Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/1001/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2021. Зареєстровано: 20.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2021.
Дата набрання законної сили: 27.07.2021
Результат оскарження 27.07.2021 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		15 квітня 2021 р.                           м. Вінниця                          Справа № 120/1001/21-а
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до   Виконавчого комітету Вінницької міської ради,  Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради , Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -   ОСОБА_2  про визнання протиправними та скасування рішення, наказу та зобов`язання вчинити дії 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до виконавчого комітету Вінницької міської ради (далі- виконавчий комітет, відповідач 1), Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (далі - ДАБК ВМР, відповідач 2), Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради (далі - ДАМ ВМР, Департамент, відповідач 3) в якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати рішення  виконавчого комітету Вінницької міської ради №653 від 12.03.2020 р., яким надано містобудівні умови і обмеження на проектування житлового будинку по АДРЕСА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 13.03.2020 р. №61 "Про затвердження містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва нове будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 ;
		- зобов`язати Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради припинити право на початок виконання будівельних робіт та внести до Реєстру будівельної діяльності відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт ОСОБА_2 об`єкта за адресою : АДРЕСА_1 .
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що вона є власницею будинковолодіння АДРЕСА_2 , що є суміжним до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій в жовтні 2019 р. було розпочато будівництво багатоквартирного будинку "Арт Хаус ІІ". При цьому, жодного погодження на таке будівництво позивачка не  надавала.
		Позивачка систематично зверталась до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Вінницької міської ради, Вінницького міського голови Моргунова С.А. з листами та адвокатськими запитами про надання  інформації щодо наявності документів дозвільного характеру на проведення робіт із забудови багатоквартирного будинку, за наслідком розгляду  яких  проведено позапланову перевірку, в ході якої встановлено, що суб`єктом містобудування ОСОБА_2 не виконано вимоги припису Департаменту архітектурно-будівельного контролю від 08.11.2019 про зупинення будівельних робіт  по АДРЕСА_1 та приведення об`єкта будівництва до вимоги чинного законодавства до 08.01.2020 або у разі неможливості - до первинного стану до 08.01.2020 р., чим порушено вимоги пп. "б" п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності ". 
		У квітні 2020 року між виконавчим комітетом Вінницької міської ради  та   ОСОБА_2 укладено  Договір про забудову, який затверджено відповідним рішенням органу місцевого самоврядування за № 635 від 12.03.2020 р.  Останнє  стало предметом оскарження в судовому порядку та  рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2020 р. у справі № 1202/4874/20-а рішення органу місцевого самоврядування № 635 від 12.03.2020 р. скасовано. 
		Однак, незважаючи на скасування даного рішення  виконком прийнято рішення №653 від 12.03.2020 р., яким надано вихідні дані - містобудівні умови і обмеження на проектування житлового будинку по АДРЕСА_1 .
		Позивачка вказує, що земельна ділянка із кадастровим номером 0510100000:01:010:0373 на момент прийняття спірного рішення не перебувала у власності ОСОБА_2 . Окрім того,  замість будівництва індивідуального житлового будинку, що є призначенням цієї земельної ділянки,  продовжується будівництво багатоквартирного будинку.
		Позивачка посилається й на те, що документи видані на проектування та будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 за характеристиками з кількістю поверхів 2 +мансарда, кількість квартир 1, в той час, як по факту будується багатоквартирний житловий будинок.
		З урахуванням вищенаведеного, на думку позивачки, слід скасувати незаконно прийняте рішення №653 від 12.03.2020 р., якими надано містобудівні умови  та його наслідок - прийнятий наказ про затвердження містобудівних умов і внести відповідні відомості щодо припинення права на початок виконання  будівельних робіт до Реєстру будівельної діяльності.
		Ухвалою суду від 18.02.2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 . 
		16.03.2021 від представника відповідачів надійшов відзив на позов, в якому  заперечує щодо задоволення адміністративного позову, зазначаючи, що ОСОБА_2 звернувся з клопотанням та відповідними документами про надання містобудівних умов, за наслідком розгляду яких  прийнято позитивне рішення. Зазначив, що дія містобудівних умов та обмежень є індивідуальним актом, який вичерпав свою дію після подання ОСОБА_2  повідомлення про початок будівельних робіт.
