Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/523/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2021. Зареєстровано: 22.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 21.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/7503/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 квітня 2021 року 
		Київ
		справа №824/523/19-а
		адміністративне провадження №К/9901/7503/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
		суддів: Білак М.В.,  Губської  О.А., 
		розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №824/523/19-а
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Кушнір В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сторчака В.Ю., суддів: Іваненко Т.В., Граб Л.С.)
		 
		У С Т А Н О В И В :
		І. Суть спору
		 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, в якому просив:
		 
		1.1. визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (відповідач) №185 від 19 березня 2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
		 
		1.2. визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №53 о/с від 11 квітня 2019 року "По особовому складу", яким його звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" з посади поліцейським сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області в званні капрал поліції;
		 
		1.3. поновити на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області;
		 
		1.4. стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу, що обраховується з 13 квітня 2019 року по дату вирішення справи про поновлення на роботі з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
		 
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №53 о/с від 11 квітня 2019 року "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції є неправомірним, а висновки службового розслідування від 19 березня 2019 року, які слугували прийняттю такого наказу передчасними.
		 
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		 
		3. ОСОБА_1 з 11 червня 2015 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року по 09 лютого 2017 року та з 20 жовтня 2018 року по 11 квітня 2019 року - в Національній поліції України, зокрема, з 12 квітня 2018 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.
		 
		3.1. 24 лютого 2019 року заступником начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області майором поліції В.М. Шепенюком складено доповідну записку на ім`я начальника ГУНП в Чернівецькій області генерала поліції третього рангу Дмитрієва А.А. за фактом ДТП, яка мала місце 24 лютого 2019 року за участю окремих поліцейських Вижницького відділення поліції Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області, в тому числі, ОСОБА_1 .
		 
		3.2. Наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області від 25 лютого 2019 року №221 за указаним у доповідній записці фактом призначено службове розслідування.
		 
		3.3. Згідно з висновком службового розслідування від 19 березня 2019 року комісією вирішено, серед іншого, вважати відомості, що стали підставою службового розслідування такими, що підтвердилися, також вирішено за порушення вимог абз.2 п.1 розділу II та абз.1 п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, п.3, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського СРПП №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капрала поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		 
		3.4. Згідно з п.1 наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19 березня 2019 року №185 "Про застосування дисциплінарного стягнення" за порушення вимог абз.2 п.1 розділу II та абз.1 п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, п.3, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського СРПП №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капрала поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		 
		3.5. Наказом від 11 квітня 2019 року №53 о/с "По особовому складу" відповідно до ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" капрала поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецької області з 12 квітня 2019 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
		 
		3.6. Вважаючи звільнення незаконним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		 
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		 
		4.       Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року позов задоволено. 
		 
		4.1. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №185 від 19 березня 2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №53 о/с від 11 квітня 2019 року "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області в званні капрал поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу, що обраховується з 13 квітня 2019 року по 13 серпня 2019 року в розмірі 60910 грн. 83коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допущено до негайного виконання.
		 
		4.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення та законність його звільнення. Зокрема, на переконання суду, відповідачем передчасно було зроблено висновок про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а відтак і не було законних підстав, передбачених Законами України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" на звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, тому - накази відповідача від 19 березня 2019 року №185 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення та від 11 квітня 2019 року №53 о/с в частині звільнення зі служби в поліції є незаконними та підлягають скасуванню.
		 
		5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року змінено рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року.
		 
		5.1. Абзац п`ятий резолютивної частини рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року викладено в такій редакції: "Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу, що обраховується з 13 квітня 2019 року по 13 серпня 2019 року в розмірі 39947 грн. 76 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства (сума вказана без відрахування податків).
		 
		5.2. В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року залишено без змін.
		 
		IV. Касаційне оскарження
		 
		6. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
		 
		6.1.          Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а та в постанові від 25 квітня 2019 року у справі № 824/739/16-а, а саме: частиною 6 статті 78 КАС передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. 
		 
		6.2.          У зв`язку із наведеним відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		 
		7. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		 
		8. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		9. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		 
		10. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		11. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		12. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
		 
		13. За приписами статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		 
		14. Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		 
		15. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		 
		16. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, з-поміж іншого, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункти 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).
		 
		17. Відповідно до абз.2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила №1179) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
		 
		18. Пунктом 3 розділу ІV Правил №1179 визначено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
		 
		19. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту).
		 
		20. Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		 
		21. Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		 
		22. Згідно з частинами 2 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		 
		22.1. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. 
		 
		23. Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
		 
		24. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3 статті 14 Дисциплінарного статуту).
		 
		25. Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		 
		26. Згідно з частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		 
		27. Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893. 
		 
		28. Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		 
		29. Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
		 
		30. Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
		 
		31. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку (пункт 5 розділу VI Інструкції).
		 
		VI. Позиція Верховного Суду
		 
		32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		 
		33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		 
		34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого. 
		 
		35. З аналізу норм чинного законодавства, яке регулює особливості проходження служби в органах поліції вбачається, що однією з підстав для звільнення із органів поліції є дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. 
		 
		36. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників органів поліції, установлені у статті 13 Дисциплінарного статуту.
		 
