Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/1934/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2021. Зареєстровано: 22.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 21.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/32860/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 820/1934/17
		адміністративне провадження № К/9901/32860/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма електрик» до Головного управління ДФС у Харківський області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківський області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017, прийняту у складі головуючого судді Мороко А.С., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017, прийняту у складі колегії суддів: Шевцової Н.В. (головуючий), Макаренко Я.М., Мінаєвої А.М.
		І. Суть спору
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Призма електрик» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківський області (далі - ГУ ДФС у Харківський області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 26.04.2017 № 0000771401 та № 0000761401.
		2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Призма електрик» зазначило, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 1703/20-40-14-01-08/25588528 від 28.03.2017.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		3. Судами попередніх інстанцій установлено, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Призма Електрик" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
		4. Результати перевірки оформлені актом № 1703/20-40-14-01-08/25588528 від 28.03.2017, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України, п.7 П(С) БО 16, унаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 532099 грн (в т.ч. за 2015 рік на суму 383630 грн, за 2016 рік (І півріччя) 148469 грн; п.185.1 статті 185, п.187.1 статті 187, п.198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ в сумі 211221 грн (в т.ч. за квітень 2015 року - 46255 грн, за квітень 2016 року - 16269 грн, за червень 2016 року - 39908 грн, за липень 2016 року - 108789 грн).
		5. На підставі висновків акту перевірки № 1703/20-40-14-01-08/25588528 від 28.03.2017, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.04.2017 № 0000761401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 606333,50 грн, з яких: основний платіж - 532099 грн, штрафні (фінансові) санкції - 74234,50 грн; та № 0000771401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 316831,50 грн, з яких: основний платіж - 211221 грн, штрафні (фінансові) санкції - 105610,50 грн.
		6. Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від від 26.04.2017                          № 0000771401 та № 0000761401, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		7. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 11.07.2017 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
		8. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами, мають реальний зміст, підтверджуються відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, оформленими належним чином.
		9. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 01.11.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		IV. Касаційне оскарження
		10. У касаційні скарзі ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		11. У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ «Призма електрик» указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		12. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		13. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		14. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		15. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
		16. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		17. Підпункти 14.1.257 пункту 14.1 статті 14.
		18. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
		19. Пункт 135.1 статті 135.
		20. Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
		21. Підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135.
		22. Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
		23. Підпункт 138.10.4. пункту 138.10 статті 138 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) 
		24. Інші операційні витрати, що включають, зокрема: а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу; б) амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів; амортизацію необоротних та нематеріальних активів у складі об`єктів, отриманих у концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності"; в) інші витрати операційної діяльності, пов`язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно: суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з"   статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов`язковому порядку, а також інших обов`язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу. Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті; витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податку, в тому числі з питань законодавства, на придбання літератури, оплату Інтернет-послуг і передплату спеціалізованих періодичних видань; суми коштів, спрямовані уповноваженими банками до додаткового спеціального резерву страхування пенсійних вкладів та додаткових спеціальних резервів страхування коштів фондів банківського управління відповідно до закону, що регулює питання створення та функціонування фондів банківського управління.
		25. Підпункт 138.10.5. пункту 138.10 статті 138 ПК України.
		26. Фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов`язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
		27. Пункт 141.1 статті 141 ПК України.
		28. До складу витрат включаються будь-які витрати, пов`язані з нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв`язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
		29. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
		30. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
		а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		31. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
		32. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
		дата отримання платником податку товарів/послуг.
		33. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
		34. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
		35. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		36. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
		37. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		38. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		39. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
		40. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		41. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		42. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
		43. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		44. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
		45. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		46. Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого   наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
		47. Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є   Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16), затверджений   наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.
		48. Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
		49. Відповідно до п.11 П(С)БУ 16 до складу витрат відноситься собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
		50. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
		51. Згідно з п.12 П(С)БУ 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).
		52. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у фінансовій звітності, складеній у відповідності до П(С)БО, відображається у Звіті про фінансові результати (форма №2) по коду рядка 2050.
		53. Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого   наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
		54. Фінансова звітність складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
		55. У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.
