Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/1650/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення чинних на транспорті правил.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2021. Зареєстровано: 23.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2021.
Дата набрання законної сили: 25.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/303/425/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019070040002616

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		1 із 6                                     Провадження №1-КП/303/425/21
		Справа №303/1650/21
		Номер рядка статистичного звіту232
		 
		Іменем України 
		вирок
		 
		22 квітня 2021 року                       м.Мукачево
		    Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
		в складі: головуючої                         ОСОБА_1 
		секретар                                 ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження №12020070000002616 стосовно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого статтею 291 КК України,- 
		з участю сторін та учасників кримінального провадження:
		прокурора                                 ОСОБА_4 
		потерпілої                                  ОСОБА_5 
		обвинуваченого                             ОСОБА_3 
		захисника                                  ОСОБА_6 
		 
		В С Т А Н О В И В:    
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		14 вересня 2019 року близько 12 години 20 хвилин,  ОСОБА_3 керуючи електросамокатом та рухаючись по проїзній частині парку «Перемога» в місті Мукачеві, не врахувавши дорожню обстановку, не забезпечивши безпеку дорожнього руху, виїхавши на перехрестя вулиць парку, створив небезпеку для руху велосипедисту ОСОБА_5 , яка наближалась з правого боку, допустив зіткнення, чим порушив вимоги пункту 10.11 Правил дорожнього руху України.
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у виді неправильного консолідованого травматичного зламу лівого вилично-орбітального комплексу із значним зміщенням кісткових відламків, струсу головного мозку, забою м`яких тканин обличчя зліва, які виникли від дії твердих тупих предметів по механізму удару та ударянні об такі, можливо їх виникнення при дорожньо-транспортній пригоді при зіткненні велосипедиста з транспортом що рухається і відноситься до групи тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі , що потягли за собою розлад здоров`я на с рок 21 день згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень»
		З технічної точки зору, причиною настання даної пригоди є факт невідповідності дій  ОСОБА_3 , порушення ним вимог пункту 10.11 Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв`язку з настанням тяжких наслідків для ОСОБА_5 .
		Вказані вище дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за статтею 291 КК України - порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило тяжкі наслідки.
		 
		 
		 
		 
		 
		2 із 6
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив що викладені вище факти та обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідають дійсності. Дійсно у вересні 2019 року керував електросамокатом в проїзній частині парку «Перемога» в місті Мукачеві. Ствердив, що вперше керував ним, тому не врахував дорожньо-транспортну обстановку та допустив зіткнення з потерпілою. Побачивши що сталося, він відразу намагався надати їй допомогу, з місця пригоди не зникав. Пояснив, що не телефонував потерпілій і не цікавився її станом оскільки думав, що нічого не загрожує її здоров`ю, вже тільки згодом довідався що потерпіла була прооперована за наслідками пригоди. 
		Одночасно обвинувачений зазначив, що сума, визначена у заявлених потерпілою позовних вимогах для нього є непосильною, тому просить частково задоволити позов в частині відшкодування моральної шкоди.
		Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_5 свердлила, що 14 вересня 2019 року близько обіду поїхала в парк «Перемога», в місті Мукачеві щоб зробити декілька світлин, оскільки вона є журналістом ТРК «М-студіо». Зробивши світлини, вона вирішила на своєму велосипеді їхати додому і несподівано відчула удар в голову, потім біль і головокружіння. Обвинувачений ОСОБА_3 , який здійснив на неї наїзд на своєму електросамокаті, побачивши що сталося, схопився за голову. Люди які були поруч почали надавати їй допомогу, викликали швидку. Деякий час вона знаходилася в лікарні. Згодом вона зрозуміла, що не відчуває ліву частину обличчя, погано себе почувала і повторно зробила знімки, на яких виявили перелом виличного-орбітального комплексу із значними зміщеннями кісткових відламків. У листопаді 2019 року її прооперовано. Наразі вона вважає, що заподіяна їй матеріальна шкода становить 37215 гривень 94 копійки, моральну шкоду вона оцінює в 150000 гривень. Спричинена їй моральна шкода полягає у тому, що вона зазнала моральних страждань зумовлених фізичним болем, погіршення стану здоров`я, глибокими емоційними переживаннями з приводу отриманих тілесних ушкоджень.
		Дослідженням протоколів слідчих дій та доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.
		На підставі заяви повідомлення про кримінальне правопорушення ОСОБА_5 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201970040002616.
		Наданими суду протоколами про тимчасовий доступ від 17 та 18 грудня 2019 року, які здійснені на підставі ухвал слідчого судді Мукачівського міськрайонного суд від 13 грудня 2019 року підтверджується факт вилучення медичної документації стосовно потерпілої в медичних закладах. 
		Висновком експерта Мукачівського районного бюро судово- медичної експертизи № 12/2019 від 21 січня 2020 року підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою м`яких тканин обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, також виявлено травматичний злом лівого вилично-орбітального комплексу із значним зміщенням кісткових відламків, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день згідно з правилами судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення при дорожньо-транспортній пригоді (при зіткненні велосипедиста з транспортом (гіро-скутером), що рухається . По давності виникнення можуть вкладатися в дату події що мала місце 14 вересня 2019 року.
		З метою отримання та перевірки отриманих раніше доказів у даному кримінальному провадженні 03 листопада 2020 року здійснено слідчий експеримент за участі потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого та спеціаліста ОСОБА_7 , у ході якого встановлено місце зіткнення та напрямки руху.
		 
