразово виставлявся на продаж на електронних торгах. Торги не відбулися у зв`язку з відсутністю учасників.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 838 від 22.03.2018 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначено активи АТ "Банк "Фінанси та Кредит", що підлягають продажу (повторному) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматизованого покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції. Цими активами також були права вимоги за вищевказаними 16 кредитними договорами. Загальна заборгованість за 16 кредитними договорами станом на 01.02.2018 становила 7 310 653 313,32 грн. Оціночна вартість (01.04.2016) - 706 796 238,78 грн. Початкова ціна, що затверджена виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - 7 310 653 313,32 грн. (на рівні заборгованості за кредитними договорами).
		У пункті 8 зазначеного рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що активи (майно) торгуються двічі з однаковою на кожних торгах початковою (стартовою) ціною та мінімальною ціною на рівні 20 відсотків від початкової (стартової) ціни без необхідності погодження даного питання з Фондом.
		Згідно публічних паспортів активів по кожному з 16 кредитних договорів, право вимоги за кредитними договорами є забезпеченим.
		Кредитний договір № 1325м-10: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 1 018 955 958,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 72 875 714,57 грн; сума забезпечення - 6 789 245 745,00 грн (майнові права та обладнання).
		Кредитний договір №25-04/04: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 48 089 671,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 3 384 718,77 грн; сума забезпечення 2 889 477 058,00 грн (майнові права та цінні папери).
		Кредитний договір № 1060м-01-06: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 267 671 784,72 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 11 349 823,50 грн; сума забезпечення 201 987 306,49 грн (обладнання).
		Кредитний договір № 1323-10: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 890 765 857,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 3 081 209,37 грн.; сума забезпечення 5 222 049 409,00 (товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1459м-13: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 951 639 428,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 18 163 962,97 грн; сума забезпечення - 3 822 514 125,00 (товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1290-09: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 439  186 968,02 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 60 547 338,60 грн; сума забезпечення - 668 627 969,37 грн (цілісний майновий комплекс, майнові права).
		Кредитний договір № 1517-14: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 301 566 407,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 5 367 333,41 грн; сума забезпечення - 5 243 577 565,00 грн (товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1065м-01-06: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 2 225 211,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 17 153,69 грн; сума забезпечення 3 808 295 744,00 грн (товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1342-10: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 848 726,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 24 168,68 грн; сума забезпечення 7 085 231 913,00 грн (цінні папери, майнові права).
		Кредитний договір № 1255м-08: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 -  1 326 160 702,50 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 153 790 112,87 грн; сума забезпечення 2 236 504 898,94 грн (транспортні засоби, спецтехніка, основні засоби, цілісний майновий комплекс, товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1478-13: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 4 752 665,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 134 429,71 грн; сума забезпечення 2 306 480 096,00 грн (цінні папери, майнові права).
		Кредитний договір № 1475-13: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 10 328 712,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 296 275,91 грн; сума забезпечення 3 746 966 161,00 грн (цінні папери, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1477-13: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 -  28 912 546,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 743 262,56 грн.; сума забезпечення 3 956 366 492,00 грн (цінні папери, майнові права).
		Кредитний договір № 1294м-09: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 815 581 408,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 111 195 851,56 грн.; сума забезпечення 2 221 148 112,00 грн (нерухомість, цінні папери, товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 876м-01-04: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 174 124 663,00 грн., оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 81 747 656,62 грн; сума забезпечення 2 948 807 130,00 грн (цінні папери, товари в обігу, обладнання, майнові права).
		          Кредитний договір № 1048м-01-06: загальна заборгованість станом на 01.02.2018 - 1 029 842 606,00 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 184 077 225,98 грн; сума забезпечення  664 080 020,00 грн (нерухомість).
		Згідно наявних у матеріалах справи копій протоколів електронних торгів від 02.07.2018 та від 25.07.2018, права вимоги за вищевказаними 16 кредитними договорами були сформовані у лот №F07GL18912, аукціон не відбувся, початкова (стартова) ціна лоту не знижувалася та становила - 7 310 653 313,32 грн без ПДВ на кожному з аукціонів.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2361 від 19.09.2019 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Дельта Банк", АТ " КБ "Надра" та АТ " Банк "Фінанси та Кредит", визначено активи трьох банків, що підлягають продажу шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням послуг комплексної підготовки та організації торгів (аукціонів) для пулів активів, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн", на відкритих торгах (аукціоні) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами.
