Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/339/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2021. Зареєстровано: 22.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2021.
Дата набрання законної сили: 29.07.2021
Результат оскарження 29.07.2021 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		22.04.2021р. Справа №905/339/21 
		за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця», м.Лиман
		до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь
		про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 21794,07 грн. 
		Суддя Левшина Г.В.
		при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
		Представники сторін:
		від позивача: не з`явився
		від відповідача: не з`явився
		В засіданні суду брали участь:
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця», м.Лиман, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 21794,07 грн. 
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на затримку відповідачем вагонів на коліях ст.Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, у зв`язку з чим виникли підстави для нарахування плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу.
		Ухвалою суду від 24.02.2021р. відкрите провадження у справі №905/339/21, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 23.03.2021 року о 11:15 год.
		Ухвалою суду від 23.03.2021р. оголошено перерву в судовому засіданні до 08.07.2021 року об 11:15 год.
		29.03.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив №57 від 23.03.2021р., у якому зазначено про наступне: 
		- щодо стягнення плати за користування вагонами відповідач заперечує, посилаючись на ті обставини, що між залізницею і власником колії визначена середньодобова кількість вагонів, яка передається на під`їзну колію відповідача, а несвоєчасне звільнення колії станції призначення виникло виключно з вини перевізника, оскільки 30.08.2020р. на під`їзну колію комбінату прибуло 955 вагонів, з них на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 351 вагон, що перевищило середньодобове прибуття вагонів по станції Маріуполь-Сортувальний на 60,3%, а тому відповідач, на його думку, має бути звільнений від плати за користування вагонами на підставі ст.121 Статуту та п.16 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами;
		- щодо стягнення збору за зберігання вантажу відповідач заперечив вказавши, що до складу потягу №3273, зокрема, входило 11 вагонів, які прибули за досильними накладними, із яких 10 вагонів прибули по накладним СМГС, що потребувало додаткового часу для оформлення належної документації для підтвердження факту прибуття вантажу у відповідності до п.35 Розділу 8 ППВ; разом з тим, відповідач вказує, що звільнив колії станції призначення у пільгову добу, у зв`язку з чим збір за зберігання вантажу відсутній;
		- щодо стягнення збору за охорону вантажу відповідач зазначає, що в абз. 2 п. 31.5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язаних з ними послуг не зазначено, з якого моменту починається час затримки вагонів, а тому на його думку затримка вагонів не може статися миттєво, а наступає після закінчення передавальних операцій.
		З урахуванням вказаних заперечень відповідач вважає, що несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний (потяг №3273) склалось з причин, що не залежать від відповідача (вантажоодержувача), а напроти через причини, що залежать від залізниці, а саме: подання вагонів, кількість яких значно перевищила переробну спроможність вантажних фронтів; збільшення середньодобової кількості прибуття вагонів, що призвело до ускладнень в експлуатації роботі станції комбінату та безпеки руху.
		05.04.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив №2022/751 від 01.04.2021р., за змістом якої повідомлено суд про ті обставини, що:
		- максимальна переробна спроможність фронтів навантаження (вивантаження) визначається за договором між залізницею і відправником, при цьому договір №1/28 від 28.02.2017р. не встановлює будь-яких обмежень щодо мінімальної, максимальної кількості вагонів, що мають забиратись на під`їзну колію відповідача; 
		- у спірному випадку вагони не подавались на фронт навантаження (вивантаження), а знаходились на передавальних коліях ст. Маріуполь-Сортувальний); 
		- щодо 11-ти вагонів, які прибули за досильними накладними, час для оформлення їх належної документації був достатнім;
		- щодо тверджень відповідача, що збір за зберігання вантажу у потягу №3273 не повинен нараховуватися і він відсутні та на те, що затримка може наступати тільки після закінчення терміну безоплатного зберігання вантажу і тому нарахування збору за охорону вантажу необхідно проводити після закінчення безоплатного зберігання, то позивач вважає такі висновки необґрунтованими та таким, що суперечить Правилам перевезення вантажів.
		Ухвалою суду від 08.04.2021р. оголошено перерву у судовому засіданні до 22.04.2021р. о 12.00 год.
		13.04.2021р. до суду від відповідача надійшли заперечення №09/57 від 08.04.2021р., у яких останній із доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, не погоджується, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
		В судове засідання 22.04.2021р. сторони не з`явилися.
		 
		Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
		28.02.2017р. між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (власник колії) був укладений договір №1/28 (з додатковими угодами до нього від 22.05.2018р., від 17.07.2018р., від 19.11.2019р.) про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії «Донецька залізниця» (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р.).
		На момент виникнення спірних відносин укладений між сторонами договір №1/28 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ «ММК Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії «Донецька залізниця» діяв в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р.
		Строк дії договору до 31.12.2020р. включно (п.19 договору в редакції додаткової угоди від 19.11.2019р.).
		Відповідно до п.1 вказаного договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р.) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана-ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. 
		Під`їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
		Додатковою угодою від 17.07.2018р. п.5 договору доповнено наступним:
		«Придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т. ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна, встановлюється робітниками залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф. ВУ-15».
		Також п.6 був викладений у новій редакції, абзацом 2 якого визначено: «Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій».
		Відповідно до п.10 договору на під`їзній колії встановлюється загальний (єдиний) термін знаходження вагонів - 36,0 годин.
		Згідно п.14 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
		- за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 (пп. «б»);
		- інші збори і плати згідно Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (пп. «в»).
		Збори і плати вносяться залізниці згідно з чинним законодавством.
		Згідно з пунктом 15 договору (в редакції додаткової угоди 17.07.2018р.), при переданні на під`їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника Залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф.ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої Системи УЗ.
		У п.3 договору №1/28 зазначено, що рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії.
		 
		Крім цього, 14.02.2018р. між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (замовник) був укладений договір надання послуг №00039/ЦТЛ-2018, предметом якого згідно п.1.1 є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
		Надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п.1.3. договору).
		Замовник, зобов`язався, зокрема, оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п.2.1.6, 2.1.7 договору).
		Перевізник зобов`язався, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС «МЕСПЛАН», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору; складати документи передбачені пунктом 1.3 договору щодо нарахування сум платежів (п.п.2.3.2, 2.3.5 договору).
		Відповідно до п.3.1 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
		Розрахунки за договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (п.4.1 договору).
		Сторони договору несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України (п.5.1 договору).
		Згідно п.12.1 договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018р. по 31.12.2018р. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.
		 
		30.08.2020р. о 05:20 год. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача прибув потяг №3273, у складі якого знаходилось 60 вагонів. 
		Факт подачі спірних вагонів потягу №3273 на станцію Маріуполь-Сортувальний 30.08.2020р. о 05:20год. відповідачем не оспорюється і підтверджується пам`яткою №2575 про подання вагонів. Згідно пам`ятки №2575 передача 50 вагонів при поданні відбулась 30.08.2020р. о 07:30 год. без зауважень щодо технічного стану вагонів. 
		Фактично потяг простояв на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 20:15 год. 31.08.2020р., про що позивачем 31.08.2020р. у присутності комерційного агента станції Маріуполь-Сортувальний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був складений акт загальної форми №6-435. 
		Згідно з п.6 договору №1/28 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р. вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, тобто відповідач повинен був забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій. 
		Оскільки, згідно акту про затримку вагонів №1-109, приймально-здавальні операції вагонів були здійснені у період з 05:20 год. до 07:30 год. 30.08.2021р., то, відповідно, відповідач повинен був забрати спірні вагони не пізніше 30.08.2020р. об 11:30 год.
		Таким чином, загальний час простою 50 вагонів склав 32 год. 45 хв., що підтверджено актом про затримку вагонів №1-109 від 31.08.2020р., який представником вантажоодержувача був підписаний із зауваженням такого змісту: «вини одержувача в зазначених обставинах немає».
		 
