Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/263/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2021. Зареєстровано: 20.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2021.
Дата набрання законної сили: 06.05.2021
Номер судового провадження: 2/359/1503/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/263/21
		Провадження № 2/359/1503/2021
		 
		 
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		«25» березня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі: 
		головуючого судді -                        Муранової-Лесів І.В. 
		при секретарі -                                Степаненко А.О.,
		за участі позивача -                                 ОСОБА_1 ,
		представника позивача -                         ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
		В С Т А Н О В И В :
		15.01.2021 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, від представника позивача адвоката Сацика Р.В. надійшла вище зазначена позовна заява, з проханням : визнати ОСОБА_3 таким що втратив право користування житловим приміщенням за адресою : АДРЕСА_1 .
		 
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . 10.10.2011 між нею та ОСОБА_3 , який був її зятем, було укладено договір найму житлового приміщення № 89 строком на 5 років, тобто до 10.10.2016. 
		 
		Крім того зазначено, що відповідач тривалий час не проживає в її будинку, його фактичне місце проживання їй не відомо, також її дочкою подано позов про розірвання шлюбу. 
		 
		Ухвалою від 28.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 30-31).
		 
		У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили задовольнити. Крім того, будучи допитаною в якості свідка в порядку ст.ст.192,234 ЦПК України про відомі їй фактичні обставини, позивач повідомила, що відповідач два роки не проживає в будинку, залишив її дочку, сказав, що поїде на заробітки. Про те, що відповідач працює десь за кордоном, їй відомо з телефонних розмов з його сестрою та тіткою, які живуть в Росії та до яких він телефонує. 
		 
		Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, в силу вимог ст.128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Заяви щодо розгляду справи без його участі, відзиву від відповідача не надійшло.
		 
		Відповідно до вимог ст. ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи позивач не заперечує.
		 
		Заслухавши пояснення позивача, її представника, покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		 
		Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
		 
		У судовому засіданні встановлено, що позивачу на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.07.2020 (а.с. 10). 
		 
		10.10.2011 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір найму житлового приміщення, строком на 5 років з 10.10.2011 по 10.10.2016 (а.с. 16).
		 
		Відповідач, зареєстрований в належному позивачу будинку АДРЕСА_1 з 13.10.2011, що підтверджується відомостями про місце проживання, наданими Реєстраційною службою Бориспільської міської ради (а.с.29).
		 
		Згідно показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вказаною адресою, тривалий час, близько двох років, не проживає без будь-яких поважних причин (а.с. 9-10).
		 
		Згідно вимог ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а також  відповідно до змісту ч. 2 вказаної статті, обрати способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі припинення правовідношення та припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення . А також, с уд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		 
		Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
		 
		За змістом ч. 1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		 
		За змістом ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		 
		Так, відповідно до вимог ст.158 Житлового кодексу УРСР наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.
		Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов`язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
		Відповідно до вимог ст.163 Житлового кодексу УРСР, у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
		Тимчасова відсутність наймача та членів його сім`ї не звільняє їх від виконання обов`язків за договором найму жилого приміщення.
		 
		Відповідно до ч.1 ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
		 
		Згідно ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. 
		 
		Разом із цим встановлено, що відповідач, хоч і уклав договір найму житлового приміщення, 10 жовтня 2011 року, в подальшому уклав з дочкою позивачки шлюб, який був зареєстрований у встановленому законом порядку 19 листопада 2011 року, а отже набув право користування житловим приміщенням як член сім`ї власника будинку (а.с.19).
		 
		Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач, який зареєстрований в належному позивачу будинку, тривалий час, понад один рік без поважних причин в будинку не проживає, він втратив право користування вказаним жилим приміщенням.
		 
		Відповідно до  ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору  в сумі 840 гривень 80 копійок (а. с. 1), підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 280-284 ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити.
		 
		Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання:  АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання:  АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.  Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		 
		На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Повний текст виготовлено 05.04.2021.
		 
		Суддя                                                                                               І.В.Муранова-Лесів

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...