Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/22525/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано судом: 23.04.2021. Зареєстровано: 28.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2021.

Номер судового провадження: 2/761/63/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/22525/16-ц
		Провадження № 2/761/63/2021
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       25 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Мальцева Д.О.,
		за участю секретаря Войновський О.І,
		прокурор Воробйов В.В.
		представник КМР Баранов М.С.
		представник відповідача-2 Могила І.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, в залі судових засідань, цивільну справу за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратура м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та повернення земельної ділянки, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У червні 2016 року керівник Шевченківської окружної прокуратура м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив: 1) визнати недійсним договір дарування 1/2 частини будинку НАА 169642,         укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний код          НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), зареєстрований в реєстрі за № 1969; 2) визнати недійсним договір дарування 1/2 частини будинку НАА 169643, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), зареєстрований в реєстрі за № 1970; 3) зобов`язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку вартістю 3 862 800 гривень, площею 0,1000 га, кадастровий № 8000000000:91:109:0341, розташовану по АДРЕСА_1 , шляхом знесення огорожі.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київською місцевою прокуратурою № 10 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12014100100009319 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві №11464755 від 06.03.2014 за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на індивідуальний будинок літ.«А» з реєстраційним номером 308650180000 по АДРЕСА_1 , загальною площею 134 кв.м. (далі - будинок). Підставою державної реєстрації стало рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 112/2367/14-ц, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на вказаний будинок. У подальшому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.06.2014 укладено два договори дарування по 1/2 частини будинку за кожним договором. У ході досудового розслідування встановлено, що за даними електронної системи документообігу Дніпровського районного суду указана справа у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва не перебувала, а отже вказане рішення не постановлялося (лист голови Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2016). Крім того, відповідно до акту обстеження Департамента земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 07.09.2015 № 387/10, фото матеріалів та план - схеми на земельній ділянці, орієнтовною площею 0,35 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:109:0163, яка огороджена парканом, відсутні будь-які будівлі, а лише присутні ознаки будівельних (підготовчих) робіт. Таким чином, на підставі неіснуючого рішення суду відповідачами         набуто право власності на неіснуючий будинок. У зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно за зверненням ОСОБА_2 державним кадастровим реєстратором Головного управління Держземагенства у м. Києві здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно їй кадастровий номер 8000000000:91:109:0341, вид використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( цільове призначення - 02.01. У поземельній книзі на         книзі на земельну ділянку 8000000000:91:109:0341 зроблено запис про виникнення         земельного сервітуту, емфітевзису. Суперфіцію.         Обмеження у використанні земельною ділянкою від 30.10.14 № 003 та наявна         відмітка про ознайомлення власника/користувача ОСОБА_2         у подальшому ОСОБА_2 звернувся із заявою до Київської міської ради         про передачу у власність вказаної земельної ділянки, у зв`язку з переходом         права власності на нерухоме майно (лист КМР від 09.06.2016 № 0570291        11406). З огляду на викладене та враховуючи, що сторони оспорюваних договорів не могли не знати про фактичну відсутність предмета договору - нерухомого майна, тобто уклали фіктивні договори дарування без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а тому вказане є підставою для визнання їх недійсними у судовому порядку. З урахуванням викладеного, позивач звернулася до суду із позовом.
		23 червня 2016 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Малинникова О.Ф. відкрито провадження по справі, справу призначено у попереднє судове засідання.
		23 червня 2016 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Малинникова О.Ф. заяву позивача про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на майно, саме житловий будинок № АДРЕСА_1 та встановлено заборону щодо вчинення будь-яких правочинів та дій стосовно зазначеного майна.
		27 березня 2018 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Малинникова О.Ф. у зв`язку з набуттям чинності нової редакції ЦПК України від 15.12.2017, по справі призначено підготовче засідання, відповідачам надано строк для надання відзиву на позову заяву.
		На підставі Розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва № 01-08-905 від 27.06.18 року вказану справу передано до провадження судді Мальцева Д.О.
		02.07.2018 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва вказану цивільну справу - прийнято до свого провадження та призначити проведення підготовчого засідання на 13 год. 00 хв. 18 вересня 2018 року . 
		15.02.2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могила І.В. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могила І.В. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки.
		27.03.2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва закрито підготовче засідання за позовною заявою керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки. Призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2019року на 15 годину 00 хвилин у приміщенні Шевченківського районного суду зал/каб. № 402 (м. Київ, вул.Дегтярівська, 31а).
		27.03.2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могила І.В. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могила І.В. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки.
		11.12.2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва визнано заявлений представниками відповідача-2 відвід головуючому судді Мальцеву Д.О. у цивільній справі за позовом керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки - необґрунтованим. Провадження у справі позовом керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки зупинено до вирішення питання про відвід судді Мальцеву Д.О.
		16.12.2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні заяви представників відповідача ОСОБА_2 - адвокатів Могили І.В., Клапи І.М. про відвід судді Мальцева Д.О. у цивільній справі за позовом керівника Київської місцевої прокуратури №10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки відмовлено.
		20.12.2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва поновлено провадження у справі за позовом керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки та призначити справу до розгляду в судовому засіданні на 14 год. 30 хв. 25 березня 2020 року. 
		26.03.2019 року, 24.07.2020 року, 10.12.2020 року, 23.03.2021 року, 24.03.2021 року, від позивача надійшли пояснення.