		З посиланням на п.15 р.6 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. №165/3458, п.5 глави 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. №317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356 за час простою залізницею відповідачу нарахована плата за користування 47 вагонами - №50029958, №50235738, №50944230, №51237873, №№52372141, №52789716, №53415295, №54210398, №№54210893, №54212394, №54214523, №54214622, №№54214697, №54214629, №54215793, №54215892, №54216007, №5416148, №54216296, №54217104, №54217138, №54217435, №54217526, №54297718, №55027619, №55113625, №55313449, №55677389, №56206360, №56344971, №56910474, №56940448, №57606253, №58430760, №59520585, №59962266, №№60226610, №61450755, №64554176, №61818589, №63592703, №63657043, №64006430, №64915663, №90975129, №94513835, №95342598 та внесена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) у загальному розмірі 5875,00 грн. без ПДВ (7050,00 грн. з ПДВ).
		З посиланням на пункт 8 розділ 7 частини 1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р., що зареєстровані в Міністерстві юстиції України №866/5087 від 24.11.2000р., за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції), залізницею ПрАТ «ММК ім. Ілліча» був також нарахований збір за зберігання вантажів у власних 50 вагонах в сумі 9312,10 грн. без ПДВ (11174,52 грн. з ПДВ) та збір за охорону вантажу в одному вагоні №61780920 у розмірі 2974,63 грн. без ПДВ (3569,55 грн. з ПДВ).
		Відомість плати за користування вагонами №07099170р та накопичувальна картка №07090981 були пред`явлені ПрАТ «ММК ім. Ілліча» для підписання і оплати. 
		Представник ПрАТ «ММК ім. Ілліча» відомість та накопичувальну картку підписав із зауваженнями, зазначивши, що суми 5875,00 грн. та 12286,73 грн. відхиляються, будуть розглянуті у претензійному порядку, причини відхилення не зазначено.
		Претензією від 17.11.2020р. залізниця звернулась до ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з вимогою сплатити кошти в сумі 21794,07 грн. (з ПДВ), в тому числі плата за користування вагонами, збір за зберігання та охорону вантажу.
		Згідно відповіді №94/905 від 09.12.2020р. на претензію, вимоги про сплату коштів у сумі 21794,07 грн. (з ПДВ) відхилено з посиланням на обставини того, що несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний сталося з причин, що не залежали від ПрАТ «ММК ім. Ілліча».
		За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в сумі 7050,00 грн., збору за зберігання вантажу в сумі 11174,52 грн. та збору за охорону вантажу в сумі 3569,55 грн.
		 
		Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що є частково правомірними, з огляду на таке:
		За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (стаття 908 ЦК України). Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 908 ЦК України).
		Положеннями частини 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.
		Так, пунктом 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
		Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
		 
		Пунктом 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
		Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
		Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
		Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).
		Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
		Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
		Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
		Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам`ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України №864/5085 від 24.11.2000). 
		Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
		У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
		Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
		 
