Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/3820/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2021. Зареєстровано: 23.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2021.
Дата набрання законної сили: 14.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/910/52/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014100000000845

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 369/3820/17
		Провадження 1-кп/910/52/19
		 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		 
		 
		14 квітня 2021 року                            м.Київ 
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		під час судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2014 року за №12014100000000845, 
		щодо:    
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, 
		розглянувши клопотання про продовження строку запобіжного заходу домашнього арешту в певний період доби та покладених обов`язків,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2014 року за № 12014100000000845, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		24 червня 2020 року Ухвалою Вищого Антикорупційного суду обвинуваченому ОСОБА_7 було змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний час доби на два місяця до 23 серпня 2020 року із покладенням низки процесуальних обов`язків. Згодом запобіжний захід та покладені обов`язки продовжувалися Вищим антикорупційним судом.
		17 лютого 2021 року Ухвалою Вищого Антикорупційного суду обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у відповідний час доби на два місяці до 17 квітня 2021 року із покладанням обов`язків: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із квартири за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин; не залишати м. Київ та Київську область без дозволу прокурора у даному кримінальному провадженні або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідного територіального органу/територіальногопідрозділуДержавноїміграційноїслужби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Враховуючи те, що строк запобіжного заходу та покладених процесуальних обов`язків закінчується 17 квітня 2021 року, з метою належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 , запобіганню продовження злочинної діяльності та можливого ухилення від суду, прокурор подав клопотання від 06 квітня 2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу.
		 
		У клопотанні прокурор звернув увагу, що ризики, визначені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 17 лютого 2021 року з часу винесення ухвали не змінилися. В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив, що продовжує існувати ризикпереховування відсуду зметою уникненнякримінальної відповідальності,знищення,сховання,спотворення речейі документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,незаконний впливна свідківта потерпілих,вчинення іншогокримінального правопорушеннята перешкоджаннякримінальному провадженнюіншим чином,що усукупності зіншими ознакамивпливатиме напродовження обраногозапобіжного заходу,який будедостатнім длязабезпечення дотриманняпокладених обов?язківна обвинуваченого.Враховуючи наведе,просив продовжитидомашній арешт,який належнимчином забезпечуєпокладені на обвинуваченого процесуальні обов`язки, які також необхідно продовжити. Вважає, що з оглядуна існуючіризики переховуваннявід суду,можливого впливуна свідківта знищеннядоказів,обов`язки прибуватидо судуза кожноювимогою;не відлучатисяіз квартириза адресоюпроживання бездозволу прокурораз 22години 00хвилин до07години 00хвилин;не залишатим.Київ та Київськуобласть без дозволу прокурора у даному кримінальному провадженні або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідного територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну відповідають меті за ради якої їх необхідно продовжити одночасно із запобіжним заходом.
		На обґрунтування існуючих ризиків та необхідності продовження запобіжного заходу із покладеними обов`язками послався на те, що до суду надано докази обґрунтованості підозри, які досліджувалися у судовому засіданні. На підтвердження своїх доводів прокурор послався на те, що обвинувачений усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності. Прокурор також зазначив, що місце знаходження ОСОБА_7 було встановлено лише з використанням негласних слідчих розшукових дій, оскільки останній застосовував заходи конспірації, правоохоронним органам повідомляв різні адреси свого проживання, злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, при цьому співучасник переховується за кордоном і може допомогти обвинуваченому покинути територію України. У власності має земельні ділянки та значні грошові кошти, які зняв з банківських установ перед затриманням. Під час досудового розслідування ОСОБА_7 вживав заходи до приховування документів. Також прокурор послався на те, що відносно ОСОБА_7 висунуто обвинувачення в рамках інших кримінальних проваджень, що може вказувати на його схильність до подібних дій; не зважаючи на ухвалу суду про арешт транспортного засобу, спромігся здійснити його відчуження на користь третьої особи; вже під час судового розгляду імітував душевне захворювання, щоб бути звільненим від кримінальної відповідальності, чим майже на рік призупинив розгляд справи по суті; особисто зняв з банківських рахунків значні грошові суми, що дозволить обвинуваченому існувати в умовах переховування. Також звернув увагу на зв`язки обвинуваченого із керівниками підприємств, яким були перераховані кошти, що перебувають на теперішній час на непідконтрольній Україні території. 
