Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/8463/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2021. Зареєстровано: 20.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2021.
Дата набрання законної сили: 16.06.2021
Результат оскарження 16.06.2021 Апеляційний суд Житомирської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/295/309/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019060020001112

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/8463/19
		Категорія 55
		1-кп/295/309/21
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.04.2021 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд м. Житомира
		в складі:
		головуючого  судді     ОСОБА_1 
		секретарів судового
		засідання    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у в залі суду м. Житомирі кримінальне провадження № 12019060020001112 про обвинувачення 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця Армізонського району, Тюменської області РФ, громадянина України, розлученого, на утриманні малолітніх дітей не має, працюючого водієм ФОП « ОСОБА_5 », зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		за ст.152 ч.4 України,
		за участю :
		прокурора ОСОБА_6 
		потерпілої ОСОБА_7 
		психолога ОСОБА_8 
		законного представника 
		потерпілої ОСОБА_9 
		представника 
		потерпілої ОСОБА_10 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_11 
		 
		в ст ан ов ив :
		13.03.2019 приблизно 19 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебував поруч з кімнатою АДРЕСА_2 , де помітив раніше знайому йому малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій та будь-якого іншого предмета (зґвалтування), вчинені щодо особи яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в цей час, місці та за вказаних обставин підійшов до малолітньої ОСОБА_7 та в ході розмови, схопив її за руку і проти її волі почав тягнути до ванної кімнати загального користування, яка знаходиться на п`ятому поверсі гуртожитку АДРЕСА_3 .
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло ОСОБА_7 з використанням геніталій та будь-якого іншого предмета, яка не досягла чотирнадцяти років, без її добровільної зголи, ОСОБА_4 , перебуваючи у ванній кімнаті загального користування за вищевказаною адресою, засунув свою праву руку до штанів ОСОБА_7 та в подальшому засунув пальці у піхву останньої. Після цього, не припиняючи свої злочинні дії, ОСОБА_12 спустив з себе джинси, дістав статевий орган та вступив зі ОСОБА_7 в орогенітальний контакт. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що 13.03.2019 перебував у курилці гуртожитку і намагався додзвонитися до своїх родичів, біля себе побачив потерпілу ОСОБА_13 , яка запитала чи може він надати їй свій мобільний телефон погратися, він відмовив і попросив не заважати. В цей час у коридор вийшла подружка ОСОБА_14 і остання побігла до неї, але через деякий час ОСОБА_14 повернулася, взяла його за руку, сказала йди скоріше, а він вириваючи свою руку потягнув ОСОБА_14 за її руку, вирвався від неї та пішов у ванну кімнату, ОСОБА_14 повернулася до подружки. У ванній, стоячи біля вікна, знову намагався додзвонитися до рідних і в цей час до кімнати забігла ОСОБА_14 , яка знову почала просити мобільний телефон для гри, він знову відмовив, а ОСОБА_14 сказала «ти злий», «жадний» та почала показувати середній палець, пропонуючи його посмоктати, потім повернулася до нього спиною, зняла штани, прогнулася і запитала «що це ?», його засліпив гнів, розмахнувся рукою, бив з під землі у вверх, зробив пів кроку, поїхала нога та попав рукою у піхву дівчинки, відштовхнувся від неї, а ОСОБА_14 вдягла штани і побігла. Через короткий проміжок ОСОБА_14 повернулася і знову почала просити телефон, який він їй дав, остання вибрала гру і гралася 10-15 хвилин. Коли він вийшов у коридор ОСОБА_14 сиділа, гралася та сказала йому, що їй пече, що в неї кров, а тому він їй сказав піти додому і поміняти трусики. Він пішов до своєї кімнати, через 15 хвилин до нього постукав батько ОСОБА_14 і попросив зайти до їх кімнати, що він і зробив. В кімнаті батько ОСОБА_14 сказав, що дитину зґвалтовано, а він пояснив, що зробив це спонтанно, випадково попав рукою, просив за це вибачення, просив не калічити його життя, вирішити все без поліції Зазначив, що визнає свою вину в тому, що не умисно спричинив травму дитині, при цьому не мав умислу на вчинення дій сексуального характеру до дитини, не вчиняв орогенітальний контакт з дівчинкою, вважає, що ОСОБА_14 цьому навчили. Також зазначив щодо цивільного позову, готовий відшкодувати шкоду, але у меншому розмірі. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена безпосередньо дослідженими під час судового розгляду отриманими в законному порядку допустимими доказами.
		Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , у присутності законного представника та психолога ОСОБА_8 , пояснила, що знайома зі ОСОБА_15 , це її сусід. Останній її образив, сказав, що якщо вона про все розкаже, то вб`є тата та маму. Того дня вона гралася з подружкою в коридорі, ходили до ванної кімнати, в них була така гра, потім подружку забрали батьки до дому, а вона сама залишилася в коридорі. ОСОБА_15 затягнув її за руку до ванної кімнати, де зняв з неї трусики, поліз руками до трусиків, засунув руку між ногами, та просив щоб вона не кричала. Потім зняв свої штани та пхав їй до рота свій пісюн, від дій ОСОБА_15 вона відчувала біль, дуже злякалася. Після чого вона його відштовхнула, він впав, а вона побігла до мами, та розповіла їй про все. Після цього, ОСОБА_15 заходив до їх кімнати, просив вибачення. Наразі їй не приємно все це згадувати, бо це спричиняє їй біль. Зазначила, що того дня не просила у ОСОБА_15 мобільний телефон, але до події він іноді давав свій телефон їй погратися. В день події була із ОСОБА_15 у ванній кімнаті лише один раз.
		Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_9 , пояснила, що того дня дитина гралася на коридорі, в той час ОСОБА_15 також там був, палив цигарки. Через деякий час дитина прибігла, почала плакати, сказала що в неї на трусиках кров. Донька їй пояснила, що ОСОБА_15 поліз їй в піхву пальцем, закривав рот, клав свій член до її рота, погрожував дитині що вб`є маму та тата, якщо вона про все розповість. Після чого чоловік пішов до ОСОБА_15 . ОСОБА_15 все заперечував, потім викликали поліцію. ОСОБА_15 нічого не пояснював чому так вчинив, сале казав що більше таке не вчинить. Окрім ОСОБА_15 в той час на коридорі більше нікого не було. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що очевидцем події не була. Повернулася додому близько 18 год., до неї забігла мама ОСОБА_14 , плакала та розповіла, що сусід ОСОБА_17 образив ОСОБА_14 . Зайшовши до їх кімнати побачила дитину, яка сиділа на дивані, плакала, на питання не відповідала. Мама Насті сказала, що трусики дитини були в крові. Зі слів мами ОСОБА_14 розповіла, що дядя ОСОБА_17 затягнув її до ванної кімнати, посадив на підвіконня, а потім в її статевих органах щось робив своїм пальцем, від чого було дуже боляче, а потім запихав їй до рота свій статевий орган. До кімнати завели ОСОБА_15 та на запитання батька потерпілої останній відповів, що такого не робив, але пізніше сказав що вони просто гралися, що він пошуткував і не хотів такого робити, почав просити вибачення. Зазначила, що ОСОБА_14 сказала, що ОСОБА_15 затягнув її до ванної кімнати. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , пояснила, що очевидцем події не була, про подію стало відомо від матері потерпілої, яка прийшла до їх кімнаті та сказала що з її донькою сталося горе, дитині зробили травму в інтимному місці. Коли зайшли до дитини в кімнату, ОСОБА_14 лежала і плакала, говорила, що їй болить в інтимному місці. Настя розказала, що ОСОБА_15 заманив її до ванної кімнати телефоном, і там робив їй боляче, свій член пхав до її рота, засовував палець до її статевих органів, при цьому тримав і не випускав її. ОСОБА_15 спочатку заперечував звинувачення, але потім зізнався що дійсно так вчинив. Вибачився перед батьками потерпілої, сказав що не хотів щоб так вийшло. Також зазначила, що мама ОСОБА_14 , у її присутності та присутності ОСОБА_15 показувала трусики дитини, на яких була кров, але останній нічого на це не сказав. Також зазначила, що ОСОБА_14 за своїм характером відкрита до людей, довіряє їм, а також ще раніше ОСОБА_14 розповідала, що ОСОБА_15 запрошував її до кімнати, де показував їй свій статевий орган. 
