Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-112/11 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2021. Зареєстровано: 21.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Результат оскарження 23.06.2021 Апеляційний суд міста Києва: скасовано ухвалу повністю та постановлено нову ухвалу
Номер судового провадження: 4-с/754/45/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		4-с/754/45/21 
		Справа № 2-112/11 
		У Х В А Л А 
		Іменем України
		 
		19 березня 2021 року                                                        м. Київ
		Деснянський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Клочко І.В., за участю секретаря судового засідання Оверченко Д.О., представника заявника ОСОБА_1 , боржника ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, прийнятого в рамках виконавчого провадження №62313783, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - адвокат Могилян Л.В. звернулась до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, прийнятого в рамках виконавчого провадження №62313783.
		В скарзі представник заявника зазначає, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.02.2011р. задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 532043,07 грн. На виконання вказаного рішення суду, Деснянський районний суд м. Києва 24.04.2014р. видав виконавчий лист про стягнення заборгованості, який товариство направило на примусове виконання приватному виконавцю Телявському А.М. 
		04.06.2020р. приватним виконавцем Телявським А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №62264177 про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1433764,27 грн. та постанову про арешт майна боржника.
		10.06.2020р. постановою про відкриття провадження, приватним виконавцем Телявським А.М. було відкрито виконавче провадження за №62288202 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 532043,07 грн. та постановою про арешт майна боржника, приватним виконавцем Телявським А.М. накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
		Згодом, представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подано заяву про передачу на реалізацію іпотечної квартири, яка розташована за вищевказаною адресою.
		29.12.2020р. на адресу стягувача надійшов лист від приватного виконавця у відповідь на заяву про передачу іпотечного майна на реалізацію, яким було повідомлено стягувача про те, що на виконанні приватного виконавця Телявського А.М. перебуває зведене виконавче провадження №62313783, останній позбавлений права передати на реалізацію нерухоме майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки, через реєстрацію місця проживання за вказаною адресою неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з посиланням на припис п.28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5.
		Оскільки стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не погоджується з прийнятим рішенням приватного виконавця виконавчого округу м. Києві Телявського А.М. та вважає його таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства та таким, що порушує права стягувача, а тому вимушене звернутись з вказаною скаргою до суду, в якій просить зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_2 без отримання попередньої згоди органів опіки та піклування.
		20.01.2021р. від приватного виконавця Телявського А.М. надійшла письмові пояснення по справі, в яких виконавець просить прийняти рішення на розсуд суду, враховуючи порядок вчинення виконавчого провадження. Разом з письмовими пояснення по справі, приватний виконавець Телявський А.М. направив до суду копію виконавчого провадження. 
		В судовому засіданні представник заявника підтримала заяву за викладеними в ній обставинами та просила задовольнити.
		Боржник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на порушення інтересів дітей, у разі задоволення скарги.
		Представник заінтересованої особи підтримала скаргу за викладеними в ній обставинами та просила задовольнити.
		Вислухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
		04.06.2020р. до приватного виконавця Телявського А.М. надійшла заява представника АТ «ОТП Банк» Могилян Л.В. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом виданим Деснянським районним судом м. Києва №2-2258/10 від 18.04.2011р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» по кредиту в розмірі 1433764,27грн. 
		Того ж дня, приватний виконавець Телявський А.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження 62264177, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанови про арешт коштів боржника, а також постанову про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
		09.06.2020р. до приватного виконавця Телявського А.М. надійшла заява представника АТ «ОТП Факторинг Україна» Могилян Л.В. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом виданим Деснянським районним судом м. Києва №2-2-112/11 від 24.04.2014р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму боргу по кредиту та відсоткам в розмірі 483414,71 грн.
		10.06.2020р. приватний виконавець Телявський А.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження 62288202, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
		Крім того, 10.06.2020р. приватний виконавець Телявський А.М. виніс постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, відповідно до якої об`єднано виконавчі провадження 62264177 та 62288202 у зведене виконавче провадження 62313783.
		Відповідно до листа Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.06.2020р., в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано чотири особи: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Відповідно до довідки КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 17.06.2020р., квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 22.03.2007р.
		Відповідно до договору іпотеки №PCL-002/590/2006 від 01.06.2006р. та договору іпотеки №PCL-002/892/2007 від 16.07.2007р. , квартира АДРЕСА_2 є предметом іпотеки.
		Відповідно до копії розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації №702 від 18.11.2020р., Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація відмовила приватному виконавцю ОСОБА_8 у реалізації квартири АДРЕСА_2 право користування якою мають малолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки даний правочин призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дітей.
		Слід зазначити, що вказане розпорядження учасниками справи не оскаржувалось.
		09.12.2020р. представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулась з заявою про передачу на реалізацію іпотечної квартири.
		Враховуючи наявне розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 18.11.2020р., приватний виконавець Телявський А.М. 23.12.2020р. направив представнику ТОВ «ОТП Факторинг Україна» лист в якому зазначено, що заява про передачу квартири на реалізацію від 09.12.2020р. не підлягає виконанню.
		Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
		Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;   рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Відповідно до ч.ч. 1-2, 5-8 статті 48 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
		Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
		Стягнення з виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
		У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
		Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
		У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
		Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
		Статтею 50 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
		Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
		У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
		Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
		Згідно статті 56 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
		Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
		Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
		Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
		Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
		Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		Згідно ч.7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
		Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
		Згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.
		Відповідно до п.28 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.
		Оскільки вищевказана інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, суд дійшов висновку що наявність висновку органу опіки та піклування є обов`язковим..
		З огляду на викладене, суд, враховуючи матеріали справи (докази надані сторонами), вимоги законодавства, дійшов висновку, що приватний виконавець діяв в рамках закону, і підстав для задоволення скарги немає, а викладені скаржником обґрунтування не знайшли свого підтвердження в суді.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 18, 76-89, 258, 259, 260, 353, 354, 447-451, 453 ЦПК України,
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, прийнятого в рамках виконавчого провадження №62313783 - відмовити.
		 
		Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		У разі оголошення резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали суду.
		Повний текст складено 09.04.2021р. 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...