Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 809/183/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 26.04.2021. Зареєстровано: 27.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2021.
Дата набрання законної сили: 10.08.2021
Результат оскарження 10.10.2023 Верховний Суд: змінено постанову суду апеляційної інстанції, залишено судове рішення суду першої інстанції без змін
Номер судового провадження: П/300/3986/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" квітня 2021 р. справа № 809/183/17
		м. Івано-Франківськ 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
		судді Матуляка Я.П.,
		при секретарі Мула Х.О.,
		за участю:
		представника позивача - Сироткіна С.С.
		представника відповідача - Яремака Т.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", вул. Крайківського,1 Б, м. Івано-Франківськ, 76018 
		до відповідача: Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018 
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004372200 та №0004392200 від 15.02.2017, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У січні 2017 року ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" звернулося до суду з позовом (з урахуванням зміни предмета позову) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 05.10.2016 №№ 0002292201, 0002382207, 0002392201, 0002362207, 0002372207 та від 15.02.2017 року №№ 0004352200, 0004372200, 0004392200.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення  рішення від 15.02.2017 ґрунтуються на неповному дослідженні письмових документів, які були надані під час проведення перевірки, на підтвердження реальності господарських операцій позивача із контрагентами. Крім того, у податкових повідомленнях-рішеннях від 15.02.2017 наявні помилки в розрахунках.
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004372200 від 15.02.2017, яким ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2111865,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004392200 від 15.02.2017, яким ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 890570,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ДФС на користь Товариства сплачений судовий збір.
		Згідно постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.10.2020 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 в частині задоволення позову ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано. Адміністративну справу № 809/183/17 направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
		16.11.2020 справа № 809/183/17 супровідним листом Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2020 № 809/183/17/67132/20 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020, справа передана головуючому судді Матуляку Я.П.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 призначено підготовче судове засідання у даній адміністративній справі, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 26.11.2020 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		10.12.2020 представник відповідача направив на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду відзив на позов (т.21 а.с.129-139). 
		28.12.2020 представник позивача направив на адресу суду відповідь на відзив разом із додатковими доказами (т.21 а.с.178-250, т.22 а.с.1-113).
		Відповідач своїм правом подання заперечення не скористався.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
		Розглянувши матеріали справи, врахувавши рекомендації Верховного Суду, викладені в постанові від 08.08.2019 у даній справі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм належної правової оцінки, судом встановлено наступне.
		ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" є юридичною особою та перебувала за основним місцем обліку у ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.
		ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, про що складено акт перевірки №517/09-19-14-01/3176114 від 08.09.2016 (а.с.58-173 т.1), в якому зазначено про порушення ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" вимог податкового законодавства, а саме:
		- п.п.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1., пп.138.10.2, п. 138.1, 138.2, 138.10 ст.138 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139,п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого товариством завищено від`ємне значення суб`єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік у сумі 1 036 770 грн. та занижено податку на прибуток за 2013 рік в сумі 1 689 492 грн., за 2014 рік в сумі 675 334 грн. та за 2015 рік в сумі 946 536 грн.;
		- п.102.1, п.102.5 ст.102.1, пп.192.1.1, пп.192.1.2, п.192.1, п.192.2 ст.192, п.192.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження до сплати в бюджет податку на додану вартість в сумі 1639485 грн.;
		- п.63.3 ст.63 ПК України щодо неподання товариством реєстраційної заяви за ф.№1-ОПП до Криворізької північної ОДПІ для взяття на облік за неосновним місцем обліку;
		- п.49.2 ст.49, п.286.2 п.286.4 ст.286 ПК України щодо неподання податкової декларації до Гайсинської ОДПІ за земельною ділянкою, що перебувала у користуванні в м. Гайсин, вул. Південна, 16 (Договір оренди від 20.01.2012), неподання податкової декларації за новоукладеним договором оренди до Гайсинської ОДПІ за земельною ділянкою, що перебувала у користуванні в м. Гайсин, вул. Південна,16 (Договір оренди від 22.04.2014) в 2014 році, неподання податкової декларації за новоукладеним договором оренди в 2013 році до Ізмаїльської ОДПІ за земельною ділянкою, що перебувала у користуванні в м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3-а (Договір оренди від 28.08.2013);
		- п.п.269.1.2 п.269.1 ст.269, п.п.270.1.1. п.270.1 ст.270, п.281.1 п.288.2, п.288.3, п.288.4, п.288.5 ст.288, п.289.1 ст.289 ПК України, в результаті чого товариством занижено плату за землю, що справляється у формі орендної плати за земельними ділянками, що перебували у користуванні товариства (том 1 а.с.58-173).