		56. Джерелом відомостей для заповнення Звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.
		VI. Оцінка Верховного Суду
		57. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		58. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		59. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
		60. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
		61. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
		62. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
		63. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
		64. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
		65. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
		66. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
		67. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
		68. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
		69. Щодо взаємовідносин ТОВ "Призма Електрик" із суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1  перевіркою не визнано наявність підстав для включення до складу витрат підприємства (собівартості робіт) суму витрат за 2015 рік в розмірі 1980000 грн. у результаті фінансово-господарських відносин із указаним суб`єктом підприємницької діяльності.
		70. Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилається на відсутність реального здійснення господарських операцій з надання послуг ФОП ОСОБА_1 та безпосередній зв`язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю ТОВ "Призма Електрик", а також не підтвердження вказаних операцій належними первинними документами.
		71. Разом з тим, судами встановлено, що між ТОВ "Призма Електрик" (замовник) та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (підрядчик) укладено договір на виконання робіт № 1201/2015 від 12.01.2015.
		72. Відповідно до умов договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором замовник доручає підрядчикові, а підрядчик бере на себе зобов`язання щодо виконання робіт. Строк виконання робіт становить до 31.12.2015. Загальна вартість виконання робіт становить за погодженням сторін 2600000 грн. Вартість є попередньою і може змінюватися від фактично виконаного об`єму робіт.
		73. Факт виконання умов договору підтверджується наявними в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПО-0000003 від 31.12.2015, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) становить 1900000 грн та додатком № 1 до нього.
		74. Також на підтвердження факту виконання умов договору позивачем надано до суду копії протоколів приймальноздавальних випробувань низьковольтного комплектного пристрою та технічних характеристик, складених СПДФО ОСОБА_1 .
		75. Крім того, позивачем на підтвердження факту виконання умов договору з СПДФО ОСОБА_1 надано схеми електричні принципові на 793 аркушах, які досліджені у судовому засіданні та повернуті позивачу.
		76. Під час розгляду справи судами встановлено, що у перевіряємий період (з 01.01.2015 по 31.12.2016) позивачем не здійснено оплату за виконані роботи та у позивача рахувалася перед СПДФО ОСОБА_1 кредиторська заборгованість за вищевказаним договором в сумі 1900000 грн, яка відображена у оборотно-сальдових відомостях, що підтверджено в акті перевірки контролюючим органом.
		77. Разом з тим, згідно листів ТОВ "Призма Електрик" №42 від 29.01.2016  та СПДФО ОСОБА_1 №1 від 29.01.2016 сторонами узгоджено продовження терміну оплати за договором на виконання робіт № 1201/2015 від 12.01.2015 строком на два роки (з 01.01.2016 по 31.12.2017).
		78. Також позивачем надані платіжні доручення №532 від 28.03.2017, №551 від 30.03.2017, №525 від 27.03.2017 про часткову оплату наданих СПДФО ОСОБА_1 робіт згідно вищевказаного договору.
		79. Дослідивши надані позивачем до матеріалів справи первинні документи на відповідність вимог чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що згідно частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у вказаних документах наявні необхідні реквізити, що надає таким документам юридичної сили й доказовості. Наведені документи підтверджують і розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій з виконання робіт, їх справжність та економічну мету.
		80. Крім того, на підтвердження компетенції та спеціалізації ОСОБА_1 та можливості вчинення ним вищевказаних робіт позивачем надано до матеріалів справи диплом ЛВ ВС №007434 за спеціальністю «Конструювання та технологія радіоелектронних засобів», свідоцтво про підвищення кваліфікації СНК №066982, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якого до видів діяльності СПДФО ОСОБА_1 , зокрема, віднесено ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, компютерне програмування, консультування з питань інформатизації.
		81. Згідно з листом №62 від 21.03.2017 ТОВ "Призма Електрик" на адресу контролюючого органу, позивач розяснює, що роботи та послуги, отримані від СПДФО ОСОБА_1 були необхідними для здійснення господарської діяльності підприємства, зокрема для виконання зобов`язань перед покупцями - замовниками товарів (робіт, послуг): ТОВ «Дема», ТОВ Станіславська ТК», ТОВ «Авіс-Україна» тощо.
