Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2803/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про припинення права користування земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2021. Зареєстровано: 23.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2021.
Дата набрання законної сили: 22.12.2021
Номер судового провадження: 13/01/911/2803/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"13" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2803/20 
		 
		за позовною заявою Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67; код ЄДРПОУ 02909996) в інтересах держави в особі
		позивача 1 Державного агентства лісових ресурсів України (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А; код ЄДРПОУ 37507901) 
		та позивача 2 Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» (07352, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лютіж; код ЄДРПОУ 00152595)
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» (07301, Київська обл., м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф. 21; код ЄДРПОУ 41035066)
		про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами, повернення лісової ділянки та відшкодування збитків у сумі 158683,68 грн.
		Суддя Наріжний С.Ю.
		За участю секретаря Булгакової О.В.
		За участю представників сторін:
		прокурор Набок Ю.В.;
		від ТОВ «Велесдобробут»: адвокат Колодій О.М.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		до Господарського суду Київської області звернувся Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури з позовною заявою від 11.09.2020 № 5Г-20 (вх. № 2841/20) в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» до відповідача ТОВ «Велесдобробут» про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами, повернення лісової ділянки та відшкодування збитків у сумі 158683,68 грн.
		В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає порушення Відповідачем вимог земельного та лісового законодавства під час здійснення довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками і лісами ДП «Київська ЛНДС» на території Вишгородського району Київської області.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2020 відкрито провадження у справі № 911/2803/20 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 03.11.2020; встановлено сторонам процесуальні строки для надання суду відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
		В судовому засіданні 03.11.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2020, про що Прокурора та Позивачів 1, 2 повідомлено ухвалою суду від 03.11.2020.
		23.11.2020 до суду надійшов відзив Відповідача від 23.11.2020 б/№ (вх. № 26030/20) на позовну заяву.
		В судовому засіданні 24.11.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про поновлення Відповідачу строку на подачу відзиву на позов; продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 22.12.2020, про що Прокурора та Позивачів 1, 2 повідомлено ухвалою суду від 24.11.2020.
		Ухвалою суду від 22.12.2020 закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2021.
		В судовому засіданні 02.02.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи на 23.02.2021, про що Позивача 1 та Відповідача повідомлено ухвалою суду від 02.02.2021.
		18.02.2021 до суду надійшли письмові пояснення Прокурора від 11.02.2021 № 5Г-20 (вх. № 3907/21) по суті спору.
		В судовому засіданні 23.02.2021 оголошено перерву до 10.03.2021.
		10.03.2021 судове засідання не відбулось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 22.03.2021 повідомлено учасників у справі про призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 13.04.2021.
		13.04.2021 в судове засідання з`явились Прокурор та представник Відповідача. Представники Позивачів 1, 2 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103277452980 та № 0103277453170.
		Прокурор заявлені позовні вимоги підтримала і просила суд задовольнити позов повністю.
		Узагальнені доводи Прокурора є наступними.
		Вивченням законності використання лісів на території Вишгородського району Київської області встановлено порушення вимог земельного та лісового законодавства під час довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками і лісами ДП «Київська лісова науково-дослідна станція».
		Зокрема, розпорядженням Вишгородської РДА від 01.06.2018 № 240 виділено ТОВ «Велесдобробут» у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей лісову ділянку площею 1,4393 га, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Київська ЛНДС» (квартал 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва) та розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (в межах населеного пункту) без вилучення її у постійного лісокористувача ДП «Київська ЛНДС» та без зміни цільового призначення.
		В подальшому між ДП «Київська ЛНДС» та ТОВ «Велесдобробут» укладено договір від 29.08.2018 № 14 про довгострокове тимчасове користування лісами та передано лісову ділянку Відповідачу в користування за Актом приймання-передачі.
		За умовами Договору Відповідач взяв на себе зобов`язання використовувати лісову ділянку у порядку, встановленому Договором та законодавством, дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташовані лісові ділянки, забезпечувати охорону та захист лісових насаджень, не допускати незаконних порубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки, не допускати засмічення та забруднення лісової ділянки відходами тощо.
		Згідно проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Київська ЛНДС» 2015 року (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків), земельна ділянка, що передана Відповідачу у довгострокове тимчасове користування за рахунок земель лісового фонду квартал 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва, мала наступні таксаційні характеристики: 11 виділ площею 0,9 га, склад - 10 осика, вік 60 років, середня висота - 24 м, середній діаметр - 28 см, запас на 1 га - 280 куб.м.; 14 виділ площею 22,0 га, склад 7 береза повисла, 3 осика та сосна звичайна, вік 66 років, середня висота - 23 м, середній діаметр - 26, 30 см, запас на 1 га - 200 куб.м.
		Проте, згідно Акту обстеження лісової ділянки у кварталі 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС», складеного 31.10.2019, виявлено, що на лісовій ділянці на орієнтовній площі 0,5 га відсутні лісові насадження та влаштована автомобільна стоянка.
		Відповідно до додатку № 4 до Договору (Проект благоустрою лісової ділянки), площа місць паркування автомобілів орієнтовно складає 0,04 га та розрахована для стоянки 10 автомобілів. На облаштованій нині автомобільній стоянці мають зростати дерева, влаштовані пішохідні доріжки, встановлені альтанки, дитячі майданчики.
		Місце, облаштоване для стоянки автомобілів, відсипане гравієм. Зі східного боку виявлено, що для вирівнювання ділянки використовується будівельне сміття, яке висипалося у пониження. Пні на автомобільній стоянці відсутні.
		Таким чином комісією встановлено, що лісова ділянка використовується не за призначенням, а Відповідачем допущено погіршення стану лісової ділянки.
		В подальшому, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (квартал 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва), про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 57-ДК/53/АП/09/01/-20.