		Внаслідок виявлених перевіркою порушень податкового законодавства 05.10.2016 відповідач виніс та направив позивачу податкові повідомлення-рішення: 
		-№0002302201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 902 569 грн.; 
		-№0002292201, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн.; 
		-№0002382207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 2 224,68 грн.; 
		-№0002392201, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 1 020 грн.; 
		-№0002362207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 6 338, 30 грн.; 
		-№0002372207, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 2 040 грн.; 
		-№0002402207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 15 135, 00 грн. (том1 а.с.40, 42, 44, 48, 49, 53, 54).
		Позивач не погодився з висновками акту перевірки №517/09-19-14-01/3176114 від 08.09.2016 і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України (том 1 а.с.221-249, том 2 а.с.1-22).
		За результатами розгляду скарги ДФС України прийняла рішення за №28180/6/99-99-11-01-01-25 від 27.12.2016, яким скаргу позивача задоволено частково (том 2 а.с.28-42, том 3 а.с.155-162), а саме: 
		- скасовано податкове повідомлення-рішення №0002302201 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та донарахування податку на прибуток по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ "Делівенс", ТОВ "Торгсервіс-Про", ТОВ "Нормал Плюс" і по взаємовідносинах з ТОВ "Агро-Союз-Україна" та штрафних санкцій у відповідному розмірі, а в іншій частині рішення залишено без змін; 
		- скасовано податкове повідомлення-рішення №0002322201 в частині донарахованого податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "Агро-Союз-Україна" та ТОВ "Дніпро-Кріль" та штрафних санкцій у відповідному розмірі, а в іншій частині рішення залишено без змін;
		- скасовано податкове повідомлення-рішення №0002402207 у частині нарахування орендної плати за землю у сумі 1562,8 грн. та штрафних санкцій у відповідному розмірі, а в іншій частині рішення залишено без змін;
		- залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0002292201, №0002362207, №0002372207, №0002382207, №0002392201.
		15.02.2017 з урахуванням зазначеного рішення ДФС України відповідач прийняв нові податкові повідомлення-рішення, а саме: 
		- податкове повідомлення-рішення №0004352200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 13 181,50 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення №0004372200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2 111 865, 00 грн. 
		- податкове повідомлення-рішення №0004392200 від 15.02.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 890 570 грн. (том 3 а.с.201-203).
		Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0004372200 від 15.12.2017 та податкового повідомлення-рішення №0004392200 від 15.12.2017 слугував висновок відповідача про те, що господарські операції ТзОВ "Корпорація Агро-Союз" з ТзОВ "Лантіком", ТзОВ "Фатрон", ТзОВ "Фай-Торг", ТзОВ "Відар ТД" за період з 01.01.2013 по 31.03.2014, ТОВ "Делівенс" та ТОВ "Торгсервіс-Про" за 2013-2015 не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв`язку з цим вищезазначені контрагенти-постачальники не могли фактично здійснювати господарські операції, а тому такі операції є безтоварними. А тому позивач протиправно сформував витрати та податковий кредит по взаємовідносинах із вказаними контрагентами.
		Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень №0004352200 від 15.02.2017, №0002292201, №0002362207, №0002372207, №0002382207, №0002392201 від 05.10.2016 слугували висновки податкового органу про те, що товариством не подано податкових декларацій з плати за землю, занижено плату за землю та не подано реєстраційної заяви форми №1-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку. 
		Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004372200 від 15.02.2017, яким ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2111865,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004392200 від 15.02.2017, яким ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 890570,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ДФС на користь Товариства сплачений судовий збір.
