Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/2184/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2021. Зареєстровано: 28.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: П/140/2194/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2184/21 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Дмитрука В.В., 
		розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі  ГУ Держгеокадастру у Волинській області) про визнання протиправним та скасування наказу №44-к від 19.02.2021.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.02.2021 головним спеціалістом сектору запобігання та виявлення корупції Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Наталією Потерлевич було подано доповідну записку №231/3-21-0.14 начальнику Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Володимиру Боярчуку, щодо неналежного виконання посадових обов`язків начальником відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1 .
		Позивач зазначила, що державним кадастровим реєстратором 19.02.2021 ОСОБА_2 підготовлені викопіювання з кадастрової карти за номерами: НВ-0711100442021, НВ-0711100592021, НВ-0711100492021, НВ-0711100302021, НВ-0711100942021. ОСОБА_1 письмово відмовилась від підписання зазначених викопіювань.
		Наказом Головного управління від 19.02.2021 №44-к відповідно до частини 1 статті 68, статті 72 Закону України «Про державну службу», пункту 3 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 04.12.2020 року №109 (зі змінами) та на підставі доповідної записки головного спеціаліста сектору запобігання та виявлення корупції Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Наталії Потерлевич від 19.02.2021 №231/3-21-0.14, щодо неналежного виконання посадових обов`язків начальником відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1 , було відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
		Також в даному наказі зазначено відсторонити з 19.02.2021 ОСОБА_1 від виконання обов`язків начальника відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до закінчення часу дисциплінарного провадження.
		Позивач вказала, що відповідно до статті 72 Закону України «Про державну службу», державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Вважає, що відповідно до зазначеної статті в наказі ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 19.02.2021 №44-к не зазначено жодного пункту чи частини згідно якої ініціюється відкриття дисциплінарного провадження.
		Повідомлення про відкриття дисциплінарного провадження та відсторонення від виконання обов`язків, ОСОБА_1 отримала на особисту електронну пошту з копією наказу 19.02.2021 о 15:44:44 год., коли робочий день закінчується о 15:45 год. та протягом дня виконувала свої посадові обов`язки та підписувала робочі документи, що на думку позивача, не дозволяє голові комісії з ліквідації-начальнику Головного управління Держгеокадастру у Волинській області видавати наказ про її відсторонення з цього ж дня.
		ОСОБА_1 вважає спірний наказ безпідставним та протиправним, а відтак останній підлягає скасуванню.
		Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
		25.03.2021 відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що на підставі доповідної записки №231/3-21-0.14, відповідно до частини першої статті 68, статті 72 Закону України «Про державну службу», пункту 3 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 04.12.2020 №1039 Головним управлінням видано наказ від 19.02.2021 №44-к, яким відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника відділу у Луцькому районі Головного управління та відсторонено з 19.02.2021 позивача від виконання обов`язків начальника відділу у Луцькому районі Головного управління до закінчення часу дисциплінарного провадження.
		Вказав, що відповідно до статті 9-1 Закону України «Про державну службу» та Порядку фіксації доведення до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1042, інформація або документи до відома державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Волинській області доводяться, серед іншого, шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку. Тому, 19.02.2021 на електронну адресу, надану позивачем Головному управлінню надіслано наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 19.02.2021 №44-к «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ».
		Представник відповідача зазначив, що на даний час у зв`язку з тим, що дисциплінарне провадження ще триває, дисциплінарна справа не сформована.
		Відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.
		Оскільки дисциплінарне провадження ще триває, Головним управлінням рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не приймалося.
		Також представник відповідача зазначив, що згідно із статтею 78 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення. 
		Вважає, що чинним законодавством чітко передбачено, що оскаржити до суду можливо лише рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
		Звертаючись до суду з позовом про скасування акту суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
		Представник відповідача вказав, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються розгляду питання правомірності наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » від 19.02.2021 №44-к. Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
		Крім того представник відповідача зазначив, що відповідно до статті 72 Закону України «Про державну службу» відсторонення від виконання посадових обов`язків державного службовця під час здійснення дисциплінарного провадження не носить обов`язкового характеру, а може бути застосовано суб`єктом призначення, який приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження та вирішується на розсуд суб`єкта призначення, який приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження. З огляду на викладене, відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків під час здійснення дисциплінарного провадження відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта призначення.