		Як було встановлено вище, 30.08.2020р. о 05:20 год. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача прибув потяг №3273. У складі потягу знаходилось 60 вагонів, з яких 10 вагонів, які прибули раніше основної відправки, 36 порожніх власних вагонів, 3 вагона з вантажем «лом чорних металів», 13 вагонів з вантажем «вугілля», 3 вагона з контейнерами. 
		Факт подачі спірних 50 вагонів потягу №3273 на станцію Маріуполь-Сортувальний 30.08.2020р. о 05:20год. відповідачем не оспорюється і підтверджується пам`яткою №2575 про подавання вагонів. Згідно з пам`яткою передача 50 вагонів при поданні відбулась 30.08.2020р. о 07:30год. без зауважень щодо технічного стану вагонів. 
		Згідно з п.6 договору №1/28 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018р. вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, тобто відповідач повинен був забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій. 
		Оскільки, згідно акту про затримку вагонів №1-109, приймально-здавальні операції 60 вагонів були здійснені у період з 05:20 год. до 07:30 год. 30.08.2020р., то, відповідно, відповідач повинен був забрати спірні 60 вагонів не пізніше 30.08.2020р. о 11:30 год.
		Фактично потяг простояв на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 20:15 год. 31.08.2020р., про що позивачем 04.09.2020р. у присутності комерційних агентів станції Маріуполь-Сортувальний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був складений акт загальної форми №6-435. 
		Таким чином, загальний час простою вагонів склав 30 год. 02 хв., що останнім не заперечується і підтверджено актом про затримку вагонів №1-55 від 23.07.2020р., який представником вантажоодержувача був підписаний із зауваженням такого змісту: «вини одержувача в зазначених обставинах немає».
		Перевіривши визначені позивачем вихідні дані, судом встановлено, що залізницею в акті загальної форми №6-435 невірно визначений загальний час простою, без врахуванням п.6 договору, за яким вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
		Крім того, позивачем у розрахунку невірно визначено кінцевий термін затримки вагонів 31.08.2020 21 год. 15 хв, в той час коли згідно акту про затримку вагонів №1-109 від 31.08.2020 спірні вагони були забрані з 4-ої колії парка станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці -31.08.2020 о 20:15 год. 
		З посиланням на п.15 р.6 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. №165/3458, п.5 глави 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. №317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356 за час простою залізницею відповідачу нарахована плата за користування 47 вагонами - №50029958, №50235738, №50944230, №51237873, №№52372141, №52789716, №53415295, №54210398, №№54210893, №54212394, №54214523, №54214622, №№54214697, №54214629, №54215793, №54215892, №54216007, №5416148, №54216296, №54217104, №54217138, №54217435, №54217526, №54297718, №55027619, №55113625, №55313449, №55677389, №56206360, №56344971, №56910474, №56940448, №57606253, №58430760, №59520585, №59962266, №№60226610, №61450755, №64554176, №61818589, №63592703, №63657043, №64006430, №64915663, №90975129, №94513835, №95342598 та внесена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) у загальному розмірі 5875,00 грн. без ПДВ (7050,00 грн. з ПДВ).
		При цьому, судом встановлено, що 47 вагонів, за які нарахована плата за користування, входили до складу 60 вагонів, приймально-передавальні операції щодо яких були здійснені у період з 05:20 год. до 07:30 год. 30.08.2021р.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування вагонами суд виходить з тих обставин, що плата за користування вагонами нараховується згідно п.15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 розділ 5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць», пункт 1.5 (таблиця №1) з урахуванням діючого коефіцієнта телеграфної вказівки №00019/ЦМ підпісан. №Ц-4/6-60/14-19 від 29.03.2019р. 
		Згідно Тарифного керівництва №1 розділ 5 (таблиця № 1) при нарахуванні плати за час затримки протягом 32 годин 45 хвилин на коліях залізниці 47 власних вагонів враховується загальна сума ставки за 33 годин - 60,7 гривень.
		Розрахунок плати за 47 власних вагонів складає:
		1) 33 годин = 60,7 грн. (ставка ТК №1) - 50% = 30,35грн. х 3,023 (коеф.) = 91,75 грн.;
		2) 91,75 грн. х 47 власних вагонів = 4312,25 грн. + 20% ПДВ (862,45 грн.) = 5174,70 грн.
		Відповідач у відзиві посилався на ст.121 Статуту та п.16 р.6 Правил користування вагонами і контейнерами як на підставу для звільнення від плати за користування вагонами, зазначив, що несвоєчасне звільнення колій станції призначення виникло виключно з причин, що залежать від перевізника.
		Так, згідно ст.121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.
		Приписами п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 13 від 25.02.1999р. (з наступними змінами і доповненнями) встановлені випадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, зокрема, у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.
		Таким чином, відповідно до п.16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами, у разі подання локомотивом залізниці вагонів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.
		В спірному випадку вагони знаходилися на передавальних коліях станції Маріуполь-Сортувальний і відповідно до умов договору №1/28 від 28.02.2017р. мали бути вивезені зі станції локомотивом комбінату впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій, відповідно посилання відповідача на п.16 Правил користування вагонами і контейнерами відхиляється, оскільки є безпідставним та необґрунтованим.
		За висновками суду, відповідачем не доведено, що залізницею вагони подавались саме на фронти навантаження з перевищенням їх максимальної переробної спроможності.
		Крім того, суд звертає увагу, що укладені між сторонами договори не встановлюють максимальну переробну спроможність фронтів навантаження (вивантаження) комбінату.
		Посилання відповідача на визначену в акті обстеження під`їзної колії середньодобову кількість вагонів по ст. Маріуполь-Сортувальний у розмірі 219 одиниць (п.9 акту) суд до уваги не приймає, оскільки ні умовами укладених між сторонами договорів, ні актом обстеження не передбачена заборона залізниці подавати вагони (виставляти на передавальні колії станції Маріуполь-Сортувальний) у більшій від зазначеної кількості.
		Таким чином, відповідачем належними доказами не доведено, що затримка вивезення спірних вагонів мала місце з вини залізниці.
		З огляду на вищезазначене, позов в частині вимог про стягнення плати за користування вагонами підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 5174,59 грн.
		Суд також відхиляє доводи відповідача щодо необхідності у додатковому часі для оформлення належної документації для підтвердження факту прибуття вантажу у зв`язку з тим, що 11 вагонів прибули за досильними накладними, із яких 10 вагонів прибули по накладним СМГС.
		Суд також відхиляє доводи відповідача щодо необхідності у додатковому часі для оформлення належної документації для підтвердження факту прибуття вантажу у зв`язку з тим, що 11 вагонів прибули за досильними накладними, із яких 10 вагонів прибули по накладним СМГС.
		 