		За результатом перевірки встановлено, що на частині земельної ділянки площею 0,3666 га відсутня лісова рослинність, здійснено роботи по влаштуванню майданчика для стоянки автомобілів, територія не огороджена та не охороняється. На іншій частині земельної ділянки площею 0,3560 га відсутня лісова рослинність, розміщується будівельна техніка, складовані будівельні матеріали та їх залишки, облаштовані тимчасові споруди для проживання працівників, які працюють на будівництві, вставлені ворота для в`їзду техніки, територія частково огороджена та охороняється. Також, на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,5500 га відсутня лісова рослинність. Крім того, на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,1667 га розміщується лісова рослинність.
		Враховуючи викладене, державними інспекторами при перевірці дотримання вимог земельного законодавства було виявлено, що частина земельної ділянки, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (квартал 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва), площею 1,2726 га, використовується з порушенням вимог пункту «а» частини 1 статті 96 Земельного Кодексу України - невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
		Комісією Вишгородської РДА з визначення збитків власникам землі та землекористувачам 25.02.2020 було складено Акт № 1 визначення та затвердження розміру збитків ДП «Київська ЛНДС», заподіяних ТОВ «Велесдобробут» внаслідок використання лісової ділянки не за цільовим призначенням та погіршенням стану лісової ділянки, згідно якого вказаною комісією 24.01.2020 здійснено виїзд за місцезнаходженням лісової ділянки. 
		Під час проведення обстеження встановлено, що ТОВ «Велесдобробут» значно збільшив площу місць для паркування автомобілів (автостоянку). Так, відповідно до «Проектного плану благоустрою територій» площа автостоянки складає 437 кв.м., а фактично виявлено 3666 кв.м. Також встановлено, що лісова ділянка площею 4743 кв.м. зрита та використовується не у відповідності до «Проектного плану благоустрою територій». Таким чином 7972 кв.м. лісової ділянки використовується не за цільовим призначенням, також на всій цій лісовій ділянці відсутні лісові і деревно-чагарникові насадження.
		Розмір збитків, заподіяних ДП «Київська ЛНДС» внаслідок використання ТОВ «Велесдобробут» орендованої лісової ділянки з порушенням укладеного Договору (не за призначенням та з погіршенням стану лісової ділянки), відповідно до наданого розрахунку, здійсненого на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 № 284, становить 158683,68 грн.
		Прокурор зазначає, що станом на дату звернення з позовом, тобто після більше ніж чотирьох місяців з часу затвердження Акту № 1 визначення та затвердження розміру збитків ДП «Київська ЛНДС», заподіяних ТОВ «Велесдобробут» внаслідок використання лісової ділянки не за цільовим призначенням та погіршенням стану лісової ділянки, Відповідачем не відшкодовано постійному лісокористувачу завдані збитки в розмірі 158683,68 грн.
		Крім цього Прокурор звертає увагу на те, що згідно аналізу Публічної кадастрової карти України та супутникової карти з сайту http://gisfile.com/map/, встановлено, що лісова ділянка, яка перебуває в користуванні ТОВ «Велесдобробут» втратила значну частину лісових насаджень при порівнянні її вигляду зі знімками з Публічної кадастрової карти України та супутникової карти зазначеного вище сайту, що містить графічні дані 2019 року.
		Таким чином Прокурор зазначає, що ТОВ «Велесдобробут» в порушення умов Договору, а також в порушення вимог ст. 20, 74 Лісового кодексу України та Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 502 від 14.08.2012, без дозволу постійного землекористувача ДП «Київська ЛНДС» облаштувало на земельній ділянці лісового фонду автомобільну стоянку на площі 0,7972 га, відсипавши її гравієм, що призвело до унеможливлення росту будь-якої рослинності, також частина ділянки відсипана будівельним сміттям, що відповідно є засміченням лісів. Також на земельній ділянці були видалені лісові насадження. Внаслідок погіршення стану лісової ділянки ДП «Київська ЛНДС», як постійному землекористувачу, завдано збитків на суму 158683,68 грн.
		Прокурор вважає, що відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом розірвання даного Договору в судовому порядку та повернення ділянки в користування ДП «Київська ЛНДС».
		При цьому, внаслідок розірвання Договору у Відповідача виникає обов`язок як повернути лісову ділянку Позивачу 2 у стані придатному для ведення лісового господарства, так і звільнити її від будь-яких споруд та об`єктів, що розташовані на відповідній земельній ділянці, оскільки будь-яких речових прав на останню Відповідач не має.
		Отже, на думку Прокурора, ефективне відновлення порушених прав можливе шляхом звільнення земельної ділянки від споруд та засмічення, розташованих ТОВ «Велесдобробут» на земельній ділянці ДП «Київська ЛНДС», а саме: автомобільної стоянки, будівельних матеріалів та їх залишків, тимчасових споруд та паркану з воротами.
		В обґрунтування наявності підстав для звернення Прокурора з даним позовом до суду Прокурор зазначив, що використання лісової ділянки з порушенням вимог лісового законодавства порушує права та інтереси держави в особі ДП «Київська ЛНДС», як постійного лісокористувача.
		Державне агентство лісових ресурсів України згідно положення, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 458/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
		До основних завдань Держлісагентства України відноситься забезпечення представництва інтересів Держлісагентства України у судових та інших органах.
		Державне агентство лісових ресурсів України є засновником ДП «Київська ЛНДС», яке входить в сферу управління Держлісагентства України.
		Зважаючи на те, що Держлісагентство України та постійний користувач вказаних земель, який здійснює ведення лісового та мисливського господарства - ДП «Київська ЛНДС», на даний час не здійснили жодних заходів щодо усунення порушення закону та повернення лісів із довгострокового тимчасового користування та стягнення завданих збитків, Прокурором пред`явлено даний позов в інтересах держави.
		Також ДП «Київська ЛНДС» листом № 278 від 19.11.2018 повідомило, що у зв`язку з відсутністю коштів у підприємства на сплату судового збору, просить представляти його інтереси в суді щодо розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від 29.08.2018 № 14.
