Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/614/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2021. Зареєстровано: 25.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2021.
Дата набрання законної сили: 25.05.2021
Номер судового провадження: П/300/638/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                                РІШЕННЯ
		                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		"23" квітня 2021 р.                                                              справа № 300/614/21
		м. Івано-Франківськ  
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою громадської організації "Лісові ініціативи і суспільство"  до     державного підприємства "Солотвинське лісове господарство" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		                                                              ВСТАНОВИВ:
		Громадська організація "Лісові ініціативи і суспільство" (надалі, також позивач, ГО "Лісові ініціативи і суспільство") 22.02.2021 звернулася до суду з адміністративним позовом до державного підприємства "Солотвинське лісове господарство" (надалі, також відповідач, ДП "Солотвинський лісгосп" про визнання протиправними дій розпорядника інформації, щодо ненадання публічної інформації та зобов`язання надати відкриту публічну інформацію про рубки на території ДП "Солотвинське лісове господарство".
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.11.2020 року позивач надіслав до відповідача запит щодо надання інформації на рубки лісу №3-29. Згідно наданої відповіді, відповідач виклав загальну інформацію, що стосується лісництва, та яка нами не запитувалася, а також  відмовив в надані запитуваної інформації вказавши, що дозвільні документи та матеріали відведення ділянок під суцільносанітарні рубки в кварталі 47 виділі 15 Гутянського лісництва адміністрації лісгоспу надасть контролюючим органам, які мають відповідні повноваження у сфері охорони навколишнього природного середовища. Однак, на думку представника позивача, аргументи і підстави, які викладено у відповіді є протиправними, такими, що суперечать діючому законодавству в інформаційній сфері, а саме Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки відповідно до п. 2 та н. 5 ч. 1 ст. 96 Лісового кодексу України, громадські природоохоронні організації у сфері лісових відносин мають право: вільного доступу до інформації про стан лісів та ведення господарства в них; оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом інформації про стан лісів або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення. Крім того, запитувана інформація, яка є у володінні розпорядника, не відноситься згідно чинного законодавства до службової, конфіденційної або таємної вона повинна надаватись за запитами незалежно від того, які ще законодавство додатково передбачає шляхи оприлюднення такої інформації. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 263 КАС України (а.с.38).
		Копію ухвали про відкриття провадження від 26.02.2021 надіслано на електронну адресу ДП "Солотвинський лісгосп" (info.forest.initiatives.com@gmail.com, DPSLG@meta.ua) 02.03.2021 о 16:59, що підтверджується довідкою від 03.03.2021 та звітом про направлення (а.с.40, 42). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
		Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
		17.11.2020 позивач звернувся до ДП "Солотвинський лісгосп" з запитом №3-29 щодо надання інформації на рубки лісу, у якому просив надати інформацію про рубки на території ДП "Солотвинське лісове господарство", Гутянського лісництва, квартал 47, виділ 15, а саме: обґрунтування (призначення) рубки - акт лісопатологічного обстеження насаджень на доцільність призначення в них заходів з поліпшення санітарного стану, лісорубний квиток, суцільну-перелікову відомість відводу лісосіки, план-схеми лісосіки (матеріали інструментальної зйомки), технологічну карту розробки лісосіки та інші дозвільні документи, а також інформацію на навантажувальну площадку, яка знаходиться у кварталі 48. виділі 6, Гутянське л-во, ДП "Солотвинське лісове господарство".
		Листом від 20.11.2020 № 02-117 ДП "Солотвинський лісгосп" у відповідь на даний запит повідомило позивача про наступне: « Відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Солотвинський лісгосп" 2010 року згідно пупку 3.1.3 "Відомості про об`єкти природно-заповідного фонду" до лісового заказника "Погорілець" входить Кв.45, Кв.46 вид. 1-6, 11, 14, 17, 19 -26, Кв.47 нд.17-20, Кв.48 вид. 1, 2, 9, 26 Гутянського лісництва. Коли підсумувати площі вище перелічених виділів площа заказника становитиме 220,5 га. Оскільки в лісгоспі відсутні державні акти на право постійного користування земельними ділянками, документами, згідно п.5 "Прикінцевих положень" Лісового кодексу, що підтверджують це право на раніше надані землі є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. 
		Кв 47 вид. 15 Гугянського лісництва відповідно до таксаційного опису 2010 року відноситься до категорії-протиерозійні ліси. Площа виділу становить 17,0 га, склад насадження 10 Яле. вік 140 р, висота над рівнем моря 1300 м і знаходиться набагато нижче вершини г. Середня.