		Відтак, на думку представника відповідачів, позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
		25.03.2021 р. надійшла відповідь на відзив, в якій вказано про те, що представником відповідачів не доведено належними обставинами та не додано документів, які б свідчили про проведення уповноваженими органами перевірок в ході , яких було б встановлено відповідність виконуваних ОСОБА_2 будівельних робіт. Вказано, що особа спочатку має отримати містобудівні умови та обмеження  лише потім здійснювати будівництво, в той час, як третьою особою розпочато будівництво в 2019 р., а умови отримано в 2020 р.
		Позиції щодо заявленого позову від третьої особи не надходило.
		Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.
		ОСОБА_1 є власницею будинковолодіння АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право приватної власності на будівлі № НОМЕР_1 від 31.05.02 р. та земельної ділянки , що розташована на території АДРЕСА_1 .
		Рішенням 2 сесії 7 скликання Вінницької міської ради №71 від 25.12.2015 р. перейменовано АДРЕСА_3 на АДРЕСА_2 .
		Як вказує позивачка, в жовтні 2019 на суміжній ділянці по АДРЕСА_5 розпочато будівництво  будинку "Арт Хаус-ІІ". 
		21.10.2019 ОСОБА_1 звернулась з заявою до директора Департаменту архітектурно-будівельного контролю, в якій просила здійснити перевірку забудови багатоквартирного будинку "Арт Хаус-ІІ" по АДРЕСА_5 , оскільки дане будівництво проводиться у приватному секторі та є суміжним з її будинком.  Зазначила, що жодного погодження на будівництво вона не надавала.
		За наслідком розгляду цієї заяви,  Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради  листом №0-36-95370/01-36 від 20.11.2019 повідомив, що під час позапланової перевірки встановлено, що суб`єкт містобудування здійснює будівництво за адресою - АДРЕСА_1 з порушенням містобудівного законодавства. На суб`єкта містобудування складено протокол про адміністративне правопорушення та надано припис щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		Також Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради листом №36-00-010-53890 від 25.10.2019 р. повідомив, що інформація щодо дозвільних документів на здійснення будівельних робіт Обслуговуючим кооперативом "АРТ-ХАУС -ІІ" по АДРЕСА_1, в реєстрі відсутня.
		Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.11.2019 з вимогою негайно до 08.01.2020 зупинити будівельні роботи по АДРЕСА_1 , привести об`єкт до вимог чинного законодавства, у разі неможливості привести об`єкт до первинного стану.
		Оскільки будівництво продовжувалось і  завдавало шкоди власникам суміжної ділянки, в т.р. позивачці, зокрема були пошкоджені труби водогону, - знову було сформовано письмове звернення до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, в якому жителі сусідніх домоволодінь просили звернутись до суду з відповідним позовом.
		Листом Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради №05-00-010-5525 від 20.01.2020 р. повідомлено по відсутність інформації щодо надання документів дозвільного характеру на проведення будівництва но АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 .
		В ході позапланової перевірки  23.01.2020 р. було встановлено, що громадянин ОСОБА_2 продовжує будівництво без дозвільних документів і порушив вимоги підпункту "б" пункту 3 частини третьої от. 41 Закону України "По регулювання містобудівної діяльності".
		У зв`язку з тим, що будівництво по АДРЕСА_1 не зупинялось і  продовжується, позивачка  з сусідами звернулися до Вінницького міського Голови   Моргунова С.А. з проханням надати доручення управлінню  правової політики Вінницької міської ради звернутися з відповідним позовом до суду щодо заборони самовільного будівництва ОСОБА_2 багатоповерхівки за адресою: АДРЕСА_1 .
		Виконавчий комітет Вінницької міської ради  листом № М-01-15230/10010 від 27.02.2020 повідомив, що відповідно до наявних відомостей, Департаментом архітектурно- будівельного контролю Вінницької міської ради видано направлення для проведення позапланового заходу від 28.10. 2019 р. № 9291-1111 для здійснення позапланової перевірки будівництва по АДРЕСА_1 , за результатами проведення якої складений акт № 291 -ПП від 08.11.2019 р. В ході перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_2 станом на 08.11.2019 р. виконує будівельні роботи з влаштування фундаментної плити по АДРЕСА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до державного органу архітектурно-будівельного контролю чим порушує вимоги пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.  13 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт". За вказане правопорушення гр. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та надано припис від 08.11.2019 р. з вимогою негайно до 08.01.2020р.  зупинити будівельні роботи по АДРЕСА_1 ,  привести об`єкт до вимог чинного законодавства, у разі неможливості привести об`єкт до первинного стану. Після закінчення терміну  дії припису департаментом було ініційовано перевірку виконання вищевказаного припису. За її результатами встановлено, що гр. ОСОБА_2 не виконав вимоги припису від 08.11.2019 р. а саме, не зупинив роботи та не привів об`єкт до вимог чинного законодавства. За що був притягнутий до адміністративної відповідальності (постанова № 7 по справі про адміністративні правопорушення від 23.01.2020 р.). Враховуючи вищевикладені обставини, наразі виконавчим комітетом здійснюються заходи щодо формування матеріалів позовної заяви.