		82. Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність відображення ТОВ "Призма Електрик" у податковому обліку у складі витрат операційної діяльності (собівартості робіт) витрати за господарськими операціями з СПДФО ОСОБА_1 . Натомість відповідач необґрунтовано дійшов до висновку про завищення ТОВ "Призма Електрик" витрат за 2015 рік в сумі 1900000 грн по взаємовідносинам з СПДФО ОСОБА_1 . 
		83. Щодо взаємовідносин ТОВ "Призма Електрик" із ТОВ "ТС Трейдінг" та ТОВ "ТБС-Україна" судами встановлено таке.
		84. Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом у межах спірної перевірки не визнано результатів фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "Призма Електрик" із ТОВ "ТС Трейдінг" та ТОВ "ТБС-Україна" а саме: по контрагенту ТОВ "ТС Трейдінг", на думку контролюючого органу, завищено витрати в сумі 2252537 грн за 2015 1 півріччя 2016 та податковий кредит в сумі 24252,6 грн за квітень 2016, а по контрагенту ТОВ "ТБС-Україна" завищено податковий кредит на суму 46255 грн за квітень 2015.
		85. Відповідач посилається на податкову інформацію, що згідно баз даних установлено розбіжність по сумам податкового кредиту позивача в результаті господарських відносин з ТОВ "ТС Трейдінг" та неможливість установлення джерела походження придбаного у вказаного контрагента товару. Крім того, згідно дослідженої в ході перевірки первинної документації по взаємовідносинах позивача з ТОВ "ТБС-Україна" не було встановлено суть отриманих від зазначеного контрагента послуг та їх доцільність в господарській діяльності підприємства.
		86. Разом з тим, судами установлено, що ТОВ "ТС Трейдінг" поставило на адресу ТОВ "Призма Електрик" товар: труби та сталь на загальну суму 145515,60 грн.
		87. На підтвердження факту поставки ТОВ "ТС Трейдінг" зазначеного товару на адресу ТОВ "Призма Електрик", позивачем надано до суду податкову накладну № 1 від 28.04.2016 на загальну суму 145515,60 грн, видаткову накладну № ТС-0002/04 від 28.04.2016, рахунок-фактуру № 1/1 від 28.04.2016, товарно-транспортну накладну № 1 від 28.04.2016 та відомості про вантаж.
		88. Оплата за товар здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 652 від 28.04.2016.
		89. Також між ТОВ "Призма Електрик" (замовник) та ТОВ "ТБС-Україна" (підрядник) укладено договір виконання проектних робіт № 29/03-1 від 29.03.2015, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати роботи з розроблення проектної документації (робочого проекту) щодо коригування електричної частини проекту силового електрообладнання та системи керування устаткуванням за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Косівщина, вул. Польова, б. 1. За виконану роботу замовник перераховує підряднику 277530,77 грн.
		90. Факт виконання умов договору підтверджується наявною в матеріалах справи податковою накладною № 10 від 30.04.2015 на загальну суму 277530,77 грн.
		91. Також колегією суддів встановлено, що ТОВ "Призма Електрик" (замовник) та ТОВ "ТБС-Україна" (виконавець) укладено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 20.04.2015, відповідно до якого сторони склали акт про те, що виконавцем проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору № 29/04-1 від 29.04.2015: роботи з розроблення проектної документації (робочого проекту) щодо коригування електричної частини проекту силового електрообладнання та системи керування устаткуванням за адресою: Сумська область, Сумський район, с.Косівщина, вул. Польова, б. 1, на загальну суму 277530,77 грн.
		92. Оплату за проектні роботи згідно договору № 29-04-1 від 29.04.2015 у сумі 277530,77 грн проведено позивачем згідно платіжного доручення № 1023 від 06.05.2015.
