Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1676/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Укладення договорів (правочинів); купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2021. Зареєстровано: 26.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2021.
Дата набрання законної сили: 04.10.2021
Результат оскарження 04.10.2021 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 19.04.2021                                                                            Справа №  917/1676/20 
		 
		Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О. Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні  справу
		за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 
		до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз"
		про  стягнення 979 639 186,70 грн. 
		 
		за участю представників: від позивача - Верхацький І. В.; від відповідача - Плескач Ю. А.; від третьої особи - Заліпа Н. Ю.
		 
		встановив:
		 
		До господарського суду Полтавської області звернулося з позовом Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" про стягнення 979 639 186,70 грн. основного боргу за природний газ, поставлений згідно договору купівлі-продажу природного газу № 18-540-Н від 05.11.2018р. 
		Позивач в письмових поясненнях (вхід. № 158 від 12.01.2021) уточнив, що на виконання договору позивач передав відповідачу в період листопад 2018 - липень 2020  природний газ на загальну суму 3 423 075 450,23 грн.  Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 2 443 436 263,53 грн. Станом на дату подання позову розмір основного боргу становить 979 639 186,70 грн. (т.6 а.с.12-13).
		Відповідач у відзиві (вхід. № 12609 від 12.11.2020; т.5, а.с.220-222) проти позову заперечує, посилаючись на наступне:
		- пунктом 2.3 Договору встановлено, що розрахунковою одиницею природного газу є  1 куб. метр, приведении до стандартних умов;
		- відповідно до Правил постачання природного газу, які затверджені НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015р., можливість використання за розрахункову  одиницю поставленого  природною газу метра кубічною природного газу, приведеного  до стандартних умов, передбачена лише у відносинах постачання природного газу споживачам, що не є побутовими (пункт 9 розділу ІІ Правил), і не передбачена  для  відносин із побутовими споживачами (розділ ІІІ зазначених Правил);
		- норми  Кодексу ГРМ  не містять  положень, які регламентують процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків в обсягах (куб.м) та містять виключно процедуру такого приведення для споживачів які не є побутовими. Норми Кодексу ГРМ щодо приведення до стандартних умов для побутових споживачів застосовуються виключно при здійсненні перерахунків об`ємів природного газу (куб.м) в енергетичні одиниці (КВТ год) та надання їх  побутовим споживачам інформаційно;
		- Методика № 116 поширює свою дію тільки на суб`єктів господарювання, які  у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об`єму спожитого газу  використовують  лічильники, крім випадків використання газу за показаннями лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб. Оскільки  побутові споживачі не є суб`єктами господарювання та громадянами  - підприємцями, норми Методики № 116, зокрема величини коефіцієнтів, також не можуть бути застосовані по відношенню до побутових споживачів які згідно з пунктом 2.2 Договору  постачання природного газу здійснюють використання природного газу виключно на власні побутові потреби, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
		- застосування коефіцієнта приведення об`єму природного газу до стандартних умов, згідно з додатками до Методики №116,  по побутових споживачів не має жодних правових підстав;
		- 01.07.2015 між ТОВ «Полтавагаз збут» та Оператором ГРМ був укладений типовий договір на розподіл природного газу №1-02/0515-11, відповідно до п.2.1 якого за договором  газорозподільне підприємство зобов`язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів замовника (далі пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін;
		- на даний час існує різниця між об`ємами, які  передані Оператором ГРМ та даними програмного комплексу «Облік Абонент» відповідача; це різниця між об`ємами  фактично спожитого природного газу населенням за даними їх лічильників без врахування коефіцієнтів приведення об`ємів  спожитого природного газу до стандартних умов;
		- Оператор ГРМ нарахував обсяг розподіленого природного газу населенню при відсутності лічильників природного газу за завищеними нормами споживання;
		- у зв`язку з істотним відхиленням від даних переданих Оператором ГРМ та фактично спожитих обсягів природного газу побутовими споживачами, відповідач звертався  до Оператора ГРМ з позовною заявою про здійснення перерахунку обсягів природного газу поставленого побутовим споживачам в період  з 01.12.2015року по 31.12.2019р. (справа №917/1409/20);
		- на даний час відповідач не може визначити суму заборгованості за поставлений природний газ.