		У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. Надав пояснення аналогічні тим, які зазначені у клопотанні. Просив суд задовольнити клопотання у повному обсязі.
		Обвинувачений ОСОБА_7 в цілому не заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу і покладених процесуальних обов`язків, проте зазначив, що не погоджується із мотивами зазначеними у клопотанні та обгрунтованістю підозри та складу кримінального правопорушення. Вважає, що відсутня подія злочину через те, що були господарські правовідносини
		Адвокат погоджується із позицією свого підзахисного, вважає, що ризики та події кримінального правопорушення не мають між собою причинно наслідкові зв`язки та тривалий час застосованих запобіжних заходів.
		Заслухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів керується наступним.
		Згідно з ч. 1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3)недостатність застосуваннябільш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він протягом грудня 2014 - січня 2015 року за попередньою змовою з виконувачем обов`язки директора державного підприємства «Нацпроект «Повітряний експрес» ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, використовуючи своє службове становище директора ряду товариств з обмеженою відповідальністю під виглядом укладання та виконання договору про залучення коштів на умовах вкладу між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сапфір Фінанс» та державним підприємством «Нацпроект «Повітряний експрес» заволоділи державними коштами на загальну суму 81 950 000 гривень.
		Діянням ОСОБА_7 надана правова кваліфікація за частиною 5 статті191КК України,заволодіння чужиммайном шляхомзловживання службовоюособою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.
		Таким чином, кримінальне правопорушення у якому звинувачується ОСОБА_7 , відноситься за ч. 4 ст. 12 КК України до особливо тяжкого корупційного злочину із правовою кваліфікацією за ч. 5 ст.191КК України.
		Необхідно звернути увагу, що на час розгляду клопотання, розпочато дослідження письмових доказів, обвинувачений пояснення не надав, розпочато допит свідків сторони обвинувачення. 
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5статті 9 КПК).
		Відповідно доусталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
		Враховуючи стадію судового розгляду у якому розпочато дослідження матеріалів кримінального провадження, колегія суддів не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, вважає, що підозра є обґрунтованою у розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України.
		Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу та позицію захисту, суд приходить до наступного:
		Прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливатиме на свідків чи потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також перешкоджатиме кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. 
		Прокурор,розкриваючи ризикпереховування,посилається,як на тяжкість можливого покарання, що передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років, з конфіскацією майна, так і на докази, які були раніше долучені до кримінального провадження і були предметом дослідження під час судових засідань (приховування свого місця проживання, що встановлювалося засобами НСРД; ймовірність ділових та соціальних стосунків з ОСОБА_8 , що оголошений у міжнародний розшук, іншими особами, які можуть так чи інакше впливати на судовий розгляд.
		Існування цього ризику, на переконання суду, пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 .
		За таких обставин, у разі визнання ОСОБА_7 виним в інкримінованих йому злочинах, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
		Ризик переховування від правосуддя, колегія суддів також оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , (сімейного стану, роботи, місця проживання, засобів до існування) і приходить до висновку, що ризик переховуватися залишається досить актуальним, вважаючи на особистість обвинуваченого та тяжкість ймовірного покарання за ч. 5 ст. 191 КК України, санкція статті якої передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі.
		В інших кримінальних провадженнях обвинувачений ОСОБА_7 притягується до кримінальної відповідальності за підроблення офіційних документів та їх використання, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, протидію законній господарській діяльності, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (кримінальне провадження № 22017000000000056 від 27.03.2015 за частиною 3 статті 358 КК, частиною 2 статті205-1, частиною 3 статті206, частиною 3 статті209 КК;кримінальне провадження№ 22016000000000037за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.358,ч.4ст.358КК України),що незважаючи напринцип презумпціїневинуватості,може свідчитипро випадкиймовірної протиправної поведінки, оскільки у кримінальному провадженні № 22016000000000037 обвинувальний акт розглядається в суді, а у кримінальному провадженні № 22017000000000056продовжується досудоверозслідування. Зазначене може характеризувати особу, як таку, відносно якої є й інші обґрунтовані підозри у скоєнні інших кримінальних правопорушень.