		Згідно зазначеного рішення виконавчої дирекції Фонду до складу лоту включено: активи АТ "Дельта Банк": загальна заборгованість станом на 01.11.2018 - 6 787 266 853,17 грн, оціночна вартість (01.01.2016) - 1 123 667 619,41 грн. Початкова ціна (без ПДВ) - 6 573 446 764,67 грн, початкова (стартова) ціна - 1 314 689 352,93 грн, мінімальна ціна - 262 937 870,60 грн; активи ПАТ "КБ "Надра" загальна заборгованість станом на 01.11.2018 - 3 148 428 781,29 грн оціночна вартість (01.09.2015) - 303 741 740,68 грн. Початкова ціна (без ПДВ) - 3 103 125 087,87 грн, початкова (стартова) ціна - 620 625 017,60 грн., мінімальна ціна - 124 125 003,56 грн.; активи АТ "Банк " Фінанси та Кредит" : загальна заборгованість станом на 01.10.2018 - 8 141 382 584,97 грн оціночна вартість (01.04.2016) - 706 796 238,78 грн. Початкова ціна (без ПДВ) - 7 310 653 313,32 грн, початкова (стартова) ціна - 1 462 130 662,74 грн, мінімальна ціна - 292 426 132,54 грн.
		Активи трьох банків були сформовані у лот #UKR-2019-05, аукціон з продажу якого відбувся 07.11.2019. Переможцем аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
		Згідно публічного паспорту активу по кожному з 16 кредитних договорів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", право вимоги за кредитними договорами є забезпеченим.
		Кредитний договір № 1325м-10: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 1 100 897 875,05 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 72 875 714,57 грн; сума забезпечення - 7 105 995 443,89 грн (майнові права та обладнання).
		Кредитний договір №25-04/04: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 55 369 694,16 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 3 384 718,77 грн; сума забезпечення 2 913 314 531,36 грн (майнові права та цінні папери).
		Кредитний договір № 1060м-01-06: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 304 079 265,78 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 11 349 823,50 грн; сума забезпечення 237 360 133,99 грн. (обладнання).
		Кредитний договір № 1323-10: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 999 061 095,66 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 3 081 209,37 грн; сума забезпечення 5 320 370 331,47 (товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1459м-13: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 1 067 564 076,45 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 18 163 962,97 грн.; сума забезпечення - 4 161 324 593,63 грн (товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1290-09: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 472 666 686,29 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 60 547 338,60 грн; сума забезпечення - 768 192 128,53 грн (цілісний майновий комплекс, майнові права).
		Кредитний договір № 1517-14: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 342 917 015,12 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 5 367 333,41 грн.; сума забезпечення - 5 134 225 962,55 грн (товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1065м-01-06: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 2 161 190,75 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 17 153,69 грн; сума забезпечення 3 687 781 595,53 грн (товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1342-10: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 851 071,69 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 24 168,68 грн; сума забезпечення 7 201 677 138,96 грн (цінні папери, майнові права).
		Кредитний договір № 1255м-08: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 1 480 458 248,17 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 153 790 112,87 грн; сума забезпечення 2 168 880 010,10 грн (транспортні засоби, спецтехніка, основні засоби, цілісний майновий комплекс, товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1478-13: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 -  4 777 237,58 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 134 429,71 грн; сума забезпечення 2 330 398 569,05 грн (цінні папери, майнові права).
		Кредитний договір № 1475-13: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 -  10 330 188,98 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 296 275,91 грн; сума забезпечення 3 703 188 745,12 грн (цінні папери, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1477-13: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 -  30 271 216,13 грн, оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 743 262,56 грн; сума забезпечення 3 914 985 669,36 грн (цінні папери, майнові права).
		Кредитний договір № 1294м-09: загальна заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 -  891 914 992,64 грн оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 111 195 851,56 грн; сума забезпечення 2 332 396 270,32 грн (нерухомість, цінні папери, товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 876м-01-04: загальна  заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 - 174 417 256,18 грн оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 81 747 656,62 грн.; сума забезпечення 3 212 562 743,93 грн (цінні папери, товари в обігу, обладнання, майнові права).
		Кредитний договір № 1048м-01-06: загальна  заборгованість станом на 01.10.2018, 01.11.2018 -  1 203 645 474,34 грн оціночна вартість активу станом на 01.04.2016 - 184 077 225,98 грн; сума забезпечення  815 504 120,00 грн. (нерухомість).
		На підставі результатів аукціону, між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", як новим кредитором, 06.12.2019 укладено Договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3877.
		Відповідно до умов Договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019 банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, поручителів, іпотекодавців та заставодавців, зазначених у Додатках №1, №2 до цього Договору.
		Згідно додатків до вказаного договору до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", як до нового кредитора перейшли права вимоги за 16 кредитними договорами та 85 Договорами іпотеки/застави/поруки.
		Оцінюючи доводи апеляційних скарг в частині відсутності порушених прав та інтересів позивача та третьої особи із самостійними вимогами результатами проведених торгів (аукціону), та укладеним в результаті таких торгів (аукціону) Договору про відступлення прав вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов до наступних висновків.
		Згідно статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
		Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина 4 статті 656 Цивільного кодексу України).
		Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
		Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі - продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та частинами 5,6 статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).
		Для застосування наслідків недотримання виказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12).
		У постанові Верховного Суду України від 06.042016 у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
		У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц, провадження № 6-231цс17, також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
		Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, це наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
		Сам по собі факт того, що позивач є кредитором банку та його посилання на імовірний продаж активу банку за можливо вищою ціною, не призводить до порушення прав позивача.
		Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована (зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили).
		Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
		Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).
		Отже, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування' презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.
		Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №914/1367/17.
		У ситуації, коли боржник звертається до суду з позовом про визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги, не зазначивши, які ж його цивільні права та інтереси були порушені (не визнані чи оспорені), то визнання правочину недійсним, як способу захисту, не може бути застосовано (подібна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №405/20/15-ц).
		За таких обставин, позивачем не було обґрунтовано за захистом якого порушеного права він звернувся межах даної справи і яким чином його порушують відповідачі.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у ц. 75 рішення від 05.04.2005 року у справі "Афанасьев проти України" (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним", як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
		Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).
		Слід зауважити, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
		Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Зі змісту ч. 3 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку, що на момент проведення спірних торгів (аукціону) та укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги, права та інтереси позивача не були жодним чином порушені. Також не заслуговує на увагу обґрунтування позивача про те, що з огляду на неправильно сформований (на його думку) лот, який був проданий на оспорюваних торгах, активи Банків могли були продані значно дорожче, і він, як кредитор Банку, міг би отримати більше задоволення власних вимог до такого Банку, оскільки жодних доказів на підтвердження таких доводів ним не надано. При цьому, суд звертає увагу, що ані позивач, ані третя особа із самостійними вимогами на предмет спору не приймали участь у спірних торгах.
		Більш того, колегія суддів зауважує на тому, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-43гс15, від 10.02.2016 у справі   № 3-4гс16, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 910/9828/17).
		Позивач (боржник) не позбавлений права висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора на підставі статті 518 Цивільного кодексу України. 
		Як зазначалося вище, укладення відповідачами Договору цесії не створює для позивача обов`язку сплатити борг у вказаному в договорі розмірі за наявності у нього обґрунтованих заперечень проти відповідної вимоги - позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №924/1208/18 від 28.01.2020.
		Враховуючи, що права та інтереси третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, як боржника одного із неплатоспроможних банків, не можуть бути порушені обставинами відступлення права вимоги до нього, адже такі обставини не створюють для останнього обов`язку сплатити борг. До того ж, ТОВ "Танк Транс" не позбавлений права захищати свої права та інтереси в межах справ про стягнення заборгованості.
		Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що за змістом частини 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що кошти, виручені в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній пунктами 1-10 частини 1, цієї статті. Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними.
		Положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які є спеціальними нормами, що визначають порядок ліквідації неплатоспроможного банку та відчуження його активів з метою погашення вимог кредиторів, передбачають процедуру проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна, майнових прав) банку, що ліквідується, та черговість задоволення вимог кредиторів, які у разі недостатності коштів для їх задоволення вважаються погашеними.
		Законодавцем у частині 5 статі 52 цього Закону передбачено право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду у разі недостатності майна банку звернутися до пов`язаної з банком особи, внаслідок дій або бездіяльності якої було завдано шкоди кредиторам та/або банку, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. У разі отримання відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, установлений Фондом або уповноваженою особою Фонду, Фонд звертається з такими вимогами до суду.
		Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважена особа Фонду при розподілі коштів, виручених від продажу активів неплатоспроможного банку, діють в інтересах кредиторів такого банку та наділені правом на звернення до пов`язаної з банком особи, внаслідок дій або бездіяльності якої було завдано шкоди кредиторам та/або банку, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку.
		Однак законодавцем не визначено права як кредиторів, так і боржників неплатоспроможного банку самостійно оскаржувати результати відкритих торгів (аукціону) з продажу активів неплатоспроможного банку.
		Касаційний господарський суд у складі Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі №922/2706/17 виклав аналогічну правову позицію та зазначив, що позивачі (кредитори неплатоспроможного банку) в силу спеціальних норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не мають права на оскарження результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів такого банку, оскільки в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважена особа Фонду, які вживають заходів щодо формування активу банку, що ліквідується, а у разі його недостатності для погашення вимог кредиторів вправі звернутися до пов`язаної з банком особи, внаслідок дій або бездіяльності якої було завдано шкоди кредиторам.
		Отже, позивач та третя особа із самостійними вимогами на предмет позову не є суб`єктами права на оскарження результатів проведених відкритих торгів з продажу активів ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "КБ "Надра" в розумінні статей 50, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилань позивача на судову справу №5006/5/39б/2012 щодо способу захисту порушених прав в результаті продажу банківських активів, оскільки у справі №5006/39б/2012 вирішувалось питання про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 07.09.2018 з продажу майна ПАТ "Донбаселектромонтаж" в межах справи про банкрутство ПАТ "Донбаселектромонтаж", тобто правовідносини регулюються Кодексом України з процедур банкрутства, що в свою чергу є відмінними від правовідносин у справі №911/633/18, правовідносини яких регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За таких обставин, посилання позивача на справу №5006/5/39б/2012 є неревалентними.
		Разом з тим, виконуючи завдання господарського судочинства, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним надати оцінку іншим доводам апеляційних скарг та відповідних висновків суду першої інстанції, що стали підставою для прийняття оскаржуваного судового рішення.
