Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 208/2371/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2021. Зареєстровано: 28.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2021.
Дата набрання законної сили: 26.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/208/398/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020170000000102

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 208/2371/21
		провадження № 1-кп/208/398/21
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		26 квітня 2021 р.    м. Кам`янське
		Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: 
		головуючого судді      ОСОБА_1 
		при секретарі      ОСОБА_2 
		за участю прокурора      ОСОБА_3 
		обвинуваченого      ОСОБА_4 
		захисника     ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту по обвинуваченню  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368,ч.3ст.368,ч.1ст.366 КК України прокурору, суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Заводського районного суду міста Дніпродзержинська перебуває кримінальне провадження № 62020170000000102, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1,3 ст.368, ч.1 ст.366 КК України.
		В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , подав клопотання про повернення обвинувального акта у вищезазначеному кримінальному провадженні, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам, передбаченим ст.291 КПК України. А саме, вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають процесуальний статус потерпілого, кожний окремо, однак обвинувальний акт не містить анкетних відомостей кожного потерпілого, як це передбачено п.3 ч.2 ст.291 КПК України. Також зазначено, що в силу положень ч.3 ст.60 КПК України, за умови, якщо фізичні особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є потерпілими у кримінальному провадженні № 62020170000000102, після подання заяви (повідомлення) про вчинення відносно них корупційного правопорушення, вказані особи мали б набути процесуального статусу викривачів. 
		Крім того, зазначає, що в обвинувальному акті є незрозумілою правова кваліфікація кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 . 
		Також, захисник, із посиланням на ст.293 КПК України, вказав що одночасно з переданням обвинувального акта до суду, прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування також захиснику. Однак прокурор вимоги вказаної статті не виконав.
		Обвинувачений підтримав клапотання свого захисника.
		Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вказав що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не є потерпілими та викривачами по данній справі, оскільки мають статус заявників, які допитані у якості свідків. Що стосується кваліфікації прокурор вказав, що відомості,які містятьсяв обвинувальномуакті танадані обвинуваченому ОСОБА_4 ,є достатнімидля повногорозуміння останнімсуті висунутогопроти ньогообвинувачення тапідготовки адекватногозахисту.Щодо врученнякопій обвинувальногоакту тареєстру захисникуто вимогами КПК не передбачено такої дії.
		Суд вислухавши думку учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
		1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475цього Кодексу;
		2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 4-8, 10 частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу;
		3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
		4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
		5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
		6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
		Згідно ст.315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбаченихпунктами 1-4 частини третьої статті 314цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
		2. З метою підготовки до судового розгляду суд:
		1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
		2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
		3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
		4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:
		здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;
		витребування певних речей чи документів;
		здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
		5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
		Так, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогамстатті 291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених частиною 3статті 314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
		Відповідно до частини 2статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
		Щодо процесуального статусу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд зазначає наступне. Так, є вірним твердження захисту про необхідність зазначення анкетних даних потерпілих та викривачів, у разі їх наявності.
		Однак, Згідно ч.1,2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
		Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
		Відповідно до ч.1 ст.60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
		Тобто, процесуальні статуси заявника і потерпілого відрізняються. Заявник може визнаватись потерпілим при поданні заяви про вчинення проти нього кримінального правопорушення. Тобто статус заявника має особа, яка повідомила про кримінальне правопорушення, або особа, яка повідомила про вчинення щодо неї кримінальне правопорушення до моменту залучення її до провадження як потерпілої особи.
		Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування № 62020170000000102, прийняті та зареєстровані заяви від 27.01.2020 року та 12.03.2020 року про вчинення кримінального правопорушення, відомості про визнання (залучення) зазначених осіб потерпілими в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є потерпілими по даному кримінальному провадженню.
		Відповідно до п.16-2 ст.3 КПК України викривач- фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування;
		Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено термін викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з їїтрудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання;
		У роз`ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції № 5 від 23.06.2020 "Щодо правового статусу викривача" вказано, що викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання.
		Обов`язковими ознаками викривача є:
		-володіння інформацією про можливі факти корупційних правопорушень - фактичні дані, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення;
		-переконання у достовірності відповідної інформації;
		-отримання інформації у зв`язку з трудовою, професійною, господарською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавство процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання;
		-особа повідомила інформацію через внутрішні канали керівнику, регулярні канали спеціально уповноваженим суб`єктам та зовнішні канали.
		У випадку відсутності хоча б однієї з вказаних істотних ознак особа не може вважатися викривачем.
		Проте, зі змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування № 62020170000000102 не вбачається, що особам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інформація стала відома у зв`язку з здійсненням ними трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження ним служби чи навчання.
		Таким чином, підсумовуючи викладене, суд не вбачає у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в даному випадку статусу викривачів та потерпілих, а відтак вони уповноважені на реалізацію своїх прав виключно у статусі заявників, які допитані під час досудового розслідування як свідки.
		Щодо неправильності кваліфікації дій правопорушника викладених у обвинувальному акті, суд наголошує, що на даній стадії підготовчого судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості. Окрім того, згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.
		Що стосується не вручення прокурором копії обвинувального акту та копії реєстру досудового розслідування захиснику, як того вимагає ст.293 КПК України як підстава для повернення обвинувального акту, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до п.3 ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу). 
		При направленні обвинувального акту до суду вимоги КПК були виконані, оскільки долучення до обвинувального акту розписки захисника щодо вручення йому копій зазначених документів не передбачено.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,55,60,291,293,314,315 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах  ОСОБА_4 . про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...