Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/211/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2021. Зареєстровано: 22.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2021.
Дата набрання законної сили: 20.04.2021
Номер судового провадження: 854/1998/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/211/21
		Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.
		ухвалу суду першої інстанції прийнято у
		м. Херсон, 26 січня 2021 року
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
		суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, за участю третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування наказу про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд №8 від 19.01.2021 року,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		У січні 2021року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ управління містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 8 від 19.01.2021 "Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності".
		Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2021р. прийнято відкрито спрощене позовне провадження у справі, залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог  фізичну особу  підприємця ОСОБА_3 та фізичну особу - ОСОБА_4 .
		Разом з позовною заявою позивачем у справі було надано також клопотання про забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 8 від 19.01.2021 "Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" та заборонення Херсонській міській раді, виконавчому комітету Херсонської міської ради, Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсон Херсонської міської ради, КП "Сервіс-Центр" та будь-яким уповноваженим особам вчиняти дії спрямовані на демонтаж тимчасової споруди комплексу павільйонів (в кількості піти штук) по АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
		В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що оскаржуваним наказом анульовано паспорт прив`язки тимчасової споруди № 17 від 17.04.2020 р. (зі змінами, внесеними на підставі заяви від 13.07.2020 р. № 8-6011-20), виданий ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 . Наказ № 8 від 19.01.2021 про анулювання паспортів прив`язки є підставою для демонтажу такої тимчасової споруди. 05.01.2021 на офіційному сайті Херсонської міської ради за посиланням у розділі "Публічна інформація" - "Проекти рішень для розгляду на засіданні виконавчого комітету у січні 2021 року" опубліковано проект рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради "Про вжиття заходів щодо демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належить ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_5 (ФОП ОСОБА_6 ) (№ 28 у загальному списку проектів рішень для розгляду на засіданні виконавчого комітету у січні 2021 року). У відповідності до змісту вказаного проекту рішення пропонувалося: зобов`язати власників тимчасової споруди здійснити демонтаж вказаної самовільно встановленої тимчасової споруди (далі - ТС). Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсон, міської ради видати припис власнику ТС про демонтаж ТС у самостійному порядку протягом 3 днів і довести його до відома власника ТС шляхом направлення припису рекомендованим листом з повідомленням про вручення та розміщення на споруді із фотофіксацією цього припису. У разі невиконання самостійно демонтажу власниками ТС, на протязі трьох днів з моменту отримання припису, визначеного пунктом 2 цього рішення, Інспекції здійснити демонтаж тимчасової споруди. КП «Сервіс-Центр» організувати виконання робіт з демонтажу ТС, вказаної у пункті 1 цього рішення, та її подальше зберігання. Фактично вказаний проект рішення був винесений на засідання виконавчого комітету 20.01.2021.
		Також, заявник зазначив, що Херсонською міською радою та її виконавчими органами наполегливо вживаються реальні заходи з метою демонтажу належної йому тимчасової споруди, проектом рішення, який був офіційно опублікований на офіційному сайті Херсонської міської ради, власникам тимчасової споруди пропонується надати дискримінаційно-малий строк для самостійного демонтажу тимчасової споруди, відповідачем ігнорується судові ухвали про зупинення дії оскаржуваного наказу. Тому у випадку подальшого прийняття виконавчим комітетом такого рішення, з огляду на такі стислі строки, позивач буде позбавлений можливості вчасно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення демонтажу, що матиме негативні для позивача наслідки. Подальше проведення дій по виконанню оскаржуваного наказу Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради про анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди № 17 від 17.04.2020 (зі змінами, внесеними на підставі заяви від 13.07.2020 р. № 8-6011- 20) може призвести до того, що до вирішення спору по суті виконавчими органами Херсонської міської ради може бути винесене рішення про демонтаж тимчасової споруди та спірна тимчасова споруда може бути примусово демонтована, а для її повернення доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, зокрема, шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень. Необхідно буде знову облаштовувати майданчик для встановлення тимчасової споруди, здійснювати підключення комунікацій тощо. Позивач буде позбавлений можливості використовувати належне йому майно при здійсненні підприємницькою діяльності, що в даному випадку фактично призведе до її зупинення. Також на нього та ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 будуть покладені витрати й власне щодо демонтажу тимчасової споруди. Таким чином, на даний час існує очевидна загроза порушення його прав та інтересів, оскільки у випадку демонтажу тимчасової споруди до вирішення спору по суті наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди належному йому майну та необхідність в подальшому докласти значних зусиль та витрат для відновлення прав в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, спрямованих на демонтаж спірної тимчасової споруди по АДРЕСА_1 позивачів.
		Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року, клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію наказу в.о. начальника Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради О.Махмуд №8 від 19.01.2021 про анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди № 17 від 17.04.2020, який виданий ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 .
		Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Департаментом містобудування та землекористування Херсонської міської радиподано до суду апеляційну скаргу у якій зазначено про порушення судом першої інстанції процесуальних та матеріальних норм права, що призвело до прийняття необґрунтованої ухвали, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню з прийняттям рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
		В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що позивачем не доведено того факту, а судом першої інстанції не перевірено, що відповідач буде вчиняти дії спрямованих на демонтаж тимчасових споруд, які належать позивачу та третім особам. Відповідач не наділений повноваженнями щодо здійснення дій по демонтажу тимчасових споруд які належать Позивачам. Жодного проекту рішення чи прийнятого рішення щодо демонтажу тимчасової споруди, Позивачем до справи не надано, що виключає той факт, що Відповідач буде здійснювати дії по демонтажу ТС. Отже, вжиття судом першої інстанції такого забезпечення позову, як зупинення дії наказу № 8, не буде нести загрози порушення матеріально-правових інтересів Позивача, які полягають в можливому демонтажі тимчасових споруд до розгляду справи по суті на виконання оскаржуваного наказу, законність якого є предметом судового розгляду. Крім того, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначається, що виконавчим комітетом Херсонської міської ради до Позивачів може бути передчасно застосовані примусові заходи демонтажу ТС. Втім, апелянт звертає увагу на те, що виконавчий комітет Херсонської міської ради не є стороною у справі.