		Задовольняючи позовні вимоги, Господарський суд м. Києва дійшов висновку, що процедура підготовки до реалізації активів була проведена Фондом з порушенням вимог законодавства.
		Так, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що при підготовці до продажу активів АТ "Дельта Банк", АТ "КБ "Надра" та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не було дотримано п. 7 розділу III Положення № 388, оскільки в різні лоти було включено права вимоги за кредитними договорами, які забезпечені спільною заставою, а тому господарський суд дійшов висновку, що потенційному покупцю для отримання повного обсягу прав заставодержателя за вищевказаними договорами застави необхідно відслідкувати та придбати всі лоти з правами вимоги, які забезпечує ця застава, замість одного, що знижує привабливість такого активу та впливає на ціну викупу прав вимоги.
		Крім цього, як було встановлено господарським судом, при затвердженні умов продажу прав вимоги за кредитними договорами, зокрема за кредитними договорами, укладеними з АТ "Банк "Фінанси та Кредит", Фондом не було дотримано принципу об`єднання активів за спільним предметом забезпечення (застави, іпотеки), що призвело до штучної зміни (збільшення) пропорції розподілу застави відносно заборгованості за кредитними договорами, які включені до складу лоту, без відповідного документального оформлення всіма сторонами даних угод, або відповідного судового рішення.
		Також господарський суд дійшов висновку, що оцінку активів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" зроблено на підставі неналежного доказу.
		Так, у рішенні господарський суд зазначив, що згідно з п. 4.1. звіту про оцінку майна "Коротка характеристика та основні відомості про об`єкт оцінки" об`єкт оцінки представляє: кредити надані юридичним особам (кількість договорів 845 шт.), що належить АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Загальна балансова вартість кредитів станом на 01.04.2016 - 30 518 212 346,33 грн.
		Місцевий господарський суд вказав що у звіті також зазначено, що за даними замовника, за частиною кредитів застава є перехресною за кредитами різних юридичних осіб. Застава представлена різними видами (іпотека нерухомості, єдині майнові комплекси, цінні папери, обладнання та ін.) розподіл застави за різними кредитами не відбувся у фізичному вигляді. В таблиці, що є вихідним документом, розподіл застави проведено пропорційно заборгованості по кожному із кредитів, що забезпечений перехресною заставою. Виділ частки по кожному кредиту на дату оцінки неможливий, оскільки повинен бути оформлений документально всіма сторонами даних угод, або на підставі судових рішень. Розрахунок проводиться з урахуванням наявності застави за такими кредитами пропорційно заборгованості, що вказана банком.
		На думку суду першої інстанції  враховуючи обмежувальні умови звіту про оцінку майна, зазначений звіт не може бути використаний для окремої оцінки прав вимоги за 16 кредитними договорами АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від загальної кількості - 845 шт. Таке відокремлення призводить до спотворення висновків звіту, який проводився з метою оцінки усього кредитного портфелю банку в цілому, а не окремих його частин.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що електронні торги з продажу лоту #UKR-2019-05, які були призначені на 07.11.2019, були першими відкритими торгами з реалізації цього лоту, який був сформований Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2361 від 19.09.2019, а тому при визначенні початкової ціни реалізації такого лоту Фонд мав би керуватися Рішенням Фонду від 20.07.2017 № 3117. Щодо визначення Фондом початкової (стартової) ціни продажу прав вимоги за 16 кредитними договорами АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рівні 1 462 130 662,74 грн у складі лоту UKR-2019-05 не відповідає вимогам, встановленим в абзаці 5 підпункту 3 пункту 2 Рішення Фонду від 20.07.2017 № 3117.
		Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, виконує повноваження органів управління банку; приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку; здійснює відчуження активів і зобов`язань банку в разі, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.
		Відповідно до ст. 50 Закону про систему гарантування, а також п. 4.16, п. 4.17 глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 № 2, майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб`єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації банку має право залучати суб`єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку. Залучення суб`єктів оціночної діяльності здійснюється уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банк) у порядку, встановленому Законом та нормативно-правовими актами Фонду.
		Таким чином, оцінка активів банку здійснюється з метою формування його ліквідаційної маси та прогнозування можливих доходів, отриманих від реалізації майна банку. В подальшому така оцінка використовується разом з іншими чинниками для визначення ФГВФО початкової ціни реалізації активу у порядку, встановленому нормативними актами.
		Відповідно до частини 3 статті 51 Закону про систему гарантування Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.
		Згідно з частинами 1- 8 статті 51 Закону про систему гарантування після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.
		Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови продажу майна банку, включеного до ліквідаційної маси.
		Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках). Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентуються нормативно-правовими актами Фонду. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про: 3) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу; 4) об`єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об`єктів; 5) строки та заходи передпродажної підготовки майна; 6) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу; 7) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об`єкти або пули активів; 8) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків. Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.
		Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається.