		93. Згідно листування ТОВ "Призма Електрик" та ТОВ "ТБС-Україна" (листи № 166 від 06.05.2015, № 07/05-1 від 07.05.2015, № 164 від 05.05.2015 та № 30/04-1 від 30.04.2015) сторони, у зв`язку із технічною помилкою, домовились, що виконані ТОВ "ТБС-Україна" як підрядником роботи, які вказані в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 20.04.2015 на суму 277530,77 грн, виконані саме за договором на виконання проектних робіт № 29/03-1 від 29.03.2015. Також сторони домовились, що грошові кошти у сумі 277530,77 грн, перераховані ТОВ "Призма Електрик" на рахунок ТОВ "ТБС-Україна" згідно платіжного доручення № 1023 від 06.05.2015 слід вважати перерахованими за виконані роботи за договором на виконання проектних робіт № 29/03-1 від 29.03.2015.
		94. За викладених обставин, суди дійшли висновку про необґрунтованість доводів відповідача в акті перевірки, що згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 20.04.2015 на суму 277530,77 грн неможливо з`ясувати, які саме були виконані умови договору.
		95. Також суди вказали, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження взаємовідносин із ТОВ "ТС Трейдінг" та ТОВ "ТБС-Україна" за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, контролюючим органом не доведено.
		96. Відповідачем також не подано й допустимих і належних доказів на підтвердження недобросовісності або можливої фіктивності контрагентів позивача. На момент здійснення спірних господарських операцій позивач, а також ТОВ "ТС Трейдінг" та ТОВ "ТБС-Україна" були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податків, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
		97. Ураховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про правомірність відображення ТОВ "Призма Електрик" у податковому обліку у складі витрат операційної діяльності та податкового кредиту витрати за господарськими операціями з ТОВ "ТС Трейдінг" та ТОВ "ТБС-Україна".
		98. По взаємовідносинам ТОВ "Призма Електрик" із приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "VD МАІS" та публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" судами установлено, що протягом 2015   2016 років ТОВ "Призма Електрик" придбав у ПП "Науково-виробнича фірма "VD МАІS" товар (комплектуючі вироби, обладнання, матеріали і т.п.), який був використаний для виробництва готової продукції (щитів керування), яку в подальшому позивачем було поставлено на адресу ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
		99. Посилаючись на порушення приписів пп.   134.1.1   п.   134.1   ст.   134, п.   185.1   ст.   185, п.   187.1   статті 187 ПК України, контролюючий орган уважав неправомірним включенням до складу витрат суми витрат у звязку з придбанням та використанням товару на суму 703565 грн за 1 півріччя 2016 року та заниження податкових зобовязань з ПДВ у сумі 140713 грн за червень 2016 року при реалізації продукції.
		100. Згідно із установленими судами обставинами справи 19.08.2015 між ПП "НВФ "VD МАІS" (постачальник) та ТОВ "Призма Електрик" (покупець) укладено договір поставки №150819-1.
		101. Відповідно до умов Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість у строки і на умовах, визначених цим Договором та/або будь-якими додатками до нього і рахунками. Номенклатура, асортимент, комплектація, кількість та вартість товару зазначаються у рахунках, а також у видаткових накладних на кожну окрему партію товару, які є невід`ємними частинами договору.
		102. Пунктом 1.3. Договору передбачено, що за необхідності сторони можуть також укласти специфікацію на поставку окремої партії товару, яка в такому випадку також є невідємною частиною Договору.
		103. Розділом 3 Договору сторони передбачили, що вартість товару, зазначена у видаткових накладних під час поставки товару на умовах часткової оплати, може змінюватися на суму не оплаченого товару у разі збільшення курсу валюти, зазначеної у Специфікації чи рахунку, які є додатками до цього Договору, відповідно до положень, викладених у цьому розділі даного Договору.
		104. Сторонами відповідно до п. 1.3. договору підписано: специфікацію № 150819-1-1 по рахунку № 464400 - додаток № 1 від 27.08.2015 до договору, специфікацію № 150819-1-2 по рахунку №464423 - додаток № 2 від 28.08.2015 до договору.
