Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/7370/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано судом: 20.04.2021. Зареєстровано: 22.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2021.
Дата набрання законної сили: 24.03.2021
Номер судового провадження: А/857/15325/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Головуючий суддя у першій інстанції : Сподарик Н.І.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7370/20 пров. № А/857/15325/20
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		 
		головуючого судді: Бруновської Н.В.
		суддів: Макарика В.Я., Матковської З.М.,
		за участю секретаря судового засідання:Волошин М.М.
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 380/7370/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,  
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		 
		10.09.20р. позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2020р. № 0002003201, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 7912 грн.
		 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позов задоволено.
		 
		Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління ДПС у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
		 
		В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що наказ про проведення перевірки відповідає вимогам Податкового кодексу України, прийнятий з дотриманням визначеної законодавством процедури та за наявності підстав для її проведення. Також зазначає, що окремі недоліки, допущені податковим органом при оформленні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не впливають на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу його прийняття.
		 
		Апелянт просить суд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
		 
		Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
		 
		ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 19.07.2001р., номер запису про реєстрацію 23960170000001006, код основного виду економічної діяльності 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с.56-58).
		 
		Господарську діяльність позивач здійснює за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .
		 
		Для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - №13170308201906686 термін дії з 09.11.2019р. - 09.11.2020р. (а.с.16).
		 
		Із змісту наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 04.02.2020р. №822 та направлень на перевірку від 04.02.2020р. №368, №369 видно, що працівниками контролюючого органу проведено фактичну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядок здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв. 
		 
		У вказаних направленнях та наказі не зазначено саме за якою адресою здійснюватиметься перевірка. Фактично перевірка проведена за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.44, 50-51).
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що з наказом від 04.02.2020р. №822 та направленнями на проведення перевірки від 04.02.2020р. №368, №369, продавець ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ознайомилась в 16 год 50 хв. 05.02.2020р., що підтверджується підписами останньої на вказаних направленнях.
		 
		За результатами фактичної перевірки контролюючий орган склав акт від 05.02.2020р. №13/95/32.01/ НОМЕР_1 , яким зафіксував порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме реалізація алкогольних напоїв без відповідних документів на придбання (відсутні накладні) на загальну суму 3956,00 грн. (а.с.46-49).
		 
		На підставі акту перевірки, податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020р. № 0002003201, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на суму 7912,00 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку(а.с.11).
		 
		п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		 
		Як видно з матеріалів справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020р. № 0002003201 податковий орган прийняв у зв`язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
		 
		Так, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. (далі Закон № 265/95-ВР)
		 
		Оскільки у розділі V Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону, тому застосування санкції, передбаченої ст.20 Закону № 265/95-ВР можливе до суб`єкта господарювання, який не облікував товар та реалізував його, не провівши розрахунки через реєстратор розрахункових операцій.
		 
		Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-XIV), відповідно до ст. 3 якого бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
		 
		ст.9 Закону № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
		 
		До первинних документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні, такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.
		 
		Відповідно до ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		 
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, і разом з цим, не містить імперативного припису щодо обов`язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації.
		 
		Таким чином, фінансова санкція, встановлена ст.20 Закону № 265/95-ВР, може бути застосована до суб`єкта господарювання лише у тому випадку, коли такий не веде обліку товарів взагалі.
		 
		Водночас, сама по собі відсутність на момент перевірки накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не вказує на неналежне ведення обліку товарних запасів на складі магазину і за місцем їх реалізації, та не є підставою для застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 265/95-ВР.
		 
		При цьому, сама по собі відсутність на момент перевірки первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані, не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону № 265/95-ВР (постанови Верховного Суду від 12.06.2018р. справа № 814/413/16; від 24.04. 2020р. справа № 803/1676/16).
		 
		Судом першої інстанції встановлено і апелянтом не спростовано, що на момент проведення перевірки позивач був відсутній за місцем здійснення підприємницької діяльності, а отже і не міг надати представникам контролюючого органу відповідні документи щодо обліку товарних запасів.
		 
		Так, звертаючись до суду із даним адміністративним позовом, ФОП ОСОБА_1 надала первинні облікові документи на товар, що були у наявності на об`єкті: магазин, в якому здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , на момент проведення фактичної перевірки, а саме:
		 
		- товарно-транспортні накладні №КS000140315 від 18.09.2019р. (а.с.18), №511 від 14.01.2020р.(а.с.19), №206 від 04.02.2020р.(а.с.22), №РКS000140315 від 18.09.2019р.(а.с.26), №1/АЕЛ0011388 від 21.09.2019р. (а.с.29), №109913 від 25.12.2019р. (а.с.31);
		 
		- видаткові накладні №ОВ-000511 від 14.01.2020р. на суму 3688,99грн. (а.с.20), №ОВ-000206 від 04.02.2020р. на суму 1471,60грн. (а.с.21), №Б-00001531770 від 22.06.2019р. на суму 1616,10грн. (а.с.23), №Б-00001531777 від 22.06.2019р. на суму 1874,10грн. (а.с.28), №109913/83388 від 25.12.2019р. на суму 3458,88грн. (а.с.30), №1АЕЛ0019248 від 06.11.2019р. на суму 2853,84грн.(а.с.32), №1АЕЛ0011388 від 21.09.2019р. на суму 3422,10грн.;
		 
		- накладні на внутрішнє переміщення №ПМ-0000021 від 17.01.2020р. (а.с.24), №ПМ-0000014 від 06.01.2020 (а.с.25).
		 
		Тобто, вказаними документами підтверджується наявність первинної документації щодо товару, який реалізовував позивач в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Отже, відсутність складу порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наявне за умови обліку товарів, які реалізує ФОП, та надання підтверджуючих документів щодо походження товару.
		 
		Так, позивач долучив до матеріалів справи докази походження і ведення обліку товару, який перебуває в нього на реалізації.
		 
		При цьому, з матеріалів видно, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 веде бухгалтерський облік та податковий облік згідно вимог чинного законодавства, первинні та бухгалтерські документи зберігаються в місці продажу товарів, у тому числі й накладні на товар. Однак під час проведення перевірки позивач перебував за межами Львівської області, так не був повідомлений про її проведення, оскільки здійснює свою господарську діяльність у кількох торговельних місцях.
		 
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позову, оскільки податковий орган всупереч ч.2 ст.77 КАС України не довів правомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 7912 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання та порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
		 
		Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
		 
		Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 380/7370/20 - без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді В. Я. Макарик   З. М. Матковська  У зв`язку із перебуванням судді Матковської З.М. в період з 01.04.2021р. по 08.04.2021р. включно у щорічній додатковій відпустці та відсутністю судді Макарика В.Я. з 08.04.2021р. по 19.04.2021р. включно у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 20.04.2021р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...