		Києво-Святошинська місцева прокуратура зверталась з запитом № 36вих-20 від 10.01.2020 до Держлісагентства України, чи вживались та чи будуть вживатись Держлісагентством України заходи щодо припинення (розірвання) договору довгострокового тимчасового користування лісами від 29.08.2018 № 14, укладеного між ДП «Київська ЛНДС» та ТОВ «Велесдобробут».
		Проте протягом п`яти місяців відповіді Держлісагентства України на вказаний запит не надано, ніяких заходів щодо захисту інтересів держави шляхом розірвання Договору та стягнення збитків не вжито.
		Отже, враховуючи, що представництво Прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган, на який покладено обов`язок захисту інтересів держави, Прокурор вважає наявними підстави звернення до суду з даним позовом саме Прокурора.
		Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову повністю.
		Узагальнені доводи Відповідача є наступними.
		Аналізуючи положення ст. 20 Лісового кодексу України, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 № 761, Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Мінагрополітики від 14.08.2012 № 502 та ст. 14 Податкового кодексу України Відповідач зазначає, що ТОВ «Велесдобробут» не є землекористувачем земельної ділянки в Першотравневому лісництві (11, 14 виділи 159 кварталу) на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, а тому не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки Відповідачу було передано в користування не земельну, а лісову ділянку без вилучення її у постійного землекористувача, яким є Позивач 2.
		Станом на дату проведення перевірки ТОВ «Велесдобробут» не вчинялось жодних дій щодо облаштування ані зони відпочинку, ані майданчика для паркування автомобілів, оскільки такий майданчик облаштований іншою юридичною особою.
		Висновки інспектора про те, що частина лісової ділянки на момент обстеження самовільно зайнята Відповідачем шляхом облаштування на ній будівельного містечка та складування будівельних матеріалів, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказане будівельне містечко облаштоване іншою юридичною особою - ТОВ «Велесгард 2015», яка веде будівництво багатоквартирних житлових будинків на суміжній земельній ділянці. 
		Отже Відповідачем не вчинялось жодних дій, спрямованих на порушення умов договору довгострокового тимчасового користування лісами від 29.08.2018 № 14. Матеріали справи не містять доказів направлення Позивачем на адресу Відповідача листа про усунення порушень виконання договору.
		Щодо посилань Прокурора на дані геолокаційної системи Гугл Ерз Відповідач зазначає, що та сама карта свідчить про відсутність рослинності на лісовій ділянці станом на передачу лісової ділянки в користування Відповідачу.
		Щодо стягнення збитків, заподіяних погіршенням стану земельної ділянки, Відповідач зазначає про допущені порушення норм Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 № 284, при визначенні розміру збитків. Зокрема, до складу відповідної комісії не було включено представника ТОВ «Велесдобробут», та Акт з визначення збитків № 1 від 25.02.2020 станом на дату розгляду справи не затверджений компетентним органом - Вишгородською РДА.
		В судовому засіданні представник Відповідача наголосив, що будівельне містечко та техніка розміщені не на спірній лісовій ділянці, а на суміжній земельній ділянці, якою користується ТОВ «Велесгард 2015».
		Враховуючи зазначене Відповідач стверджує, що Прокурором та Позивачами не доведено факту істотного порушення Відповідачем умов договору довгострокового тимчасового користування лісами від 29.08.2018 № 14, отже відсутні підстави для розірвання договору в судовому порядку.
		Окремо Відповідач зазначає, що Прокурором не обґрунтовано наявності підстав для представлення інтересів держави в даній справі. Враховуючи, що здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається, звертаючись до суду з позовом в інтересах ДП «Київська ЛНДС» Прокурор порушив норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
		Заперечуючи проти наведених вище доводів Відповідача Прокурор в письмових поясненнях зазначає, що в силу норм ст. 20 Лісового кодексу України та умов договору, саме на Відповідача покладено обов`язок забезпечення охорони, захисту лісових насаджень на орендованій лісовій ділянці; не допускати незаконних порубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки; не допускати засмічення та забруднення лісової ділянки відходами, забезпечувати підтримання належного санітарного стану ділянки, а також прилеглої до неї території в радіусі 50 метрів.
		Проте вказаний обов`язок Відповідачем не виконано, про незаконні порубки, проведення вирівнювання ділянки будівельним сміттям, про засипання лісової ділянки щебенем для влаштування автомобільної стоянки, площею 0,3666 га не повідомлено ДП «Київська ЛНДС».
		Відносно доводів Відповідача про те, що будівельне містечко та автомобільна стоянка облаштовані іншою юридичною особою, а саме ТОВ «Велесгард 2015», Прокурор зауважив, що Відповідач і ТОВ «Велесгард 2015» є пов`язаними юридичними особами, а багатоповерхові житлові будинки, які побудовані ТОВ «Велесгард 2015» і введені в експлуатацію, в подальшому передані на баланс управляючої компанії - ТОВ «Велесдобробут».
		Щодо не включення представника Відповідача до складу комісії з визначення збитків Прокурор зазначає, що згідно розпорядження Вишгородської РДА від 04.03.2019 № 82 представники підприємств, установ, організацій, які будуть відшкодовувати збитки, включаються до складу комісії «за згодою».
		Листом Вишгородської РДА від 23.01.2020 № 7-20/225 повідомлено, що всі зацікавлені особи повідомлені про приїзд комісії 24.01.2019 за місцезнаходженням лісової ділянки, проте ТОВ «Велесдобробут» було проігноровано повідомлення про необхідність взяти участь у роботі комісії.
