Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/20969/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2021. Зареєстровано: 21.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 26.04.2021
Номер судового провадження: 2-о/953/37/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа№ 953/20969/20 
		н/п 2-о/953/37/21 
		                                        РІШЕННЯ 
		                   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		               
		"24" березня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді Єфіменко Н.В.
		за участі секретаря Цісарук О.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірності інформації,-
		 
		                                        встановив:
		 
		16 грудня 2020р. ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Уса М.В. звернувся до суду із заявою, в якій з урахуванням заяви від 27.01.2021, просив встановити факт недостовірності інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 о 1334 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» за адресою в мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5.».
		В обґрунтування вказаної вимоги заявник посилався на те, що поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 о 1334 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» інформація не відповідає дійсності, є негативною, недостовірною, містить безпідставні звинувачення, принижує його честь, гідність та спростовується матеріалами, наданими у якості додатків до заяви. Заявник також вказує, що особа, яка поширила зазначену інформацію невідома, а тому, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, заявник має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації у порядку окремого провадження.
		До судового засідання представник заявника не з`явився, подав заяву, в якій заяву про встановлення юридичного факту поширення недостовірної інформації підтримав, просив задовольнити, справу розглянути за своєї відсутності. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного.
		Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Пунктом 4 статті 277 ЦК України встановлено, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 1334 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» за адресою в мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщена стаття під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_6.» (а.с.20-23).
		Відповідно до експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 у мережі Інтернет від 15.08.2019 № 135/2019-ЕВ ДП «Центр компетенції адресного простору в мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», встановлено, що вказана публікація розміщена на сторінці на веб-сайті, який є доступним для публічного використання в мережі Інтернет (а.с.17-19).
		Таким чином, доступ до вищезазначеної інформації, стосовно спростування якої заявник звернувся до суду, в мережі Інтернет є необмеженим та безпосередньо стосується самої особи заявника.
		Як вбачається з висновку експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження писемного мовлення № 18559 від 22.10.2019 ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса яким визначено, що текст статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_7», розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_1 на порталі «АНТИКОР» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить негативну інформацію, що стосується безпосередньо самого заявника (а.с.25-49).        
		З роз`яснень, наведених у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 (далі: ПП ВСУ №1 від 27.02.2009) вбачається, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Згідно експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 15.08.2019 №135/2019-ЕВ ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», реєстратором веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 Національний антикорупційний портал «АНТИКОР»  є фірма Grancy s.r.o. (Чеcька Респубілка), а хостинг-провайдером - фірма Variti International GmbH (Швейцарія).
		Відомості про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації та/або інформаційного агентства з назвою Національний антикорупційний портал «Антикор» у Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності відсутні.
		З метою встановлення власника веб-сайту та автора статті, представником заявника направлені адвокатські запити від 15.01.2021до компанії-реєстратора веб-сайту - фірма Grancy s.r.o. (Чеcька Респубілка) та до компанії-надавача послуг хостингу - фірми Variti International GmbH (Швейцарія). Також 15.01.2021 представник заявника направив електронний лист щодо надання інформації про автора статті та інформацію про власника веб-сайту "АНТИКОР" на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 Однак, відповіді на вищевказані запит та лист не отримані. 
		Інформація з веб-сайту, за відсутності відомостей про прізвище, ім`я, по батькові, контактні номери телефонів, адреси для листування, - можливості ідентифікації автора статті та власника веб-сайту не надає.
		Згідно роз`яснень, наведених у п. 13 ПП ВСУ №1 від 27.02.2009, судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. 
		Зважаючи на викладене, за неможливості встановлення особи, яка поширила інформацію відносно заявника на веб-сайті, заява ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку окремого провадження. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Як передбачено ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до ч. 3 ст.277 ЦК України недостовірна інформація - це негативна інформація, поширена про особу.
		Одним з основних принципів інформаційних відносин є достовірність та повнота інформації, що передбачено ст.2 Закону України «Про інформацію».
		З роз`яснень, наведених у п. 15 ПП ВСУ №1 від 27.02.2009 вбачається, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила. 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		На сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» (надалі - портал «АНТИКОР») у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_9» на веб-сайті портал «АНТИКОР» зазначається інформація про те, що заявник ОСОБА_1 , перебуваючи на території окупованого Криму разом із ОСОБА_14 знаходився у компанії з неповнолітніми особами жіночого полу, а також наведена характеристика ОСОБА_1 , як особи, сильно відданої Президентові Росії ОСОБА_15 та особи, яка виступає за відокремлення певних територій від України - сепаратистом.
		Втім, згідно довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 184/Ч-12589 від 28.08.2019, ОСОБА_1 в період з 28.08.2014 по 26.08.2019 на тимчасово окупованої території Криму не перебував, будь-яка інформація в відповідній базі даних відсутня (а.с.87).
		Таким чином, інформація щодо перебування заявника на території тимчасово окупованого Криму напередодні публікації, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , - недостовірна. 
		Окрім того, станом на час розміщення інформації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_9» ОСОБА_1 був посадовою особою,обіймав публічну посаду та здійснював публічну владу на місцевому рівні тривалий час, а саме обіймав посаду Голови Харківської обласної ради тричі у період з 2008р. по 2020р. відповідно до рішення Харківської обласної ради ХХХІІІ сесії V скликання від 07.10.2008 № 905-V; рішення Харківської обласної ради І сесії VІ скликання від 25.11.2010 № 2-VІ; рішення Харківської обласної ради І сесії VІІ скликання від 25.11.2015 № 2-VІІ до 11.12.2020 (а.с.100,101,102).
		Також заявник отримав багато почесних відзнак та звань: є Почесним громадянином м. Харкова, Почесним громадянином Красноградського району Харківської області, має почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України», є Почесним професором Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова та Харківського національного технічного університету сільського господарства ім.. П. Василенка, доктором наук, академіком Інженерної академії України (а.с.196-198, 199, 201, 202, 203, 204, 205).
		       У передвиборній програмі від 10.06.2019 ОСОБА_1 виступає за єдину, унітарну, суверенну державу - Україну, зазначаючи: «Автономна Республіка Крим - частина суверенної території України. Відновлення цілісності держави, повернення тимчасово окупованої території України - Криму, окремих районів Донецької та
		 
