Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/6907/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2021. Зареєстровано: 28.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2021.
Дата набрання законної сили: 27.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/2074/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 420/6907/20
		адміністративне провадження № К/9901/2074/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стеценка С.Г.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Тацій Л.В., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/6907/20
		за позовом ОСОБА_1 
		до Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України
		треті особи Дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради
		про визнання протиправними та скасування рішень
		за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 (головуючий суддя: Токмілова Л.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 (колегія у складі: головуючого судді Стас Л.В., суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.), -
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної архітектурно - будівельної інспекції України, за участі третіх осіб: Дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, в якому позивач просила визнати протиправними та скасувати:
		- рішення Одеської міської ради № 434 від 30.11.2017 «Про призначення Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради замовником робіт по укріпленню схилу та стабілізації зсувних процесів в районі 13 станції Великого Фонтану в місті Одесі»;
		- містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта в районі розміщення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика) № 01-06/10 від 29.01.2018;
		- дозвіл на виконання будівельних робіт № ІV 113182851541 від 12.10.2018.
		2. Також, позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» та/або будь яким іншим особам за їх дорученням чи за договором, здійснювати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Одеса, 13 ст.Великого Фонтану (біля концертного майданчика), що здійснюються на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ІV 113182851541 від 12.10.2018 щодо «Будівництва підпірної стіни та інших елементів інженерного захисту з укріплення схилу та стабілізації зсувних процесів для розвитку транспортної інфраструктури в районі розміщення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану (біля концертного майданчика)», до набрання законної сили судовим рішенням по даній адміністративній справі.
		3. В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову позивач зазначила, що на підставі оскаржуваних рішень здійснюється виконання будівельних робіт на землі комунальної власності, відповідно до оскаржуваного Рішення Одеської міської ради № 434 від 30.11.2017 "Про призначення Управління інженерного захисту та розвитку узбережжя Одеської міської ради замовником робіт по укріпленню схилу та стабілізації зсувних процесів в районі 13-ої станції Великого Фонтану в місті Одесі". На думку заявника, ініціювання будівництва підпірної стіни є реальним будівництвом місцевої дороги протяжністю близько 1 кілометра та шириною 7 метрів у парковій зоні. Зазначена дорога будується виключно для задоволення фінансових та рекламних потреб - ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал», що будує разом з підпірною стіною 9-ти поверховий комплекс. Крім іншого, позивач вказує, що відповідно до отриманих документів, є незрозумілим на якій частині земельної ділянки на 13 ст. Великого Фонтану має здійснюватись будівництво та враховуючи, що Водним та Земельним кодексом України прибережно-захисна смуга встановлюється у 2 кілометри навколо моря, то вказівка на існування прибережно-захисної зони обов`язково має зазначатися в оспорюваних містобудівних умовах та обмеженнях. Позивач також наголосила на тому, що будинок та земельна ділянка за кадастровим номером 5110136900:39:007:0056, які належать їй на праві власності, розташовані саме на схилі 13 ст. Великого Фонтану, де здійснюється будівництво підпірної стіни. Тому, внаслідок руйнації схилу на 13 ст. Великого Фонтану, позивач має реальні побоювання за своє життя та збереження нерухомого майна, яке може опинитися під завалом ґрунту.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2020, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.  Заборонено Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 24760454), Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" (код ЄДРПОУ 32568603) та іншим особам за їх дорученням чи за договором, здійснювати підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), що здійснюються на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113182851541 від 12.10.2018 щодо "Будівництва підпірної стіни та інших елементів інженерного захисту з укріплення схилу та стабілізації зсувних процесів для розвитку транспортної інфраструктури в районі розміщення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану (біля концертного майданчика)" до набрання законної сили судовим рішенням по даній адміністративній справі.