		10.03.2020 р. ОСОБА_2 звернувся з заявою до міського голови про укладення договору про забудову територій по АДРЕСА_1 .
		За результатом розгляду заяви виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення №635 від 12.03.2020 року "Про затвердження договору про забудову територій", яким затверджено договір про забудову території між виконавчим комітетом міської ради та фізичною особою ОСОБА_2 . Предметом даного Договору стала спільна реалізація Сторонами Проекту по будівництву на земельних ділянках (кадастрові номери: 0510100000:01:010:0269; 0510100000:01:010:0367;  0510100000:01:010:0368; 0510100000:01:010:0373), розташованих по АДРЕСА_1 , об`єкту житлового призначення та виконанню комплексного благоустрою прилеглої до забудови території.
		Пунктом 3.1.3 даного Договору визначено, що виконавчий комітет повинен надати ОСОБА_2 вихідні дані - містобудівні умови та обмеження.
		Відтак, 12.03.2020 р. прийнято рішення №653  "Про надання гр. ОСОБА_2 вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на проектування житлового будинку по АДРЕСА_1 ".
		13.03.2020 р. наказом Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради №61 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва нове будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .
		Не погоджуючи із прийнятими наказом і рішеннями, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
		Визначаючись щодо позовних вимог в частині  визнання протиправним та скасування  рішення  виконавчого комітету Вінницької міської ради №653 від 12.03.2020 р., суд виходить з наступного.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України " Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), який  спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, 
		Так, положеннями статті 26 Закону №3038-VI визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
		1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
		2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
		3) затвердження проектної документації;
		4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
		5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
		6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Відповідно до статті 29 цього  Закону  основними складовими вихідних даних є:
		1) містобудівні умови та обмеження; 
		2) технічні умови; 
		3) завдання на проектування.
		Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об`єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
		Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
		Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.
		Із процитованого видно, що для надання містобудівних умов заявником обов`язково  подається  копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 
		Пунктом 1  Порядку підготовки та надання вихідних даних на проектування об`єктів містобудування з переліками документів, необхідних для їх отримання, затвердженого  рішенням виконкому  Вінницької міської ради  від 10.05.2012 р. №1134 також визначено, що для отримання вихідних даних на проектування об`єктів містобудування, в т.ч. індивідуальних (садибних) житлових будинків загальною площею більше 300 квадратних метрів фізична або юридична особа звертається до Центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" із відповідним клопотанням (заявою) на ім`я міського голови, до якого додає наступні документи: засвідчена у встановленому порядку копія документа, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою; фотофіксація земельної ділянки з оточенням; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру; демонстраційні матеріали в електронному вигляді у форматі "jpeg" із розміром зображення не менше 800х600 пікселей (фасади, генплан, фотофіксація земельної ділянки); рішення загальних зборів, оформлене протоколом, або рішення іншої уповноваженої особи (у разі створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).
		Для подальшого висновку, доречним є зазначити, що згідно визначення, наведеного у пункті 8 статті 1 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Отже, аналіз наведеного вище змісту Закону та  Порядку   дає підстави вважати, що містобудівні умови надаються на кожний конкретний об`єкт, що має розташовуватись на конкретній (одній) земельній ділянці, а для отримання вихідних даних, за встановленою законом та порядком  органу місцевого самоврядування вимогою, особа, серед іншого, подає клопотання та завірену копію  документа, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.
		Як видно зі змісту оскаржуваного рішення № 653 від 12.03.2020 р.  виконавчий комітет при його прийнятті врахував витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 4.09.2019 р. № 179703158 (КН 0510100000:01:010:0367 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, громадських будівель і споруд); від 1.11.2019 р. № 187252670 (КН 0510100000:01:010:0368 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, громадських будівель і споруд); від 6.11.2019 р.  № 187733602 (КН 0510100000:01:010:0269- для будівництва і обслуговування житлового будинку, громадських будівель і споруд) та надав ОСОБА_2 вихідні дані - містобудівні умови та обмеження на проектування житлового будинку по АДРЕСА_1 . 