		Позивач у відповіді на відзив  (вхід. № 13143 від 26.11.2020; т.5, а.с.241-243) повідомив наступне:
		- відповідно до пункту 3.3 Договору, покупець зобов`язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою (за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість. 
		- пунктом 4.1 Договору визначено, що кількість природного газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу, відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.
		- відповідач сам складав акти приймання-передачі природного газу, зазначав фактичний обсяг переданого газу та його вартість; відповідач частково виконав свої зобов`язання за договором та продовжує їх часткове виконання, що свідчить про схвалення правочину та прийняття його до виконання.  Вказані акти підписані сторонами без заперечень. Відповідач фактично визнав факт отримання природного газу у відповідних об`ємах на відповідні суми.
		- предметом спору у даній справі є стягнення за конкретним Договором купівлі-продажу природного газу, що укладався між позивачем та відповідачем, а не взаємовідносини відповідача із його споживачами, або третіми особами, а тому посилання Відповідача на будь-які інші судові справи, в тому числі 917/1409/20, є безпідставними та не стосуються предмету розгляду цієї справи. 
		- твердження відповідача, що він на даний час не має можливості визначити суму заборгованості є повністю безпідставними та не заслуговують на увагу.  
		Третя особа у поясненні (вхід. № 1402 від 05.02.2021; т.6, а.с.44-48) зазначила наступне:
		- 01.07.2015 року між ТОВ «Полтавагаз збут» (замовник) та ПАТ «Полтавагаз» (Газорозподільне підприємство) був укладений договір на розподіл природного газу №1-02/05/15-Н (ПАТ «Полтавагаз» перейменовано в АТ «Полтавагаз»);
		- фактичний об`єм  надходження природного газу до/з ГРМ ( у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі  балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, шляхом: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) переведення об`єму газу, приведеного до стандартних умов в одиниці енергії, та відповідно на АТ «Полтавагаз» покладено обов`язок при комерційному обліку газу здійснювати приведення газу до стандартних умов;
		- в межах спірного періоду діяли норми, встановлені Постановою Кабінету Міністрів  України від 08.06.1996 №619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»;
		- АТ «Полтавагаз» під час визначення обсягів природного газу діяло відповідно до чинного законодавства України.
		Відповідач у довідці  від 12.01.2021 № 05/187 повідомив, що по договору з АТ "НАК "Нафтогаз України" № 18-540-Н від 05.11.2018 року загальна сума проведених відповідачем платежів за період з 01.09.2020 по 11.01.2021 складає 4271491,18 грн. (т.6, а.с.4-5).
		Відповідач у довідці  від 27.01.2021 № 05/559 повідомив, що по договору № 18-540-Н від 05.11.2018 року загальна сума проведених відповідачем платежів за період з 01.09.2020 по 26.01.2021 складає 4988226,17 грн. (т.6, а.с.34-36).
		Позивач подав заяву (вхід. № 1453 від 08.02.2021) про зменшення розміру позовних вимог, в якій прохає стягнути 974 650 960,53 грн. основного боргу за природний газ, поставлений згідно договору купівлі-продажу природного газу № 18-540-Н від 05.11.2018р. (т.6, а.с.56-57). Ухвалою від 11.02.2021р. суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог (т.6, а.с.86).
		Відповідач у  довідці від 11.02.2021 № 05/944 повідомив, що по договору з АТ "НАК "Нафтогаз України" № 18-540-Н від 05.11.2018 року загальна сума проведених відповідачем платежів за період з 01.09.2020 по 10.02.2021 складає 5439861,47 грн. (т.6, а.с.92-94). 
		Відповідач у  довідці  (вхід. № 2558 від 09.03.2021) повідомив, що по договору з АТ "НАК "Нафтогаз України" № 18-540-Н від 05.11.2018 року загальна сума проведених відповідачем платежів за період з 01.09.2020 по 05.03.2021 складає 5820131,81 грн. (т.6 а.с.98-100).
		Позивач листом від 19.04.2021 № 39/5-2940-21 (вхід. №4253 від 19.04.2021) повідомив суд про те, що залишок заборгованості за договором № 18-540-Н від 05.11.2018 року станом на 16.04.2021 року становить 973   706   944,34 грн.