		Згідно постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.10.2020 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 в частині задоволення позову ТОВ "Корпорація "Агро-Союз" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано. Адміністративну справу № 809/183/17 направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням рекомендацій Верховного Суду, в частині правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0004372200 та №0004392200 від 15.12.2017, суд зазначає таке.
		Оскаржуваним рішенням №0004372200 встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1., пп.138.10.2, п. 138.1, 138.2, 138.10 ст.138 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139,п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого товариством завищено від`ємне значення суб`єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік у сумі 1 036 770 грн. та занижено податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 1 689 492 грн., і визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 422373грн.
		Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0004372200 від 15.12.2017 слугував висновок відповідача про безтоварність господарських операцій ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" з ТзОВ "Лантіком", ТзОВ "Фатрон", ТзОВ "Фай-Торг", ТзОВ "Відар ТД" за період з 01.01.2013 по 31.03.2014, які не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв`язку з цим вищезазначені контрагенти-постачальники не могли фактично здійснювати господарські операції. 
		Оскаржуваним рішенням №0004392200 встановлено порушення позивачем вимог п.102.1, п.102.5 ст.102, пп.192.1.1, пп.192.1.2, п.192.1, п.192.2 ст.192, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, ст.201 ПК України в частині заниження товариством до сплати в бюджет податку на додану вартість за період з січня по червень 2014, з вересня по грудень 2014, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень 2015 в розмірі 593 713 грн. і визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 296 857 грн.
		Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0004392200 від 15.12.2017 слугував висновок відповідача про те, що ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" по взаємовідносинах із ТОВ "Делівенс" та ТОВ "Торгсервіс-Про" завищило податковий кредит за період з 2014 по 2015 роки в розмірі 593 713 грн., оскільки господарські операції носили безтоварний характер.
		Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.
		Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
		Згідно із п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1. ст..44 ПК України).
		Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. 
		В п.138.1 ст.138 ПК України зазначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
		Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1. п.138.1 ст.138 ПК України).
		Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 ПК України).
		Згідно із п.п.138.10.2. п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).
		Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).
		Згідно із п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності). 
		В п.198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Згідно із п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. 
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		В п.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.
		Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п.201.4. ст.201 ПК України).
		Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
		Судом встановлено, що згідно договору про надання послуг від 03.01.2013 за №5, укладеного між відповідачем та ТзОВ "Лантіком", останнє надало позивачу послуги з очищення віконних жалюзі, радіаторів, систем опалення ангару і приміщення АБК, території підприємств від снігу, консервації системи поливу (том 2 а.с.43-71, а.с.104-106 т.9, а.с.133-158 т.10).
		Протоколом №1 до зазначеного договору було погоджено договірну ціну послуг у розмірі 1920 000 грн. в тому числі ПДВ 320 000 грн. (том 2 а.с.44).
		Факт виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт №11 та 12 від 30.01.2013 на загальну суму 492 000 грн., актом виконаних робіт №13,14 та 15 від 31.01.2013 на загальну суму 1 428 000 грн. (том 2 а.с.45 - 49), а також податковими накладними №560 та 562 від 30.01.2013 та №563, 564 та 565 від 31.01.2013 (том 2 а.с.50-54) та банківськими виписками (том 2 а.с.55-71).
		03.01.2013 між ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" та ТзОВ "Фатрон" укладено договір про надання послуг №10 від 03.01.2013, відповідно до якого останнє надало позивачу послуги з організації перевезення майна, підготовки та консервації заправної станції, розбирання огорожі полів, зачищення стін складу №4 та реставрації залізних сходів (том2 а.с.72-101, а.с.95-97 т.9, а.с.159-185 т.10).
		Протоколом №1 до зазначеного договору було погоджено договірну ціну послуг у розмірі 2 160 000 грн. в тому числі ПДВ 360 000 грн. (том 2 а.с.73).
