Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/2257/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2021. Зареєстровано: 25.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2021.
Дата набрання законної сили: 21.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
		про залишення позовної заяви без розгляду
		21 квітня 2021 року м. Київ № 369/2257/19
		Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., секретаря судового засідання Олеярника М.І., за участі сторін
		позивача   ОСОБА_1 ;
		відповідача 1  Єфремов Є.О., Козова Я.С.;
		відповідача 2  не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку підготовчого провадження адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 
		до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, 
		Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області 
		про визнання протиправними та скасування рішень
		В С Т А Н О В И В:
		До Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю (з урахуванням позовної заяви в редакції від 10.06.2019).
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2019 адміністративну справу №369/2257/19 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 адміністративну справу №369/2257/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2019, а адміністративну справу №369/2257/19 направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 суддею ОСОБА_2 задоволено заяву про самовідвід в адміністративній справі №369/2257/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 адміністративну справу №369/2257/19 прийнято до провадження суддею ОСОБА_3 .
		Ухвалою суду від 20.10.2020 визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. по справі №369/2257/19 необґрунтованим та передано справу для визначення складу суду для вирішення заяви про відвід.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 задоволено заяву про самовідвід судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 та передано адміністративну справу №369/2257/19 до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. 
		Розпорядженням Київського окружного адміністративного суду №339 від 23.10.2020 повторно призначено автоматичний розподіл справи та визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Панову Г.В. для розгляду заяви про відвід судді Панченко Н.Д.
		Ухвалою суду (суддя Панова Г.В.) від 28.10.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. в адміністративній справі № 369/2257/19 відмовлено та передано справу для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. про самовідвід, матеріали адміністративної справи № 369/2257/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішень передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №369/2257/19», справу передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 адміністративну справу №369/2257/19 прийнято до провадження суддею Колесніковою І.С., відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.
		Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури подано письмовий відзив на позовну заяву, до якого додано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин.
		Зазначене клопотання мотивовано тим, що для оскарження рішення дисциплінарного органу адвокатури Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено спеціальний строк  тридцять днів з дня прийняття рішення відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією регіону або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією. Втім, позивачем з 2013 по 2019 рік не вчинено будь-яких дій, пов`язаних із судовим оскарженням спірних рішень, не вказано на наявності обставин непереборного і об`єктивного характеру, що перешкоджали б йому своєчасно звернутись до суду або унеможливлювали реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього 30 денного строку звернення до суду з дня прийняття оскаржуваних рішень. Обґрунтовуючи клопотання, відповідачем зауважено, що 03.04.2013 позивачем подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , а також з огляду на оскарження ОСОБА_1 протягом липня 2013 року рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю до Солом`янського районного суду м. Києва та до Подільського районного суду м. Києва , що свідчить про обізнаність позивача із оскаржуваними рішеннями ще в 2013 році. 
		Позивач у судовому засіданні 21.04.2021 заперечив проти клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, наголосив на дотриманні ним строку звернення до суду з даним позовом, оскільки перебіг строку на звернення до суду почався з 11.03.2021, а саме після ознайомлення позивача із долученим судом в судовому засіданні 10.03.2021 протоколом засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №5 від 21.06.2013, з якого позивачу стало відомо про відсутність кворуму на засіданні ВКДКА, в зв`язку з чим засідання ВКДКА від 21.06.2013 є неправомочним розглядати скарги і приймати рішення.
		Представниками Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у судовому засіданні 21.04.2021 підтримано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин, наголошено на пропуску позивачем тридцятиденного строку оскарження до суду рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, зазначено про неодноразове оскарження позивачем до суду протягом 2013 року рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, та свідчить про обізнаність позивача із спірними рішеннями задовго до звернення з даним позовом до суду. Також, представниками Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури наголошено на безпідставності тверджень позивача про неправомочність засідання ВКДКА від 21.06.2013, оскільки при розгляді скарги ОСОБА_1 був необхідний кворум комісії, позивач був ознайомлений під особистий підпис зі складом комісії, відводів будь-кому з членів комісії не заявляв та був особисто присутнім під час розгляду його скарги комісією. Крім того, представниками наголошено на непідтвердженні належними доказами тверджень позивача про те, що спірне рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 було надано ОСОБА_1 генеральним директором ТОВ «Гарант Ойл Груп» ОСОБА_5 під час зустрічі 11.01.2019 на платформі станції метро «Житомирська». 
		Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає таке.
		Як встановлено судом, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 відкрито дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ТОВ «Ю.С.А.».
		За результатами розгляду дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Черкаської області прийнято рішення від 06.03.2013 №13 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження. 
		Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи залишено без змін, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 06.03.2013 №13 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження скасовано та ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення грубого одноразового порушення правил адвокатської етики і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.
		Строки звернення до адміністративного суду на час прийняття відповідачами спірних рішень визначались статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлювалось, зокрема, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша). 
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
		Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя).
		Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта).
		З аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що початок відліку встановленого законодавством строку звернення до суду у випадку оскарження рішення суб`єкта владних повноважень пов`язується з моментом, коли особа дізналася про таке рішення. При цьому крім Кодексу адміністративного судочинства України іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
		Статтею 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (в редакції, чинній на момент прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Черкаської області та Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури оскаржуваних рішень), визначалось, що у разі припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті (накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України, рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про припинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
		Згідно приписів частини третьої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (в редакції, чинній на момент прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Черкаської області та Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури оскаржуваних рішень), рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. 
		Таким чином, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено спеціальний строк оскарження до суду рішень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення відносно адвоката дисциплінарної справи та про припинення права на заняття адвокатською діяльністю  тридцять днів з дня прийняття відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури такого рішення.
		Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах, зокрема, від 28.02.2020 у справі №520/3678/19, від 05.03.2020 у справі №815/2818/18, згідно якої строк на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обраховується з дня прийняття такого рішення і не пов`язаний на законодавчому рівні з часом отримання його копії або часом, коли особі стало або могло стати відомо про таке рішення.
		Отже, за висновком суду, позивач міг оскаржити в судовому порядку рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи протягом тридцяти днів із дня прийняття зазначеного рішення, тобто до 01.04.2013.
		Водночас, зі змісту положень наведених вище норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» убачається можливість оскарження адвокатом рішень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення відносно адвоката дисциплінарної справи та про припинення права на заняття адвокатською діяльністю в один із двох визначених законодавством способів: 1) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 2) до суду. 
		Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 13.02.2020 у справі №344/13462/16-а, від 23.12.2020 у справі №826/11330/17 викладено правовий висновок, згідно якого оскарження особою рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА є виключно правом, а не обов`язком особи, що не позбавляє її права звернутися до суду з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання такого рішення протиправним та його скасування за наявності спору.
		Крім того, у постанові від 20.06.2019 у справі №641/463/16-а Верховним Судом висловлено правову позицію, згідно якої оскарження особою рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА є досудовим порядком вирішення спору.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу від 01.04.2013 на дії членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області при відкритті відносно нього дисциплінарної справи та на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №7 від 01.03.2013.
		За результатами розгляду зазначеної скарги Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення від 21.06.2013 №V-007/2013, яким, зокрема залишено без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
		Таким чином, якщо вважати оскарження ОСОБА_1 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №7 від 01.03.2013 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури досудовим порядком вирішення спору, позивач міг оскаржити в судовому порядку рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи протягом місячного строку з дня, коли позивачу стало відомо про прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішення від 21.06.2013 №V-007/2013.
		При цьому, у матеріалах адміністративної справи наявна скарга ОСОБА_1 від 01.04.2013 на дії членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області при відкритті відносно нього дисциплінарної справи та на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №7 від 01.03.2013 (том І, а.с. 51), в якій скаржником зазначено про отримання ним особисто 04.03.2013 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №7 від 01.03.2013, що додатково підтверджує факт обізнаності позивача ще в березні 2013 року про прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Черкаської області рішення №7 від 01.03.2013 щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ТОВ «Ю.С.А.».
		Водночас, з даним позовом до суду позивач звернувся 13.02.2019, про що свідчить дата оформлення поштового відправлення №0218302090489, в якому до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (том І, а.с. 4), тобто з пропуском тридцятиденного строку звернення до суду як з дня прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Черкаської області рішення №7 від 01.03.2013 про відкриття дисциплінарної справи, так і з дня, коли позивачем отримано копію зазначеного рішення, а саме з 04.03.2013.