		Відповідно до частини 1 Розділу VI Положення № 388, на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися наступні види активів /майна/ банку, що ліквідується: основні засоби, майно банку в вигляді цілісного майнового комплексу, майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження, дебіторська заборгованість, права вимоги.
		Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством.
		Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ЕТС (частина 2 Розділу VI Положення № 388).
		Як встановлено господарським судом, в лот #UKR-2019-05 увійшли активи трьох банків АТ "Банк "Фінанси та Кредит", АТ "Дельта Банк" та ПАТ "КБ "Надра" (права вимоги за кредитними договорами), що не були реалізовані на електронних торгах окремими лотами.
		Зокрема, до активів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" увійшли 16 кредитних договорів, права вимоги за якими були предметом продажу за окремим лотом Q83918b18718, умови продажу затверджені Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 4093 від 14.09.2017.
		Продаж активів здійснювався у відповідності до Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.03.2016 № 388, тобто за класичною схемою (англійський аукціон) шляхом підвищення в ході аукціону початкової ціни продажу.
		Початкова (стартова) ціна продажу була визначена Фондом у розмірі 6 493 984 350,25 грн, тобто на рівні заборгованості за кредитними договорами, крок підвищення ціни становив 1% від стартової ціни продажу, а саме 64 939 843,50 грн.
		Права вимоги за вказаними кредитними договорами виставлялись на реалізацію 8 разів, торги не відбулися. Остання ціна реалізації становила 1  948  195  305,08 грн.
		Рішення виконавчої дирекції Фонду № 4093 від 14.09.2017 не оскаржувалось, торги за лотом Q83918b18718 недійсними не визнавалися.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 838 від 22.03.2018 «Про затвердження умов продажу активів АТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначено активи АТ «Банк «Фінанси та Кредит», що підлягають продажу (повторному) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматизованого покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції.
		Предметом продажу були права вимоги за 16 кредитними договорами АТ "Банк "Фінанси та Кредит", що не були реалізовані за лотом Q83918b18718.
		Тобто продаж прав вимог за кредитними договорами вже здійснювався не за класичною схемою, а на умовах голландського аукціону шляхом автоматичного зниження початкової ціни продажу.
		Виконавчою дирекцією Фонду затверджено початкову (стартову) ціну продажу активів (права вимоги) на рівні заборгованості за кредитними договорами, яка станом на 01.02.2018 складала 7 310 653 313,32 грн, а мінімальна ціна продажу визначена Фондом на рівні 1 462 130 662,74 грн.
		Права вимоги за 16 кредитними договорами АТ "Банк "Фінанси та Кредит" сформовано у лот F07GL18912.
		02.07.2018 та 25.07.2018 аукціони за лотом F07GL18912 не відбулись, початкова (стартова) ціна лоту не знижувалася та становила - 7 310 653 313,32 грн. без ПДВ (тобто на рівні заборгованості за кредитними договорами) на кожному з аукціонів.
		Рішення виконавчої дирекції Фонду № 838 від 22.03.2018 не оскаржувалось, торги за лотом F07GL18912 недійсними не визнавалися.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2361 від 19.09.2019 затверджені умови продажу активів трьох банків АТ "Банк "Фінанси та Кредит", АТ "Дельта Банк" та ПАТ "КБ "Надра".
		Активи АТ "Банк "Фінанси та Кредит", що не були реалізовані за лотом (Q83918b18718, F07GL18912 в подальшому були об`єднані в пул за лотом #UKR-2019-05.
		Відповідно до п. 2 Рішення Фонду № 3117 встановлено, що реалізація активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, здійснюється відповідно до Положення щодо організації продаж)' активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24 березня 2016 року № 388, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2016 року за № 606/28736 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 травня 2017 року № 1872), з урахуванням особливостей, визначених у цьому Рішенні.
		Тобто, вирішуючи питання про дотримання Фондом порядку проведення електронних торгів необхідно керуватись, зокрема нормами Закону про систему гарантування, Положенням № 388 з урахуванням особливостей, встановлених Рішенням Фонду № 3117.
		Пунктом 7 Розділу III Положення № 388 визначено, що з метою підвищення ефективності продажу активи (майно) можуть бути об`єднані в пули, загальні принципи формування яких включають, але не виключно, такі ознаки: спільний предмет забезпечення (застава, іпотека тощо); пов`язані особи; спільна ознака (розмір активу, перебування на балансі однієї юридичної особи, галузь діяльності, фінансова група, банківський продукт, валюта видачі, період видачі, строк прострочення, перебування у заставі Національного банку України, етап претензійно - позовної роботи, мораторій на реалізацію предмета застави, ознаки шахрайства, стадія ліквідації тощо).
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може" (постанова Верховного Суду від 27лютого 2018 №816/591/15-а).
		Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що формування пулів - це виключно право Фонду, а не його обов`язок, в тому числі й самостійно визначати принципи їх формування (дискреційні повноваження).
		Як вже зазначалось, Рішення Фонду № 4093 від 14.09.2017 та № 838 від 22.03.2018 не оскаржувалися, торги за лотами Q83918b18718, F07GL18912 недійсними не визнавалися.