		Щодо доводів Відповідача про необґрунтованість підстав для представництва Прокурором інтересів держави у даній справі Прокурор зазначив, що використання Відповідачем лісової ділянки з порушенням вимог лісового законодавства та умов Договору, що потягло за собою значне погіршення стану лісової ділянки, засмічення, знищення рослинності становить публічний інтерес та порушує права і інтереси держави в особі ДП «Київська ЛНДС», як постійного лісокористувача та Державного агентства лісових ресурсів України, як органу державного контролю за додержанням законодавства з ведення лісового господарства.
		При цьому Господарським кодексом України не визначено поняття «державна компанія», про яке зазначає Відповідач у відзиві. В свою чергу, державне підприємство та державна акціонерна компанія є різними організаційно-правовими формами господарювання.
		Прокурор наголошує, що даний позов подано в інтересах держави в особі двох позивачів, ДП «Київська ЛНДС» (постійний лісокористувач) та Державного агентства лісових ресурсів України (орган державного контролю за додержанням законодавства з ведення лісового господарства), саме у зв`язку з неналежним здійсненням останнім захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Позивач 2 є державним підприємством, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. Отже позиція Відповідача щодо неможливості здійснення Прокурором в суді представництва інтересів держави в особі ДП «Київська ЛНДС», є безпідставною.
		Крім цього Прокурор, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, зазначив, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині і суспільству. Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок, які набуваються лише згідно із законом, та через інші законодавчі обмеження.
		Використання приватними особами таких ділянок всупереч чинному законодавству, зокрема погіршення її екологічного стану, може зумовлювати конфлікт між гарантованими ст. 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.
		Таким чином Прокурор вважає, що поданий ним позов по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у ст. 1 Першого протоколу.
		Враховуючи викладене Прокурор просить задовольнити позов повністю.
		Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.
		У судовому засіданні 13.04.2021, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи Прокурора та представника Відповідача, судом встановлено наступне.
		Щодо підстав для представництва інтересів держави в суді Прокурором та процесуальної дієздатності Прокурора у даній справі.
		Приписами ч. 3 ст. 4, ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що на відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи, передбачені ст. 53 ГПК України, повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.
		Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
		Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. 
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм, зокрема шляхом надання повідомлення прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Зазначене правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		Так, позовна заява Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави містить обґрунтування порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також Прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державне агентство лісових ресурсів України, а також ДП «Київська ЛНДС», та надано копію повідомлення № 5Г-20 від 10.09.2020 про звернення Прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Позивачів 1, 2.
		Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що на запит прокурора від 13.11.2019 № 16921вих-19 ДП «Київська ЛНДС» листом № 278 від 19.11.2019 повідомило прокурора, що у зв`язку з відсутністю коштів у підприємства на сплату судового збору, просить представляти його інтереси в суді щодо розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від 29.08.2018 № 14.
		Слід зазначити, що відсутність бюджетних коштів, передбачених на оплату судового збору не виправдовує бездіяльність уповноважених органів щодо захисту суспільно-значимих відносин, пов`язаних з володінням і користуванням землями лісогосподарського призначення.
		Києво-Святошинська місцева прокуратура зверталась з запитом № 36вих-20 від 10.01.2020 до Держлісагентства України, чи вживались та чи будуть вживатись Держлісагентством України заходи щодо припинення (розірвання) договору довгострокового тимчасового користування лісами від 29.08.2018 № 14, укладеного між ДП «Київська ЛНДС» та ТОВ «Велесдобробут».
		Проте Держлісагентством України проігноровано вказаний запит Прокурора, жодних заходів щодо захисту інтересів держави шляхом розірвання Договору та стягнення збитків не вжито.
		Вказані обставини свідчать про те, що Державне агентство лісових ресурсів України та ДП «Київська ЛНДС» були обізнані про порушення інтересів держави, попри те, з вимогами про усунення допущених порушень до суду не зверталися, що в свою чергу свідчить про невжиття Позивачами 1, 2 заходів, спрямованих на захист інтересів держави. 
		Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України, ст. 1-3 Земельного кодексу України (ЗК України), ст. 1, 2, 7 Лісового кодексу України (ЛК України), ст. 324 Цивільного кодексу України (ЦК України), земля та ліси є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
		Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Так само й усі ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		При цьому, відповідно до ст. 8 ЛК України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності, а право державної власності на ліси набувається і реалізується державою.
		Суд зазначає, що Державне агентство лісових ресурсів України згідно положення, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 458/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
		До основних завдань Держлісагентства України відноситься забезпечення представництва інтересів Держлісагентства України у судових та інших органах.
		Державне агентство лісових ресурсів України є засновником ДП «Київська ЛНДС», яке входить в сферу управління Держлісагентства України.
		Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про те, що Прокурор належним чином обґрунтував наявність порушення інтересів держави та необхідність представництва таких інтересів у суді Прокурором в особі Державного агентства лісових ресурсів України та ДП «Київська ЛНДС» з урахуванням конкретних, встановлених в даній справі, обставин та суб`єктного складу сторін.
		Таким чином судом відхиляються, як необґрунтовані, доводи Відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо відсутності у Прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом.
		По суті позовних вимог судом встановлено наступне.
		Розпорядженням Вишгородської РДА від 01.06.2018 № 240 виділено ТОВ «Велесдобробут» у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей лісову ділянку площею 1,4393 га, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Київська ЛНДС» (квартал 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва) та розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (в межах населеного пункту) без вилучення її у постійного лісокористувача ДП «Київська ЛНДС» та без зміни цільового призначення.
		29.08.2018 між ДП «Київська ЛНДС» (постійний лісокористувач, сторона 1) та ТОВ «Велесдобробут» (тимчасовий лісокористувач, сторона 2) укладено договір від № 14 довгострокового тимчасового користування лісами (надалі: «Договір»), відповідно до умов якого (п. 1-5) Сторона 1 виділяє, а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей. У користування виділяється лісова ділянка загальною площею 1,4393 гектарів, яка розташована в Першотравневому лісництві (квартал 159 виділ 11, 14) на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, згідно з планом-схемою (додаток 1). На момент передачі в користування лісова ділянка вільна від забудови. Лісова ділянка, яка передається в користування, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості лісової ділянки, які можуть вплинути на її використання, відсутні.