		Свідок ОСОБА_19 пояснила, що не була очевидцем події. Прийшовши додому, вона зрозуміла що щось трапилося. Бачила як сусідка ОСОБА_20 пішла до сусідки ОСОБА_21 , а батько ОСОБА_14 пішов до ОСОБА_15 . Чула через стінку, як ОСОБА_14 плакала і говорила до ОСОБА_15 «дядя ОСОБА_17 не брешіть». В послідуючому, її було запрошено в якості понятої та у її присутності ОСОБА_14 розповіла, що ОСОБА_15 лазив пальцями до її статевих органів, пхав свій половий член до її рота. Під час проведення слідчих дій у її присутності було вилучено закривавлені дитячі трусики та в її присутності ОСОБА_14 розповідала про всі обставини.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 , пояснив, що не був очевидцем події. Того дня прийшов з роботи до дому, вечеряв, в цей час до кімнати забігла донька, яка плакала та пояснила що ОСОБА_15 закрив її до ванної кімнати, тицяв їй до обличчя своїм статевим органом. Після почутого пішов до ОСОБА_15 , останній не міг пояснити чому так вчинив, але потім, коли він показав закривавлені дитячі трусики, сказав, що так більше не буде, а коли почув, що він викликає поліцію почав проситися та вибачатися. Зазначив, що зі слів доньки, було відомо що вона з подругою гралася в коридорі, після чого ОСОБА_15 затягнув її до ванної кімнати. Зі слів дружини свідку було відомо про те, що ОСОБА_15 раніше вже показував свої статеві органи дитини. 
		Допитана всудовому засіданнісвідок ОСОБА_23 ,лікар-гінекологдитячого підлітковоговіку,підтвердила,що малолітняпотерпіла зверталася14.03.2019до лікаря.При оглядіостанньої буловиявлено ушкодженнядівочої пліви,активна кровотечата виділенняна моментогляду буливідсутні. 
		Згідно витягу з ЄРДР за №12019060020001112 від 13.03.2019 внесено відомості про те, що 13.03.2019 ОСОБА_4 вчинив насильницькі дії сексуального характеру відносно малолітньої ОСОБА_7 (т.1. а.с.144).
		Згідно рапорту помічника чергового Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області від 13.03.2019, на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_22 про те що, 13.03.2019 за адресою АДРЕСА_4 , заявник виявив доньку ОСОБА_7 , яку зґвалтував сусід ОСОБА_17 , останній проживає в гуртожитку ( а.с.145).
		Протоколом огляду місця події від 13.03.2019, з участю понятих, малолітньої ОСОБА_24 , у присутності її матері ОСОБА_9 проведено огляд ванної кімнати у гуртожитку, за адресою АДРЕСА_3 , яка розташована на 5-му поверсі, де присутня малолітня ОСОБА_24 показала місце, де ОСОБА_25 вчиняв насильницькі дії сексуального характеру. Також в ході огляду мама потерпілої добровільно видала дитячі трусики помаранчевого кольору, з плямами бурого кольору, спортивні штани рожевого кольору, кофту з тканини жовтого кольору (т.1 а.с.148-156).
		Згідно консультаційного висновку спеціаліста гінеколога від 14.03.2019 при огляді малолітньої ОСОБА_7 виявлено ушкодження дівочої пліви на 6 год. за годинниковою стрілкою глибиною 4 мм, ушкодження дівочої пліви на 11 год. глибиною 3 мм, активна кровотеча та виділення відсутні (т.1 а.с.255). 