		Також відповідачу за час знаходження вагонів на коліях станції були нараховані: збір за зберігання вантажу у 50 вагонах у розмірі 9312,10 грн. без ПДВ (11174,52 грн. з ПДВ) та збір за охорону вантажу в одному вагоні №61780920 у розмірі 2974,63 грн. без ПДВ (3569,55 грн. з ПДВ), які були внесені до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №07090981.
		Так, пунктом 46 Статуту залізниць передбачено, що на одержувача покладено обов`язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
		Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв`язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України №644 від 21.11.2000р. 
		Пунктами 4, 5 зазначених Правил передбачено, що термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п.46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
		Згідно п.8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
		У розумінні п.46 Статуту залізниць терміни «безоплатного зберігання вантажів у вагонах, що надійшли на адресу одержувача, на коліях залізниці» та «безоплатного користування місцем загального користування на залізниці» охоплюються періодом у часі з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
		Разом з тим, судом встановлено, що нарахування збору за зберігання вантажів залізницею здійснено без дотриманням чинного законодавства, так як відповідно до вказаних норм безкоштовний термін зберігання вантажів у вагонах у даному випадку скінчився 00,00 год. 01.09.2020р., і саме з цього часу до моменту забирання вагонів відповідач мав би оплачувати залізниці збір за кожну добу у розмірі 4,00 грн. за одну тонну.
		Враховуючи, що відповідачем состав у кількості 60 вагонів прибраний з 4-ої колії парка прибуття 31.08.2020р. о 20:15 год., таке вивезення було здійснено під час безкоштовного зберігання вантажів.
		При цьому, за висновками суду, неправомірним є розрахунок збору за зберігання вантажу, проведений позивачем шляхом початку перебігу доби з часу затримки.
		Зокрема, Статутом залізниць встановлено обов`язок щодо сплати збору за зберігання вантажів покладається на одержувача (вантажоодержувача, вантажовласника) у разі, якщо ним було допущено прострочення у вивезенні вантажу з місця загального користування в межах терміну безоплатного користування (п.5 Правил зберігання вантажів), та у разі затримки залізницею вантажів у вагонах з вини одержувача незалежно від місця затримки зі спливом терміну безоплатного зберігання (п.8 Правил зберігання вантажів).
		Перебіг даного терміну, як зазначалося вище, обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Тобто, у даному випадку розпочався з 24-ої години 30.08.2020р. та закінчився, відповідно, о 24-ій годині 31.08.2020р., в той час як вагони були забрані о 20.15 год. 31.08.2020р.
		З огляду на таке, суд приймає доводи відповідача щодо того, що ним було звільнено колії у пільгову добу і відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збору за зберігання вантажу.
		 
		В затриманому потягу №3273, у відповідності до натурного листа потягу, знаходились 1 вагон з вантажем, який підлягав охороні. Позивачем заявлено до стягнення збір за охорону вантажу, що знаходився у вагоні №61780920 у розмірі 2974,63 грн. без ПДВ (3569,55 грн. з ПДВ). 
		Згідно ч.2 ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт», охорона вантажів і об`єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ «Укрзалізниця».
		Відповідачем той факт, що такі вагони підлягали охороні, не спростовується, жодних доказів на підтвердження ненадання/неналежного надання залізницею послуг охорони спірного вантажу суду не надано.
		Згідно п.31.5 р.2 Тарифного керівництва №1 якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.
		Відповідно до таблиці 4 тариф грн/ваг-год залежить від кількості вагонів, що охороняються при затримці вантажів і за охорону вагонів у кількості від 1 до 5 включно встановлений у розмірі 24,00 гривень. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
		Суд звертає увагу відповідача, що ППВ не передбачає безоплатну добу охорони вантажу, така має місце щодо його зберігання та відхиляє доводи відповідача щодо того, що розрахунок збору за охорону вантажу, який здійснений позивачем, є неправомірним.
		Перевіривши розрахунок збору за охорону вантажу суд встановив, що позивачем під час визначення загального терміну затримки стрілки з 07 год. 30 хв 30.08.2020р. по 31.08.2020 20 год 15 хв допущено арифметичну помилку, зазначивши загальний час 41 год. 45 хв, замість вірного 36 год. 45 хв.
		За здійсненим судом розрахунком, з урахуванням вірного терміну затримки вантажу його розмір складає: 24,00 грн. х 37 год. х 1 вагон х 3,023 (діючий коефіцієнт) = 2684,42 грн. (без ПДВ), з урахуванням ПДВ 3221,30 грн.
		З огляду на вищезазначене, позов в частині вимог про стягнення збору за охорону вантажу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 3221,30 грн.
		Судовий збір у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
		Керуючись статтями 12, 73, 74, 76, 86, 91, 129, 165-167, 236-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця», м. Лиман до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 21794,07 грн. задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1, ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» (84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ЄДРПОУ 40150216) плату за користування вагонами в сумі 5174,70 грн., збір за охорону вантажу в сумі 3221,30 грн., судовий збір в сумі 874,50 грн. 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		В судовому засіданні 22.04.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Повний текст рішення підписано 22.04.2021р.
		 
		Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України). 
		 
		 
		Суддя Г.В. Левшина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...