		Передача лісової ділянки в користування здійснюється без вилучення земельної ділянки у Сторони 1 (п. 6 Договору).
		Лісова ділянка виділяється в користування без зміни її цільового призначення (п. 13 Договору).
		Пунктом 20 Договору визначено права Сторони 1, зокрема Сторона 1 має право на здійснення на лісовій ділянці охорони, захисту, використання та відтворення лісів, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, користуючись при цьому безумовним правом вільного та безперешкодного доступу; має право на отримання від Сторони 2 інформації про використання лісової ділянки.
		Відповідно до п. 21 Договору Сторона 1 зобов`язана: здійснювати контроль за належним станом лісової ділянки, яка передана в користування; забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, які знаходяться на лісовій ділянці, яка передана в користування, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів; не допускати використання земельної ділянки в цілях, не пов`язаних з умовами цього Договору та законодавства.
		Згідно п. 23 Договору, Сторона 2 зобов`язана проводити використання лісової ділянки у порядку, визначеному цим Договором та законодавством; при використанні лісової ділянки додержуватись зобов`язань та виконувати заходи щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка; підтримувати належний санітарний стан лісової ділянки; не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки. У випадку виявлення таких випадків - протягом доби письмово повідомляти Сторону 1, вживаючи негайних заходів щодо встановлення лісопорушників або усунення негативних наслідків порушень; не допускати засмічення та забруднення лісової ділянки відходами, забезпечувати підтримання належного санітарного стану ділянки, а також прилеглої до неї території в радіусі 50 метрів; на письмові запити Сторони 1 щодо використання лісової ділянки надавати у 10-денний термін ґрунтовні та вичерпні відповіді; виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.
		Відповідно до п. 24 Договору, Договір укладено строком на 49 років, що діє з 29.08.2018 до 29.08.2067 включно.
		Пунктом 29 Договору передбачено, що дія Договору припиняється у випадку використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища; використання Стороною 2 відповідної земельної ділянки не за цільовим призначенням.
		Згідно Акту від 29.08.2018 приймання-передачі лісової ділянки, Стороною 1 передано Стороні 2 лісову ділянку, обумовлену Договором, у строкове платне довгострокове тимчасове користування у стані, придатному для використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей. Зазначено, що на момент передачі в користування лісова ділянка вільна від забудови.
		Вказаний Договір зареєстровано у Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис № 24 від 29.08.2018.
		Згідно проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Київська ЛНДС» 2015 року (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків), земельна ділянка, що передана Відповідачу у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей площею 1,4393 га за рахунок земель лісового фонду квартал 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва, мала наступні таксаційні характеристики: 11 виділ площею 0,9 га, склад - 10 осика, вік 60 років, середня висота - 24 м, середній діаметр - 28 см, запас на 1 га - 280 куб.м.; 14 виділ площею 22,0 га, склад 7 береза повисла, 3 осика та сосна звичайна, вік 66 років, середня висота - 23 м, середній діаметр - 26, 30 см, запас на 1 га - 200 куб.м.
		Договір та Акт приймання-передачі підписані Відповідачем без будь-яких зауважень стосовно відсутності лісових насаджень, наявності будівельного сміття чи щебеню чи інших недоліків, які б не дозволяли використовувати лісову ділянку для культурно-оздоровчих цілей.
		Виходячи з обізнаності Відповідача про те, що ним отримується у довгострокове тимчасове користування саме лісова ділянка, слід дійти висновку про обізнаність Відповідача щодо наявності на лісовій ділянці лісових насаджень, зазначених в проекті організації та розвитку лісового господарства ДП «Київська ЛНДС» 2015 року.
		Проте, згідно Акту від 31.10.2019 комісією в складі головного інженера ДП «Київська ЛНДС», в.о. інженера ОЗЛ ДП «Київська ЛНДС», лісничого Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС», на підставі наказу ДП «Київська ЛНДС» від 31.10.2019 № 38, здійснено обстеження лісової ділянки у кварталі 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС», та виявлено, що на лісовій ділянці на орієнтовній площі 0,5 га відсутні лісові насадження та влаштована автомобільна стоянка.
		Відповідно до додатку № 4 до Договору (Проект благоустрою лісової ділянки), площа місць паркування автомобілів орієнтовно складає 0,04 га та розрахована для стоянки 10 автомобілів. На облаштованій нині автомобільній стоянці мають зростати дерева, влаштовані пішохідні доріжки, встановлені альтанки, дитячі майданчики.
		Місце облаштоване для стоянки автомобілів відсипане гравієм. Зі східного боку виявлено, що для вирівнювання ділянки використовувалось будівельне сміття, яке висипалося у пониження. Пні на автомобільній стоянці відсутні.
		Таким чином комісією зроблено висновок, що лісова ділянка у 159 кварталі, виділ 11, 14 Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС», виділена ТОВ «Велесдобробут» у ДТК з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей використовується не за призначенням, а також ТОВ «Велесдобробут» допустило погіршення стану лісової ділянки. На підставі вказаних висновків комісія рекомендує ініціювати припинення дії Договору з поверненням лісової ділянки в стані відповідно до Договору та законодавства.
		В подальшому, 07.02.2020 державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (квартал 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва), про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 57-ДК/53/АП/09/01/-20.
		За результатом перевірки встановлено, що на частині земельної ділянки площею 0,3666 га відсутня лісова рослинність, здійснено роботи по влаштуванню майданчика для стоянки автомобілів, територія не огороджена та не охороняється. На іншій частині земельної ділянки площею 0,3560 га відсутня лісова рослинність, розміщується будівельна техніка, складовані будівельні матеріали та їх залишки, облаштовані тимчасові споруди для проживання працівників, які працюють на будівництві, вставлені ворота для в`їзду техніки, територія частково огороджена та охороняється. Також, на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,5500 га відсутня лісова рослинність. Крім того, на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,1667 га розміщується лісова рослинність.