		105. На виконання умов Договору ПП "НВФ "VD МАІS" поставив ТОВ «Призма Електрик", а останній прийняв зазначений в рахунках та специфікаціях товар, а саме: відповідно до рахунку № 464400 від 27.08.2015 товар на загальну суму 3205700,17 грн, про що складено видаткову накладну №474674 від 15.10.2015; відповідно до рахунку № 464423 від 27.08.2015 товар на загальну суму 1413978,91 грн, про що складено видаткову накладну №472974 від 14.11.2015 на суму 1251316,56 грн та видатковою накладною № 474644 на суму 162662,35 грн.
		106. Також, на підтвердження факту поставки позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні № 01102015 від 30.09.2015 та № 15102015 від 15.10.2015 з відомостями про вантаж та пакувальний лист № 151001.10.
		107. На підставі розділу 3 Договору, сторони 21.06.2016 підписали акт №464400/1 про узгодження договірної ціни, в якому, враховуючи збільшення курсу валюти еквіваленту, визначили вартість товару, переданого ТОВ "Призма Електрик" згідно з рахунком №464400 з урахуванням відповідної доплати на суму 585863,59 грн та акт №464423/1 про узгодження договірної ціни, в якому, враховуючи збільшення курсу валюти еквіваленту, визначили вартість товару, переданого ТОВ "Призма Електрик" згідно з рахунком №464423, з урахуванням відповідної доплати на суму 258414,19 грн.
		108. Відповідно до частини другої статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
		109. Як зазначено вище, сторони в п. 3.2. Договору зазначили про можливість зміни ціни у разі збільшення курсу валюти, визначеної у Специфікаціях, які є додатками до Договору.
		110. В укладених до Договору Специфікаціях сторони визначили валюту грошового еквіваленту - Євро та зазначили курс цієї валюти по відношенню до гривні, що свідчить і про визначення ними при укладенні Договору і грошового еквіваленту гривневої ціни.
		111. За змістом норми частини другої статті 533 Цивільного кодексу України, встановлення в Договорі грошового еквіваленту гривневої ціни за відсутності іншого, ніж передбачений цією нормою порядку визначення гривневої ціни є достатньою підставою для коригування ПП "НВФ "VD MAIS" гривневої ціни, виходячи з офіційного курсу валюти еквіваленту - Євро до гривні на день платежу, у зв`язку з чим умова Договору, зазначена в пункті 3.2. і сформульована як "може змінюватися" передбачає наявність згоди обох сторін на таку зміну, не суперечать положенням зазначеної норми Закону та визначає можливість зміни ціни в разі зміни курсу валюти еквіваленту.
		112. Сума доплати, на яку збільшилася вартість товару в результаті відповідного перерахунку ціни з урахуванням зміни курсу валюти еквіваленту (курсова різниця), входить до гривневої ціни Договору (вартості товару) і зазначення її сторонами в Актах узгодження ціни не є зміною ціни Договору (вартості поставленого товару) та строку її оплати.
		113. Зазначені в цих Актах узгодження ціни суми доплати до вартості відповідних партій товару, поставленого ПП "НВФ "VD MAIS" за Договором повністю відповідають сумам коригування вартості товару у гривні за відповідними партіями, проведеними у звязку зі збільшенням курсу визначеної сторонами у Специфікаціях валюти еквіваленту - Євро, і таке збільшення проводилось саме у зв`язку із зазначеною обставиною.
		114. Цей факт встановлений постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 по справі № 922/3300/16 (набрала законної сили з дня її прийняття).
		115. Судами відхилені доводи відповідача щодо ненадання позивачем розрахунку з даними щодо зростання курсу валюти до актів узгодження договірної ціни, оскільки такий обов`язок не вимагається чинним законодавством, а офіційний курс валют оприлюднюється НБУ та є загальнодоступними відомостями.
		116. На підставі наведеного, з урахуванням судового рішення, яке набрало законної сили, щодо правомірності складання ПП "НВФ "VD MAIS" та ТОВ "Призма Електрик" актів про узгодження договірної ціни від 21.06.2016 №464400/1 та №464423/1, Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, стосовно відсутності правових підстав для укладення актів узгодження договірної ціни та в подальшому формування позивачем даних податкового обліку по взаємовідносинах з ПП "НВФ "VD MAIS".