		У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.   
		За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т.М. (т.5, а.с.211).
		За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області 27.10.2020 відкрито провадження у справі № 917/1676/19, призначено справу до розгляду в підготовче засідання та встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи (т.5, а.с.213-214).
		Ухвалою від 26.11.2020р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (т.5, а.с.252).
		Ухвалою від 11.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (т. 6 а.с.86).
		Відповідач у судовому засіданні 09.03.2021 подав клопотання (вхід. № 2556 від 09.03.2021) про колегіальний  розгляд справи (т.6 а.с.96-97).
		В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що законом не визначено, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду, а складність справи може визначатися залежно від складності спірних правовідносин, доказового наповнення матеріалів справи, неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини, тощо. Природний газ за спірним договором використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачем. Сума боргу за природний газ відповідачем не визнається, оскільки цей обсяг оскаржується у судовому порядку. Справа № 917/1676/20 має особливу категорію складності, оскільки стосується дослідження та з`ясування обставин щодо виконання Договору №18-540-Н від 05.11.2018 року в сукупності з виконання спеціальних обов`язків, які покладені на ТОВ «Полтавагаз збут» з  урахуванням Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортних систем.
		Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
		Суд зазначає, що невизнання відповідачем позову та наявності у провадженні суду іншої справи, не свідчить про неможливість вирішення справи суддею одноособово, та не є підставою для  призначення розгляду цієї справи у складі колегії  суддів, тому клопотання відповідача судом відхилене.
		Відповідач подав клопотання (вхід. № 2557 від 09.03.2021) про призначення експертизи у цій справі щодо об`єму природного газу, визначеного Оператором ГРМ за період з 01.11.2018 по 31.07.2020 р. та фактичного об`ємому спожитого природного газу населенням, об`єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу  (т.6 а.с.101-103). 
		В обґрунтування цього клопотання відповідач посилається на те, що пунктом 2.3 Договору розрахунковою одиницею природного газу є 1 куб. метр, приведений до стандартних умов. Обсяг газу, вартість, якого заявлена в позовній заяві, визначений з приведенням обсягів до стандартних умов, що в свою чергу суперечить спеціальному законодавству та є необґрунтованим.  Неможливо самостійно визначити саме обсяги природного газу фактично спожитого природного газу побутовими споживачами та обсяг приведеного до стандартних умов, а тому для вирішення господарського спору необхідні спеціальні знання, у зв`язку з чим в зазначеній справі доцільно призначити судову економічну експертизу.
		Суд зазначає, що запропоновані відповідачем питання не узгоджені із предметом даного спору, зокрема, не конкретизовано території проживання населення, пропонується провести дослідження.
		Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		В ч.1 та ч. 2 ч. ст. 73 ГПК України     вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
		В ч. 4 ст. 80 ГПК України вказано, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
		Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України    у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
		В  даному випадку клопотання про призначення експертизи заявлено позивачем не у підготовчому засіданні, а під час розгляду справи по суті, при цьому відповідачем необґрунтовано причин неможливості подання експертного висновку самостійно чи заявлення відповідного клопотання у підготовчому засіданні.
		До судового засідання 08.04.2021 відповідач подав клопотання (вхід. № 3810 від 08.04.2021р) про відкладення  розгляду справи, оскільки 01.04.2021 звільнився представник, який представляв інтереси відповідача, на даний час на підприємстві відсутні адвокати, які можуть представляти інтереси  товариства в судових засіданнях (т.6, а.с.107). 
		08.04.2021 третя особа подала клопотання (вхід. № 3809 від 08.04.2021р) про відкладення  розгляду справи, оскільки її представник перебуває на лікарняному (т.6, а.с.111). 
		Ці клопотання були задоволені судом. Для надання можливості відповідачу та третій особи взяти участь у розгляді справи, у судовому засіданні 08.04.2021р. було оголошено перерву (т.6, а.с.113).