		Проводячи загальний аналіз позичальників, майнові права за кредитними договорами яких виступали предметом продажу на електронних торгах (лоти Q83918b18718, F07GL18912), суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що вказані кредитні договори об`єднані в один лот за спільними ознаками, а саме пов`язані спільним предметом забезпечення, порука юридичних осіб, переважна більшість позичальників та поручителів є пов`язаними між собою компаніями та мають спільний вид діяльності.
		Водночас, суд погоджується із твердженням скаржників, що Положення № 388 та Рішення Фонду № 3117 не містять прямої заборони щодо відокремлення основного зобов`язання та забезпечувального при формуванні пулу активів неплатоспроможних банків, що пропонуються до продажу, а тому це не може бути підставою для визнання торгів недійсними.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апеляційних скарг про те, що початкова (стартова) ціна продажу була визначена у відповідності з вимогами, встановленими Рішенням Фонду №3117, а фактична (реальна) ціна продажу активів сформувалась в ході проведення відкритих торгів, тобто у конкурентному (ринковому) середовищі, а тому висновки господарського суду про те, що пул активів, що був предметом продажу за лотом #UKR-2019-05 сформовано з порушенням вимог законодавства (за відсутності спільних ознак), що значно зменшує привабливість для потенційного інвестора (покупця) не відповідають дійсним обставинам справи.
		За даними Фонду, що розміщені в публічному паспорті активу, прострочена заборгованість за кредитними договорами АТ "Банк "Фінанси та Кредит" становить понад 1000 днів, а значна частина поручителів перебуває у стані припинення банкрутство.
		Судова колегія приймає до уваги, що такі обставини є додатковими поясненням того, чому активи трьох банків, зокрема АТ "Банк "Фінанси та Кредит" не були продані на попередніх електронних торгах (Q83918b18718, F07GL18912).
		Також, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржників стосовно правильності визначення початкової ціни продажу на електронних торгах, та помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині.
		Так, згідно частини 3 Розділу VI Положення № 388 початкова ціна активів (майна) банку, що ліквідується, не повинна бути нижчою за оціночну вартість, визначену незалежним суб`єктом оціночної діяльності на дату формування ліквідаційної маси, або на останню дату оцінки активів (майна).
		Уповноважений структурний підрозділ Фонду може ініціювати (тобто не зобов`язаний) проведення повторної оцінки активів (майна) банку, що ліквідується.
		Господарським судом надано правову оцінку висновку суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Кредитне брокерське агентство", яким було проведено оцінку активів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - кредитів, наданих юридичним особам, що станом на 01.04.2016 визначена у розмірі 6 020 795 009,07 грн, за результатами якого суд дійшов висновку, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у Рішенні №2361 від 19.09.2019 визначення початкової (стартової) ціни продажу прав вимоги за 16 кредитними договорами АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рівні 1 462 130 662,74 грн у складі лоту #UKR-2019-05 не відповідає вимогам абзацу 5 підпункту 3 пункту 2 Рішення Фонду від 20.07.2017 № 3117.
		Проте, судова колегія не погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що прийняті всупереч нормативним приписам Рішення ФГВФО № 3117.
		Як вірно зазначив господарський суд, при визначенні початкової ціни продажу майнових прав за лотом №UKR-2019-05 необхідно керуватись Рішенням Фонду № 3117, так як згідно Рішення виконавчої дирекції Фонду № 2361 від 19.09.2019 продаж активів трьох банків здійснювався шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи (ЕТС).
		Згідно Рішення Фонду № 3117, початковою (стартовою) ціною слід вважати ціну лота, сформованого із індивідуально визначеного активу (майна) або пулу активів (майна), визначену у рішенні Фонду щодо умов продажу, з якої розпочинаються відкриті торги (аукціон) та яка діє до першого автоматичного покрокового зниження ціни лота.
		Відповідно до п. 3 Рішення № 3117 початкова (стартова) ціна лота на перших відкритих торгах (аукціоні) може бути встановлена на рівні вартості відповідних активів, що відображається на балансових та позабалансових рахунках (для прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами - на рівні заборгованості за такими договорами (заборгованість за основним боргом, нарахованими відсотками, а також сума заборгованості, що обліковується на рахунках клієнтів банку)) станом на перше число місяця, у якому затверджено відповідну пропозицію щодо реалізації активів (майна) банку, але не нижче оціночної вартості таких активів, визначеної незалежними суб`єктами оціночної діяльності.
		Як вже зазначалось 02.07.2018 та 25.07.2018 права вимоги за 16 кредитними договорами були сформовані у лот F07GL18912, аукціони не відбулись, початкова (стартова) ціна лоту не знижувалася та становила - 7 310 653 313,32 грн без ПДВ на кожному з аукціонів, тобто на рівні заборгованості за кредитними договорами, що є рекомендованим, а не обов`язковим згідно Рішення Фонду № 3117.