		Факт виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт №38 від 29.01.2013 та № 39,40, 41, та 42 від 31.01.2013 на загальну суму 2 160 000 грн. (том 2 а.с.74-78), а також податковими накладними №388 від 29.01.2013 та №389-№392 від 30.01.2013 (том 2 а.с.79-83) та банківськими виписками (том 2 а.с.84-101).
		18.02.2013 між ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" та ТзОВ "Фай-Торг" укладено договір про надання послуг № 18/021 від 18.02.2013, відповідно до якого останнє надало позивачу послуги з санації підземних трубопроводів та комунікацій, укріпленню водопровідного стоку складу №2, по прочищенню дощоприймачів, по обстеженню центральної вентиляційної системи, по прочищенню кондиціонерів, по профілактичній прочистці липневої каналізації, по сервісному ремонту та обслуговуванню дощувальної машини, по сервісному ремонту та обслуговуванню зрошувальної системи, по обслуговуванню воріт контрольно-пропускного пункту, по технічному обслуговуванню шлагбаумів, по сервісному обслуговуванню водонапірної станції, по технічному обслуговуванню системи вентиляції, по зачищенні огорожі закритої стоянки, по закріпленню бордюрів по периметру території, по очищенню зовнішніх профільних листів складу №2, по обслуговуванню насосної станції, по очищенню килимового покриття в офісі і ангарі (том 2 а.с.102-203, а.с.98-103 т.9, а.с.186-269 т.10).
		Протоколами №1, №2, №3 та №4 до зазначеного договору було погоджено договірну ціну послуг у розмірі 6 158 000 грн. в тому числі ПДВ 1 026 333,33 грн. (том 2 а.с.103-106).
		Факт виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт №16 №17 від 29.03.2013 на загальну суму 560 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 93 333,33 грн., № 211, №212, №213 та № 214 від 30.04.2013 на загальну суму 900 000 грн., в тому числі ПДВ 150 000 грн., №401, №402 від 25.06.2013 на загальну суму 736 000 грн., в тому числі ПДВ 122 666,66 грн., №403, №404 від 26.06.2013 на загальну суму 676 000 грн., в тому числі ПДВ 112 666, 66 грн., №405, №406 від 27.06.2013 на загальну суму 1 138 000 грн., в тому числі ПДВ 189 666, 66 грн., №450, №451 та №452 від 30.07.2013 на загальну суму 918 000 грн., в тому числі ПДВ 153 000 грн., №463, №464 та №465 від 31.07.2013 на загальну суму 1 230 000 грн., в тому числі ПДВ 205 000 грн. (том 2 а.с.107-124). 
		На підтвердження факту виконаних робіт позивачем також надано податкові накладні та банківські виписки (том 2 а.с.125-203).
		01.08.2013 між ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" та ТзОВ "Відар ТД" укладено договір про надання послуг № 21/08 від 01.08.2013, відповідно до якого останнє надало позивачу послуг з укріплення огорожі складу №10, переоснащенню та упорядкуванню складського обладнання на складі №4, консервації систем поливу підприємства, по демонтажу та перенесенню гофролистів, розбиранню огорож полів (том 2 а.с.204-240, а.с.84-94 т.9, а.с.113-132 т.10).
		Протоколом №1 до зазначеного договору було погоджено договірну ціну послуг у розмірі 425 000 грн., в тому числі ПДВ 70 880 грн. (том 2 а.с.205).
		Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт №181 від 29.11.2013 на загальну суму 425 000 грн., в тому числі ПДВ 70 880 грн. (том 2 а.с.206). Позивачем також надано податкові накладні та банківські виписки (том 2 а.с.206-212).
		Крім того, 29.07.2013 між ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" та ТзОВ "Відар ТД" укладено договір про надання послуг № 29/071 від 29.07.2013 відповідно до якого останнє надало позивачу послуги з очищення загальної системи поливу, по санації та очищенню водопровідної системи ангару, послуги по підготовці офісного обладнання ангару до демонтажу та перевезення (том 2 а.с.213).
		Протоколом №1 до зазначеного договору було погоджено договірну ціну послуг у розмірі 600 000 грн., в тому числі ПДВ 100 000 грн. (том 2 а.с.214).
