Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/510/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Жорстоке поводження з тваринами.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2021. Зареєстровано: 22.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2021.
Дата набрання законної сили: 21.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/944/758/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021145350000006

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/510/21 
		Провадження №1-кп/944/758/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20.04.2021м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		та його захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021125350000006 від 07 січня 2021 року, про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старичі Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який не працює, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.299 КК України, 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 06 січня 2021 року приблизно о 16 год. 45 хв., перебуваючи на території господарства своєї матері ОСОБА_6 , яке знаходиться в АДРЕСА_1 , підійшов до собаки сусіда ОСОБА_7 на прізвисько « ОСОБА_8 », який також перебував на вищевказаному господарстві, маючи умисел на жорстоке поводження з твариною, наслідком чого була б її загибель, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загально прийняті правила поведінки з тваринами, всупереч положенням ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», прив`язав собаку металевим ланцюгом за ошийник до фаркопу власного автомобіля марки «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_1 , та розпочав рух вказаним автомобілем з АДРЕСА_1 в напрямку до смт. Шкло Яворівського району Львівської області та протягнув прив`язану собаку по дорозі на відстань приблизно 1,5 км., після чого його умисні протиправні дії, спрямовані на загибель собаки, які він вважав необхідними для доведення до кінця не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки його зазначені дії, спрямовані на загибель тварини, були припинені сторонніми особами, а тому загибель собаки не настала, однак їй було завдано істотного болю та страждання, що виразилось у спричиненні їй тілесних ушкоджень у вигляді множинних уражень шкіри на всіх кінцівках, товчені рани із кровотечею, блідість слизових оболонок, що могли призвести до загибелі тварини.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у закінченому замаху на жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, вчиненому умисно, що могло призвести до загибелі тварини, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 299 КК України.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченогоч.2 ст.15, ч.1 ст.299 КК Українипри обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі. Показав, що 06.01.2021 десь 16.30 год на АДРЕСА_1 , приїхав до додому своєї матері та побачив, що вона плаче, бо сусідський собака потовк їй кури, відтак пішов розбиратись до сусіда, однак той спав п`яний, він розлютився та вирішив прив`язати собаку ланцюгом за ошийник до фаркопу свого автомобіля, так як боявся його брати в мішок чи перевозити іншим чином, та хотів вивезти за село. Собака був не агресивний, на нього не кидався, бо чув провину, коли прив`язував, собака ліг. Протягнув його близько 1 км (10 хв. їзди) в напрямку до смт.Шкло Яворівського району, поки почув сигнал автомобіля та крики жінки. Визирнувши у заднє вікно автомобіля, побачив, що собаки не видно, тому зупинився перед залізничним переїздом, вийшов і відчепив його. Собака одразу втік в кущі і він його більше не бачив. Чи були рани в собаки, не бачив. Те, що собака може по дорозі загинути, усвідомлював. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому та обіцяв більше подібного не вчиняти. Просив призначити мінімальне покарання у виді штрафу, передбачене санкцією ч.1 ст.299 КК України. 
		Судом з`ясовано, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає.Прокурор та захисник також не оспорюють фактичних обставин, при яких вчинено кримінальне правопорушення, сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження в суду немає.
		В судовому засіданні учасники судового провадження не заперечили проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, сторонам було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, тому суд за даних обставин визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
		Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого, яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей і тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості,а також на досліджених матеріалах кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
		Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченогоч.2 ст.15, ч.1 ст.299 КК України- закінченому замаху на жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, вчиненому умисно, що могло призвести до загибелі тварини, доведена повністю.
		Відповідно до положеньст. 50 КК Українидо особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує вимоги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями), згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.299 КК України, яке відповідно дост. 12 КК Україникласифікується як кримінальний проступок.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п.1ч.1 ст.66 КК Українисуд визнає його щире каяття, яке в свою чергу знайшло прояв у тому, що обвинувачений дійсно шкодує про вчинене і готовий понести призначене судом покарання та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, що підтвердила прокурор в судовому засіданні. 
		Обставин, які обтяжують покарання у відповідності дост. 67 КК Українисудом не встановлено. 
		Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги характеристики за місцем його проживання, те що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває.
		Враховуючи вищенаведене,суд приходитьдо переконання,що ОСОБА_4 слід призначитипокарання вмежах санкції ч.1ст.299КК України у виді штрафу, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись ст.349,366-368,371,374,376 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченогоч.2 ст.15, ч.1 ст.299 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. 
		Речові докази в кримінальному провадженні: металевий ланцюг, опечатаний у спец пакет № 2153944 та собачий ошийник, опечатаний в паперовий конверт - знищити.
		Вирок відповідно дост. 532 КПК Українинабирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3статті 349 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
		Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...