Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19737/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2021. Зареєстровано: 26.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2021.
Дата набрання законної сили: 04.10.2021
Результат оскарження 04.10.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		м. Київ
		13.04.2021Справа №  910/19737/20Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні 
		справу № 910/19737/20
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС» (код 36609134; 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 11А)
		до Державного підприємства «Гарантований покупець» (код 43068454; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.27)
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
		Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2);
		Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код 00100227; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25);
		Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код 39369133; 03057, м. Київ, вул. Смоленська,19)
		про стягнення заборгованості у розмірі 9 751 833, 13 грн.
		 
		за участю представників:
		позивача: Ігнатенка С.С.
		відповідача: Прокопіва Н.М. 
		третіх осіб: не з`явились
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості за договором від 24.02.2019 №13115/01 (далі - Договір) у розмірі 9   751   833,13 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/19737/20; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.01.2021р.
		20.01.2021 р. представником відповідача були подані клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме приватне акціонерне товариство « Національна енергетична компанія «Укренерго », а також, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Кабінет Міністрів України.
		22.01.2021 р. Відповідачем до суду подано Відзив на позовну заяву, згідно якого проти позовних вимог позивача заперечує в повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити. 
		27.01.2021 Позивачем до суду подано Відповідь на відзив.
		У підготовчому засіданні 27.01.21р. за участі представників сторін судом досліджувались питання необхідності залучення до участі у справі третіх осіб, за результатом чого судом залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Кабінет Міністрів України, 2) Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»; 3) Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Підготовче засідання відкладено на 17.02.2021, про що 27.01.2021 винесено відповідну ухвалу.
		28.01.2021 Позивачем до суду подано Заяву про зменшення розміру позовних вимог.
		Згідно поданої заяви Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 9  695  758,40 грн., що включає в себе: 2  872  876,83 грн. пені, 715  421,22 грн. 3% річних, 807  943,28 грн. інфляційних нарахувань, 5  299  517,08 грн. штрафу.
		02.02.2021р. через канцелярію суду Відповідачем подане клопотання про зменшення розміру неустойки, згідно якого, в разі прийняття рішення про задоволення позову Відповідач просить зменшити розмір неустойки до 1 грн.
		11.02.2021 Позивачем через відділ діловодства суду подано Заперечення проти зменшення розміру неустойки за рішенням суду.
		15.02.2021 та 16.02.2021 третіми особами ПрАТ «НЕК «Укренерго» та КМУ, відповідно, подано пояснення по справі.
		16.02.2021 . через канцелярію суду Відповідачем подано Заперечення на відповідь на відзив ТОВ «Євроімекс».
		Ухвалою суду від 17.02.2021 задоволено клопотання Позивача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 04.03.2021р.
		23.02.2021 третьою особою, НКРЕКП, подано пояснення по справі.
		Ухвалою про повідомлення від 30.03.2021 повідомлено сторін про призначення судового розгляду по суті в судовому засіданні 13.04.2021.
		12.04.21 позивачем надано лист відповідача від 05.03.2021 №41/1063 про відмову у виплаті коштів, які отримані від НЕК «Укренерго» та розподілені між всіма виробниками в т.ч. і позивачем. Відмова мотивована наявністю судового спору щодо заборгованості та можливість задоволення вимог на підставі судового рішення за рахунок коштів , що обліковуються на банківському рахунку відповідача.
		У судовому засіданні 13.04.2021р. за участі представників позивача та відповідача, заслухавши виступи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.02.2017 р. між Державним підприємством « Енергоринок » (ДПЕ) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС» (позивач) був укладений договір № 13115/01.
		Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов`язався продавати, а ДП «Енергоринок» зобов`язався купувати електроенергію, вироблену останнім та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
		30.06.2019 р. між Державним підприємством «Енергоринок», державним підприємством «Гарантований покупець» (Відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС» була укладена додаткова угода № 183/01 до договору № 13115/01 від 24.02.2017 р.
		Зазначеною додатковою угодою до договору сторони дійшли до згоди в преамбулі договору слова «Державне підприємство «Енергоринок» замінити словами «Державне підприємство «Гарантований покупець» та замінити статті 1-10 договору статтями 1-8 в новій редакції.
		За пунктом 10 Додаткової угоди № 183/01 від 30 червня 2020 року до Договору № 13115/01 від 24.02.2017 року, дана додаткова угода набуває чинності з 01.07.2020 року.
		Згідно п. 1.1. договору, в редакції вказаної додаткової угоди, за цим договором продавець за «зеленим» тарифом (позивач) зобов`язався продавати, а гарантований покупець ( відповідач ) зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за « зеленим » тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. в Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. № 641.
		У пункті 2.2 договору, в редакції додаткової угоди передбачено, що купівля - продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умовами членства продавця за «зеленим» тарифом в балансуючій групі гарантованого покупця.
		Відповідно до п.2.3 договору, в редакції додаткової угоди продавець за «зеленим» тарифом зобов`язався продавати, а гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
		Умовами п.п.2.4, 2.5 договору, в редакції додаткової угоди, сторони погодили, що продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у покупця «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
		Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі - продажу електричної енергії та актів купівлі - продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку. (п.3.3 договору в редакції додаткової угоди).