		Факт виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт №178 від 28.08.2013, №179 від. 29.08.2013 та №180 від 30.08.2013 на загальну суму 600 000 грн., в тому числі ПДВ 100 000 грн. (том 2 а.с.215-217). Позивачем також надано податкові накладні та банківські виписки (том 2 а.с.218-224).
		Виходячи з наведених норм та проаналізувавши зібрані у справі докази щодо проведених господарських операцій ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" з ТзОВ "Лантіком", ТзОВ "Фатрон", ТзОВ "Фай-Торг", ТзОВ "Відар ТД" та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, суд встановив, що між даними постачальниками та позивачем були проведені господарські операції, які носили реальний характер.
		Вказані обставини підтверджуються первинними бухгалтерськими документами: укладеними договорами про надання послуг (виконання робіт), протоколами до них, виконання яких було підтверджено актами приймання-виконання наданих послуг (робіт), податковими та видатковими накладними, проведенням оплати за надані послуги (виконані роботи), а також іншими документами, як-от дорученнями уповноваженим особам позивача на допуск працівників контрагентів на територію товариства для виконання договірних зобов`язань тощо, що в сукупності свідчить про фактичне отримання товариством послуг від контрагентів та фактичне понесення товариством витрат. 
		Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Досліджені в судовому засіданні зазначені вище первинні документи підтверджують факти надання та отримання робіт, послуг у контрагентів ТзОВ "Лантіком", ТзОВ "Фатрон", ТзОВ "Фай-Торг", ТзОВ "Відар ТД". 
		Щодо доводів представника відповідача про те, що основними видами діяльності вказаних контрагентів були інші види діяльності, ніж ті, що стосувалися наданих послуг, то суд зазначає, що податковим органом не враховано інші види діяльності вказаних вище підприємств, які зазначені у ЄДРПОУ, та до яких відносяться і види діяльності з приводу наданих послуг (а.с.156-167, а.с.225-247 т.13).
		Представлені позивачем під час проведення перевірки документи, а саме: договори, протоколи до договорів, податкові та видаткові накладні, платіжні документи свідчать про виникнення цивільних прав та обов`язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення господарських операцій, однак відповідач їх безпідставно не взяв до уваги.
		Крім того, відповідачем не проводилися зустрічні перевірки контрагентів позивача та не доведено суду, що для виконання цими підприємствами робіт (надання послуг) згідно укладених з позивачем договорів не могли залучатися особи (фізичні чи юридичні) на підставі цивільних договорів.
		Надані суду довідки форми 1-ДФ, складені контрагентами позивача за 2013-2014, стосуються нарахування податковими агентами доходів на користь фізичних осіб, і не свідчать про незалучення до виконання робіт фізичних осіб-підприємців чи юридичних осіб на договірних умовах (а.с.163-172 т.3). 
		Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Крім того, суд зазначає, що платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах. Висновки контролюючого органу прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права.
		У п.38 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб за відсутності зловживання з їх боку.
		Таким чином, позивач не може нести відповідальність ані за несплату податків своїми контрагентами та ведення ними податкового обліку, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, як і не може нести відповідальність за інші дії контрагента.
		При цьому слід зазначити, що відповідачем доказів визнання договорів, укладеними позивачем з контрагентами, нікчемними або такими, що не відповідають закону, суду не надано.
		Натомість, представник позивача надав суду постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 (справа №804/2331/16), залишену без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, якою задоволено позов ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" про скасування податкового повідомлення-рішення №0010002205 від 25.11.2015 щодо збільшення товариству грошових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинах з ТзОВ "Лантіком", ТзОВ "Фатрон", ТзОВ "Фай-Торг", ТзОВ "Відар ТД" за період з 01.03.2012 по 31.03.2014 (а.с.140-156 т.11). Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2018 касаційну скаргу Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повернуто скаржнику (а.с.157-161 т.11).
		Вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, також підтверджується реальність господарських операцій з ТзОВ "Лантіком", ТзОВ "Фатрон", ТзОВ "Фай-Торг", ТзОВ "Відар ТД".