		Враховуючи викладене, державними інспекторами при перевірці дотримання вимог земельного законодавства було виявлено, що частина земельної ділянки, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (квартал 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва), площею 1,2726 га, використовується з порушенням вимог пункту «а» частини 1 статті 96 ЗК України - невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
		Згідно ст. 18 ЛК України, об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
		Статтею 20 ЛК України передбачено права та обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування. 
		Зокрема, тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: 1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; 2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; 3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації. 
		Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов`язані: 1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; 2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; 3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; 5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; 6) не порушувати прав інших лісокористувачів. 
		Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.
		Згідно ст. 74 ЛК України, використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
		Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
		Статтею 22 ЛК України встановлено, що підставами припинення права постійного користування лісами є: використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
		Вказана норма кореспондується з Правилами використання корисних властивостей лісів, що затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за № 502 від 14.08.2012 (надалі «Правила»).
		Зокрема, пунктом 5.6. Правил визначено, що при використанні корисних властивостей лісів не допускається пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву та ґрунтів, засмічення та забруднення виділеної лісової ділянки та прилеглої до неї території.
		Пунктом 6.4. Правил передбачено, що спорудження тимчасових будівель і споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності, здійснюється за погодженням з постійними лісокористувачами (власниками лісів).
		З матеріалів справи, зокрема з Акту від 31.10.2019 обстеження лісової ділянки у кварталі 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва, яка передана ДП «Київська ЛНДС» в довгострокове тимчасове користування Відповідачу, та Акту ГУ Держгеокадастру у Київській області від 07.02.2020 № 57-ДК/53/АП/09/01/-20, вбачається наступне:
		-на спірній лісовій ділянці на орієнтовній площі 0,5 га відсутні лісові насадження та влаштована автомобільна стоянка; місце облаштоване для стоянки автомобілів відсипане гравієм; зі східного боку виявлено, що для вирівнювання ділянки використовувалось будівельне сміття, яке висипалося у пониження;
		-на частині земельної ділянки площею 0,3666 га відсутня лісова рослинність, здійснено роботи по влаштуванню майданчика для стоянки автомобілів, територія не огороджена та не охороняється; 
		-на іншій частині земельної ділянки площею 0,3560 га відсутня лісова рослинність, розміщується будівельна техніка, складовані будівельні матеріали та їх залишки, облаштовані тимчасові споруди для проживання працівників, які працюють на будівництві, вставлені ворота для в`їзду техніки, територія частково огороджена та охороняється;
		-на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,5500 га відсутня лісова рослинність;
		-на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,1667 га розміщується лісова рослинність.
		Отже, площа облаштованого майданчика для стоянки автомобілів становить 0,3666 га, тоді як відповідно до додатку № 4 до Договору (Проект благоустрою лісової ділянки), площа місць паркування автомобілів орієнтовно складає 0,04 га та розрахована для стоянки 10 автомобілів.
		При цьому, майданчик для стоянки автомобілів облаштований шляхом відсипання частини лісової ділянки площею 0,3666 га гравієм, а вирівнювання ділянки здійснене з використанням будівельного сміття, яке висипалося у пониження.
		Отже доводи Відповідача про те, що лісова ділянка використовується ним відповідно до умов Договору, додатком № 4 до якого передбачено облаштування стоянки, спростовуються матеріалами справи, оскільки площа облаштованої стоянки - 0,3666 га є значно більшою від передбаченої Проектом благоустрою лісової ділянки (0,04 га).
		Щодо наявності у ДП «Київська ЛНДС» та ГУ Держгеокадастру у Київській області підстав для проведення перевірок та складення актів від 31.10.2019 обстеження лісової ділянки та від 07.02.2020 № 57-ДК/53/АП/09/01/-20, суд зазначає, що обстеження лісової ділянки працівниками ДП «Київська ЛНДС» здійснено відповідно до обумовлених Договором обов`язків постійного лісокористувача та положень лісового законодавства, а проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства представниками ГУ Держгеокадастру у Київській області здійснене в межах повноважень, передбачених до ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
		Як вже зазначено вище, в Акті від 07.02.2020 № 57-ДК/53/АП/09/01/-20 встановлено, що на частині спірної земельної ділянки (у кварталі 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва) площею 0,3560 га відсутня лісова рослинність, розміщується будівельна техніка, складовані будівельні матеріали та їх залишки, облаштовані тимчасові споруди для проживання працівників, які працюють на будівництві, вставлені ворота для в`їзду техніки, територія частково огороджена та охороняється.
		Твердження ТОВ «Велесдобробут» про те, що будівельне містечко з технікою та тимчасовими спорудами розміщене поза межами спірної лісової ділянки, не підтверджене належними та допустимими доказами, отже не можуть спростувати обставини, встановлені представниками ГУ Держгеокадастру у Київській області в Акті від 07.02.2020 № 57-ДК/53/АП/09/01/-20.
		Доводи Відповідача про те, що майданчик для стоянки автомобілів облаштовано іншою особою - ТОВ «Велесгард 2015», у зв`язку з чим ТОВ «Велесдобробут» не було допущено порушень Договору, суд вважає необґрунтованими, оскільки наведеними вище положеннями ст. 20 ЛК України, п. 23 Договору та Правил використання корисних властивостей лісів, саме на Відповідача ТОВ «Велесдобробут» покладено обов`язок виконувати заходи щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка; підтримувати належний санітарний стан лісової ділянки; не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки; у випадку виявлення таких випадків - протягом доби письмово повідомляти ДП «Київська ЛНДС», вживаючи негайних заходів щодо встановлення лісопорушників або усунення негативних наслідків порушень; не допускати засмічення та забруднення лісової ділянки відходами, забезпечувати підтримання належного санітарного стану ділянки, а також прилеглої до неї території в радіусі 50 метрів; виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.