		Згідно висновку судово-медичного експерта №1435 від 07.05.2019 у ОСОБА_7 виявлено 2 розриви дівочої перетинки відповідно «5» та «11» год. годинникового циферблату із крововиливом в ділянці розриву відповідно «5-6» год. годинникового циферблату, що утворилися від дії тупого твердого предмету, могли виникнути від введення пальця руки сторонньої особи у вагіну, в термін та за обставин, вказаних потерпілою (.1 а.с.239-240).
		Під час судового розгляду експерт ОСОБА_26 підтвердила висновки експертизи. Зазначила, що розрив дівочої перетинки міг виникнути внаслідок введення руки, а не іншого предмету, у разі чого ушкодження мало б інший характер. При цьому вказала, що механізм утворення вказаних тілесних ушкоджень, на який вказує обвинувачений під час допиту в суді можна виключити, оскільки це було проникнення, а не ковзний удар по сідницям.
		Протоколом огляду предмету від 04.04.2019 оглянуто труси дитячі помаранчевого кольору, що належать ОСОБА_7 , з наявними плямами бурого кольору, а також інші речі, кофту жовтого кольору та рожеві штани (т.1. а.с.187). 
		За висновком судово-цитологічної експертизи №83/ц від 17.04.2019 на наданих на дослідження трусів підозрюваного ОСОБА_4 (об.1) знайдена слина та поодинокі голівки сперматозоїдів, які утворилися при змішуванні слідів сперми чоловіка і слини особи, в крові якої містяться антигені В і Н. Виключити домішки слини в даному об`єкту від малолітньої ОСОБА_7 неможливо, так як її крові властивий антиген Н і вона належить до категорії видільників (т.1. а.с.198-201).
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №287 від 16.04.2019 на дитячих трусиках виявлено кров людини змішану зі слиною, яка може належати ОСОБА_7 . При серологічному дослідженні виявлені антигени В і Н. Вразі якщо дані антигени походять від однієї особи, то можуть походити як за рахунок крові так і за рахунок слини особи з групою крові В та супутнім антигеном Н, такою особою може бути ОСОБА_4 (т.1. а.с.203-205).
		За висновком судово-цитологічної експертизи №82/ц від 17.04.2019, на змивах з рук ОСОБА_4 виявлено сліди слини, походження якої не виключається від ОСОБА_7 (т.1 а.с.225-229).
		Під час роз`яснення висновків експертиз експерт ОСОБА_27 пояснила, що в крові ОСОБА_24 основний антиген Н, а у ОСОБА_28 він супутній, а тому слина виявлена на змивах з рук ОСОБА_28 та його трусах належить ОСОБА_24 , оскільки вказаний антиген є основний.
		Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №141-2019 від 07.05.2019 ОСОБА_4 на даний час психічними захворюваннями не страждає. При даному огляді будь  яких ознак психічних захворювань не виявлено. ОСОБА_4 в період часу, до якого відноситься інкриміновані йому протиправні вчинки, будь  якими психічними захворюваннями не страждав. Вчинки, які йому інкримінують були послідовними, цілеспрямованими, пролонгованими в часі, з чіткою орієнтацією в просторі та ситуації, при цьому зв`язок з оточенням не втрачав, розподіляв власну увагу, вчинки були направлені на конкретний результат, добре їх пам`ятає. ОСОБА_4 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психологічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_4 на момент скоєння та на даний час не виявляє виражених психологічних чинників, які б суттєво вплинули на його сексуальну поведінку. Виявляє викривлення морально-етичних принципів, при цьому розуміє протиправність своїх дій відносно малолітньої, добре орієнтується в ситуації, яка склалася. Провідними мотиваційними чинниками є задоволення своїх нижчих потреб (т.1. а.с.242-244).
