Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/99/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2021. Зареєстровано: 28.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2021.
Дата набрання законної сили: 26.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/21550/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26 квітня 2021 року 
		Київ
		справа №120/99/20-а
		адміністративне провадження №К/9901/21550/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді: Мартинюк Н.М., 
		суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №120/99/20-а
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд"
		до Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області
		про оскарження дій розпорядника публічної інформації,
		 
		за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд"
		на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року (прийняту у складі: головуючого судді Мацького Є.М., суддів Залімського І.Г., Сушка О.О.).
		І. Історія справи
		У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
		- визнати протиправною відмову управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області у наданні інформації на запит про надання інформації №349 від 17 жовтня 2019 року;
		- зобов`язати управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області повторно розглянути запит про надання інформації №349 від 17 жовтня 2019 року і надіслати запитувану інформацію ТОВ "Вінпродтрейд" у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача;
		- стягнути на користь ТОВ "Вінпродтрейд" понесені витрати зі сплати судового збору у сумі: 1921,00 грн і витрати на професійну правничу допомогу у сумі: 3990,00 грн, в загальній сумі: 5911,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, адміністративний позов задоволено.
		Визнано протиправною бездіяльність Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області щодо ненадання інформації на запит позивача про надання інформації №349 від 17 жовтня 2019 року.
		Зобов`язано Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області повторно розглянути запит про надання інформації №349 від 17 жовтня 2019 року.
		Стягнуто на користь ТОВ "Вінпродтрейд" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі: 1921,00 грн і витрати на професійну правничу допомогу у сумі: 3990,00 грн, у загальній сумі: 5911,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області.
		25 червня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, у якій останній просив ухвалити судове рішення, яким стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі: 4990,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ "Вінпродтрейд" про ухвалення додаткового рішення.
		Оскаржуване рішення мотивовано тим, що вартість послуги зі складення відзиву на апеляційну скаргу у справі у розмірі: 4990,00 грн, враховуючи те, що він складається з трьох аркушів, а також складність цієї справи, є неспівмірною визначеній сумі за фактично виконану роботу.
		Отже, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі: 4990,00 грн не є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, і не відповідають критерію реальності таких витрат, а тому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд відмовив.
		У касаційній скарзі ТОВ "Вінпродтрейд" просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, і стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі: 4990,00 грн.
		Зокрема, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», норми процесуального законодавства без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №910/4881/18, від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18.
		Крім того, на думку скаржника, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом в договорі про надання правової допомоги і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на законність рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
		Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з огляду на таке.
		II. Мотиви Верховного Суду
		Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - «КАС України») касаційний перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
		Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, яка полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
		надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття З0 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень і на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
		Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами, і не може діяти на користь будь-якої із сторін.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
		Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування і надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
		Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 5 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 1 травня 2020 року №349-А, акт приймання-передачі наданих послуг від 24 червня 2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, а також платіжне доручення, що підтверджує оплату в розмірі: 4990,00 грн за надані послуги (платіжне доручення від 25 червня 2020 року №2947).
		Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги №349-А від 1 травня 2020 року, а також детального опису робіт (наданих послуг) надано позивачеві такі юридичні послуги:
		- складання відзиву на апеляційну скаргу Управління освіти Могилів-Подільської міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі №120/99/20 - вартістю: 4990,00 грн; складність справи - звичайна; затрачено 5 годин часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить. 998,00 грн. Отже, загальна вартість наданих послуг відповідно до Договору становить: 4990,00 грн і розраховувалось наступним чином: 998,00 (грн) х 5 (год) = 4990,00 грн.
		Водночас відповідач на виконання вимог процесуального законодавства подав до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат. У вказаному запереченні відповідач вказував, що позивачем виставляються витрати на правничу професійну допомогу, які є неспіврозмірними з реальними затратами часу, оскільки позивачем використовуються процесуальні документи з інших справ і в них заміняються деякі фактичні дані у кожній справі. Крім того, відповідач ставив під сумнів кількість витраченого часу, а саме 5 годин вартістю 998 грн/год. Більше того, за період з 28 листопада 2019 року до 15 травня 2020 року адвокатом Кравчуком М.О. від імені ТОВ «Вінпродтрейд» до Вінницького окружного адміністративного суду подано приблизно 27 позовних заяв на оскарження рішень, дій чи бездіяльності управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області як розпорядника інформації з аналогічними позовними заявами.
		Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що розмір вартості наданих послуг визначених в акті є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, отже вимоги про відшкодування 4990,00 грн як витрат на правничу допомогу є необґрунтованими і не належать до відшкодування.
		Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний відзив на апеляційну скаргу складається з трьох аркушів, що викликає сумнів у необхідності затрати п`яти годин на етапі апеляційного перегляду справи, тим більше за умови успішного досвіду судового супроводу справи у суді першої інстанції, а тому розмір, заявлений позивачем до відшкодування за надання такої послуги, є неспіврозмірним з реальними затратами часу.
		З приводу наведених обставини Верховний Суд зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення певної (усієї) сукупності питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи і нормативно-правової бази.
		Як убачається з матеріалів справи, послуги з підготовки позовної заяви і подання її до суду адвокатом Кравчуком М.О. у суді першої інстанції були оцінені в 3990,00 грн, послуги щодо складання відзиву на апеляційну скаргу - у суму: 4990,00 грн.
		Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах усіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
		Колегія суддів також критично оцінює твердження представника позивача про те, що доказом проведеної роботи адвоката є те, що відзив на апеляційну скаргу містить посилання на правові позиції Верховного Суду, рішення Конституційного суду України, оскільки доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися, а доводи відзиву на апеляційну скаргу не відрізняються від доводів позовної заяви.
		Отже, враховуючи, що правова позиція представника позивача в судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередніх інстанцій, вдруге вивчати додаткові джерела права і судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги, й іншими обставинами, а отже, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи.
		Також, суд апеляційної інстанції зауважив, що за період з 28 листопада 2019 року до 15 травня 2020 року адвокатом Кравчуком М.О. від імені ТОВ «Вінпродтрейд» до Вінницького окружного адміністративного суду подано приблизно 27 позовних заяв на оскарження рішень, дій чи бездіяльності управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області як розпорядника інформації з аналогічними позовними заявами.
		Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги в суді першої інстанції, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складення відзиву на апеляційну скаргу управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області явно завищеним і таким, що належить зменшенню.
		Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів касаційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі: 1996,00 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу Управління освіти Могилів-Подільської міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі №120/99/20. Указаний розмір витрат зумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи у суді апеляційної інстанції, якістю та обсягом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом апеляційного перегляду.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18.
		Враховуючи наведені положення законодавства і обставини справи колегія суддів Верховного Суду констатує, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
		Отже, доводи касаційної скарги частково спростовують висновки суду апеляційної інстанції і приймаються Верховним Судом як обґрунтовані.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Частинами першою, третьою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Отже, з огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права і повинно бути скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" задовольнити частково.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року скасувати і ухвалити нову постанову.
		Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про ухвалення додаткового рішення у справі №120/99/20-а задовольнити частково.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (21034, місто Вінниця, вулиця Волошкова, будинок 51А, код ЄДРПОУ: 34886897) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі: 1996,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління освіти Могилів-Подільської міської ради Вінницької області (24000, Вінницька область, місто Могилів-Подільський, вулиця Полтавська, будинок 25, код ЄДРПОУ: 02141578).
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		...............................
		 
		...............................
		 
		................................
		Н.М. Мартинюк 
		А.В.  Жук
		Ж.М. Мельник-Томенко, 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...