		30.03.2021року за вхід. № 6073/21 позивачем у справі надано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про необґрунтованість доводів апелянта, мотивуючи тим, що як вірно було встановлено судом першої інстанції, внаслідок анулювання паспорту прив`язки ТС був розпочатий процес щодо їх демонтажу, запропоновано позивачам самостійно демонтувати ТС. 
		Судова колегія вважає, що у відповідності до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Задовольняючи заяву Товариства та зупиняючи дію спірного у справі рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані тим, що паспорт прив`язки ТС був вдруге анульований, незважаючи на наявність судового спору, в будь-який час може розпочатий процес щодо примусового демонтажу ТС, що буде матиме наслідком заподіяння значної шкоди власникам тимчасової споруди.
		Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їхнеобґрунтованими, виходячи з наступного.
		Порядок та підстави забезпечення позову передбачено главою 10 КАС України (ст. 150-158 КАС України).
		За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту.
		Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2ст. 150 КАС України).
		З наведених положень слідує, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
		При цьому, процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
		Згідно з ч.4ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
		Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятий Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
		Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
		Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Також вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
		З наведеного вбачається, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
		Із системного аналізу вимог наведеного вищеслідує, що забезпечення позову - це вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Фактично забезпеченням позову є сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
		При цьому, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
		При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
		Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати те, чи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
		Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
		Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в п.1 ч.2 ст.150 КАС України.
		За правилами ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
		Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 640/6315/19.
		До того ж, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
		Колегією суддів встановлено, що предметом даного позову є дослідження питання правомірності прийняття наказу про анулювання паспорта прив`язки ТС.
		Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що позивачем доведено реальність ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовних вимог. Даний висновок ґрунтується на тому, що на підставі оскаржуваного наказу, відповідачем та виконавчим комітетом Херсонської міської ради до Позивача може бути передчасно застосовані заходи примусу із демонтажу тимчасової споруди.
		Однак, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями суду попередньої інстанції, оскільки, як вірно зауважив апелянт у скарзі, відповідач по справі є Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради, тобто один із виконавчих органів Херсонської міської ради, який підпорядковується Херсонському міському голові, виконавчому комітету міської ради та є підзвітним і підконтрольним Херсонської міській раді, що передбачено положенням про Департамент, затверджений рішення Херсонської міської ради від 28.11.2014 № 1589, такі ж повноваження, щодо підпорядкування виконавчих органів міської ради, передбачені статтею 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Відповідач по справі у даних правовідносинах є дозвільним органом, який видає відповідні накази, при цьому не наділяється будь-якими майновими правами.
		Оскаржуваний наказ від 19.01.2021р. №8 Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради "Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" не містить жодних вимог щодо знесення тимчасових споруд.
		Разом з тим, в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, позивач посилається на проект рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради "Про вжиття заходів щодо демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належить ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 ", п.1 якого передбачено зобов`язати власників тимчасової споруди здійснити демонтаж вказаної самовільно встановленої тимчасової споруди тощо.
		Однак, жодне рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради, на підставі якого можливий демонтаж тимчасових споруд позивачів, не є предметом розгляду у даній справі.
		Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає законодавчих підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дію наказу Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 8 від 19.01.2021р., який є предметом даного позову про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності № 17 від 17.04.2020, які видані ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 .
		В тому числі. колегія суддів звертає увагу, що наведені позивачем у заяві підстави для забезпечення позову є його доводами протиправності прийняття спірного наказу.
		На переконання колегії суддів, позивачем не доведено того факту, а судом першої інстанції не перевірено, що відповідач буде вчиняти дії спрямованих на демонтаж тимчасових споруд, які належать позивачу та третім особам у справі. Відповідач не наділений повноваженнями щодо здійснення дій по демонтажу тимчасових споруд які належать вищевказаним особам.
		Жодного проекту рішення чи прийнятого рішення щодо демонтажу тимчасової споруди, позивачем до справи не надано, що виключає той факт, що відповідач буде здійснювати дії по демонтажу ТС.
		До того ж, апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначається, що виконавчим комітетом Херсонської міської ради до позивача та третіх осіб може бути передчасно застосовані примусові заходи демонтажу ТС. Між тим, виконавчий комітет Херсонської міської ради не є стороною у справі.
		З огляду на зазначене, колегією суддів не встановлено обставин за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. 
		Позивачем не було надано жодних доказів, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки є лише припущеннями позивача. Жодних доказів на підтвердження обставин щодо реального обмеження його законних прав та інтересів оскаржуваними рішенням відповідача - позивачем суду також не надано.
		Таким чином, позивачем не доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до невідворотних наслідків та у разі встановлення судом порушення його прав, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		Крім того, колегія суддів зауважує, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, що є однією з обов`язкових умов для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки такі ознаки можуть бути виявлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
		Суд апеляційної інстанції не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, колегія суддів констатує відсутність підстав для задоволення ФОП ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
		Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
		Оскільки судом першої інстанції неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову підлягає скасуванню.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
		Керуючись ст. ст. 150-154, 308, 311, 315-317, 321-322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради задовольнити.
		Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року про забезпечення позовускасувати.
		У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову  відмовити.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2021 року.
		 
		Головуючий суддя  Танасогло Т.М.Судді    Димерлій О.О.   Єщенко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...