		117. Також судами попередніх інстанцій установлено, що 09.09.2014 між ТОВ "Призма Електрик" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (покупець) укладено договір № 2106 на придбання технологічного устаткування.
		118. Відповідно до умов договору, постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити товар (устаткування), на умовах, визначених цим договором. Кількість, номенклатура устаткування визначаються у специфікаціях, які є невідємною частиною договору.
		119. Розділом 3 договору сторони встановили, що поставка устаткування здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до вимог поставки, зазначені в специфікаціях. Вартість на устаткування може бути змінена тільки за взаємною згодою шляхом внесення змін до договору.
		120. Сторонами укладено специфікацію № 7 від 09.09.2014, якою визначено, що ТОВ "Призма Електрик" (постачальник) передає, а ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (покупець) приймає та оплачує устаткування на загальну суму 5396391 грн.
		121. Пунктом 9 зазначеної специфікації сторонами погоджено, у разі зміни курсу більш ніж на 3% розрахунок здійснюється по курсу Євро НБУ, діючому на дату оплати.
		122. На виконання умов договору ТОВ «Призма Електрик" поставив ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", а останній прийняв зазначений в специфікації товар, що підтверджується наданою до суду видатковою накладною № ПЭ-0000266 від 05.10.2015.
		123. Також, на підтвердження факту поставки ТОВ "Призма Електрик" надано до суду товарно-транспортну накладну № ПЭ-0000728 від 05.11.2015р. з відомістю про вантаж та довіреність № 1089 від 15.11.2015 на отримання товару.
		124. 04.07.2016 на підставі розділу 3 договору та пункту 9 специфікації, сторони підписали акт переоцінки до договору № 2106 від 09.09.2014, в якому, враховуючи збільшення курсу валюти еквіваленту, визначили вартість товару, переданого ТОВ "Призма Електрик" ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та встановили суму доплати (переоцінки) в розмірі 3963374,81 грн.
		125. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		126. Частиною другою статті 533 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
		127. Згідно із встановлених судами обставин справи, сторони вирішили узгодити ціну за товар на власний розсуд у відповідності до вимог закону, та зазначили про можливість зміни ціни у разі збільшення курсу валюти у специфікації .
		128. Установлення сторонами грошового еквіваленту ціни товару є обставиною, яка в силу статті 533 Цивільного кодексу України надає право ТОВ "Призма Електрик" визначати вартість поставленого товару, яка підлягає оплаті ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у гривнях, виходячи з офіційного курсу валюти еквіваленту - Євро до гривні на день платежу.
		129. Ураховуючи викладене, суди дійшли висновку, що ТОВ "Призма Електрик" мало усі законні підстави для укладення із ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" акту переоцінки до договору № 2106 від 09.09.2014, а висновки контролюючого органу щодо відсутності правових підстав для укладення такого акту та в подальшому формування позивачем даних податкового обліку є необґрунтованими. Крім того Суд касаційної інстанції зазначає, що касаційна скарга не містить оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанції стосовно відсутності правових підстав для укладення актів узгодження договірної ціни у зв`язку зі зміної курсу іноземної валюти та в подальшому формування позивачем даних податкового обліку.
		130. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення позивачем до складу витрат суми витрат у зв`язку з придбанням та використанням товару на суму 703565 грн за 1 півріччя 2016 року та до складу податкових зобовязань з ПДВ у сумі 140713 грн за червень 2016 року при реалізації продукції в результаті фінансово-господарських відносин ТОВ "Призма Електрик" з ПП "Науково-виробнича фірма "VD МАІS" та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
		132. Отже, судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у відзиві на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
		133. Натомість, відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
		134. Виходячи із системного аналізу вказаних вище норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.04.2017 № 0000771401 та № 0000761401 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
		135. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
		136. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
		137. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		138. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківський області залишити без задоволення.
		2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2017 року справі                      № 820/1934/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                                                          О.О. Шишов
		Судді                                                                                                                       І.В. Дашутін
		                                                                                                                               М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...