Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/2677/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2021. Зареєстровано: 21.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 19.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/944/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 квітня 2021 року 
		Київ
		справа №240/2677/20
		адміністративне провадження №К/9901/944/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів - Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року (суддя: Єфіменко О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року (судді: Полотнянко Ю.П., Ватаманюк Р.В., Драчук Т.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просив: 
		- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області "Про застосування дисциплінарних стягнень" № 126 від 31 січня 2020 року;
		- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 47 о/с від 21 лютого 2020 року в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
		- поновити його на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Новоград - Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 22 лютого 2020 року;
		- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити нарахування та виплатити йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 22 лютого 2020 року по дату фактичного поновлення.
		В обґрунтування позовних вимог вказав, що до 20 січня 2020 року проходив службу у поліції на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Новоград - Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, однак у зв`язку із наявним фактом перебування у статусі підозрюваного у кримінальному провадженні, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року та наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №16 о/с від 21 січня 2020 року відсторонений від посади та виконання службових обов`язків. 
		Наголошує, що однією із самостійних підстав для звільнення з поліції є вчинення кримінального правопорушення особою, яка проходить таку службу лише у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду. Зазначає, що для звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення недостатньо одного факту відкриття кримінального провадження, а необхідним є підтвердження службовим розслідуванням вини позивача у здійсненні дисциплінарного проступку. 
		Позивач вважає протиправними спірні накази, оскільки факт вчинення ним саме дисциплінарного проступку в ході службового розслідування не встановлений. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
		Мотивуючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з необґрунтованості підстав, які слугували для застосування дисциплінарною комісією до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення та вказували, що посилання відповідача на внесення відомостей до ЄРДР №62020240000000012 від 18 січня 2020 року і наявність підозри у вчиненні позивачем кримінального правопорушення, не можуть слугувати підставою для застосування такого стягнення, оскільки повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тому наказ про звільнення позивача за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ є передчасним.
		Суди вказували, що вчинення кримінального правопорушення, у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду, є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ, тоді як для звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення недостатньо одного факту відкриття кримінального провадження, а необхідним є підтвердження службовим розслідуванням відповідних обставин.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
		Головне управління Національної поліції в Житомирській області у касаційній скарзі вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволені позову у повному обсязі. 
		В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначив, що незавершеність кримінального розслідування та відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні відносно позивача не є підтвердженням відсутності у діях позивача порушення службової дисципліни, з огляду на те, що закриття кримінального провадження або виправдання позивача за наслідком розгляду кримінального провадження може свідчити лише про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого нормами Кримінального кодексу України, та ніяк не спростовує факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, встановленого висновком службового розслідування.
		Тому, вважав, що ГУНП в Житомирській області правомірно притягнуло позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому. 
		При цьому вказував на аналогічну правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/17433/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 816/1218/16, від 20 березня 2019 року у справі № 804/676/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 540/2057/18, від 16 серпня 2019 року у справі № 804/2146/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 826/6107/18, від 22 січня 2020 року у справі № 160/1750/19, від 25 червня  2020року у справі № 2240/2329/18.
		Також у касаційній скарзі вказував що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Позиція інших учасників справи.
		Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		Рух касаційної скарги
		За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Калішнікової О.В., Соколова В.М.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року призначено справу до розгляду.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
		Позивач проходив службу у поліції, на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
		На підставі винесеного ГУ Національної поліції України в Житомирській області наказу № 78 від 20 січня 2020 року, посадовими особами проведено службове розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62020240000000012 від 18 січня 2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України за результатами якого складено висновок, на підставі якого видано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 126 від 31 січня 2020 року «Про застосування дисциплінарних стягнень».
		Відповідно до пункту 1 вищевказаного наказу, за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, пункту 3 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині запобігання вчиненню правопорушень, пункту 6 частини 3 статті1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, які висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. 
		У зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 47 о/с від 21 лютого 2020 року позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
		Не погоджуючись з наказами позивач звернувся до суду. 
		Релевантні джерела права й акти їх застосування.
		Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
		Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
		Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Згідно з пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
		Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:
		1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
		2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
		3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
		4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
		5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
		6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
		7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
		8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
		9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
		10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
		11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
		12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
		13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
		14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
		Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. 
		Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179.
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
		Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		Акцентуючи увагу на тому, що Закон України «Про Національну поліцію» виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд має на меті звернути увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
		Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
		Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
		Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження.
		Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
		Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
		- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
		- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; 
		- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
		- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
		При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.
		Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X.v.Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C.v.the» про неприйнятність заяви № 11882/85). 
		Також гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено висновком службового розслідування, 01 січня 2020 року підполковник поліції ОСОБА_1 , здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019060160000235 у ході особистої зустрічі з ОСОБА_2 , використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, з метою незаконного збагачення особисто повідомив підозрюваному про наявність можливості вжиття заходів, пов`язаних із не ініціюванням дій, за яких останній міг бути позбавлений волі у вказаному кримінальному провадженні, а також виконання інших дій, які б сприяли пом`якшенню ОСОБА_2 покарання за вчинений злочин, за умови надання поліцейському неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США у термін, не пізніше 18 січня 2020 року.
		18 січня 2020 року близько о 13.55 год. підполковник поліції ОСОБА_1 , попередньо домовившись під час телефонної розмови з ОСОБА_2 про передачу грошових коштів зустрівся з ним на стоянці готелю «Далос» по вул. Варшавська, 2-ж у м. Сарни. У ході розмови ОСОБА_2 , перебуваючи у належному підполковнику поліції ОСОБА_1 автомобілі марки «Geely», номерний знак НОМЕР_1 , діючи за вказівкою поліцейського, помістив у речовий ящик, що розташований навпроти переднього пасажирського сидіння у салоні вказаного транспортного засобу грошові кошти у сумі 500 доларів США.
		За результатами проведення комплексу заходів та слідчих (розшукових) дій, працівниками УСБУ в Рівненській області, спільно з слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, задокументовано факт отримання неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США заступником начальника відділення поліції - начальником слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Новоград- Волинського ВП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1 
		19 січня 2020 року слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м, Хмельницькому, підполковнику поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
		Таким чином, зазначена подія, що проявилася в отриманні позивачем неправомірної вигоди стала наслідком його низьких ділових та моральних якостей, недотримання ним вимог статей 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ігнорування Закону України «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 № 1179.
		Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
		Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
		З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
		Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про неправомірність прийняття спірних наказів, оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни. 
		Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, колегія суддів вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Посилання позивача на порушення статті 62 Конституції України є необґрунтованими, оскільки суд не вирішує питання обґрунтованості такого обвинувачення в межах кримінального провадження.
		Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
		Доводи позивача, стосовно того, що вироку суду про визнання його винним у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не було колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77  Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 10 цієї норми. 
		Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
		Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
		Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із відсутністю факту вчиненого ним діяння, оскільки такий спростовується висновком службового розслідування.
		Таким чином, на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, тому відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.
		З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.
		Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №815/2443/16, від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі №2140/1341/18.
		Таким чином, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд приходить до висновку про скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року з прийняттям нової про відмову у задоволені позову.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій підтвердилися під час розгляду даної справи в порядку касаційного провадження. 
		Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Згідно з частиною 3 статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		На підставі викладеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення у справі скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. 
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити.
		Скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року.
		Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		Суддя-доповідач:                                                               А.Г. Загороднюк
		Судді:                                                                                   Л.О. Єресько 
		                                                                                                     О.В. Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...