		За період з 03.03.2014 по 12.03.2015 обвинуваченим ОСОБА_7 безпосередньо знято готівку на суму 24,18 млн. гривень. 
		Крім цього, Суд приймає до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що у співучасті з іншими особами заволодів державними коштами на суму 81 950 000 грн. На час розгляду судом клопотання про продовження запобіжного заходу та покладених обов`язків, суд не володіє інформацією, про відшкодування збитків ОСОБА_7 та виявлення цих коштів правоохоронними органами.
		На переконання колегії суддів зазначені вище отримані ОСОБА_7 готівкові грошові суми є достатніми ресурсами для існування в умовах ймовірного переховування від суду, що посилює ймовірність цього ризику.
		Колегія суддів повинна врахувати наведену поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 у сукупності з іншими обставинами, при вирішенні питання про існування ризику переховування від суду і вважає, що цей ризик продовжує залишатися актуальним.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, який з часом зменшився, але продовжує існувати.
		Щодо доводів сторони обвинувачення про існуючий ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів з метою уникнення кримінальної відповідальності, то з цього приводу суд звертає увагу на стадію кримінального провадження, що справа розглядається по суті, відбувається дослідження письмових доказів, допитуються свідки. Цьому ризику вже було надано неодноразову оцінку у попередніх ухвалах при зміні запобіжного заходу на більш м`який та при продовженні запобіжного заходу, коли суд прийшов до висновку, що цей ризик вже втратив свою актуальність з огляду на те, що докази зібрані, а обвинувальний акт перебуває на розгляді у колегії суду. Прокурор у судовому засіданні не зміг надати підтверджуючих даних, що з моменту постановлення останньої ухвали 17 лютого 2021 року, у сторони обвинувачення з`явилися нові факти, які б свідчили, що з`явився ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів. Проте суд зазначає, що відсутність цього ризику, не впливає на пом`якшення вже обраного запобіжного заходу та покладених обов`язків. 
		Крім цього, прокурор у клопотанні посилається на те, що ОСОБА_7 притягується до кримінальної відповідальності в іншому провадженні за вчинення злочину, передбаченого ст. 358 КК України, що з урахуванням вищевикладеного не виключає можливість вчинення підробок документів.
		Водночас, колегія суддів звертає увагу на презумпцію невинуватості, а саме, що за вище вказаними провадженнями відсутній вирок суду і провина ОСОБА_7 не доведена. Обставини на які посилається прокурор стосуються подій 2014 року.
		З огляду на зазначене, колегія суду дійшла висновку, що ризик приховування та знищення доказів не достатньо обґрунтований прокурором, а нових даних з моменту постановлення попередньої ухвали суду не було надано. Проте повідомлена прокурором інформація, може свідчити про негативну поведінку обвинуваченого і лише у сукупності з іншими ознаками впливатиме на продовження обраного запобіжного заходу, який буде достатнім для забезпечення дотримання покладених обов?язків на обвинуваченого.
		Щодо доводів сторони обвинувачення про можливе перешкоджання кримінальному провадженню та впливу на свідків чи потерпілих.
		Прокурор зазначає, що встановлені у кримінальному провадженні свідки не допитані судом та ОСОБА_7 , у випадку не продовження запобіжного заходу та покладених процесуальних обов`язків, матиме можливість контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням особами і здійснювати тиск вже на встановлених свідків з метою зміни ними своїх показань або відмови від наданих показань, а також свідків, які не встановлені на даний час. 
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановленуКПКпроцедуру отримання показань, що після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду  свідок допитується безпосередньо в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК).
		Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що прокурором доведено, що ризик впливу на свідків не можна повністю виключити й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Не зважаючи на те, що частина свідків вже допитана, при продовженні запобіжного заходу та покладених ухвалою суду обов`язків, колегія суддів повинна врахувати цей ризик та вжити відповідні заходи забезпечення, щоб запобігти цьому ризику. 