		Разом із тим, спосіб захисту прав державного службовця від безпідставного відсторонення від виконання посадових обов`язків на час дисциплінарного провадження встановлений частиною четвертою статті 72 Закону України «Про державну службу», якою передбачено, що у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.
		Представник відповідача вважає, що оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 19.02.2021 №44-к прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
		26.03.2021 позивач подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 19.02.2021 №44-к, стягнути з ГУ Держгеокадастру у Волинській області на її користь заробітну плату з 19.02.2021.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 в задоволенні клопотання відповідача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
		Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.
		Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що 19.02.2021 головним спеціалістом сектору запобігання та виявлення корупції Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Наталією Потерлевич було подано доповідну записку №231/3-21-0.14 начальнику Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Володимиру Боярчуку, щодо неналежного виконання посадових обов`язків начальником відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1 (а.с.9)
		ОСОБА_1 письмово відмовилась від підписання підготовлених 19.02.2021 державним кадастровим реєстратором Дитиною С.А. викопіювань з кадастрової карти за номерами: НВ-0711100442021, НВ-0711100592021, НВ-0711100492021, НВ-0711100302021, НВ-0711100942021 (а.с.11).
		Наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 19.02.2021 №44-к відповідно до частини першої статті 68, статті 72 Закону України «Про державну службу», пункту 3 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 04.12.2020 року №1039 (зі змінами) та на підставі доповідної записки головного спеціаліста сектору запобігання та виявлення корупції ГУ Держгеокадастру у Волинській області Наталії Потерлевич від 19.02.2021 №231/3-21-0.14, щодо неналежного виконання посадових обов`язків начальником відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1 , було відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
		Також в даному наказі зазначено відсторонити з 19.02.2021 ОСОБА_1 від виконання обов`язків начальника відділу у Луцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до закінчення часу дисциплінарного провадження.
		Не погоджуючись із оскаржуваним наказом, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
		Відповідно до часини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях (далі - Закон №889).
		Відповідно до частини другої статті 1 Закону №889, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
		Відповідно до частини другої статті 5 Закону №889, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (частина третя статті 5 Закон №889).
		Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		Частиною першою статті 65 Закону №889 передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889, дисциплінарними проступками є, зокрема невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
		Згідно частини першої статті 66 Закону №889, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
		Відповідно до частин 1-3 статті 67 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
		Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
		Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.
		Згідно із частиною першою статті 74 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
		Частинами першою, другою статті 75 Закону №889-VІІІ передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
		Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
		Відповідно до частини другої статті 77 Закону №889-VIII у рішенні про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
		Аналіз наведених норм вказує, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
		Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. У свою чергу протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		Щодо визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 19.02.2021 №44-к «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », суд враховує наступне.
		Відповідно до статті 68 Закону №889-VІІІ, дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
		Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
		Стаття 71 Порядок Закону №889-VІІІ визначає, що здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 було затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (ділі - Порядок №1039), який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
		Відповідно до пункту 4 Порядку №1039, дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
		Разом з тим, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Згідно статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		Тобто, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Звертаючись до суду з позовом про скасування акту суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
		Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються розгляду питання правомірності наказу відповідача про порушення дисциплінарного провадження відносно позивача.
		Суд звертає увагу, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
		Тобто, підставами для визнання протиправними актів суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		Водночас, винесення наказів про порушення дисциплінарного провадження - це відповідні процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, якими розпочинається дисциплінарне провадження, а тому їх правомірність має бути предметом оцінки суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого дисциплінарного провадження.
		За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
		Водночас, суд дійшов висновку про те, що розгляд питання правомірності винесення наказу про порушення дисциплінарного провадження в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів такого дисциплінарного провадження та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за його результатами, у сукупності з іншими доказами не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.
		Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №815/622/17, від 12.02.2020 у справі №160/7402/18. 
		Також суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача заробітної плати за період відсторонення від виконання обов`язків, оскільки відносно наказу від 19.02.2021 №44-к судом встановлено неможливість забезпечення ефективного виконання завдань адміністративного судочинства в даній судовій справі.
		Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач всупереч вимогам статті 77 КАС України не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного наказу підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак позов задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя В.В. Дмитрук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...