		5. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в даному випадку наявні правові підстави, прямо передбачені статтею 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, а саме: наданими позивачем доказами підтверджується факт того, що відновлення попереднього стану земельної ділянки буде потребувати значних зусиль, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення, може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду. Виконання рішення суду в такому разі може не призвести до фактичного захисту прав та інтересів, за яким звернулася позивач у справі. Ці та інші обставини в їх сукупності оцінені судами як такі, що надають достатні правові підстави та зумовлюють необхідність вжити заявлені позивачем заходи забезпечення його позову до вирішення спору по суті позовних вимог у цій справі.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6. У січні 2021 року третя особа Дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020, в якій просила суд скасувати вказані судові рішення та залишити заяву позивача про забезпечення позову без задоволення.
		7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що виходячи з доданих до позову доказів, вже на стадії подання позову, матеріали справи містять підтвердження того, що будівництво інженерної споруди здійснюється після проведення усіх передбачених законодавством процедур з врахуванням вимог підзаконних нормативних актів, із висновками експертизи про відповідність вимогам ДБН. Також позивачем не надано жодного доказу того, що проведення робіт із укріплення схилу має неповоротні наслідки. Крім того, скаржник наголошує, що конкретних фактів порушення прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, очевидність заподіяння шкоди таким інтересам прийнятим оскаржуваним рішенням у заяві про забезпечення позову не наведено, оскільки йдеться лише про ймовірність та припущення можливості настання таких порушень без посилання на конкретні факти.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8.  18.01.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2021 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
		10. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №420/6907/20.
		11. Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345            КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27.04.2021.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених                 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
		13. У відповідності з частинами першою, другою, четвертою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		14. Види забезпечення позову визначає стаття 151 КАС України, за змістом частини першої якої позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта (пункт 1 цієї частини статті).
		15. Частиною другою цієї ж статті КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		16. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
		17. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта.
		18. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		19. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
		20. Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).
		21. Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006  №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову",   при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		22. Колегія суддів враховує й те, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		23. ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		24. Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
		25. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		26. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.
		27. Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
		28. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		29. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).
		30. В той же час, Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 (справа № 705/4587/17) сформулював правову позицію, згідно з якою, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
		31. Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.
		32. Так, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі, є законність рішення Одеської міської ради №434 «Про призначення Управління інженерного захисту та розвитку узбережжя Одеської міської ради замовником робіт по укріпленню схилу та стабілізації зсувних процесів в районі 13-ої станції Великого Фонтану в м. Одесі» від 30.11.2017; Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта в районі розміщення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 13- ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика) №01-06/10 від 29.01.2018; Дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113182851541 від 12.10.2018.
		33. Так, позивач у заяві про забезпечення позову зазначав, що будівництво здійснюється на підставі оскаржуваних рішення, містобудівних умов та дозволу на виконання будівельних робіт. При цьому, земельна ділянка, на якій проводяться будівельні роботи не має визначених меж, а тому визначити точно де повинні проводити будівельні роботи, та де саме Одеська міська рада вирішила провести укріплення будівельних робіт - неможливо.
		34. При цьому, позивач вказував, що УІЗ ОМР є замовником будівництва та здійснює "Будівництво підпірної стіни та інших елементів інженерного захисту з укріплення схилу та стабілізації зсувних процесів для розвитку транспортної інфраструктури в районі розміщення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану (біля концертного майданчика)", відповідно до офіційної інформації, що розміщується на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
		35. Проте, будівельні роботи здійснюються компанією ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал», що наразі є лише інвестором будівництва, замовником та виконавцем будівельних робіт щодо об`єкта укріплення схилу - підпірної стіни та місцевої дороги.
		36. На підтвердження вказаних обставин позивач зазначав, що відповідно до укладеного Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради договору, будівельні роботи здійснюються компанією              ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал». Зазначеним договором визначено наступне: "Управління делегувало функції замовника будівництва підпірної стіни та інших елементів інженерного захисту з укріплення схилу та стабілізації зсувних процесів для розвитку транспортної інфраструктури в районі розміщення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 13 ст. В.Фонтану (Біля концертного майданчика)                ДП "Інтергал-Буд" ТОВ "Фірма "Інтергал". Вказане підтверджується листом УІЗ ОМР від 29.11.2019 № 11/01-10/647.