		Навантажувальна площадка в урочищі "Бистрий" улаштована в 70-х роках минулого століття як наслідок лісогосподарської діяльності Солотвинського лісокомбінату на квартальній лінії, про що свідчать таксаційні дані.
		Дозвільні документи та матеріали відведення ділянок під суцільно-санітарні рубки в Кв.47 вид. 15 Гутянського лісництва адміністрації лісгоспу надасть контролюючим органам, які мають, відповідні повноваження у сфері охорони навколишнього природного середовища»(а.с. 34).
		Не погоджуючись із такими діями відповідача, щодо ненадання публічної інформації, позивач звернувся із даною позовною заявою до суду.
		Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
		Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Положення статті 40 Конституції України гарантують кожній особі право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Із змісту запиту позивача слідує, що вони стосується доступу до публічної інформації.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі Закон №2657-XII) інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати право особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (частини 1 та 2 статті 7 Закону №2657-XII).
		Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес є Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
		Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (частина 1 статті 2 Закону №2939-VI).
		Відповідно до положень статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Згідно з пунктом 2 статті 5 Закону України №2939-VI доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію. Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених Законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VI).
		Частиною 5 статті 6 Закону №2939-VI передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
		Статтею 12 Закону №2939-VI  визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
		У статті 13 Закону №2939-VІ закріплено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
		До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
		Згідно частини 4 статті 13 Закону №2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
		Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Така інформація є відкритою і розкривається необмеженому колу осіб.
		Згідно частини1 статті 19 Закону №2939-V запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Частиною 1 статті 20 Закону №2939-V визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Згідно частини 1 статті 22 Закону №2939-V розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №2939-V відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
		Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на отримання публічної інформації.
		В свою чергу, згідно частини 1 статті 23 Закону №2939-V рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
		Згідно із частиною 2 статті 23 Закону №2939-V запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації, яка стосується рубки лісу, проте ДП "Солотвинський лісгосп" відмовило у наданні такої інформації, з огляду на те, що дозвільні документи та матеріали відведення ділянок під суцільно-санітарні рубки в Кв.47 вид. 15 Гутянського лісництва адміністрації лісгоспу надасть контролюючим органам, які мають, відповідні повноваження у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Суд зауважує, що відповідач є державним підприємством, у своїй роботі і користується і розпоряджається державним і комунальним майном, в даному випадку лісовими масивами, а тому інформація про розробку лісосіки, обґрунтування рубки, лісорубний квиток, відомості відводу лісосіки  і дозвільні документи, не віднесені до інформації з обмеженим доступом.
		З урахуванням частини 2 статті 29 Закону України "Про інформацію" предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним.
		Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 29.09.2016 №10 зазначив, що інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє: 1) дискусії з питань, що хвилюють суспільство чи його частину, необхідності роз`яснення питань, які важливі для актуальної суспільної дискусії; 2) з`ясуванню та розумінню причин, які лежать в основі рішень, які приймає державний орган, орган місцевого самоврядування, його службова чи посадова особа; 3) посиленню підзвітності і підконтрольності влади суспільству загалом, у тому числі шляхом забезпечення прозорості процесу підготовки і прийняття владних рішень; 4) дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ; 5) запобіганню розтраті, привласненню публічних коштів і майна, запобіганню незаконному особистому збагаченню публічних службовців; 6) захисту навколишнього середовища, виявленню завданої або можливої шкоди екології, обізнаності суспільства про дійсний стан довкілля та чинники, які на нього впливають; 7) виявленню ризиків для здоров`я людей, для громадської безпеки і порядку, запобігання їм та їх наслідкам; 8) виявленню шкідливих для людини наслідків діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб; 9) інформуванню про діяльність органів публічної влади (державних органів, органів місцевого самоврядування), про їхні внутрішні правила, організацію роботи тощо; 10) інформуванню про діяльність та поведінку публічних осіб, тобто осіб, які обіймають посади публічної служби та/або користуються публічними ресурсами, а також, у ширшому значенні, осіб, які відіграють певну роль у громадському житті - в політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи у будь-якій іншій сфері; 11) викриттю недоліків у діяльності органів публічної влади, їхніх працівників; 12) виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов`язків, дискримінації за будь-якою ознакою; 13) інноваціям, науковим дослідженням; 14) економічному розвитку, підприємницькій діяльності, інвестиціям; 15) виявленню фактів введення громадськості в оману.
		У силу вимог пункту четвертого частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
		Статтею 1 Лісового кодексу України від 21.01.1994 №3852-XII (далі - Лісовий кодекс України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Частиною 1 статті 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.
		Стаття 45 Лісового кодексу України визначає, що лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.