		За висновком судово-психіатричної експертизи №142-2019 від 07.05.2019 малолітня ОСОБА_7 , на даний час будь - якими психічними захворюваннями не страждає та не страждала ними в період часу, до якого відноситься скоєний проти неї протиправний вчинок. Виявляє задовільні, як для її віку і розвитку, пам`ять, інтелект, вольову сферу, які не виходять за межі вікової норми. Рівень її психічного розвитку відповідає віковім критерієм; процеси синтезу та аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв`язків виконує на достатньому для її віку рівні, висновки прості; увага достатня до концентрації, продуктивність пам`яті в межах норми. В питаннях статевих відносин не орієнтується. Оцінка виниклої ситуації поверхнево-безпосередня, з віковим не усвідомленням складних, як для її віку, соціально-юридичних термінів та ситуацій. В силу вікової неусвідомленості неспроможна розуміти протиправну поведінку дорослого по відношенню до неї, в статусі потерпілої себе не усвідомлює. Після ситуації, пов`язаної з обставинами справи, ОСОБА_7 лікувалася з приводу посттравматичного тривожно - фобічного розладу, що відповідає критеріям шифру F 43.1 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду, з якого на даний час, на фоні лікування, практично вийшла. Загальна психологічна характеристика малолітньої ОСОБА_7 пізнавальна діяльність психіки збережена. Характерологічно їй властиво: товариськість, рухова активність, балакучість, має тенденцію до формування лідерських рис, взаємодія з оточуючими в межах вікової норми, в емоційно-вольовій сфері вікову особисту незрілість, відсутність соціального досвіду, нездатність розуміти протиправну поведінку дорослого по відношенню до неї. Малолітня ОСОБА_7 схильність до підвищеної навіюваності та підвищеного фантазування не виявляє. Ситуація, яка досліджується по матеріалам кримінального провадження, являється психотравмувальною. Малолітня ОСОБА_7 в досліджуваній ситуації, після скоєння протиправної поведінки ОСОБА_4 по відношенню до неї, переживала негативно забарвлені емоції у вигляді агресії, наляканості, загальної тривожності, замкнутості в собі, порушення сну (т.1 а.с.246-249). 
		Експерт ОСОБА_29 в судовому засіданні зазначила, що в силу свого віку малолітня потерпіла не могла усвідомлювати значення і наслідки тих подій, які сталися з нею. Зазначена подія була для неї психотравмувальною, що виразилося у зміні емоцій, які виразилися в агресії, зляканості, переживаннях, замкнутості, порушенню сну. Після проведеного лікування відбулося покращення, але якщо не турбувати її спогадами про подію. Наслідки події в майбутньою теж можуть бути, а особливо у підлітковому віці, коли ці події згадуються, у зв`язку з чим з`являється тривожність, порушення сну. Зазначила, що під час проведення експертизи малолітня потерпіла не виявляла схильності до підвищеної навіюваності та підвищеного фантазування, а тому твердженя обвинуваченого, що її навчили оговорити його повністю виключаються. 
		Суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_4 щодо непричетності до вчинення умисних дій сексуального характеру по відношенню до малолітньої потерпілої і розцінює їх як намагання уникнути кримінальної відповідальності також у зв`язку з наступним.
		Так, вина обвинуваченого доведена послідовними та незмінними поясненнями малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , які узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Під час судового розгляду експерт психолог ОСОБА_29 показала, що за своїм віком малолітня потерпіла в питаннях статевих відносин не орієнтується, остання не схильна до підвищеної навіюваності та фантазування, дитина розповіла про події, які відбулися з нею. З огляду на наведене, суд відкидає доводи обвинуваченого про те, що потерпілу навчили його оговорити, зазначене спростовано висновком експертизи та роз`ясненнями експерта.