		Стосовно господарських відносин ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" із ТОВ "Делівенс" та ТОВ "Торгсервіс-Про", суд зазначає що між позивачем та вказаними контрагентами були укладені договори про надання певних послуг: щодо ремонту каналізаційно-насосної станції, ремонту свердловин, очищенню водопровідних стоків території, щодо демонтажу та монтажу стелажного обладнання; щодо технічного обслуговування системи опалення для підготовки до зими на складах, по офісу, адмінбудівлях, послуги консервації та підготовки поливу до зимового сезону відповідно.
		На підтвердження виконаних робіт (наданих послуг) і податковому органу, і суду було подано первинні документи: укладені договори про надання послуг (виконання робіт), протоколи до них, виконання яких було підтверджено актами приймання-виконання наданих послуг (робіт), податковими накладними, проведенням оплати за надані послуги (виконані роботи) (а.с.212-230 т.3, а.с.231-250 т.3, а.с.111 т.9).
		Відтак висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за період з 2014 по 2015 роки в розмірі 593 713 грн. по взаємовідносинах з даними контрагентами є необґрунтованим, оскільки господарські операції підтверджуються наведеними вище первинними документами, що свідчать про фактичне отримання товариством послуг від контрагентів, фактичне понесення товариством витрат та віднесення ПДВ до податкового кредиту. А доводи представника відповідача щодо безтоварності господарських операцій та нерозкриття їх змісту у первинних документах, суд вважає безпідставними з огляду на зазначене вище обґрунтування по взаємовідносинах із контрагентами ТзОВ "Лантіком", ТзОВ "Фатрон", ТзОВ "Фай-Торг", ТзОВ "Відар ТД".
		З урахуванням наведеного, висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій із контрагентами ТзОВ "Лантіком", ТзОВ "Фатрон", ТзОВ "Фай-Торг", ТзОВ "Відар ТД", ТОВ "Делівенс" та ТОВ "Торгсервіс-Про" не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та на віднесення до валових витрат понесені витрати у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та понесених витрат, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит та формування витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.
		Таким чином, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового кредиту платника податків.
		За наведених підстав, доводи відповідача про відсутність реального виконання господарських операцій та безтоварність операцій є необґрунтованими, а тому суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит за господарськими операціями із вищенаведеними контрагентами у зв`язку з придбанням робіт (послуг).
		Крім того, слід зазначити, що відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №0004392200 від 15.02.2017 в порушення вимог ст.123 ПК України визначено розмір штрафних (фінансових) санкцій не в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, а у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, оскільки факту повторності не було, про що свідчить постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року (справа №804/2331/16) (а.с.148-156 т.11).
		Окремо слід зазначити, що Верховний Суд скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, вказав на ряд доводів відповідача, які слід перевірити суду під час нового розгляду справи, а саме: відсутність економічної доцільності отриманих послуг, попри їх велику вартість; відсутність трудових ресурсів у контрагентів позивача для надання відповідних послуг та відсутність доказів залучення працівників на підставі цивільних договорів; дублювання послуг (надання різними контрагентами однакових послуг); не розкриття змісту таких послуг (відсутність деталізованої інформації про надані роботи та послуги, їх обсяг та результати здійснення заходів) в актах виконаних робіт (наданих послуг); припинення контрагентів позивача як юридичних осіб невдовзі після надання позивачу послуг (державна реєстрація припинена на підставі судового рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом).
		Щодо відсутності економічної доцільності отриманих послуг, попри їх велику вартість, то суд зазначає, що вказані доводи відповідача спростовуються наступним.
		Судом встановлено, що рішення про укладення договорів з контрагентами, приймалось позивачем після аналізу комісією, утвореною наказом директора позивача від 17.12.2012, за результатами якого прийнято рішення про вибір оптимального підрядника, враховуючи ціну запропонованих послуг, їх обсяг, строки надання послуг та строки оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів комісії (т.22 а.с.101-113).
		Як слідує з вказаних актів, вибір підрядників обумовлювався наступними критеріями: ціна послуг (робіт) була нижчою, ніж у інших конкурентів, а перелік послуг - більший; можливість проведення оплати після повного виконання робіт та їх прийняття за актами приймання-передачі.