		Докази повідомлення ТОВ «Велесдобробут» постійного лісокористувача відповідно до п. 23 Договору про порушення ТОВ «Велесгард 2015» Правил використання корисних властивостей лісів, не надано.
		Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Київська ЛНДС» 2015 року (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків), земельна ділянка, що передана Відповідачу у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей площею 1,4393 га за рахунок земель лісового фонду квартал 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва, мала наступні таксаційні характеристики: 11 виділ площею 0,9 га, склад - 10 осика, вік 60 років, середня висота - 24 м, середній діаметр - 28 см, запас на 1 га - 280 куб.м.; 14 виділ площею 22,0 га, склад 7 береза повисла, 3 осика та сосна звичайна, вік 66 років, середня висота - 23 м, середній діаметр - 26, 30 см, запас на 1 га - 200 куб.м.
		Проте, відповідно до Акту обстеження лісової ділянки від 31.10.2019 та Акту від 07.02.2020 № 57-ДК/53/АП/09/01/-20, на частинах земельної ділянки (0,3666 га, 0,3560 га та 0,5500 га) відсутня лісова рослинність; на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,1667 га розміщується лісова рослинність. На частинах лісової ділянки, на яких облаштовано автомобільну стоянку та будівельне містечко відсутня лісова рослинність та деревно-чагарникові насадження, відсутні пні, ділянка відсипана гравієм та вирівняна за допомогою будівельного сміття.
		Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про доведеність обставин відносно того, що лісова ділянка у кварталі 159 виділ 11, 14 Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС», виділена ТОВ «Велесдобробут» у довгострокове тимчасове користування з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, використовується не за призначенням, та ТОВ «Велесдобробут» допущено погіршення стану лісової ділянки.
		Вказані вище порушення лісового законодавства, які допущені ТОВ «Велесдобробут», суд вважає істотним порушенням умов Договору довгострокового тимчасового користування лісами від 29.08.2018 № 14, наслідком чого відповідно до ст. 611, 651 ЦК України, ст. 22 ЛК України є розірвання вказаного Договору.
		Отже позовна вимога Прокурора про розірвання Договору довгострокового тимчасового користування лісами від 29.08.2018 № 14 задовольняється судом.
		Крім цього, внаслідок розірвання Договору у Відповідача виникає обов`язок як повернути лісову ділянку Позивачу 2 у стані, придатному для ведення лісового господарства, так і звільнити її від будь-яких споруд та об`єктів, що розташовані на відповідній земельній ділянці.
		Зокрема, згідно п. 23 Договору, Сторона 2 зобов`язана після закінчення терміну дії Договору, а також в інших випадках припинення його дії, повернути Стороні 1 лісову ділянку протягом 10 днів із дати припинення у стані, придатному для ведення лісового господарства.
		Враховуючи, що лісова ділянка передавалась Відповідачу винятково для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, з покладенням на Відповідача обов`язку не допускати засмічення та забруднення лісової ділянки, а після її повернення ДП «Київська ЛНДС» зобов`язане використовувати земельну лісову ділянку для ведення лісового господарства відповідно до планових заходів, передбачених Проектом організації та розвитку лісового господарства, то ефективне відновлення порушених прав можливе шляхом звільнення земельної лісової ділянки від споруд та засмічення, розташованих на земельній ділянці ДП «Київська ЛНДС», а саме: автомобільної стоянки, будівельних матеріалів та їх залишків, тимчасових споруд та паркану з воротами.
		Суд зазначає, що наведений Відповідачем аналіз положень ст. 14 Податкового кодексу України і твердження про те, що Відповідач не є землекористувачем спірної ділянки, а тому не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, а також листування Відповідача з ТОВ «Велесгард 2015», не спростовують встановлених вище порушень Відповідачем лісового законодавства та умов Договору.
		Наданий Прокурором та Відповідачем аналіз Публічної кадастрової карти України та супутникової карти з мережі інтернет, не впливає на вказані вище висновки суду, зроблені за результатом аналізу умов Договору, лісового та земельного законодавства, а також обставин, встановлених при проведенні перевірок використання Відповідачем виділеної лісової ділянки.
		При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (п. 30 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії». Однак, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (п. 29 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»).
		У п. 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ зазначив, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін.
		Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про задоволення похідних позовних вимог Прокурора про зобов`язання Відповідача повернути Позивачу 2 лісову ділянку площею 1,4393 га, яка розташована у 11, 14 виділі 159 кварталу Першотравневого лісництва на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області в стані, придатному для ведення лісового господарства та зобов`язання Відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1,4393 га, яка розташована у 11, 14 виділі 159 кварталу Першотравневого лісництва на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, шляхом звільнення ділянки від автостоянки, будівельних матеріалів та їх залишків, тимчасових споруд та паркану з воротами.
		Щодо позовної вимоги Прокурора про відшкодування 158683,68 грн збитків, заподіяних погіршенням стану земельної ділянки, суд зазначає наступне.
		Комісією Вишгородської РДА з визначення збитків власникам землі та землекористувачам 25.02.2020 було складено Акт № 1 визначення та затвердження розміру збитків ДП «Київська ЛНДС», заподіяних ТОВ «Велесдобробут» внаслідок використання лісової ділянки не за цільовим призначенням та погіршенням стану лісової ділянки, згідно якого вказаною комісією 24.01.2020 здійснено виїзд за місцезнаходженням лісової ділянки. 
		Під час проведення обстеження встановлено, що ТОВ «Велесдобробут» значно збільшив площу місць для паркування автомобілів (автостоянку). Так, відповідно до «Проектного плану благоустрою територій» площа автостоянки складає 437 кв.м., а фактично виявлено 3666 кв.м. Також встановлено, що лісова ділянка площею 4743 кв.м. зрита та використовується не у відповідності до «Проектного плану благоустрою територій». Таким чином 7972 кв.м. лісової ділянки використовується не за цільовим призначенням, також на всій цій лісовій ділянці відсутні лісові і деревно-чагарникові насадження.