		Суд апеляційної інстанції встановив, що при формуванні лоту F07GL18912 вказану рекомендацію Фондом дотримано.
		Крім того, Рішенням Фонду № 3117 визначено, що початкова ціна продажу не може бути нижче оціночної вартості таких активів, визначеної незалежними суб`єктами оціночної діяльності.
		Початкова (стартова) ціна лота на повторних відкритих торгах (аукціоні) може бути встановлена на рівні не нижче суми мінімальних цін/цін реалізації активів (майна), які включені до складу пулів, що склалися на попередніх відкритих торгах (аукціонах), що не відбулися.
		Рішенням Фонду № 3117 чітко встановлено, що у разі, якщо перші відкриті торги (аукціон) не відбулися, то наступний продаж активів (майна) відбувається у складі пулів, а початкова (стартова) ціна лота може бути встановлена на рівні не нижче суми мінімальних цін/цін реалізації активів (майна), що склалися на попередніх відкритих торгах (аукціонах), що не відбулися.
		Проаналізувавши спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме за таким принципом й була визначена початкова (стартова) ціна продажу активів трьох банків за лотом №UKR-2019-05 у розмірі 3 397 445 033,27 грн, а мінімальна ціна лоту - у розмірі 679 489 006,70 грн.
		Згідно Рішення Фонду № 3117 мінімальною ціною слід вважати ціну лота, визначену в рішенні Фонду щодо умов продажу, якою закінчується автоматичне покрокове зниження ціни лота протягом періоду проведення електронного аукціону, за відсутності ставки учасника.
		Таким чином, висновки місцевого господарського суду про те, що визначення Фондом у Рішенні № 2361 від 19.09.2019 початкової (стартової) ціни продажу прав вимоги за 16 кредитними договорами АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рівні 1 462 130 662,74 грн. у складі лоту #UKR-2019-05 не відповідає вимогам абзацу 5 підпункту 3 пункту 2 Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2017 № 3117, суд апеляційної інстанції визнає безпідставними та необґрунтованими.
		При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується із твердженням скаржників, що надана господарським судом оцінка звіту суб`єкта оціночної діяльності, згідно якого визначено зокрема вартість активів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (права вимоги за кредитними договорами) жодним чином не може свідчити про порушення Фондом порядку проведення електронних торгів з тих підстав, що при проведенні електронних торгів за лотом №UKR-2019-05, початкова (стартова) ціна реалізації визначалась Фондом виходячи з мінімальної ціни реалізації активів, яка склалася на попередніх відкритих торгах (аукціонах), що не відбулися.
		Судова колегія також зауважує, що рішення господарського суду не містить висновків про оскарження оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Кредитне Брокерське Агентство" чи визнання звіту про оцінку майна недійсним, з огляду на що використання Фондом звіту про оцінку майна (в цілому чи в частині), при проведенні електронних торгів з продажу активів є таким, що узгоджується з вимогами чинного законодавства.
		Також, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи про помилковість висновку місцевого господарського суду про те, що оголошення про продаж активів банків на підставі Рішення № 2361 від 19.09.2019 та Рішення № 838 від 22.03.2018 підлягало публікації у друкованих засобах масової інформації.
		Частиною 17 статті 51 Закону про систему гарантування визначено, що Фонд зобов`язаний оприлюднювати інформацію про майно (активи), що продається, у друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду, на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду. Вимоги до змісту та строків оприлюднення інформації про продаж майна банків регламентуються нормативно-правовими актами Фонду.
		Водночас у рішенні господарського суду відсутнє посилання на нормативно- правовий акт Фонду, в якому визначено вимоги до змісту та строків оприлюднення інформації про продаж майна банків.
		Згідно частини 7 статті 51 Закону про систему гарантування, порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.
		Як вже зазначалось, порядок продажу майна банків регламентовано у Положенні № 388 та Рішенні Фонду № 3117.
		Так абзацом 1 Розділу V. Порядок розкриття інформації про активи (майно) банків, що ліквідуються Положення № 388 визначено, що публічні паспорти активів (майна) та паспорти відкритих торгів (аукціонів) оприлюднюються на веб-сайті відповідного банку, що ліквідується, та офіційному веб-сайті Фонду за формою та структурою інформації, що визначені у додатках 7-16 до цього Положення, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду або колегіального органу Фонду з питань консолідації та продажу активів (у разі делегування йому відповідних повноважень) про затвердження умов продажу активів (майна) такого баню, згідно з чинним законодавством України.
		Протягом п`яти робочих днів після оприлюднення банком, що ліквідується, на своєму веб-сайті і Фондом на своєму офіційному веб-сайті публічних паспортів активів (майна) та паспорта відкритих торгів (аукціонів) Фонд розміщує оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду (абзац 2 пункту 1 Розділу V Положення № 388).