		При цьому суд погоджується з доводами позивача щодо того, що внаслідок проведених контрагентами робіт на об`єктах позивача, вартість активів зросла, що підтверджується копіями балансових довідок та актів про переоцінку (т.22 а.с.12-25, 137-161).
		Відповідно до ст. 14.1.231 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
		Економічний ефект, зокрема, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому
		Як наслідок, позивачем доведено економічну доцільність укладення правочинів спрямованих на отримання ряду послуг.
		Щодо відсутності трудових ресурсів у контрагентів позивача для надання відповідних послуг та відсутність доказів залучення працівників на підставі цивільних договорів, то слід зазначити, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Такі висновки неодноразово наводились Верховним Судом, зокрема, в постанові від 22.10.2019 у справі № 822/5413/15.
		Крім того, позивачем надано суду копії договорів оренди та позички обладнання, персоналу укладені контрагентами з метою забезпечення належного виконання своїх зобов`язань перед позивачем (т.21 а.с.233-250, т.22 а.с.1-12).
		На підтвердження факту виконання робіт працівниками контрагентів позивача, ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" надано копії запитів про надання перепусток на територію підприємства, довідки та роздруківки з електронного журналу служби охорони реєстрації відвідувань території ТзОВ "Корпорація "Агро-Союз" (т.22 а.с.26-42).
		Щодо дублювання послуг (надання різними контрагентами однакових послуг), то суд зазначає, що вказані доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи копіями договорів, актами виконаних робіт.
		Більше того, вказані доводи не підтверджені відповідачем жодними допустимими та належними доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях.
		В той же час, зважаючи не велику площу на якій контрагентами позивача проводились роботи згідно укладених договорів, то суд погоджується з доводами позивача про необхідність залучення до проведення подібних за видом робіт декількох суб`єктів господарювання.
		Щодо висновків податкового органу про відсутність деталізації опису господарської операції у первинних документах (актах виконаних робіт), то ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена, про що зазначено у рішенні ДФС про результати розгляду скарги від 27.12.2016 з посиланням на рішення Верховного суду України (а.с.37 т.2).
		Щодо припинення контрагентів позивача як юридичних осіб невдовзі після надання позивачу послуг (державна реєстрація припинена на підставі судового рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом), то суд зазначає, що на момент проведення вищевказаних фінансово-господарських операцій ТзОВ "Лантіком", ТзОВ "Фатрон", ТзОВ "Фай-Торг", ТзОВ "Відар ТД" мали господарську правосуб`єктність: в установленому законом порядку були зареєстровані як юридичні особи - суб`єкти господарювання, взяті на облік як платники податку на додану вартість (а.с.156-167, а.с.225-247 т.13). В той же час, факт припинення контрагентів позивача вже після виконання своїх зобов`язань за договорами не охоплюється межами розгляду даної справи та жодним чином не може вказувати на відсутність реального виконання ними умов правочинів.
		Таким чином, враховуючи, що виконані контрагентами позивача роботи (послуги) створили економічний ефект для позивача у вигляді приросту та збереження активів позивача (стосовно яких виконувались роботи (послуги)), а також було створено умови для такого приросту (збереження) в майбутньому у вигляді можливості використання цих активів належним чином та в повному обсязі в майбутньому, зазначене підтверджує ділову мету позивача у операціях з його контрагентами.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Як наслідок, суд констатує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без урахуванням усіх обставин та ґрунтуються не на встановлених під час перевірки фактичних даних, а на припущеннях осіб, які проводили таку перевірку.
		З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004372200 від 15.02.2017 та №0004392200 від 15.02.2017. 
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" (код ЄДРПОУ 31761141, вул. Герцена, буд. 16, с. Майське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52511) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004372200 та №0004392200 від 15.02.2017, задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004372200 та №0004392200 від 15.02.2017. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		 
		Суддя Матуляк Я.П. 
		 
		 
		 
		Рішення складене в повному обсязі 26 квітня 2021 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...