		Суд, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», підтверджує наявність обґрунтованих підстав для представництва Київською місцевою прокуратурою №10 законних інтересів держави в особі Київської міської ради.
		Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи. Причини неявки суду невідомі. Відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк, не надав.
		Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У зв`язку з чим суд вважає з можливе продовжити розгляд справи за відсутності відповідача-1. 
		Дослідивши повно та всебічно наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора ,представника КМР, представника відповідача-2, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		З наявних матеріалів справи судом встановлено, що Київською місцевою прокуратурою № 10 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12014100100009319 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України. 
		Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві №11464755 від 06.03.2014 за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на індивідуальний будинок літ. «А» з реєстраційним номером 308650180000 по АДРЕСА_1 , загальною площею 134 кв.м. Підставою державної реєстрації стало рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 112/2367/14-ц, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на вказаний будинок (а.с.24; 15 т.1). 
		За даними електронної системи документообігу Дніпровського районного суду указана справа № 112/2367/14-ц у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва не перебувала (лист голови Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2016) (а.с.12, т.1). 
		Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.06.2014 укладено два договори дарування по 1/2 частини будинку по АДРЕСА_1 : НАА 169642, зареєстрований в реєстрі за № 1969 (а.с.27, т.1) і НАА 169643, зареєстрований в реєстрі за № 1970 (а.с.37, т.1). 
		У зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно за зверненням ОСОБА_2 державним кадастровим реєстратором Головного управління Держземагенства у м. Києві здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно їй кадастровий номер 8000000000:91:109:0341, вид використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( цільове призначення - 02.01 (а.с.43 т.1). У поземельній книзі на земельну ділянку 8000000000:91:109:0341 зроблено запис про виникнення         земельного сервітуту, емфітевзису, суперфіцію. Обмеження у використанні земельною ділянкою від 30.10.14 № 003 та наявна відмітка про ознайомлення власника/користувача ОСОБА_2 (а.с. 46-53 т.1).
		Відповідно до акту обстеження Департамента земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 07.09.2015 № 387/10, фото матеріалів та план - схеми на земельній ділянці, орієнтовною площею 0,35 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:109:0163, яка огороджена парканом, відсутні будь-які будівлі, а лише присутні ознаки будівельних (підготовчих) робіт (а.с.55 т.1). 
		ОСОБА_2 звернувся із заявою до Київської міської ради про передачу у власність вказаної земельної ділянки, у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно (лист КМР від 09.06.2016 № 057029111406).
		Відповідно до п. 1.3 договору НАА 169642, зареєстрованого в реєстрі за № 1969, ринкова вартість Ѕ житлової квартири, що продається, згідно звіту про оцінку майна від 10.06.2014 року, становить 425 399 грн.
		Відповідно до п. 1.3 договору НАА 169643, зареєстрованого в реєстрі за № 1970, ринкова вартість Ѕ житлової квартири, що продається, згідно звіту про оцінку майна від 10.06.2014 року, становить 425 399 грн.
		Пунктом 1.2 вищевказаних договорів встановлено, що житлова квартира належить продавцю ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18717811 від 06.03.2014 року, виданим Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 06.03.2014 року, номер запису про право власності: 4905925, реєстраційний номер нерухомого майна: 308650180000. 
		Таким чином, із досліджених матеріалів справи, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , не будучи належним власником майна, незаконно відчужив спірну квартиру ОСОБА_2 на підставі неіснуючих документів, оскільки рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 112/2367/14-ц, яке стало підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 будинку по АДРЕСА_1 , судом не ухвалювалося. 
		Відповідно до ст. 655 ЦПК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		За ст. 657 ЦПК України договір купівлі-продажу, зокрема, житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
		Частиною 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
		Згідно положень  ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчитається батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Відповідно до положень ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
		За п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, є, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.
		Згідно ч.5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
		Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Враховуючи спрямованість договорів дарування НАА 169642 і НАА 169643 на незаконне заволодіння будинку, вказані правочини є такими, що порушують публічний порядок, тобто є недійсними з моменту їх вчинення, оскільки суперечать вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України.
		Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
		Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів, визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
		Статтею 330 ЦК України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Відповідно до п.19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 №5 застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.
		Згідно п. 3 ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Враховуючи те, що державна реєстрація права власності на вказаний будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 здійснена на підставі недійсних правочинів, які суд визнає недійсними, а також враховуючи, що майно вибуло з володіння поза волею її законного власника - територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради, суд дійшов висновку про задоволення вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_2 повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку вартістю 3 862 800 гривень, площею 0,1000 га, кадастровий № 8000000000:91:109:0341, розташовану по АДРЕСА_1 , шляхом знесення огорожі, оскільки така вимога є обґрунтованою.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З врахуванням вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 80, 81, 82, 89, 258, 263-265,  280-284,  288,  289,  354,  355 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позов керівника Шевченківської окружної прокуратура м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та повернення земельної ділянки, - задовольнити.
		Визнати недійсним договір дарування Ѕ частини будинку за адресою АДРЕСА_1 , від 12.06.2014р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований реєстрі за № 1969.
		Визнати недійсним договір дарування Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 , від 12.06.2014р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований в реєстрі № 1970.
		Зобов`язати ОСОБА_2 повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку кадастровий номер № 8000000000:91:109:0341 за адресою АДРЕСА_1 .
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складений 12.04.2021р.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...