		Твердження обвинуваченого про те, що він не мав умислу на вчинення насильницьких дій сексуального характеру спростовано показами потерпілої та його показами, як під час допиту, так і під час судових дебатів, де останній зазначив, що його засліпив гнів, при цьому, він мав можливість, в разі дійсності негативної поведінки дитини, звернутися до батьків дитини зі скаргою, замість цього у нього виник умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, про що свідчить і висновок експертизи, що ОСОБА_4 виявляє викривлення морально-етичних принципів, при цьому розуміє протиправність своїх дій відносно малолітньої.
		З доводами сторони захисту про недопустимість як доказу показань свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , оскільки такі показання відповідно до положень ст. 97 КПК України є показаннями з чужих слів, суд не погоджується з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст. 97 КПК України показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.
		Для визначення того, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показаннями з чужих слів у значенні ст. 97 КПК України, необхідно встановити, чи надаються або використовуються ці висловлювання іншої особи для доведення існування того факту, про який стверджується в цьому переданому висловлюванні. Показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з метою доведення того, що інша особа висловлювалася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями з чужих слів відповідно до ст. 97 КПК України, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав. 
		Так, безпосередньо допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 показали, що у їх присутності малолітня потерпіла повідомила про обставини вчинених ОСОБА_4 по відношенню до неї насильницьких дій сексуального характеру. При цьому, ОСОБА_19 була залучена в якості понятої та у її присутності потерпіла показала і розказала про подію. Отже показання цих свідків, в силу ст. 97 КПК України не є показаннями з чужих слів, оскільки зазначені свідки особисто сприймали висловлювання потерпілої. За таких обставин суд відхиляє твердження сторони захисту, що стосуються використання показань із чужих слів.
		Суд відхиляє твердження сторони захисту, що висновки експертиз лише припускають, а не стверджують, що виявлена на змивах з рук та трусах ОСОБА_4 слина належить потерпілій ОСОБА_9 , оскільки вони спростовуються висновками експертиз та роз`ясненнями експерта цитолога ОСОБА_27 , яка ствердила, що антиген Н у ОСОБА_9 є основним, а у ОСОБА_4 він супутній, у зв`язку з чим виявлена слина на руках і трусах останнього належить саме ОСОБА_9 .
		Покази потерпілої, свідків, висновок судово-цитологічної експертизи у своїй сукупності в повному обсязі доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні ним орогенітального контакту з малолітньою потерпілою. Твердження обвинуваченого, що в силу хвороби артриту рук він не зміг би одночасно тримати потерпілу та знімати свої штани, щоб вступити в орогенітальний контакт є лише його способом захисту, щоб уникнути відповідальності за вчинене. Пояснення потерпілої та її слина виявлена як на руках, так і в трусах обвинуваченого спростовує його доводи. При цьому, суд приходить до висновку, що пояснення потерпілої є правдивими, оскільки остання за своїм віком в питаннях статевих відносин не орієнтується і вона не схильна до підвищеної навіюваності та підвищеного фантазування.
		Також під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи обвинуваченого, що під час досудового розслідування до нього працівниками правоохоронних органів застосовувалося психологічне та фізичне насилля. За результатами перевірки, за дорученням суду, вказані обставини були ретельно перевірені територіальним управлінням Державного бюро розслідувань та дисциплінарною комісією ГУНП в Житомирській області. Відомості у зверненні ОСОБА_4 щодо неправомірних дій працівників Житомирського відділу поліції не знайшли свого підтвердження, в їх діях відсутні ознаки кримінального правопорушення. Зазначене рішення ніким не оскаржувалося, є чинним. 
		Суд відхиляє твердження захисту, що згідно диспозиції ст. 152 КК України рука людини не відноситься до предмету, оскільки не є матеріальним явищем, а тому в діях ОСОБА_4 відсутній зазначений склад кримінального правопорушення.
		Згідно тлумачення поняття предмет це матеріальний об`єкт, що сприймається органами чуття. Будь-яка частина тіла людини сприймається органами чуття, а тому вона відноситься до поняття предмету. 