		При оцінці доводів прокурора про існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, необхідно відзначити, що колегії суду не було з цього приводу надано належних обґрунтованих доказів, тому суд відкидає цей ризик, як недоведений. Сама по собі наявність цього та інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_7 ,не можесвідчити проймовірність вчинитиінше кримінальнеправопорушення,так якце стосується минулихподій,до часуобрання запобіжногозаходу.Проте,можуть уцілому характеризувати особу та її здатність дотримуватись правових приписів.
		З приводу ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то прокурор наголошував на тому, що спроби негативної поведінки ОСОБА_7 були, як на стадії досудового розслідування, так і в суді. Так, прокурор зазначає, що з 07 листопада 2017 року ОСОБА_7 поводив себе неадекватно, що перешкоджало здійсненню подальшого провадження. Відповідно до висновку амбулаторної судової психіатричної експертизи ОСОБА_7 демонстрував ознаки психічного розладу, які не є типовими та цільними, що спонукає підозрювати симуляцію психічного розладу. 
		Колегія суддів приймає до уваги, що імітація захворювання та проведення відповідних експертиз вплинуло на тривалість судового розгляду. Вказане свідчилопро ймовірність спроби ухилитись від відправлення належного правосуддя та можливого покарання. Проте з моменту проведення експертизи по час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу минуло більше одного року і у діях обвинуваченого не виявлено поведінки щоб свідчила про перешкоджання або ухилення від судових засідань у вказаний спосіб, що у певній мірі вказує на зменшення цього ризику із часом. Крім того, після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, з боку обвинуваченого не було дій спрямованих на те, щоб судові засідання не відбулися, через будь-який вчинок. Проте виключити повністю цей ризик суд не може, з урахуванням минулої поведінки ОСОБА_7 , стадії судового розгляду та тяжкості ймовірного покарання у випадку доведення його вини.
		При вирішенні питання про можливе продовження домашнього арешту у певний період доби, прокурор посилається на те, що жодний інший запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
		Колегія суддів уважно ставиться до того, що зі сплином часу продовження запобіжного заходу потребує більшого обґрунтування тих ризиків на які посилається сторона обвинувачення і що прокурор повинен надавати додаткові підстави щодо цього питання, проте вже надані прокурором доводи існуючих ризиків були враховані судом при зміні запобіжного заходу на більш м`який з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а згодом на домашній арешт у певний час доби. З моменту зміни запобіжного заходу минув значний час, проте доведені ризики і та обставина, що вже було змінено запобіжний захід на більш м`який, дозволяє суду прийти до висновку, що існуючий запобіжний захід цілком відповідає обґрунтованості підозри, встановленим ризикам та особі обвинуваченого.
		Отже продовжуючи для обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, колегія суддів враховує, що існуючі ризики залишаються актуальними, тому при продовженні запобіжного заходу, суд погоджується із доводами прокурора про необхідність також продовжити відповідні обов`язки визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які встановлені в ухвалі від 23 грудня 2020 року та продовжені ухвалою 17 лютого 2021 року.
		Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з прокурором, щодо необхідності продовження домашнього арешту у певний період доби строком на два місяці, з урахуванням того, що продовжується дослідження письмових доказів в суді. Вважає необхідним задовольнити клопотання про продовження покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду обов`язків, закріплених у п. 2, 4, 8ч.5ст.194КПК України, з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризуючих даних про особу. 
		Керуючись ст.ст. 181, 194, 199, 331 ч.2ст. 376 КПК України, колегія суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_7  задовольнити.
		Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідний час доби з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, строком на два місяці до 14 червня 2021 року включно.
		Продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
		-прибувати до суду за кожною вимогою;
		- не відлучатися із квартири за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин;
		- не залишати м. Київ та Київську область без дозволу прокурора у даному кримінальному провадженні або суду;
		-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_8 ;
		-здати на зберігання до відповідного територіального органу/територіальногопідрозділуДержавноїміграційноїслужби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 14 червня 2021 року включно.
		Копію ухвали направити відповідному органу Національної поліції.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12014100000000845.
		Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...