		Згідно статті 54 Лісового кодексу України, облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Ведення обліку лісів забезпечується постійним підтриманням в актуалізованому стані характеристик кожної лісової ділянки, їх змін, спричинених господарською діяльністю, стихійним лихом або іншими причинами. Громадяни та юридичні особи мають право на отримання у встановленому законодавством порядку інформації про облік лісів.
		Відповідно до статті 96 Лісового кодексу України громадські природоохоронні організації у сфері лісових відносин мають право: вільного доступу до інформації про стан лісів та ведення господарства в них та оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом інформації про стан лісів або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення. Діяльність громадських природоохоронних організацій у сфері лісових відносин здійснюється відповідно до закону на основі їх статутів.
		З системного аналізу правових норм слідує, що громадські природоохоронні організації у сфері лісових відносин, наділені виключними повноваженнями вільного доступу до інформації про стан лісів та ведення господарства в них.
		Суд зазначає, що відповідно до статуту позивача, затвердженого рішенням установчих зборів засновників  громадської організації "Лісові ініціативи і суспільство" від 14.02.2020, головною метою Організації с охорона, стале використання і покращення стану природного довкілля та підвищення рівня життя громад шляхом впровадження лісових і суміжних ініціатив. Моніторинг і аналіз стану лісових, урбаністичних, та інших екосистем і їх складових, а також інших ланцюжків поставок. Боротьба із незаконними рубками, іншими порушеннями лісового та природоохоронного законодавства.
		В зв`язку зі вищенаведеним, доводи відповідача про те, що дозвільні документи та матеріали відведення ділянок під суцільно-санітарні рубки, може бути надати тільки контролюючим органам, які мають, відповідні повноваження у сфері охорони навколишнього природного середовища, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
		Більше того, на переконання суду, запитувана інформація може бути предметом суспільного інтересу.
		З приводу відповіді на поставлені у запиті питання, то суд не вбачає чіткої позиції відповідача щодо предметного розгляду таких питань. 
		Окрім цього суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
		Відтак, суд кваліфікує неподання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин як визнання позову. Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
		Таким чином, на підставі аналізу норм чинного законодавства, виходячи з встановлених у справі фактичних обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача як розпорядника інформації щодо ненадання ГО "Лісові ініціативи і суспільство" відкритої публічної інформації, - про рубки на території ДП "Солотвинський лісгосп", Гутянського лісництва, квартал 47, виділ 15, квартал 48, виділ 6 та зобов`язання відповідача надати ГО "Лісові ініціативи і суспільство" запитувану інформацію згідно запиту від 17.11.2020 № З-29.
		Відповідно до вимог  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
		Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
		В зв`язку із вищенаведеним, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
		У відповідності до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн, згідно квитанції №23 від 19.02.2021 (а.с.1).   
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		                                                                  ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити повністю. 
		Визнати протиправними дії державного підприємства "Солотвинське лісове господарство" щодо ненадання громадській організації "Лісові ініціативи і суспільство" відкритої публічної інформації, - про рубки на території ДП "Солотвинське лісове господарство", Гутянського лісництва, квартал 47, виділ 15 та кварталі 48, виділ 6 згідно запиту від 17.11.2020 № З-29.
		Зобов`язати державне підприємство "Солотвинське лісове господарство" надати громадській організації "Лісові ініціативи і суспільство" відкриту публічну інформацію зазначену в абзацах 2 та 3 запиту від 17.11.2020 № З-29 про навантажувальну площадку, яка знаходиться у кварталі 48, виділі 6, Гутянського лісництва, та про рубки на території ДП "Солотвинське лісове господарство" Гутянського лісництва квартал 47, виділ 15, а саме: обґрунтування (призначення) рубки - акт лісопатологічного обстеження насаджень на доцільність призначення в них заходів з поліпшення санітарного стану, лісорубний квиток, суцільно-перелікову відомість відводу лісосіки, план-схему лісосіки (матеріали інструментальної зйомки), технологічну карту розробки лісосіки та інші дозвільні документи.
		Стягнути з державного підприємства "Солотвинське лісове господарство" за рахунок бюджетних асигнувань на користь громадської організації "Лісові ініціативи і суспільство" сплачений судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) гривень.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. 
		Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Учасники справи:
		позивач: Громадська організація "Лісові ініціативи і суспільство" (код ЄДРПОУ 43520988, вул.Татарська, 4/13, м. Львів, 79019);
		відповідач: державне підприємство "Солотвинське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 22184176, вул. Грушевського, 22, смт. Солотвин, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77753).
		 
		 
		        Суддя                                                     /підпис/                                          Микитин Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...