Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14435/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 14.04.2021
Номер судового провадження: 61-16594ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		14 квітня 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/14435/17
		провадження № 61-16594св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),
		суддів: Дундар І. О., Русинчука М. М., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року в складі колегії суддів Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2017 року ПАТ «СК «Інгосстрах» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 250 800,0 грн у рахунок відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування, та судові витрати.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» 20 лютого 2014 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № DNHSIIV127758, згідно якого позивач зобов`язався у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування в межах страхової суми в порядку та на умовах, передбачених договором. Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 . Страховим випадком за умовами договору є пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП.
		 
		23 вересня 2014 року о 12:40 год. в м. Нова Водолага по вул. Дзержинського відбулась ДТП за участю автомобіля Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Mercedes Vito, д/н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «Volkswagen Transporter», д/н НОМЕР_1 , завдано технічних пошкоджень. Згідно ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області від 28 грудня 2015 року у справі № 631/504/15-к кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
		 
		На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Volkswagen Transporter», д/н НОМЕР_1 , яким керував відповідач, був застрахований ПАТ «СК «Інгосстрах».
		 
		Стверджує, що ПАТ «СК «Інгосстрах» згідно страхового акту И-2383 від 28 жовтня 2014 року сплатило ПАТ КБ «Приватбанк» страхове відшкодування в сумі 250 800,0 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4559 від 30 жовтня 2014 року, і цим самим відшкодувало завдану відповідачем шкоду, що відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є підставою для пред`явлення вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, тобто до ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року у задоволенні позову ПАТ «СК «Інгосстрах» відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , є ПАТ КБ «ПриватБанк», а згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 у період з 22 липня 2010 року до 09 вересня 2015 року він працював на посаді водія інкасатора-охоронника у ПАТ КБ «ПриватБанк», тому саме банк відповідно до статтей 1172, 1187 ЦК України має відповідати за шкоду, завдану його працівником.
		 
		Короткий зміст судового рішення апеляційного суду та суду касаційної інстанції 
		 
		Постановою Харківського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «СК «Інгосстрах» задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «СК «Інгосстрах» відмовлено з інших підстав.
		 
		Апеляційний суд виходив із того, що ПАТ «СК «Інгосстрах» не надало суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , а тому немає підстав для стягнення з нього страхового відшкодування. 
		 
		Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу ПАТ «СК «Інгосстрах» задоволено частково; постанову Харківського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		При цьому суд касаційної інстанції виходив із того, що апеляційний суд не встановив фактичні обставини справи стосовно вини ОСОБА_1 у здійсненні ДТП, що сталася 23 вересня 2014 року, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. 
		 
		Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
		 
		Постановою Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «СК «Інгосстрах» задоволено частково; рішення Київського районного суду міста Харкова від 18 червня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «СК «Інгосстрах».
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. При цьому права вимоги передаються в тому ж обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником.
		 
		За таких обставин до ПАТ «СК «Інгострах», яка виплатила ПАТ КБ «ПриватБанк» страхове відшкодування, перейшло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, що заподіяна банку при виконанні ОСОБА_1 трудових обов`язків. Тому відповідно до статті 130 КЗпП України відповідач несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, внаслідок порушення покладених на нього трудових обов`язків.
		 
		Установивши, що страхова компанія пропустила встановлений статею 233 КЗпП України річний строк для звернення до суду з вимогами про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, оскільки позивачу було відомо в жовтні 2014 року про факт ДТП, яка сталася 23 вересня 2014 року, проте з позовом позивач звернувся лише 18 вересня 2017 року, відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду з цим позовом. 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У вересні 2019 року ПАТ «СК «Інгосстрах» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року.
		 
		Просить скасувати постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, вирішити питання розподілу судових витрат.  
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин частину третю статті 233 КЗпП України, оскільки між страховою компанією та ОСОБА_1 відсутні трудові відносини, а шкода підлягає стягненню на загальних підставах відповідальності за завдану майнову шкоду. 
		 