		Проте,  у самих містобудівних умовах і обмеженнях №42 від 13.03.2020 р., крім перелічених вище, зазначено земельну ділянку  з КН 0510100000:01:010:0373 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, громадських будівель і споруд).
		З цього приводу, суд окремо зазначає, що  згідно відомостей  з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрація права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 0510100000:01:010:0373  за ОСОБА_2 здійснено 12.03.2020 р. об 15:27 год. Отже на момент подачі заяви про отримання містобудівних умов як і на момент прийняття оскаржуваного рішення,  земельна ділянка із кадастровим номером 0510100000:01:010:0373 не перебувала ані у власності, а ні у користуванні третьої особи. Відповідно, документи подані не у повному обсязі або з  зазначення недостовірних даних.
		Проте в контексті наведеного вище, суд акцентує увагу та тому, що визначальним при наданні оцінки досліджуваному предмету,  є те, що як саме оскаржуване рішення так і містобудівні умови стосуються декількох земельних ділянок і одного обєкта, що суперечить вимогам чинного законодавства.. 
		Окремо суд вказує й наступне.
		Основні організаційно-правові принципи реалізації фізичними та юридичними особами намірів забудови територій Вінницької міської об`єднаної територіальної громади (далі - Вінницької міської ОТГ) на засадах збалансованості громадських та приватних інтересів з метою формування на територіях повноцінного життєвого середовища, забезпечення його економічного, соціального розвитку, запровадження прозорих і ефективних економічних методів залучення на добровільних договірних засадах додаткових інвестиційних ресурсів відповідно до особливостей і потреб економічного та соціального розвитку громади, визначаються Порядком забудови територій Вінницької міської об`єднаної територіальної громади, затвердженим рішенням Вінницької міської ради від 27.12.2019 р. №2083 (далі- Порядок №2083).
		Відповідно до пункту 1.2 Порядку, він ґрунтується на взаємодії фізичних/юридичних осіб - забудовників та виконавчих органів міської ради при здійсненні забудови територій Вінницької міської ОТГ, в тому числі, при: розгляді намірів забудови; прийнятті рішень щодо їх реалізації шляхом укладання Договорів про забудову територій на умовах поєднання публічних та приватних інтересів з дотриманням норм діючого законодавства; спільної реалізації зобов`язань за договірними відносинами та контролю за їх виконанням. 
		В розумінні пункту 2.1 Порядку, договір про забудову території - це договір, який укладається між виконавчим комітетом міської ради та фізичною/юридичною особою щодо  забудови та раціонального використання для містобудівних потреб земель та територій Вінницької міської ОТГ (в т.ч. щодо оформлення землекористування під містобудівні потреби; видачі містобудівних умов і обмежень - вихідних даних на проектування будівництва об`єктів; розбудови за рахунок залученого інвестиційного ресурсу або на умовах співфінансування з бюджетом Вінницької міської ОТГ інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури з об`єктами благоустрою виходячи з містобудівних потреб, тощо). Обсяг зобов`язань за Договором про забудову території визначається виходячи з містобудівної та проектно-кошторисної документації, розробленої згідно з вихідними даними (містобудівні умови і обмеження, технічні умови), з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил. 
		Згідно визначення, наведеного у пункті 2.2 Порядку, замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. 
		Положеннями пунктів 3.1 - 3.5 Порядку передбачено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законодавством порядку. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником чи користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної  документації.
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється на замовлення власників чи користувачів земельних ділянок відповідно до отриманих містобудівних умов та обмежень - вихідних даних на проектування, що містять планувальні та архітектурні вимоги до забудови та благоустрою території. 
		Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою суб`єктам господарювання у сфері приєднання до інженерних мереж. 
		Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, та затверджується замовником. 
		Забудова територій здійснюється в наступному порядку: 
		укладення Договору про забудову території та договорів підряду на проведення проектних та будівельних робіт по об`єктах, зазначених в п. 4.7. Порядку. 
		Оформлення права землекористування (в т.ч. приведення у відповідність до містобудівної документації намірів забудови); 
		отримання містобудівних умов і обмежень - вихідних даних на проектування будівництва об`єктів; 
		подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406 (зі змінами); 
		Видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". 