		В судовому засіданні 19.04.2021 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки його призначено на посаду юриста Товариства з 19.04.2021 йому потрібен час для ознайомлення з матеріалами справи.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.  Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
		Суд зазначає, що дане засідання у справі не є першим, явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалася; в матеріалах справи наявні письмові пояснення відповідача по суті справи; копії позовної заяви, доданих до неї доказів, заяви по суті справи та докази направлялися на юридичну адресу відповідача згідно вимог ГПК України, всі ухвали по справі також направлялися відповідачу. Також, згідно поданого наказу № 22-к, представник відповідача Гречко С. І. звільнена 01.04.2021 (т.6 а.с.110). В зв`язку з цим, за клопотанням відповідача суд оголошував перерву у судовому засіданні. Тобто, відповідач мав достатньо часу для  залучення до участі у справі іншого представника засвоєчасно до судового засідання та несе ризики невчинення таких дій. Стаття 202 ГПК України не визначає такої підстави для відкладення розгляду справи як зміна представника сторони.
		З огляду на викладене, це клопотання відхилене судом.
		В судовому засіданні 19.04.2021 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості провести звірку розрахунків з позивачем.
		Це клопотання відхилене судом, оскільки проведення звірки розрахунків не є підставою для відкладення розгляду справи згідно зі ст. 202 ГПК України. Крім того, позивач не був позбавлений права подати суду свої відомості щодо суми заборгованості чи проведених оплат, як це було запропоновано йому судом в ухвалі 08.04.2021 (а.с.113).
		В судовому засіданні 19.04.2021р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.
		Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавагаззбут"  (відповідачем) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 18-540-Н від 05.11.2018р. (далі - Договір; т.1,  а.с.36-40).
		Згідно  постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №226 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"  ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перейменовано на  Акціонерне  товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
		Згідно п. 1.1 Договору позивач, як продавець, зобов`язався передати у власність відповідачу (покупцеві) у 2018 році природний газ, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити цей газ на умовах цього договору. 
		Згідно п. 1.2 Договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
		Згідно з п. 3.2 Договору  приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяця купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
		Згідно п. 3.3 Договору покупець зобов`язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця(за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються  фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість.
		Згідно п. 3.6 Договору   коригування обсягів природного газу, які планується передати згідно з цим договором, оформляється покупцем у вигляді заявки.
		Згідно п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом стовідсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.
		Згідно п. 6.5 Договору звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості отриманого природного газу покупцем  та акту його  приймання-передачі.          
		Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
		Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, шо настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
		В Додаткових угодах № 1 від 26.11.2018р., № 2 від 27.12.2018р., № 3 від 21.01.2019р., № 4 від 21.02.2019р., №5 від 20.03.2019р., № 6 від 29.03.2019р., № 7  від 23.04.2019р., № 8 від 17.05.2019р., №9 від 21.06.2019р., № 10 від 27.06.2019р., № 11 від 18.07.2019р., № 12 від 23.07.2019р., № 13 від 27.08.2019р., № 14 від 30.09.2019р., № 15 від 21.10.2019р., № 16 від 22.11.2019р., № 17 від 23.12.2019р., № 18 від 30.01.2020р., № 19 від 27.02.2020р., № 20 від 23.03.2020р., № 21 від 23.04.2020р., № 22 від 30.04.2020р., № 23 від 27.05.2020р., № 24 від 25.06.2020р., № 25 від 03.07.2020р., № 26 від 27.07.2020р. до Договору  сторонами  вносилися зміни щодо обсягів постачання природного газу, його ціни, періоду постачання, строку дії договору (т.1, а.с.41- 69).
		Згідно  з додатковою угодою № 6  від 29.03.2019р. сторонами було внесено зміни в назву продавця: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" замінено на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (т.1, а.с.47).
		В додатковій угоді № 25 від 03.07.2020р.  сторони внесли зміни в  п.11.1 Договору, встановивши, що договір  діє до 31.07.2020р. (т.1, а.с.68).
		Позивач у позові посилається на те, що за період листопад 2018 - липень 2020 він поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3  423  075 450,23 грн.