		За результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_1 на дії членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області при відкритті відносно нього дисциплінарної справи та на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №7 від 01.03.2013 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення від 21.06.2013 №V-007/2013, яким залишено без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 06.03.2013 №13 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження скасовано та ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення грубого одноразового порушення правил адвокатської етики і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.
		У своїх заявах про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено, що у період з 06.03.2013 по 09.03.2019 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не проводилось жодних засідань за скаргами позивача, жодних рішень, в тому числі від 21.06.2013 №V-007/2013, не приймалось ні у присутності позивача, ні за його відсутності, копії вказаного рішення позивачу не вручалось ні особисто, ні через пошту, а 09.03.2019 ВКДКА було сфальсифіковано рішення від 21.06.2013 №V-007/2013, щоб надати відповідь на запит позивача. До моменту звернення в лютому 2019 року до суду позивач на знав про рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013, відповідно, саме з моменту отримання 09.03.2019 позивачем зазначеного рішення почався відлік шестимісячного строку на оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013, який має бути поновлено з дня нібито видачі рішення 21.06.2013 як такого, що пропущено з поважних, незалежних від позивача причин.
		З метою з`ясування обставин щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 01.04.2013 на дії членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області при відкритті відносно ОСОБА_1 дисциплінарної справи та на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №7 від 01.03.2013, судом витребовувались у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідні докази проведення засідання з розгляду скарги позивача, зокрема, пам`ятки або листки про ознайомлення учасників засідання з правами та обов`язками на засіданні, протоколи, додатки до протоколів, супровідні листи про направлення матеріалів дисциплінарної справи ОСОБА_1 з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та в зворотному напрямку.
		Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури надано протокол №5 засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 (том VI, а. с. 127), з якого убачається розгляд комісією на засіданні 21.06.2013 скарги ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №7 від 01.03.2013 та №13 від 06.03.2013. При цьому на засіданні комісії був присутній ОСОБА_1 , який заявив про відсутність відводів до членів ВКДКА та повідомив про зупинення ним права на заняття адвокатською діяльністю, і на цьому ж засіданні комісією прийнято рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №7 від 01.03.2013 про відкриття дисциплінарної справи, скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №13 від 06.03.2013 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та прийняття нового рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення грубого одноразового порушення правил адвокатської етики і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України. 
		Також, додаток до протоколу засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі складом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та про відсутність відводів складу комісії.
		Крім того, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури надано матеріали розгляду скарги адвоката ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА Черкаської області від 01.03.2013 та від 06.03.2013, за результатами розгляду якої комісією прийнято рішення від 21.06.2013 №V-007/2013, яке міститься у зазначених матеріалах.
		Відтак, вказані вище докази спростовують наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду твердження про непроведення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у період з 06.03.2013 по 09.03.2019 засідань за скаргами позивача, неприйняття комісією рішень за скаргою позивача за його присутності чи відсутності.
		При цьому матеріали розгляду скарги позивача містять супровідний лист вих. №1001 від 12.07.2013, згідно якого ОСОБА_1 направлялась копія рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 на чотирьох аркушах.
		Втім, у вказаних матеріалах відсутні докази направлення поштою, вручення особисто позивачу зазначеного супровідного листа з копією рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013. 
		Водночас, відображені у протоколі №5 засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 відомості щодо обставин розгляду скарги позивача та матеріали розгляду скарги дають підстави стверджувати про факт особистої присутності ОСОБА_1 на засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в тому числі й під час прийняття комісією рішення від 21.06.2013 про позбавлення ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю.
		У судовому засіданні 21.04.2021 позивач підтвердив свою участь у засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 та зауважив, що покинув засідання комісії до прийняття рішення про позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю.
		Таким чином, суд дійшов висновку про обізнаність позивача з 21.06.2013 про рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яким ОСОБА_1 позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.
		Крім того, про підтвердження обізнаності ОСОБА_1 ще в 2013 році з рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яким позивача позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю, свідчать факти неодноразового звернення ОСОБА_1 з позовами до суду, в яких ОСОБА_1 просив, у тому числі, скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю.