		забудова територій у відповідності до отриманих декларативних/дозвільних документів, зазначених в п.п. 3.5.4., 3.5.5. Порядку, та укладеного Договору про забудову території, і введення завершених будівництвом об`єктів в експлуатацію.
		реєстрація за Вінницькою міською ОТГ права комунальної власності на об`єкти, зазначені в п. 4.7. Порядку.
		Отже,  як видно Вінницькою міською радою встановлено певний порядок забудови на території м. Вінниці, зокрема, першочерговим є укладення Договору про забудову території та договорів підряду на проведення проектних та будівельних робіт по об`єктах, зазначених в п. 4.7. Порядку; оформлення права землекористування (в т.ч. приведення у відповідність до містобудівної документації намірів забудови), а вже наступним етапом -отримання містобудівних умов і обмежень - вихідних даних на проектування будівництва об`єктів і кінцевим  подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю  щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).
		В контексті наведеного слід зазначити, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від  07.12.2020 р. у справі № 120/4874/20-а, що набрало законної сили  скасовано рішення №635 від 12.03.2020 року "Про затвердження договору про забудову територій", яким затверджено Договір про забудову території  укладеного між виконавчим комітетом міської ради та фізичною особою Краковським Олександром Олександровичем, предметом якого була спільна реалізація сторонами проекту по будівництву на земельних ділянках  (КН 0510100000:01:010:0269; 0510100000:01:010:0367; 0510100000:01:010:0368; 0510100000:01:010:0373) розташованих по АДРЕСА_1 об`єкту житлового призначення.
		За відсутності Договору  про забудову території та договорів підряду на проведення проектних та будівельних робіт по об`єктах, зазначених в п. 4.7. Порядку та неоформленого права землекористування (в т.ч. приведення у відповідність до містобудівної документації намірів забудови) у виконавчого комітету були відсутні правові підстави для видачі вихідних даних - містобудівних умов та обмежень.
		З урахуванням наведеного, визначаючись щодо позовних вимог  про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради № 61 від 13.03.2020 р., суд у своїх висновках виходить з наступного.
		Як видно з оскаржуваного наказу, ним затверджено містобудівні умови і обмеження № 42 від 13.03.2020 р. для проектування об`єкта будівництва -нове будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , надані рішенням виконкому Вінницької міської ради від 12.03.2020 № 653, законність якого стала предметом дослідження у цій справі.
		Суд зауважує, що  скасування рішення про надання містобудівних умов має наслідком й скасування наказу про їх затвердження та є достатньою і самостійною підставою для цього.
		Проте, окремо суд вважає за необхідне  вказати й на те, що затверджені наказом  містобудівні умови, як зазначено вище, стосуються декількох земельних ділянок та одного об`єкта будівництва, що суперечить нормам чинного законодавства, 
		Відтак, при вирішені цього спору, суд враховує положення частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		При цьому, критерій "У спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		«Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
		Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії добросовісно (із лат.: bona fide - щиро, правдиво, чесно, без обману; bona fides - чесний та щирий намір) - цей критерій-принцип вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Добросовісне прийняття рішень, вчинення дій чи допущення бездіяльності не заперечує можливості відхилення при цьому від закону, однак виключає умисел на таке порушення.
		Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дій розумно (розсудливо). Під нерозсудливими (інакше - безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден суб`єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов`язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.
		Прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії), - цей критерій відображає принцип пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб`єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:
		1) здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти;
		2) якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей;
		3) несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;
		4) для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.
		Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
		Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).
		Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача. 
		На думку суду, при прийнятті оскаржуваних рішення та наказу  суб`єктом владних повноважень не дотримано розтлумачених вище критеріїв, а тому наявні правові підстави для  визнання їх протиправними та скасування.
		Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що дані акти вичерпали свою дію, та вказує, що пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
		Разом з тим, будівництво по АДРЕСА_1 ще не закінчено та право власності на об`єкт будівництва  за ОСОБА_2 не зареєстровано.  При цьому, спірні наказ і рішення стали підставою для реалізації будівництва житлового будинку  по АДРЕСА_1 , яке не завершено, а отже встановлене порушення є триваючим. 
		Відтак, на думку суду, не можна вважати, що  оскаржувані рішення та наказ вичерпали свою дію, адже на їх підставі в подальшому можуть вчинятись дії вже щодо реєстрації об`єкта будівництва.