		37. При цьому, ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» на суміжній земельній ділянці з укріпленням здійснює будівництво 9-ти поверхового комплексу "Ля мер".
		38. Також, на ділянці, де здійснюється будівництво, розміщується дренажна штольня №8, що відноситься до другої черги будівництва берегозахисних та протизсувних заходів (споруд) м. Одеси та є інженерною комунікацією (лист УІЗ ОМР від 25.10.2019 №10/01-10/559). На теперішній час штольня № 8 є діючою. Позивач вважає, що в порушення встановленого п. 9 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», видані Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови від 29.01.2018 не враховують охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
		39. Судами попередніх інстанцій встановлено та поданими позивачем доказами підтверджено, що ОСОБА_1 є власником будинку та земельної ділянки за кадастровим номером 5110136900:39:007:0056, які розташовані саме на схилі 13 ст.Великого Фонтану, де здійснюється будівництво підпірної стіни, за адресою: м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 155.
		40. В даному випадку, колегія суддів погоджує з доводами позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до проведення підготовчих та/або будівельних робіт на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Одеса, 13 ст.Великого Фонтану (біля концертного майданчика), яке здійснюватиметься на підставі актів, правомірність видачі яких оскаржується в судовому порядку. Здійснення таких робіт супроводжуватиметься втручанням в навколишнє середовище прибережної смуги, матиме певний вплив на рекреаційні властивості території та паркової зони, що свідчить про те, що відновлення попереднього стану земельної ділянки буде потребувати значних зусиль.
		41. Щодо доводів скаржника про те, що матеріали справи містять підтвердження того, що будівництво інженерної споруди здійснюється після проведення усіх передбачених законодавством процедур з врахуванням вимог підзаконних нормативних актів, із висновками експертизи про відповідність вимогам ДБН, колегія суддів зазначає, що правомірність або протиправності оскаржуваних рішень відповідачів може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності доказів у їх сукупності, що буде здійснено під час вирішення спору по суті.
		42. Твердження скаржника про те, що настання для позивача можливих негативних наслідків є лише припущенням, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вони суперечать завданням адміністративного судочинства та юридичній природі існування інституту забезпечення позову, які покликані саме попередити настання відповідних негативних наслідків для особи, яка звертається за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
		43. Визначений оскаржуваною ухвалою спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття визначених судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на забезпечення права позивача доступу до правосуддя в Україні та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
		44. Такого ж висновку в подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд в постанові від 24.06.2020 у справі №420/7613/19.
		45. Обраний судом спосіб забезпечення позову не позбавляє замовника будівництва права на здійснення будівельних робіт щодо "Будівництва підпірної стіни та інших елементів інженерного захисту з укріплення схилу та стабілізації зсувних процесів для розвитку транспортної інфраструктури в районі розміщення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану (біля концертного майданчика)" після надання судом правової оцінки законності та обґрунтованості надання такого права (винесення рішень).
		46. Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції з висновками якого погоджується і апеляційний суд дійшли правомірного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 24760454), Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" (код ЄДРПОУ 32568603) та іншим особам за їх дорученням чи за договором, здійснювати підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика), що здійснюються на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113182851541 від 12.10.2018 щодо "Будівництва підпірної стіни та інших елементів інженерного захисту з укріплення схилу та стабілізації зсувних процесів для розвитку транспортної інфраструктури в районі розміщення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану (біля концертного майданчика)" до набрання законної сили судовим рішенням по даній адміністративній справі.
		47. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; п.       89), «Проніна проти України» (заява №       63566/00; п.       23) та «Серявін та інші проти України» (заява №       4909/04;       п.       58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.       1 ст.       6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
		48. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		49. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки прийняті з дотриманням норм процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» залишити без задоволення.
		Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець   Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...