Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/16894/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2021. Зареєстровано: 20.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2021.
Дата набрання законної сили: 19.04.2021
Номер судового провадження: 33/802/64/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/16894/20  Провадження № 33/802/64/21 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Денісов  В. П.
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 квітня 2021 року                                                                 місто Луцьк
		 
		Суддя Волинського апеляційного суду - Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Квятковського Р.М. на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Даною постановою  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. судового збору.
		Згідно з постановою ОСОБА_1  визнана винною за те, що 14 жовтня 2020 року о 23 год. 58 хв. у м. Луцьку, на пр.-ті Відродження, 32, вона керувала автомобілем, марки Volkswagen Touareg, НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
		Не погоджуючись із рішенням суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскаржує його з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує на те, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості захищати свої права, надавати пояснення. Посилається на те, що матеріали справи не містять обов`язкових показань свідків. Стверджує, у разі, якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати у протоколі. Зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у матеріалах справи немає. З огляду на наведене просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
		ОСОБА_1 та її захисник в судове засідання 19.04.2021 не з`явилися, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час місце розгляду справи, що підтверджується особистою розпискою ОСОБА_1 (а.с.33) та телефонограмою від 08.04.2021, яка міститься в матеріалах справи (а.с.34). Жодних клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило. 
		А тому, відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП, їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
		Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
		Вимоги ст.280 КУпАП регламентують, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		На думку апеляційного суду, дані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані.
		Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 15.10.2020 серії БД № 336047, 14 жовтня 2020 року о 23 год. 58 хв. у м. Луцьку, на пр.Відродження, 32,  ОСОБА_1  керувала автомобілем, марки Volkswagen Touareg,  НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася (а.с.1).
		У поданій апеляційній скарзі сторона захисту посилається на те, що, у разі, якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати у протоколі.
		У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , вказано: « ОСОБА_1 керувала автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів» (а.с.1).
		Отже, вказаним протоколом повністю спростовуються доводи сторони захисту про незазначення ознак алкогольного сп`яніння у протоколі.
		Захисник вказує, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості захищати свої права, надавати пояснення, робити зауваження.
		Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, зауваження ОСОБА_1 до протоколу відсутні (а.с.1). 
		У апеляційних доводах захисник стверджує, що матеріали справи не містять обов`язкових показань свідків.
		Апеляційним судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складався у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які скріпили його своїми підписами (а.с.1).
		Крім того, у матеріалах справи наявні письмові пояснення вказаних свідків, які підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.3).
		Тому вищенаведені посилання сторони захисту суд апеляційної інстанції вважає голослівними, так як вони суперечать вищезазначеним матеріалам справи. 
		Апеляційним судом досліджена відеофіксація з нагрудних камер працівників поліції, з якої вбачається, що на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1  відмовилася (а.с.4, час відео: 00:05:04), та й сама визнала, що вживала спиртні напої, вказавши: «випила, але мало» (а.с.4, час відео: 23:57:44).
		Піддавати даний відеозапис сумніву у суду апеляційної інстанції немає підстав.
		Таким чином, відеозаписом з бодікамер повністю спростовуються доводи ОСОБА_1 про те, що вона не відмовлялась від огляду на стан сп`яніння та про відсутність свідків, оскільки на відео видно та чути, як працівники поліції роз`яснили свідкам, що щодо ОСОБА_1 буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.4).
		Також з даного відео убачається, що ОСОБА_1 відмовляється пройти огляд на стан сп`яніння, «так як випила, але мало», і неодноразово просила домовитись і вирішити питання без процедури. При цьому працівник поліції детально роз`яснив, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є порушенням ПДР і тягне відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. На що ОСОБА_1 відповіла, що жоден із трьох випадків (огляд на місці, проходження огляду в медичному закладі та відмова) їй не підходять. При цьому також вказала, що випила і огляд проходити не буде, а буде телефонувати другу (а.с.4).
		Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не хотіла дихати у Драгер, так як боялась захворіти на коронавірус, спростовуються дослідженим відеозаписом, на якому сама ОСОБА_1 , звертаючись до працівника поліції, просить його зняти маску, оскільки вона вже перехворіла на коронавірус (а.с.4).
		Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду працівник поліції ОСОБА_4 підтвердив вищенаведені обставини та показав, що ними було помічено автомобіль марки «Фольксваген Туарег», з люка якого виглядала дівчина. Автомобіль було зупинено і з нього вийшла водій ОСОБА_1 , під час спілкування з якою, в неї були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Тоді ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Однак, ОСОБА_1 відмовилась пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Тоді було запрошено двох свідків та оформлено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Після оформлення відмови від проходження огляду, ОСОБА_1 вже погодилась пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. 
		Тому будь-які заперечення щодо достатності та належності доказів на підтвердження вини  ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються.
		Нові докази стороною захисту апеляційному суду надані не були. 
		За таких обставин, з урахуванням наведеної сукупності доказів вважаю, що водієм ОСОБА_1 порушений пункт 2.5 Правил дорожнього руху та вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
		Апеляційний суд вважає, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП урахував характер правопорушення, дані про особу винної, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, визначене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
		Враховуючи вищенаведене, постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, - відсутні. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, 
		 
		П О С Т А Н О В И В: 
		 
		Апеляційну скаргу захисника Квятковського Р.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року щодо  ОСОБА_1  - без змін.
		Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		 
		        
		Суддя Волинського апеляційного суду         В.П. Денісов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...