		Законодавець викладаючи зміст диспозиції статті 152 КК України зазначив про вчинення дій сексуального характеру з використанням геніталій або будь-якого іншого предмету, враховуючи тлумачення поняття предмету, інші частині тіла, які сприймаються органами чуття і є предметом. 
		Крім того, відповідно до методик при проведенні судово-медичної експертизи визначається механізм спричинення тілесних ушкоджень, встановлюється предмет, яким вони могли бути заподіяні, одним з різновидів є тупий твердий премет, в тому числі рука, нога, які є природною зброєю людини.
		З огляду на наведене твердження захисту, що рука в диспозиції ст. 152 КК України, не є предметом, є хибними та спростовуються поняттям значення предмету, так і методиками проведення судово-медичних експертиз.
		 
		Виходячи знаведеного,суд вважаєвину обвинуваченогодоведеною повністюта кваліфікуєйого умиснідії заст.152ч.4КК України,які виразилисяу вчиненнідій сексуальногохарактеру,пов`язаних ізвагінальним таоральним проникненнямв тілоіншої особи,з використаннямгеніталій табудь-якогоіншого предмета(зґвалтування),вчинені щодоособи,яка недосягла чотирнадцятироків,незалежно відїї добровільноїзгоди. 
		 
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання  ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно з ч.6 ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено. Його вибачення, які він проголошував у судовому засіданні на думку суду не є щирими, оскільки останній в першу чергу наголошував про свої страждання, просив увійти у його становище, врахувати вік, хворобу, а лише потім говорив про страждання дитини, які вона перенесла він його насильницьких дій сексуального характеру, отже щире каяття відсутнє. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується позитивно. 
		З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення. 
		 
		Законний представник малолітньої потерпілої пред`явила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн., в обґрунтування зазначила, що на момент вчинення злочину дитина була малолітньою, їй було сім років та вказані події вкрай негативно відобразились на несформованій психіці дитини, яка стала нервовою, збудженою, з острахом та недовірою стала відноситись до людей, у зв`язку з чим вони постійно змушені звертатися за допомогою фахівців, зокрема лікарів, психологів. Також зазначені події принесли непоправних моральних страждань і їй особисто, оскільки факт згвалтування дитини став відомий багатьом знайомим і іншим стороннім людям.
		Згідно вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичний або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		При визначенні розміру заподіяної ОСОБА_9 моральної шкоди, суд враховує, що її здоров`ю та моральному стану заподіяну значну шкоду, що потягло за собою витрати багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану, однак цього досягти не вдалося, оскільки порушення психологічного стану, який потерпіла зазнала у малолітньому віці може прогресувати і в її подальшому житті, про що вказала експерт-психолог ОСОБА_29 , що додає моральних страждань малолітній потерпілій, так і її законному представнику. 
		Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи загальний життєвий рівень громадян України, і здатність обвинуваченого ОСОБА_4 реально відшкодувати шкоду, суд, вважає за можливе розмір моральної шкоди визначити в сумі 500.000 грн.
		Процесуальні витрати у провадженні відсутні. 
		Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної силі, підлягає продовженню, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду та незаконно впливати на малолітню потерпілу, законного представника, не зменшилися та існують на даний час. 
		Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		     ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 ч.4 КК України і призначити йому покарання за цим законом  12(дванадцять)років позбавлення волі.
		 
		   Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		 
		   Відповідно до вимог ст. 72 ч.5 КК України зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення, з часу затримання з 14.03.2019 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		   До набрання вироком законної сили продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів  по 18.06.2021 включно. 
		 
		   Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь законного представника ОСОБА_9 на відшкодування моральної шкоди 500000(п`ятсоттисяч) грн.
		 
		   Речові докази: одяг, що належить ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , зрізи з нігтів, які передано на зберігання до камери схову Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити; мобільний телефон марки Samsung моделі "Galaxy A3", який передано на зберігання до камери схову Житомирського РУП в Житомирській області - звернути в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		 
		   Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		   Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...