		Натомість, абзацом 2 пункту 3 Розділу V Положення № 388 встановлено, що не менше ніж за три робочих дні до кожних повторних відкритих торгів (аукціону) по лоту Фонд оновлює паспорт відкритих торгів (аукціону). Фонд та банк, що ліквідується, оприлюднюють оновлений паспорт відкритих торгів (аукціону) на своїх веб-сайтах без оприлюднення оголошення щодо продажу' активів (майна) в друкованих засобах масової інформації.
		Таким чином, з огляду на те, що згідно Рішень Фонду № 838 від 22.03.2018 та № 2361 від 19.09.2019 проводились повторні електронні торги з продажу лотів F07GL18912 та #UKR-2019-05, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що паспорт відкритих торгів (аукціону) не підлягав оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації.
		Натомість Рішення Фонду № 3117, з урахуванням якого проводились електронні торги за лотами F07GL18912 та №UKR-2019-05, взагалі не передбачає оприлюднення публічного паспорта активу (майна) в друкованих засобах масової інформації, а виключно на веб-сайті банку, офіційному веб-сайті Фонду та в електронній торговій системі.
		Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідним відмітити, що в даному випадку матеріали справи не містять доказів того, що не розміщення публічного паспорта активу (майна) в друкованих засобах масової інформації якимось чином вплинуло на результат торгів та додатково порушило права Позивача.
		Крім того, суд апеляційної інстанції також погоджується із доводами скаржників про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс", виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
		У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
		Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним із первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
		При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
		Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №916/1743/18, від 17 липня 2019 року у справі № 910/12449/18, від 20 травня 2019 року у справі №916/1302/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17.
		Крім того, у постанові від 09.09.2019 у справі № 910/12463/18 Верховний Суд зазначив, що за змістом частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, повинно бути дотримано декілька критеріїв: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).
		Саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.
		У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.
		Водночас, приймаючи оскаржуване рішення, господарським судом взагалі не встановлено, з яких підстав та якими правовими нормами був обґрунтований позов третьої особи.
		Проаналізувавши зміст позову третьої особи із самостійними вимогами, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що він містить аналогічні підстави, що й первісний позов. При цьому, в даному випадку заявлення третьою особою із самостійними вимогами аналогічних позовних вимог із аналогічних підстав слід визнати необґрунтованим з огляду на відсутність жодних порушень прав та інтересів третьої особи оскаржуваними торгами та договором.
		Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку відсутні порушення прав та інтересів позивача внаслідок проведених торгів та укладенням оспорюваного договору, та третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета позову внаслідок проведених торгів, а відповідні протилежні висновки суду першої інстанції прийняті із недоведеністю факту порушення таких прав та інтересів, а також із неправильним застосуванням вищевказаних норм матеріального права.
		Наведені в апеляційних скаргах доводи є документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
		Твердження позивача зазначені у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях спростовуються матеріалами справи.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Висновки за результатами апеляційних скарг
		За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
		Судові витрати
		У зв`язку із задоволенням апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача та третю особу із самостійними вимоги на предмет позову.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Національного банку України, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/5251/20 - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" та про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс".
		Стягнути з "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361; код ЄДРПОУ 30664834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8А, офіс 111; код ЄДРПОУ 41264766)  витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6306,00 грн (шість тисяч триста шість грн 00 коп).
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (81500, Львівська область, Городоцький район, місто Городок, вулиця Івасюка, будинок 2,Г; код ЄДРПОУ 32115067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8А, офіс 111; код ЄДРПОУ 41264766)  витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп).
		Стягнути з "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361; код ЄДРПОУ 30664834) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, місто Київ, вулиця Артема, будинок 60; код ЄДРПОУ 09807856) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6306,00 грн (шість тисяч триста шість грн 00 коп).
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (81500, Львівська область, Городоцький район, місто Городок, вулиця Івасюка, будинок 2,Г; код ЄДРПОУ 32115067)  на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, місто Київ, вулиця Артема, будинок 60; код ЄДРПОУ 09807856) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп).
		Стягнути з "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361; код ЄДРПОУ 30664834) на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; код ЄДРПОУ 00032106) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6306,00 грн (шість тисяч триста шість грн 00 коп).
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (81500, Львівська область, Городоцький район, місто Городок, вулиця Івасюка, будинок 2,Г; код ЄДРПОУ 32115067) на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; код ЄДРПОУ 00032106) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп).
		Стягнути з "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361; код ЄДРПОУ 30664834) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6306,00 грн (шість тисяч триста шість грн 00 коп).
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (81500, Львівська область, Городоцький район, місто Городок, вулиця Івасюка, будинок 2,Г; код ЄДРПОУ 32115067) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп).
		Стягнути з "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361; код ЄДРПОУ 30664834) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6306,00 грн (шість тисяч триста шість грн 00 коп).
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (81500, Львівська область, Городоцький район, місто Городок, вулиця Івасюка, будинок 2,Г; код ЄДРПОУ 32115067) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп).
		Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва. 
		Матеріали справи №910/5251/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 15.04.2021.
		 
		Головуючий суддя                                                            І.А. Іоннікова 
		 
		Судді                                                                                К.В. Тарасенко
		 
		                                                                                Т.І. Разіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...