		17 жовтня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив  ОСОБА_1 на касаційну скаргу ПАТ «СК «Інгосстрах», в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін. Вказує, що оскільки страхова компанія відшкодувала ПАТ КБ «ПриватБанк» страхові виплати за договором добровільного страхування, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
		 
		Оскільки ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах банком та шкода майну роботодавця була завдана під час виконання ним трудових обов`язків, до страхової компанії перейшло право вимоги не в повному обсязі, а лише в межах та розмірі, передбаченому трудовим законодавством України. У зв`язку з чим апеляційний суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску строку, встановлено статтею 233 КЗпП України, для звернення до суду. 
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		20 лютого 2014 року між ПАТ «СК «Інгосстрах» і ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір страхування, за умовами якого ПАТ «СК «Інгосстрах» зобов`язалося у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування у межах страхової суми в порядку та на умовах, передбачених договором. Предметом страхування за цим договором є майнові інтереси, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 .
		 
		23 вересня 2014 року у м. Нова Водолага Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля - Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Mercedes Vito, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
		 
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23 вересня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк», як власнику застрахованого автомобіля Volkswagen Transporter, д/н НОМЕР_1 завдано матеріальну шкоду у розмір 313 500 грн, що підтверджується звітом від 08 жовтня 2014 року № 302-А/2014; розмір страхового відшкодування з урахуванням франшизи 250 800 грн і виплачена ПАТ КБ «ПриватБанк» 30 жовтня 2014 року.
		 
		Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 28 грудня 2015 року у справі № 631/504/15-к кримінальне провадження № 12014220390000568 від 23 вересня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, закрито у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
		 
		Відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 22 липня 2010 року по 09 вересня 2015 року працював у ПАТ КБ «Приватбанк» на посаді водія інкасатора-охоронника. 
		 
		Із копії журналу про проведення інструктажу від 23 вересня 2014 року, подорожнього листа легкового службового автомобіля № НОМЕР_4 від 23 вересня 2014 року, маршрутного листа інкасації точок № 1109144 для екіпажа 9 по маршруту № 9 від 23 вересня 2014 року ОСОБА_1 в цей день керував службовим автомобілем «Volkswagen Transporter», д/н НОМЕР_1 , та виконував покладені на нього службові обов`язки.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
		Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		 
		Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
		 
		За загальним правилом статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а за шкоду, завдану в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		 
		Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).
		 
		Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
		 
		З аналізу змісту глави 82 ЦК України слід зробити висновок, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
		 
		Судами установлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПАТ КБ «Приватбанк» на момент вчинення ДТП, яка сталася у робочий час, що підтверджується маршрутним листом інкасації точок № 1109144 для екіпажа 9 по маршруту № 9 від 23 вересня 2014 року ОСОБА_1 в цей день керував службовим автомобілем «Volkswagen Transporter», д/н НОМЕР_1 , та виконував покладені на нього службові обов`язки. 
		 
		Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі, та обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог до нього, оскільки в момент ДТП він керував транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків, тому саме ПАТ КБ «ПриватБанк» як володілець транспортного засобу має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої її працівником. 
		 
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову з інших підстав, помилково вважав, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 1172 ЦК України. 
		 
		Стаття 233 КЗпП України встановлює строки для звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Такі строки встановлені виключно для трудових спорів.
		 
		ПАТ СК «Інгосстрах» не перебуває з відповідачем у трудових правовідносинах, спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду, не є трудовим, а тому апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин статтю 233 КЗпП України. 
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Згідно зі статтею 413 ЦК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.
		 
		Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.
		 
		Щодо розподілу судових витрат
		 
		Статтею 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати.
		 
		Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Враховуючи відмову в задоволені позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат. 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» задовольнити частково.
		 
		Постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року скасувати та залишити в силі рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2018 року. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                    Н. О. Антоненко
		 
		Судді                                                                              І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                      М. М. Русинчук
		 
		                                                                                      М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...