Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6121/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них; операцій із цінними паперами.
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2021. Зареєстровано: 22.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 21.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/10167/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 826/6121/18
		адміністративне провадження № К/9901/10167/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Тацій Л.В., 
		суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал Групп Девелопмент» (далі - ТОВ «Вітал Групп Девелопмент») на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22  листопада 2019 року (прийняту судом у складі судді Каракашьяна С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.) про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року у справі № 826/6121/18 за адміністративним позовом ТОВ «Вітал Групп Девелопмент» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Нацкомісія), треті особи - Офіс Генерального прокурора, Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвест-Гранд» (далі - ПАТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант»), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,   -
		ВСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		ТОВ «Вітал Групп Девелопмент» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:
		-   визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 грудня 2017 року №897 в частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку акцій АТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант»;
		-   зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку невідкладно повідомити Національний депозитарій України та депозитарні установи України про скасування заборони на внесення змін до системи депозитарного обліку акцій АТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант».
		Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року було відмолено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Вітал Групп Девелопмент» про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 грудня 2017 року № 897 в частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку акцій АТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант» та зобов`язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку невідкладно повідомити Національний депозитарій України та депозитарні установи України про скасування заборони на внесення змін до системи депозитарного обліку акцій АТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант».
		У червні 2019 року ТОВ «Вітал Групп Девелопмент» звернулося до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права. Скаржник вказує на те, що звернувся до Печерського районного суду міста Києва з заявою про скасування арешту майна, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою від 30 травня 2019 року. Встановлені під час розгляду цієї заяви мають істотне значення для вирішення цієї справи.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
		Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що обставини, на які посилається заявник, за своїм характером не є юридичними фактами. Доводи ТОВ «Вітал Групп Девелопмент» фактично є обґрунтуванням причин, з яких заявник вважає незаконним рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року.
		Заявник вказує на те, що в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 30   травня 2019 року надано іншу правову оцінку постанові заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенка А.С. та по іншому визначено її правову природу.
		Крім того, посилання на те, що такою постановою слідчого Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку було зобов`язано лише розглянути питання про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку акцій АТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант», містилися в адміністративному позові та були оцінені судом першої інстанції при ухваленні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року.
		З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що позивач не довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування рішення суду від 11 березня 2019 року відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		08 квітня 2020 року ТОВ «Вітал Групп Девелопмент» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
		У скарзі зазначає, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року у справі №   75739480/18-к встановлює істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, що у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України може розглядатися як нововиявлена обставина.
		Цією ухвалою встановлено, що за своєю правовою природою постанова слідчого не може бути предметом оскарження та скасування у порядку кримінального провадження, оскільки сама по собі не вводить жодних обмежень у кримінальному процесі, а, переносячи адміністративні відносини у кримінальну площину, адміністративний суд позбавляє власника права на судовий захист, чим порушує вимоги статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Тому позивач звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення на нововиявленими обставинами.
		У відзивах на касаційну скаргу Нацкомісія та Офіс Генерального прокурора просять  залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій   Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
		Верховний Суд ухвалою від 14 травня 2020 року відкрив касаційне провадження.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
		Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Вітал Групп Девелопмент» у межах справи оскаржувало рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 грудня 2017 року № 897 в частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку акцій АТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант».
		Зазначене рішення було винесене на підставі постанови заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенка А.С., якою було ініційовано розгляд питання щодо заборони внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів окремих емітентів та цінних паперів, зокрема, АТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант».
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року у задоволенні позову було відмолено.
		Позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про скасування арешту майна - акцій АТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант», у задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 30 травня 2019 року.
		Заявник просить переглянути рішення суду від 11 березня 2019 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України. 
		Згідно із вказаною нормою права підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
		ТОВ «Вітал Групп Девелопмент» зазначає, що про існування нововиявлених обставин стало відомо після отримання копії ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
		У якості нововиявлених обставин позивач наводить те, що зазначеною ухвалою було встановлено, що за своєю правовою природою постанова слідчого не може бути предметом оскарження та скасування в порядку кримінального провадження, оскільки сама по собі не вводить жодних обмежень у кримінальному процесі, а, переносячи адміністративні відносини у кримінальну площину, адміністративний суд позбавляє власника права на судовий захист, чим порушує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Відповідно до частин першої - третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
		Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
		Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
		2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
		З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
		Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 06   лютого 2018 року в справі № 816/4947/14.
		До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
		Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
		- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
		- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
		- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
		Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03   квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.
		Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.
		Разом із тим обставини, на які посилається заявник, за своїм характером не є юридичними фактами.
		Доводи ТОВ «Вітал Групп Девелопмент» фактично є обґрунтуванням причин, з яких заявник вважає незаконним рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року.
		Заявник вказує на те, що в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 30   травня 2019 року надано іншу правову оцінку постанові заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенка А.С. та по іншому визначено її правову природу.
		Крім того посилання на те, що такою постановою слідчого Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку було зобов`язано лише розглянути питання про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку акцій АТ «ЗНВКІФ «Інвест-Гарант», містилися в адміністративному позові та були оцінені судом першої інстанції при ухваленні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року.
		Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наведені заявником підстави перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року за нововиявленими обставинами не є нововиявленими для цього судового спору в розумінні статті 361 КАС України.
		Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
		У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
		Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
		Таким чином, оскільки заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, подана ТОВ «Вітал Групп Девелопмент», не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для її задоволення.
		Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.
		У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал Групп Девелопмент» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                             Л.В. Тацій
		Судді          :                                                                             С.Г. Стеценко 
		                                                                                                 Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...