		Так, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27.08.2013 у справі №2-4690/13 (760/15953/13-ц) (том V, а. с. 239), позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.», третя особа  Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відшкодування маральної шкоди, в якій ОСОБА_1 просив, у тому числі, скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю (том V, а. с. 234), повернуто позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. 
		Також, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.09.2013 у справі №2-4691/13 (760/15955/13-ц) (том V, а. с. 226), позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.», Черкаської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відшкодування маральної шкоди, в якій ОСОБА_1 просив, у тому числі, скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю (том V, а. с. 220), повернуто позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. 
		Ухвалами Подільського районного суду міста Києва від 29.09.2013 у справі №758/9522/13-ц та від 29.08.2013 у справі №758/9523/13-ц повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ТОВ «Ю.С.А.», Черкаської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа  Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про захист честі, гідності та ділової репутації у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
		При цьому як убачається зі змісту зазначених ухвал, однією з позовних вимог позивача було скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про позбавлення позивача права на заняття адвокатської діяльності (том V, а. с. 240б, 242а).
		Також, ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.09.2013 у справі №758/9854/13-ц позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ТОВ «Ю.С.А.», треті особи: Черкаська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації, скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на відрядження та судового збору визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
		Крім того, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17.02.2015 у справі №760/25722/14-ц (2-572/15) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.», третя особа  Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області, про спростування недостовірної інформації.
		Як убачається зі змісту вказаного рішення, судом встановлено, зокрема, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 06.03.2013 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження на підставі скарги ТОВ «Ю.С.А.», водночас, рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 дисциплінарне стягнення відносно ОСОБА_1 замінене на позбавлення права займатися адвокатською діяльністю (том VІ, а. с. 25).
		ОСОБА_1 подавались апеляційні скарги на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17.02.2015 у справі №760/25722/14-ц (2-572/15), водночас, ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 27.03.2015 та від 27.10.2015 апеляційні скарги ОСОБА_1 повертались як неподані.
		При цьому позивач зазначав, що він не звертався до суду з позовами про оскарження рішення про позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю, а лише звертався до судів з позовами про захист своєї честі та гідності, спростування недостовірної інформації. 
		На запитання суду про те, чи оскаржувалось позивачем попередньо у судовому порядку рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 позивач відповів, що не пам`ятає.
		Таким чином, з огляду на участь позивача у засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 21.06.2013, на якому комісією прийнято рішення про позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю, обізнаність позивача про прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішення від 21.06.2013 №V-007/2013 про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, позивачем також пропущено місячний строк оскарження до суду рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи з моменту, коли позивачу стало відомо про прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішення від 21.06.2013 №V-007/2013.
		Крім того, позивачем пропущено тридцятиденний строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 як з дня прийняття зазначеного рішення, так і з дня, коли позивачу стало відомо про таке рішення.
		Суд зауважує, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
		Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі  Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
		Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
		Таким чином, поновлення установленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
		Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
		Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
		Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
		Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
		Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Водночас, норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
		Наведені позивачем у заяві про поновлення строків звернення до суду підстави пропуску таких строків не знайшли свого підтвердження під час підготовки справи до судового розгляду та повністю спростовуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами.
		Твердження позивача про те, що строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати з 11.03.2021, а саме після ознайомлення позивача із долученим судом в судовому засіданні 10.03.2021 протоколом засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №5 від 21.06.2013, суд вважає безпідставними та неспроможними, оскільки вказана обставина жодним чином не впливає на факт обізнаності позивача ще у 2013 році про існування спірних рішень та про наслідки таких рішень для позивача.
		У пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03, пункти 22- 23).
		Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
		Зважаючи на ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку про відсутність поважних, не залежних від волевиявлення позивача причин, які б унеможливлювали оскарження ним протягом встановлених строків до адміністративного суду рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній на час розгляду справи редакції), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Відтак, оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю встановлено судом після відкриття провадження у справі і позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду наведено аргументи та докази на підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку звернення до суду, які спростовано наявними у матеріалах справи належними, достатніми та допустимими доказами, позов ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування зазначених рішень підлягає залишенню без розгляду.
		Керуючись статтями 123, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		У Х В А Л И В:
		Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 №7 про відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21.06.2013 №V-007/2013 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
		Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
		 
		 
		Суддя Колеснікова І.С.
		 
		 
		Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали  23 квітня 2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...