		Відповідно до п. 10.2. Порядку, з урахуванням умов глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата виробнику за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць, та направляє виробнику за «зеленим» тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.
		Після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі- продажу, підписаних зі сторони гарантованого покупця, виробник за «зеленим» тарифом повертає протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони (п. 10.3. Порядку).
		У відповідності п. 10.4. Порядку, після отримання від виробника за «зеленим» тарифом акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з виробником за «зеленим» тарифом із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
		Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕПП) № 715 від 20 березня 2020 року, № 902 від 29 квітня 2020, № 995 від 27 травня 2020 року, № 1211 від 24 червня 2020 року, №1435 від 22 липня 2020 року, № 1600 від 19 серпня 2020 року, № 1740 від 23 вересня 2020року та № 1939 від 21 жовтня 2020 року було затверджено розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні та вересні 2020 року відповідно.
		На виконання умов Договору, за період із 01 лютого 2020 року по 30 вересня 2020 року Позивачем було вироблено та відпущено Відповідачу електричної енергії на суму у розмірі 114 187 373,84 гривень, в тому числі:
		- за лютий 2020 року - на загальну суму 6 575 943,08 гривень що підтверджується Актом купівлі-продажу електроенергії від 29 лютого 2020 року та Актом коригування до Акту купівлі-продажу електроенергії за Лютий 2020 від 23 вересня 2020 року (граничний строк оплати 24 березня 2020 року згідно постанови НКРЕПП № 715 від 20 березня 2020 року);
		- за березень 2020 року - на загальну суму 11 870 247,69 гривень, що підтверджується Актом купівлі-продажу електроенергії від 31 березня 2020 року (граничний строк оплати 04 травня 2020 року згідно постанови НКРЕПП № 902 від 29 квітня 2020);
		- за квітень 2020 року - на загальну суму 19 008 599,81 гривень що підтверджується Актом купівлі-продажу електроенергії від 30 квітня 2020 року (граничний строк оплати 30 травня 2020 року згідно постанови НКРЕПП № 995 від 27 травня 2020 року);
		- за травень 2020 року - на загальну суму 15 203 767,89 гривень, що підтверджується Актом купівлі-продажу електроенергії від 31 травня 2020 року (граничний строк оплати 26 червня 2020 року згідно постанови НКРЕПП № 1211 від 24 червня 2020 року);
		- за червень 2020 року - на загальну суму 14 597 352,77 гривень, що підтверджується Актом купівлі-продажу від 30 червня 2020 року (граничний строк оплати
		- липня 2020 року згідно постанови НКРЕПП № 1435 від 22 липня 2020 року);
		- за липень 2020 року - на загальну суму 17 835 470,72 гривень, що підтверджується Актом купівлі-продажу від 31 липня 2020 року (граничний строк оплати 21 серпня 2020 року згідно постанови НКРЕПП № 1600 від 19 серпня 2020 року);
		- за серпень 2020 року - на загальну суму 16 295 384,80 гривень, що підтверджується Актом купівлі-продажу від 31 серпня 2020 року (граничний строк оплати
		- вересня 2020 року згідно постанови НКРЕПП № 1740 від 23 вересня 2020 року);
		- за вересень 2020 року - на загальну суму 12 800 607 гривень, що підтверджується Актом купівлі-продажу від 30 вересня 2020 року (граничний строк оплати 23 жовтня 2020 року згідно постанови НКРЕПП № 1939 від 21 жовтня 2020 року) (копії актів купівлі- продажу електроенергії додаються).
		Як вбачається з положень Договору № 13115/01 від 24 лютого 2017 року, в редакції Додаткової угоди № 183/01 від 30 червня 2019 року, сторони погодили, що Позивач як виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.
		Натомість, відповідач лише частково здійснив розрахунок за вказаний обсяг проданої позивачем електричної енергії. 
		Станом на 30.10.2020 року в якості оплати електроенергії, відпущеної у період лютий-вересень 2020 року, відповідачем сплачено тільки 40 886 016,09 гривень.
		Таким чином, станом на 30.10.2020 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за електроенергію відпущену у період лютий-вересень 2020 року становить 73 301 357,75 грн.
		Вказане і стало підставою для звернення Позивача до суду з позовними вимогами до Відповідача про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
		За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, останньому нараховано 2  872  876,83 грн. пені, 715  421,22 грн. 3% річних, 807  943,28 грн. інфляційних нарахувань, 5  299  517,08 грн. штрафу. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).
		Відповідно до частин 1 та 2  статті 509 Цивільного кодексу України  зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених  статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно    пункту 1 частини 2  статті 11 ЦК України  підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		Відповідно до  статті 629 Цивільного кодексу України  договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. ( ч. 1  ст. 712 ЦК України  ).
		Відповідно до  ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно  ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. (  ст. 611 ЦК України  ).
		Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ). (  ст. 610 ЦК України  ).
		Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (  ст. 530 ЦК України    )
		Згідно  ст. 193 ГК України  суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до  ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно    до умов договору та вимог цього  кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (  ст. 525 ЦК України  ).    
		За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. 
		У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
		Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК УКраїни) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Згідно з п. 4.6. Договору, в редакції Додаткової угоди від 30 червня 2019 року, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7 % від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.
		За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. 
		Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
		Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні, а тому вимоги в частині стягнення 2  872  876,83 грн. пені, 715  421,22 грн. 3% річних, 807  943,28 грн. інфляційних нарахувань, 5  299  517,08 грн. штрафу підлягають задоволенню.
		Твердження відповідача про те, що позивачем здійснений невірний розрахунок штрафних санкцій судом до уваги не приймається, з наступних підстав:
		Відповідно до  ст.74 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно  ст.73 зазначеного кодексу  доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідач в порушення вимог  статті 74 ГПК України  не надав суду доказів того, що розрахунок позивача є невірним.
		Більше того, Позивачем прийнято до уваги заперечення Відповідача та здійснено перерахунок штрафних санкцій що мало наслідком подання Позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог.
		Також посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, а у зв`язку з порушенням зобов`язань з боку третьої особи - 1 (ПрАТ НЕК « Укренерго») також не підтверджені належним чином. Взаємовідносини відповідача з третіми сторонами не можуть вплинути на дотримання вимог підписаного між сторонами договору.
		Договір, який укладений між позивачем та відповідачем є двостороннім, в якому не передбачено можливість невиконання зобов`язання, в тому числі уникнення відповідальності у зв`язку з невиконанням зобов`язання третіх осіб перед відповідачем.
		Натомість, договір містить імперативну норму (п. 4.6) щодо відповідальності відповідача перед позивачем в разі невчасної оплати електроенергії.
		За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.
		Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.
		Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки до 1,00 грн., з наступних підстав:
		Заява відповідача про зменшення штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох процентів річних  мотивована завищеним тарифом на товар позивача; відсутністю належного фінансування - заборгованістю перед відповідачем третіх осіб; неспівмірністю збитків, яких зазнав позивач; незадовільним майновим станом відповідача.
		Водночас листом від 05.03.2021 №41/1063 відповідач відмовив позивачу у виплаті коштів, які отримані від НЕК «Укренерго» та розподілені між всіма виробниками в т.ч. і позивачем. Відмова мотивована наявністю судового спору щодо заборгованості та можливість задоволення вимог на підставі судового рішення за рахунок коштів, що обліковуються на банківському рахунку відповідача.
		Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
		Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
		Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
		З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
		Вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає, що непогашена заборгованість третіх осіб перед відповідачем не може бути тягарем позивача; звіт відповідача про фінансовий стан за вересень 2020 свідчить про позитивний баланс і приріст від 5389752тис грн. (на початок періоду) до 41278128 тис грн.(на кінець періоду); наявність збитків (втрат від інфляції) обумовлена інфляцією; додаткові нарахування у вигляді трьох процентів річних визначені законом - ст..625 ЦК України, додаткові нарахування у вигляді пені є умовами договору, який укладено сторонами за вільного волевиявлення та на виконання Закону.
		Відповідно до ч. 4 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.
		Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно велику порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
		Суд зауважує, що прибутки, що випливають з власності, зокрема, плата за проданий товар, передбачена договором, добровільно укладеним відповідно до законодавства є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.
		Щоб скористатися захистом статті 1 Першого протоколу особа позивач звернувся із позовом в порядку передбаченому національним законодавством, водночас відповідач не вчинивши заходів до врегулювання спору та припинення порушення права позивача на одержання плати вдався до припинення врегулювання спору у позасудовому порядку відмовив у виплаті коштів, які власне сам і розподілив, що випливає з листа від 05.03.2021 №41/1063 та продовжував їх зберігати на своєму рахунку отримуючи дохід від банківського вкладу.
		Натомість, як встановлено судом, за період із 01 лютого 2020 року по 30 вересня 2020 року Позивачем було вироблено та відпущено Відповідачу електричної енергії на суму у розмірі 114 187 373,84 гривень, але сплачено лише 40886016,09 грн.., заборгованість становить 73 301 357,75 грн.
		При цьому, сума нарахованих штрафних санкцій не перевищує суми боргу.
		За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1       статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод       зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі       статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.
		За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
		Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС» до Державного підприємства «Гарантований покупець» за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України; Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»; Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості у розмірі 9 695 758, 40 грн. задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (код 43068454; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС» (код 36609134; 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 11А) 2  872  876, 83 (два мільйони вісімсот сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. пені, 715  421,22 (сімсот п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять одну) грн. 3% річних, 807  943,28 (вісімсот сім тисяч дев`ятсот сорок три) грн. інфляційних нарахувань, 5  299  517,08 (п`ять мільйонів двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. штрафу та 146   277,50 (сто сорок шість тисяч двісті сімдесят сім) грн. судового збору.
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 26.04.2021.
		 
		 
		Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...