		 
		 
		3 із 6
		Висновком експерта судової авто-технічної експертизи №9484 від 03 лютого 2021 року підтверджується, що водій електросамокату першим порушив вимогу пункту 10.11 ПДР України, чим створив небезпеку руху велосипедиста ОСОБА_5 , яка згідно пункту 12.3 ПДР України повинна була вжити заходів до зменшення швидкості, аж до повної зупинки. Дане порушення вимоги пункту 10.11 ПДР України знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з фактом настання даної пригоди.
		Крім того, даним висновком спростовуються доводи обвинуваченого щодо обставин події викладені в протоколі слідчого експерименту від 03 листопада 2020 року, оскільки такі є технічно неспроможними. 
		Наданими суду доказами, що характеризують особу обвинуваченого підтверджується, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена досудовим розслідуванням та знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке. 
		Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. 
		Суд зазначає, що статтею 337 КПК України визначено - судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Слід зазначити що об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого статтею 291 КК України, включає три обов`язкові ознаки, а саме: діяння, тобто порушення діючих на транспорті правил - нормативно-правових актів, які регламентують дотримання учасниками руху вимог безпеки руху та експлуатації транспорту; наслідки у вигляді загибелі людей або інші тяжкі наслідки; причинний зв`язок між вказаними порушеннями і зазначеними у статті наслідками.
		Обвинувачений у судовому засіданні підтвердив, що саме за його участі сталася дорожня пригода, внаслідок якої потерпіла отримала тілесні ушкодження.
		При цьому суд враховує, що своїми діями обвинувачений порушив вимоги пункту 10.11 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено що у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.
		Таким чином, суд вважає що вина  ОСОБА_3  доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 291 КК України - порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило тяжкі наслідки.
		 
		Позиції учасників судового розгляду.
		Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання за статтею 291 КК України у вигляді штрафу в розмірі санкції статті, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення. 
		Потерпіла висловила свою думку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, заявлені позовні вимоги просили задоволити у повному обсязі.
		Обвинувачений, вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав, просив призначити йому мінімальне за розміром покарання, позовні вимоги просив задоволити частково. 
		Захисник просив призначити обвинуваченому мінімальне за розміром покарання у виді штрафу.
		Мотиви призначення покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується ст.ст. 65-67 КК України.
		 
		 
		 
		4 із 6
		Обставиною, що пом`якшує покарання згідно статті 66 КК України, судом встановлено, що обвинувачений визнав свою вину та розкаявся у вчиненому. 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.
		Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він скоїв кримінальне правопорушення, передбачений статтею 291КК України, який в силу статті 12 КК України є злочином невеликої тяжкості. 
		В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що обвинувачений на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
		Згідно висновку досудової доповіді філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є низькою.
		Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи вік та матеріальний стан обвинуваченого, суд вважає за можливе у даному випадку призначити йому мінімальне за видом та розміром покарання, передбачене санкцією статті 291 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим.
		Також, при призначенні покарання суд враховує вимоги статті 5 КК України за якою закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		При викладеному, з урахування всіх обставин справи та мотиву вчинення кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого  ОСОБА_3  та попередження вчинення нових правопорушень буде покарання у виді штрафу. 
		 
		Стосовно заявленого потерпілою цивільного позову про відшкодування моральної та матеріальноїшкоди,спричиненої їйза наслідкамидорожньо-транспортноїпригоди приходить до наступного.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілою про стягнення з обвинуваченого на її користь 150 000,00 гривень морального відшкодування та 37215 гривень 94 копійок матеріальної шкоди витрат на лікування.
		Позов потерпілої мотивований тим, що обвинувачений вчинив стосовно неї кримінальне правопорушення, за наслідками дорожньої пригоди вона змушена була лікуватися тривалий час, що підтверджується наданими суду належними доказами.
		Моральна шкодапотерпілої полягаєв тому,що занаслідками дорожньої пригоди вона зазнала моральних страждань зумовлених фізичним болем, погіршення стану здоров`я, глибокими емоційними переживаннями з приводу отриманих тілесних ушкоджень.
		Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		 
		 
		 
		 
		5 із 6
		Дана вимога потерпілої у частині відшкодування витрат на лікування є обґрунтованою та підтверджено відповідними письмовими доказами, тому підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд керується положеннями частини 3 статті 23 ЦК України, відповідно до яких такий розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. 
		Суд погоджується із доводами потерпілої про те, що внаслідок скоєного злочину вона перенесла сильне психологічне потрясіння, фізичний біль та страждання, і що внаслідок цього істотно змінився її спосіб життя, порушився звичний для неї ритм та уклад побуту. 
		Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на життя та безпеку свого здоров`я є фундаментальним правом людини, що охороняється законом, а тому суд погоджується з доводами потерпілої, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вона зазнала фізичного болю та страждань, а також зазнала душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого.
		Безумовно, за наслідками дорожньої пригоди потерпілій заподіяно моральну шкоду. Враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову шляхом стягнення із обвинуваченого на користь потерпілої 70 000 гривень 00 копійок, у вигляді морального відшкодування, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача. 
		Речові докази, процесуальні витрати відсутні.
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосований. 
		Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд
		 
		            УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 291 КК України ( в редакції станом на 14 вересня 2019 року), за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.    
		Цивільний позов про відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди - задоволити частково. 
		Стягнути з  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , морального відшкодування в розмірі 70 000,00 (сімдесят тисяч) гривень, матеріальну шкоду в розмірі 37215 (тридцять сім тисяч двісті п`ятнадцять) гривень 94 копійки.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не
		 
		 
		 
		6 із 6
		скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуюча                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...