		37. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
		 
		38. В свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
		 
		39. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
		 
		40. Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.
		 
		41. Підставою для видання оскаржуваного наказу про звільнення позивача, слугував Висновок службового розслідування від 19 березня 2019 року.
		 
		42. Зокрема, Дисциплінарною комісією в ході призначеного щодо ОСОБА_1 службового розслідування встановлено, що на підставі доручення ГУНП в Чернівецькій області від 23.02.2019 року №655/123/01/20-2019 поліцейські Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, в кількості 30 осіб, 24.02.2019 року були задіяні на охорону публічної безпеки та порядку в с.Бережниця та с.Бережонка Вижницького району Чернівецької області, під час проведення зборів парафіян з приводу вирішення питання щодо переходу з Української православної церкви МП до Православної церкви України.
		 
		43. Після указаних заходів 24.02.2019 року близько 18год. 40хв. до Вижницького відділення поліції Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області надійшло повідомлення чергової медичної сестри Вижницької ЦРЛ про те, що вказаного числа, внаслідок ДТП, до медичного закладу доставлено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
		 
		44. В ході проведення службового розслідування підтверджено факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.02.2019р., біля 17год. 30хв., по вулиці Вижницькій в смт.Берегомет Вижницького району Чернівецької області за участю старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №2 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_3, інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , поліцейського СРПП №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_5 та дільничного офіцера поліції СП Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , які рухалися в автомобілі марки «Нісан Пріма Стар», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капрала поліції ОСОБА_1 . В результаті вказаного       ДТП від отриманих       тілесних ушкоджень поліцейський ОСОБА_4 загинув, поліцейські ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
		 
		45. Під час проведення вказаного розслідування було встановлено, що в період з 16.30 до 17.30 години 24.02.2019 року поліцейський ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом на автодорозі Р-62 на відрізку м.Вижниця - смт.Берегомет, проявляючи крайню особисту недисциплінованість, незважаючи на пересування дорогою з обмеженою видимістю, з незадовільним станом дорожнього покриття через ямковість та ожеледицю, рухався із значним перевищенням допустимої швидкості, створював численні аварійні ситуації, ігноруючи при цьому неодноразові вимоги пасажирів про зменшення швидкості та припинення зухвалої манери поведінки на дорозі.
		 
		46. Зокрема, комісією відібрані пояснення у ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які, зокрема, повідомили, що неодноразово робили зауваження ОСОБА_1 , щоб він зменшував швидкість руху, так як рухаються в населеному пункті, однак останній не звертав на це увагу і продовжував рух із грубим порушеннями Правил дорожнього руху.
		 
		47. Дисциплінарною комісією зроблено висновок, що ОСОБА_1 , незважаючи на те, що за професією покликаний виявляти та припиняти правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху, сам став джерелом небезпеки для життя і здоров`я 4-х пасажирів та для себе. Вказаними діями вчинив грубе і зухвале порушення ряду норм Правил дорожнього руху України, вимог до поведінки поліцейського в побуті, чим наражав на небезпеку колег-співробітників державного органу, представником якого і був сам.
		 
		48. Також у висновку службового розслідування зазначено, що під час перевірки, в діях ОСОБА_1 в період, який передував ДТП, встановлені ознаки адміністративного правопорушення передбаченого частинами 1 та 4 статті 122 КУпАП в частині перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, що спричинили створення аварійної обстановки, примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що є підставою для початку провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		 
		49. Відповідач дійшов висновку про доведення вини позивача, а саме: позивачем порушено вимоги абз.2 п.1 розділу II та абз.1 п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, п.3, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		 
		50. Аналіз наведених та встановлених судами обставин по справі дає підстави вважати, що зазначена подія стала наслідком низьких ділових та моральних якостей, недотриманні позивачем вимог вказаних норм Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ігноруванні Закону України "Про Національну поліцію". Такий вчинок компрометує позивача, як поліцейського і дискредитує поліцію в цілому.
		 
		51. Необхідно зазначити, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, врахували наявність рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12.06.2019 року у справі №723/1737/19, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 року, яким позов ОСОБА_1 до начальника СРПП№1 Кіцманського ВП Стежука С.М. задоволено та скасовано постанову серії ДПО18 №482146 від 08.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. 
		 
		52. Проте, враховуючи, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
		 
		53. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а та від 25 квітня 2019 року № 824/739/16-а.
		 
		54. Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		 
		55. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
		 
		56. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський звільняється зі служби поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		 
		57. З огляду на викладене, враховуючи встановлені під час проведення службового розслідування порушення позивачем при виконанні своїх службових обов`язків вимог абз.2 п.1 розділу II та абз.1 п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, п.3, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, суд вважає, що відповідач обґрунтовано прийняв рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.              
		 
		58. Також, оскільки в ході службової перевірки були встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, то начальником Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області в межах наданих йому повноважень було прийнято рішення про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
		 
		59. Ураховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
		 
		60. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
		 
		61. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		 
		61.1. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		62. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області - задовольнити.
		 
		2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року в справі №824/523/19-а - скасувати.
		 
		3. Ухвалити по справі №824/523/19-а нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		О.В. Калашнікова
		М.В. Білак 
		 О.А. Губська ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...