Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/6379/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2021. Зареєстровано: 21.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 15.05.2021
Номер судового провадження: 2/760/2830/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 760/6379/20
		2-2830/21
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 квітня 2021 року м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Українця В.В.
		при секретарі Степановій Н.І.
		розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Акціонерного товариства «Альфа-Банк, державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича про визнання дій незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності, відновлення права власності,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до АТ «Альфа-Банк», державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. про визнання дій незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		Свої вимоги мотивує тим, що 20 грудня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») та  ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 380/2060/07-ж, відповідно до якого їй було надано кредит в іноземній валюті у розмірі 182875 доларів США зі строком повернення до листопаду 2022 року. 
		Забезпеченням виконання умов кредитного договору між нею та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір № 04/1-941 від 20 грудня 2007 року, відповідно до якого в забезпечення передавалась квартира АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2007 року. 
		24 вересня 2013 року приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. за зверненням ПАТ «Укрсоцбанк» вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9552, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за спірним кредитним договором.
		Зазначений виконавчий напис було повернуто на підставі п. 9 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з дією Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». 
		Разом з тим, АТ «Укрсоцбанк» звернулось до державного реєстратора та 31 липня 2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк». 
		Вважає зазначені дії незаконними та такими, що порушують її права з огляду на наступне. 
		Кредитор, звернувшись у 2013 році з заявою про вчинення виконавчого напису, змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки. Виконавчий напис нотаріуса про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки свідчить про закінчення строку дії кредитного договору. 
		В іпотечному договорі № 04/1-941 від 20 грудня 2007 року відсутнє іпотечне застереження. 
		Порушено порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки жодних повідомлень від АТ «Укрсоцбанк» та АТ «Альфа-Банк» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до неї не надходило. 
		Крім того, порушено вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки спірна квартира підпадає під його дію, а саме: позичальником було отримано споживчий кредит в іноземній валюті, іпотечне майно використовувалось як місце її постійного проживання та загальна площа квартири становить 89 кв.м. 
		Просить суд ухвалити рішення, яким:
		-визнати незаконними дії державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48078729 від 02 серпня 2019 року на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк»;
		-скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. від 02 серпня 2019 року про державну реєстрацію права власності за АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 .
		Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху. 
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. 
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. 
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. 
		27 січня 2021 року представник позивача направила до суду заяву про зміну предмету позову.
		02 квітня 2021 року представник позивача подала до суду заяву про відкликання заяви про зміну предмету позову та заяву про застосування до правовідносин змін до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з якої вбачається, що сторона позивача просить суд ухвалити рішення, яким:
		-визнати незаконними дії державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48078729 від 02 серпня 2019 року на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк»;
		-скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. від 02 серпня 2019 року про державну реєстрацію права власності за АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 ;
		-припинити право власності на квартиру за АТ «Альфа-Банк»;
		-відновити запис про право власності на квартиру за ОСОБА_1 . 
		Відповідачі відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подали.
		Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. 
		Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що 20 грудня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») та  ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 380/2060/07-ж, відповідно до якого позивачу було надано кредит в іноземній валюті у розмірі 182875 доларів США зі строком повернення до листопаду 2022 року (а.с. 82-86). 
		Забезпеченням виконання умов кредитного договору між  ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір № 04/1-941 від 20 грудня 2007 року, відповідно до якого в забезпечення передавалась квартира АДРЕСА_1 (а.с. 80-81), яка належала  ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2007 року (а.с. 28). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
		Частиною 3 цієї статті передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Пунктом 4.1. договору іпотеки у разі невиконання/неналежного виконання основного зобов`язання, а також в інших випадках передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 
		Згідно з п. 4.5. договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: 
		-на підставі рішенням суду, або (п. 4.5.1.);
		-на підставі виконавчого напису нотаріуса, або (п. 4.5.2.); 
		-шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», або (п. 4.5.3.);
		-шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», або (п. 4.5.4.);
		-шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем (п. 4.5.5.);
		-в інший спосіб, визначений за домовленістю сторін (п. 4.5.6.). 
		Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
		24 вересня 2013 року приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. за зверненням ПАТ «Укрсоцбанк» вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9552, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором (а.с. 29).
		З позову вбачається, що зазначений виконавчий напис було повернуто на підставі п. 9 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з дією Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
		Встановлено, що банк використав один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених п. 4.5. договору іпотеки. 
		02 серпня 2019 року державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Сорокою В.М. прийнято рішення № 48078729 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).
		Позивач вважає таку реєстрацію протиправною та оскаржила її до суду.
		Зазначає, що жодних повідомлень від АТ «Укрсоцбанк» та АТ «Альфа-Банк» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до неї не надходило. 
		Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
		1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
		2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
		3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
		З реєстраційної справи № 188639808000 вбачається, що 11 червня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» направило ОСОБА_1 за двома адресами повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням (а.с. 92). 
		Зазначене повідомлення повернулось з обох адрес позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 93). 
		У такому випадку, відповідачем дотримано вимоги, передбачені п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
		Позивач також посилається на порушення вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 цього закону протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
		- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
		- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
		З позову вбачається, що спірна квартира підпадає під дію цього закону, оскільки позичальником було отримано споживчий кредит в іноземній валюті, іпотечне майно використовувалось як місце постійного проживання позивача та загальна площа квартири становить 89 кв.м. 
		Доказів на спростування вказаних обставин стороною відповідачів суду не надано. 
		Крім того, виконавчий напис від 24 вересня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 9552, було повернуто саме у зв`язку з дією Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
		За таких обставин, дії державного реєстратора щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48078729 від 02 серпня 2019 року на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк» не відповідали вимогам чинного законодавства України. 
		У постанові Великої палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року №  367/2022/15-ц та постанові Великої палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року №  802/1340/18-а міститься правова позиція, яка полягає у наступному.
		Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому, належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05 грудня 2019 року, що набрав чинності 16 січня 2020 року, внесено зміни до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 цього закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. 
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
		Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		З урахуванням заяви про застосування до правовідносин змін до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» сторона позивача просить суд ухвалити рішення, яким:
		-визнати незаконними дії державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48078729 від 02 серпня 2019 року на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк»;
		-скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. від 02 серпня 2019 року про державну реєстрацію права власності за АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 ;
		-припинити право власності на квартиру за АТ «Альфа-Банк»;
		-відновити запис про право власності на квартиру за ОСОБА_1 . 
		За таких обставин, суд вважає, що рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. від 02 серпня 2019 року про державну реєстрацію права власності за АТ «Альфа-Банк» на спірну квартиру було протиправним та підлягає скасуванню.
		Разом з тим, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне. 
		Вимога про відновлення запису про право власності за квартиру за ОСОБА_1 не відповідає приписам ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частиною 3 якої визначено, що скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		З урахуванням вимог ст. 26 цього закону, запис про право власності на квартиру за ОСОБА_1 відновленню не підлягає. За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання за позивачем права власності на квартиру  АДРЕСА_1 .   
		З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.
		З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з кожного відповідача на користь позивача підлягає 840 гривень 80 копійок судового збору.
		Керуючись статтями 5, 33, 35-37 Закону України «Про іпотеку», статтями 2, 6, 15, 18, 24, 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, - 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Альфа-Банк (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714), державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича (м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, оф. 406) про визнання дій незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності, відновлення права власності задовольнити частково.
		Визнати протиправним рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича (м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, оф. 406) від 02 серпня 2019 року, індексний номер: 48078729, про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Альфа-Банк (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
		Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича (м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, оф. 406) від 02 серпня 2019 року, індексний номер: 48078729, про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Альфа-Банк (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
		Припинити право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , за Акціонерним товариством «Альфа-Банк (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714).
		Визнати право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , за  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
		У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) на користь  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 840 гривень 80 копійок судового збору.
		Стягнути з державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича (м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, оф. 406) на користь  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 840 гривень 80 копійок судового збору.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...