		В Акті комісії № 1 від 25.02.2020 зазначено, що розмір збитків, заподіяних ДП «Київська ЛНДС» внаслідок використання ТОВ «Велесдобробут» лісової ділянки з порушенням укладеного договору (не за цільовим призначенням та погіршенням стану лісової ділянки), відповідно до розрахунку зазначених збитків становить 158683,68 грн.
		Крім Акту № 1 Прокурором до позовної заяви додано копію документу за підписом головного інженера Стахова П.П., який має назву «Розрахунок грошової оцінки збитків завданих ТОВ «Велесдобробут» використанням лісової ділянки не за цільовим призначенням у кварталі 159 виділи 11, 14 Першотравневого лісництва ДП «Київська ЛНДС»», в якому зазначено загальну суму збитків 158683,68 грн. Даний документ містить позначку про затвердження В.о. голови Вишгородської РДА Данчин О.О. 25.02.2020.
		Пунктом 15 Договору встановлено, що у випадку погіршення стану і корисних властивостей лісової ділянки, що була виділена в користування, Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 завдані збитки у порядку, визначеному законом.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
		Статтею 156 ЗК України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників.
		Згідно ст. 24 ЛК України, збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.
		Зазначений вище Акт комісії № 1 від 25.02.2020 складений відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 № 284 (надалі «Порядок № 284»).
		Суд зазначає, що відповідно до п. 1 Порядку № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
		Відшкодуванню підлягають, зокрема, вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень (п. 3 Порядку № 284).
		Пунктом 2 Порядку № 284 визначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. 
		До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.
		Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
		Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій (п. 5 Порядку № 284).
		Дослідивши Акт комісії № 1 від 25.02.2020 судом встановлено, що комісія складається з 6 осіб: голова комісії О.Данчин, секретар комісії ОСОБА_1 , члени комісії В.Попович, І.Войко, Л.Добровольська, ОСОБА_2 . Вказані особи згідно Акту № 1 є представниками Вишгородської РДА, Відділу у Вишгородському районі Держгеокадастру у Київській області та ДП «Київська ЛНДС».
		Представник ТОВ «Велесдобробут» (підприємства, яке має відшкодовувати збитки) в роботі комісії участі не брав.
		Прокурор, посилаючись на лист Вишгородської РДА від 23.01.2020 № 7-20/225 та розпорядження Вишгородської РДА від 04.03.2019 № 82 зазначає, що участь підприємств, установ, організацій та громадян, які будуть відшкодовувати збитки, у складі відповідної комісії, відбувається за їх згодою.
		Вишгородська РДА (листом від 23.01.2020 № 7-20/225) повідомила Прокурора про те, що «всі зацікавлені особи повідомлені про виїзд комісії 24.01.2019 за місцезнаходженням лісової ділянки, що знаходиться у постійному користуванні ДП «Київська ЛНДС».
		В той же час суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ТОВ «Велесдобробут» про засідання комісії від 25.02.2020 для забезпечення участі ТОВ «Велесдобробут» в роботі комісії відповідно до п. 2 Порядку № 284.
		Лист Вишгородської РДА від 23.01.2020 № 7-20/225 не є належним доказом повідомлення ТОВ «Велесдобробут» про роботу комісії 25.02.2020, оскільки стосується іншої дати виїзду комісії (24.01.2019).
		Крім цього судом встановлено, що Акт комісії № 1 від 25.02.2020 в порушення п. 2 Порядку № 284 не затверджений органом, який створив цю комісію.
		Таким чином, з огляду на вказані вище порушення Порядку № 284 при формуванні складу комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам та при оформленні результатів роботи комісії, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого Прокурором розміру збитків у сумі 158683,68 грн відповідно до Акту комісії № 1 від 25.02.2020.
		Враховуючи зазначене суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги Прокурора про стягнення з Відповідача 158683,68 грн збитків, заподіяних погіршенням стану земельної ділянки.
		Судовий збір, відповідно ст. 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно до задоволених вимог, отже стягненню з Відповідача на користь Прокурора підлягає судовий збір в розмірі 6306,00 грн (за трьома позовними вимогами немайнового характеру, які задоволені судом).
		Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позов задовольнити частково.
		2.Розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами від 29.08.2018 № 14, укладений між ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» та ТОВ «Велесдобробут».
		3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» (07301, Київська обл., м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф. 21; код ЄДРПОУ 41035066) повернути Державному підприємству «Київська лісова науково-дослідна станція» (07352, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лютіж; код ЄДРПОУ 00152595) лісову ділянку площею 1,4393 га, яка розташована у 11, 14 виділі 159 кварталу Першотравневого лісництва на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області в стані, придатному для ведення лісового господарства.
		4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» (07301, Київська обл., м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф. 21; код ЄДРПОУ 41035066) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1,4393 га, яка розташована у 11, 14 виділі 159 кварталу Першотравневого лісництва на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, шляхом звільнення ділянки від автостоянки, будівельних матеріалів та їх залишків, тимчасових споруд та паркану з воротами.
		5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» (07301, Київська обл., м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф. 21; код ЄДРПОУ 41035066) на користь Прокуратури Київської області судовий збір у сумі 6306 (шість тисяч триста шість) грн 00 коп. за наступними реквізитами: отримувач - Прокуратура Київської області; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641 в ДКСУ м. Київ; код ЄДРПОУ - 02909996; МФО - 820172.
		6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		7.В частині стягнення 158683,68 грн збитків, заподіяні погіршенням стану земельної ділянки, відмовити.
		8.Копію рішення надіслати сторонам.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 23.04.2021.
		 
		 
		Суддя С.Ю. Наріжний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...