		Визначаючись щодо позовної  вимоги про зобов`язання припинити право на початок виконання будівельних робіт та внесення до Реєстру будівельної діяльності відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до положень статті 36 Закону №3038-VI,  право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
		Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
		Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
		1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
		2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
		3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
		Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
		Отже, як видно право на початок будівельних робіт може бути припинено за рішенням суду про що вносяться відповідні відомості до Реєстру будівельної діяльності.
		При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо дискреційних повноважень, оскільки  у досліджуваному спорі позивачем не заявлено вимогу про необхідність зобов`язання суб`єкта владних повноважень приймати наперед визначене судом рішення. Більш того, Законом №3038-VI чітко встановлено, що саме за рішенням суду може бути припинено право на початок виконання будівельних робіт.
		За таких обставин, враховуючи, що рішення та наказ , яким надано і затверджено містобудівні умови та обмеження є протиправними та підлягають скасуванню та були підставою для вчинення подальших дій в т.р. й щодо внесення відомостей до Реєстру, суд доходить висновку про наявність підстав для  припинення  права на початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 та внесення відповідних відомостей до Реєстру будівельної діяльності.
		Щодо решти аргументів позивача стосовно подання заяв до відповідних органів місцевого самоврядування, виконання чи невиконання припису, невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації, відповідності/невідповідності об`єкту будівництва до класу незначних наслідків, то тут зазначає про наступне.
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Так, відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.
		Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
		Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не зобов`язаний детально вивчати всі аргументи, на які посилаються учасники справи, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору.
		При цьому , наведені позивачем вищевказані аргументи  не стосуються предмету спору, оскільки не покладені в основу спірного наказу та рішення, відтак, вони судом при вирішені цього спору не враховуються та детально не досліджуються.
		Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно із статтею 2 КАС України,  завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд  доходить висновку, що  встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача,  покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи наведену норму,  витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 3632 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів по 908 грн. з  відповідачів 1, 3 та другого відповідача - 1816 грн.
		Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.
		Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
		1) на професійну правничу допомогу;
		2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
		3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
		4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
		5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		Статтею 134 КАС  України визначено, що  витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат враховується:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Відповідно до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі робіт/послуг, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язані із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
		На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача  не надано ані доказів понесення витрат на правничу допомогу, ані детального опису робіт (наданих послуг).
		При цьому, позивачем не подавалась заява в порядку статті 143 КАС України щодо неможливості надання даних доказів суду до ухвалення судового рішення.
		Відтак, витрати на правничу допомогу понесені позивачем не підлягають відшкодуванню, оскільки не доведені у заявленій до стягнення сумі.
		Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295  КАС України, суд -
		          ВИРІШИВ:
		 
		адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення  виконавчого комітету Вінницької міської ради №653 від 12.03.2020 р., яким надано містобудівні умови і обмеження на проектування житлового будинку по АДРЕСА_1 .
		Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 13.03.2020 р. №61 " Про затвердження містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва нове будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 ;
		Припинити право на початок виконання будівельних робіт та зобов`язати Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради  внести до Реєстру будівельної діяльності відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт ОСОБА_2 об`єкта за адресою : АДРЕСА_1 .
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань  виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул.Соборна, 59, м.Вінниця, код ЄДРПОУ - 03084813).
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань  Департаменту архітектури і містобудування Вінницької міської ради (вул.Пушкіна, 38 , м.Вінниця, код ЄДРПОУ - 41029864).
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань  Департаменту архітектурно - будівельного контролю  Вінницької міської ради (вулТеатральна  , 29, м.Вінниця, код ЄДРПОУ - 41042555).
		 
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
		Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його  проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_2 ) .
		Відповідач 1: Виконавчий комітет Вінницької міської ради (вул.Соборна, 59, м.Вінниця, код ЄДРПОУ - 03084813).
		Відповідач 2:Департамент архітектурно - будівельного контролю  Вінницької міської ради (вулТеатральна  , 29, м.Вінниця, код ЄДРПОУ - 41042555).
		Відповідач 3: Департаменту архітектури і містобудування Вінницької міської ради (вул.Пушкіна, 38 , м.Вінниця, код ЄДРПОУ - 41029864).
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -   ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_3 ).
		 
		Повний текст рішення суду сформовано: 15.04.21 р.  
		 
		 
		Суддя                                                                            Воробйова Інна Анатоліївна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...