		На підтвердження вказаного позивачем надано акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2018р. на суму 329299256,02 грн., від 31.12.2018р. на суму 420391886,10 грн., від 31.01.2019р. на суму 487325197,31 грн., від 28.02.2019р. на суму 366144984,37 грн.,  від 31.03.2019р. на суму 308553317,66 грн., від 30.04.2019р. на суму 137390947,63 грн., від 31.05.2019р. на суму 59169294,28 грн., від 30.06.2019р. на суму 34888683,90 грн., від 31.07.2019р. на суму 22223414,17 грн., від 31.08.2019р. на суму 19948386,16 грн., від 30.09.2019р. на суму 32855304,49 грн., від 31.10.2019р. на суму 79313145,68 грн., від 30.11.2019р. на суму 213089027,39 грн., від 31.12.2019р. на суму 226693567,19 грн., від 31.01.2020р. на суму 263322161,76 грн., від 29.02.2020р. на суму 190567787,57 грн., від 31.03.2020р. на суму 120810289,75 грн., від 30.04.2020р. на суму 70299493,19 грн., від 31.05.2020р. на суму 22683023,56 грн., від 30.06.2020р. на суму 8699340,34 грн., від 30.06.2020р. на суму 8699340,34 грн., від 31.07.2020р. на суму 9406941,71 грн. (т.1, а.с.70-90).
		Ці акти підписані позивачем та відповідачем без зауважень  і посвідчені печатками обох сторін.
		Загальна вартість природного газу, постачання якого підтверджено вказаними актами, становить 3 423 075 450,23 грн.
		Позивач в письмових поясненнях (вхід. № 158 від 12.01.2021) уточнив, що на виконання договору позивач передав відповідачу в період листопад 2018 - липень 2020  природний газ на загальну суму 3 423 075 450,23 грн.  Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 2 443 436 263,53 грн. Станом на дату подання позову розмір основного боргу становить 979 639 186,70 грн. (т.6 а.с.12-13).
		В підтвердження проведених відповідачем оплат позивачем надано відповідні виписки банку з рахунку за період 04.02.2019 - 31.08.2020 (т.1 а.с.93-250; т. 2 а.с.1-250; т. 3 а.с. 1-252; т.4 а.с.1-250; т. 5 а.с.1-209).
		Після відкриття провадження у справі відповідачем постійно здійснювалися оплати боргу, про що він повідомляв суду шляхом подання відповідних довідок. Так, згідно останньої поданої до суду довідки (вхід. № 2558 від 09.03.2021) відповідач повідомив, що по договору з АТ "НАК "Нафтогаз України" № 18-540-Н від 05.11.2018 року загальна сума проведених відповідачем платежів за період з 01.09.2020 по 05.03.2021 складає 5820131,81 грн (т.6 а.с.98-100).
		Таким чином станом на 05.03.2021 заборгованість становила 973  819  054,89 грн.
		Позивач листом від 19.04.2021 № 39/5-2940-21 (вхід. № 4253 від 19.04.2021) повідомив суду про те, що залишок заборгованості за договором № 18-540-Н від 05.11.2018 року станом на 16.04.2021 року становить 973  706  944,34 грн.
		З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині стягнення 5932242 грн 36 коп. основного боргу в зв`язку з його оплатою відповідачем. Отже, в цій частині провадження у справі слід закрити на підставі  п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
		При вирішенні спору в іншій частині суд зазначає наступне.
		Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов`язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов`язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за  договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов`язується передати (поставити)  у  зумовлені  строки  (строк) другій   стороні   -   покупцеві   товар   (товари),   а  покупець зобов`язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму.
		Відповідно  до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про  договори   купівлі-продажу.  
		Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.
		Заперечення  відповідача, зокрема,   щодо різниці між обсягами газу придбаними відповідачем у позивача  та обсягами газу, реально розподіленим Оператором ГРМ для населення виходять за межі позовних вимог і стосуються господарської діяльності відповідача з іншими контрагентами, тоді як предметом спору у даній справі є виключно  заборгованість за договором, укладеним між позивачем та відповідачем.
		За ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення учасників  справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст. 74 ГПК).
		Відповідач не надав суду жодних доказів направлення позивачу повідомлень про невідповідність обсягів газу, визначених у актах приймання-передачі, чи направлення актів з відкоригованими обсягами.  
		Посилаючись на неналежне виконання Оператором ГРМ умов договору щодо розподілу природного газу, позивач не надав суду доказів укладення між ним та Оператором ГРМ відповідного договору.