		Луганської областей - виключно у мирному руслі.» (а.с.211-212).
		Таким чином, твердження викладені у статті стосовно того, що ОСОБА_1 виступає за відокремлення певних територій України та віддає прихильність президенту Російської Федерації, - безпідставні. 
		Окрім того, заявник ОСОБА_1 з 1983р. одружений, має сина (а.с.216, 217).
		Як вбачається з висновку експерта №1824 від 28.02.2020 за результатами проведення психологічного дослідження відносно ОСОБА_1 , індивідуально-психологічні особистості ОСОБА_1 є усталеними, сформувалися протягом його життя та на високому рівні реалізуються у всіх сферах його діяльності - у фаховій, керівній, політичній, науковій, як державного діяча, у громадській діяльності. Виходячи із суспільної оцінки моральних і духовних якостей ОСОБА_1 , його репутація є позитивною, - що підтверджується фактичними даними про значні особисті заслуги ОСОБА_1 , про визнання його людяності, пошани та поваги у суспільстві. Указане є психологічно значимими факторами, що дозволяють констатувати підстави для наявності в підекспертного розвиненого та адекватного почуття власної гідності та честі (а.с.53-85). 
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2017 у справі № 6-639 цс 17, Верховним Судом у постанові від 01.02.2018 у справі № 757/33799/15-ц.
		Також у справі «Нова газета» та «Бородянський проти Росії» Європейський суд із прав людини наголосив, що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки. Правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено.
		Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: І) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.
		Частиною 2 ст. 302 ЦК України визначено обов`язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.
		Інформація стосовно ОСОБА_1 , розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет та стосується заявника, викладена у стверджувальній формі та формує негативну соціальну оцінку зі сторони суспільствва.  Вказана інформація, за відсутності недоведеності перебування заявника на території окупованого Криму, відданості Президентові Російської Федерації, виступів за відокремлення певних територій від України, перебування разом і ОСОБА_14 в компанії з неповнолітніми особами, - не перевірена авторами статті та є твердженням про факти, яких не існувало. 
		Враховуючи роз`яснення ПП ВСУ від 27.02.2009 №1 , у разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. 
		З урахуванням викладеного, поширена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» інформація відносно заявника не відповідає дійсним обставинам, є недостовірною, а тому заява про встановлення факту недостовірності інформації підлягає задоволенню. 
		Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при постановлені рішення у справах про встановлення фактів, розподіл судових витрат по даній категорії справ не застосовується. 
		Керуючись ст. ст. 28, 32 Конституції України, ст.277, 302 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 259, 263-265, 268,  293, 294 ЦПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірності інформації,- задовольнити. 
		Встановити факт недостовірності інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 о 1334 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» за адресою в мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 », а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_11.».
		Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
		Рішення може бути оскаржене учасниками справи та до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. 
		Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...