		Посилаючись на існуючу різницю між об`ємами, які  передані Оператором ГРМ, та даними програмного комплексу «Облік Абонент» відповідача, відповідач не надав суду жодного доказу в підтвердження цього.
		Це також не було підтверджено третьою особою, яка у поясненні (вхід. № 1402 від 05.02.2021; т.6, а.с.44-48) зазначила, зокрема, що  АТ «Полтавагаз» під час визначення обсягів природного газу діяло відповідно до чинного законодавства України.
		Заперечення відповідача стосовно обсягів отриманого від позивача природного газу  зазначених у договорі, додаткових угодах та актах прийому передачі судом відхиляються з огляду на наступне.
		Пунктом 4.1 Договору визначено, що кількість природного газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу, відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.
		Згідно з п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 26.11.2018р. передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання оператору ГТС  сторонами торгових сповіщень (в розумінні кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем (заявка покупця) згідно з п. 2.1. цього Договору.
		У разі відхилення оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщені покупця обсяги відрізняються від обсягів визначених в пункті 2.1. цього Договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу.
		Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі.
		В п.3.2 Договору встановлено, що приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі.
		Відповідно до пункту 3.3 Договору, покупець зобов`язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою (за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість. 
		В Додатковій угоді № 1 від 26.11.2018р. сторони погодили додати до п. 3.3 Договору наступний абзац: «Обсяги газу, зазначені продавцем у торговому сповіщенні згідно пункту 3.2 цього договору, можуть відрізнятися від обсягів газу, фактично відібраних покупцем зв цим договором і визначених  ним в акті приймання-передачі природного газу. При цьому підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу свідчить про повне виконання продавцем своїх зобов`язань в частині передачі газу за цим договором.» (т. 1 а.с.41-42). 
		Вказані умови договору не визнані недійними у судовому порядку, змін в цій частині до договору сторони не вносили.
		Отже, умовами договору сторони погодили, що саме покупець (відповідач) не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем  купівлі-продажу природного газу, подає продавцеві (позивачу) підписані та скріплені печаткою два примірники акта приймання-передачі природного газу де зазначаються фактичні обсяги  переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість.
		Факт передачі позивачем відповідачу  природного  газу за спірний період  підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, які підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін, без будь-яких зауважень щодо обсягу поставленого (спожитого) газу, вартості за одиницю товару та загальної його вартості за відповідний місяць (т.1 а.с.70-90).
		Тобто, відповідач фактично визнав факт отримання природного газу у відповідних об`ємах на відповідні суми.
		Таким чином, твердження відповідача, що він на даний час не має можливості визначити суму заборгованості є  безпідставними.
		Позивач листом від 19.04.2021 № 39/5-2940-21 (вхід. № 4253 від 19.04.2021) повідомив суду про те, що залишок заборгованості за договором № 18-540-Н від 05.11.2018 року станом на 16.04.2021 року становить 973  706  944,34 грн.
		Ухвалою від 08.04.2021 суд пропонував відповідачу надати суду відомості про проведені ним оплати за Договором. Відповідач вказаних відомостей та доказів суду не надав.
		Таким чином, позовні вимоги про стягнення 973  706  944,34 грн. підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
		При цьому враховуючи специфіку проведення щоденних платежів за договором та технічну неможливість подати суду докази сплати боргу у день прийняття рішення, відповідач та позивач мають право подати до суду заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню згідно зі ст. 328 ГПК України щодо сплачених сум, про які не було повідомлено суду на дату прийняття рішення та які з цих причин не були враховані судом.
		Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.
		При подачі даного позову позивачем сплачено 735700,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 0000010460  від 06.10.2020р. (т.1, а.с. 7). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 07.10.2020 (т.5, а.с.212).
		Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України вказані судові витрати покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		вирішив:
		 
		1. Позов задовольнити  частково.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (вул. Володимира Козака, буд. 2А, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код39813404) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 20077720) 973706944грн 34  коп. основного боргу,  735700грн 00 коп. - відшкодування витрат на сплату судового збору. 
		Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
		3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 5932242 грн 36 коп. основного боргу.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня  складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.
		Дата складення повного судового рішення: 26.04.2021р.
		 
		 
		Суддя                                                                                               Т. М. Безрук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...