Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/6452/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано судом: 27.04.2021. Зареєстровано: 28.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/947/601/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021162480000124

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/6452/21
		Провадження № 1-кп/947/601/21
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26.04.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши взалі судуу відкритомусудовому засіданнів м.Одесі кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12021162480000124від 04.02.2021року,за обвинуваченням ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		-28.08.2020 року вироком Київського районного судом м. Одеси за ст. 126-1 КК України до 1 року обмеження, звільнений від відбування покарання згідно ст. 75 КК України строком на 1 рік, 
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
		ВСТАНОВИВ: 
		Так, обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на превентивних обліках Національної поліції за категорією «кривдник», в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», знову умисно та безпричинно в період часу з 21.09.2020 по 10.01.2021року, знаходячись по місцю свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв по відношенню до своєї матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичне та психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах фізичною розправою, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні та погіршило якість життя потерпілої ОСОБА_7 .
		Зокрема, 21.09.2020 приблизно о 17-30 год. ОСОБА_6 знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_7 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювання словесних образ, погрозах фізичною розправою. У зв`язку з чим, ОСОБА_6 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2020 у справі №947/28265/20 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
		Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 23.11.2020 приблизно о 13-00 год. ОСОБА_6 знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_7 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювання грубою брутальною лайкою на адресу останньої та погрозою застосування фізичної сили. У зв`язку з чим, ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2020 у справі №947/36381/20 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
		В подальшому, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства 10.01.2021 близько 18-00 год. ОСОБА_6 знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_7 акт домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань нецензурною лайкою,погрозах фізичною розправою. У зв`язку з чим ОСОБА_6 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 01.02.2021 у справі №947/1696/21 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства. 
		Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні; також, згідно ст. 35 Стамбульської конвенції, Україна як держава учасник, вжила необхідних законодавчих заходів для забезпечення того, щоб умисну поведінку, яка полягає у вчиненні актів фізичного насильства проти іншої особи, було криміналізовано, а саме здійснено криміналізацію систематичного домашнього насильства. 
		Як вбачається із вказаного, кожного разу окремо, а саме:21.09.2020 приблизно о 17-30 годин, 23.11.2020 приблизно о 13-00 годин, 10.01.2021 приблизно о 18-00 годин, перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин, провокував словесний конфлікт, в ході якого, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинював відносно своєї матері ОСОБА_7 психологічне, фізичне насильство у вигляді словесних образ, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні гідності останньої, тому ОСОБА_6 було визнано винним у скоєнні ряду адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - домашнього насильства відносно ОСОБА_7 , що з огляду на кількість вчинених правопорушень впродовж певного періоду часу, виразилось в систематичному домашньому насиллі психологічного та фізичного характеру ОСОБА_6 по відношенні до матері ОСОБА_7 . 
		Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи (домашнє насильство).
		Обвинувачений ОСОБА_6 у судовомузасіданні визнавповністю свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1КК України та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті. Так, він в стані алкогольного сп`яніння неодноразово висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї матері, та погрожував фізичною розправою, чим вчиняв домашнє насильство, за що неодноразово притягнувався до адміністративної відповідальності. У скоєному щиро кається, та просив суворо його не карати.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає,роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК Україниі відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_6  та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.
		Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
		Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи (домашнє насильство).
		Відповідно допостанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Враховуючі сукупність вищезазначених обставин, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, що ОСОБА_6 визнав вину,йогощирекаяття ускоєному,таособу обвинуваченого який не одружений, не працює, раніше судимий за вчинення аналогічного злочину пов`язаного з насильством у сім`ї, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку,знов вчинив злочин середньої тяжкості уперіод іспитовогостроку, встановленому вироком Київського районного суду міста Одеси від 28.08.2020 року, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_6 на шлях виправлення не став. 
		Наведені обставини про сформованість стійкої направленості особистості ОСОБА_6 на вчинення злочинів пов`язаного з домашнім насильством, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і йому слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змістучастини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосуваннястатті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставістатті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
		Крім того, враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину та ступінь його тяжкості, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 ст.ст.69, 75 КК України.
		Процесуальні витрати згідно зі ст. 124 КПК України, відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370-374,376, 392,393,395 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі. 
		На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 28.08.2020 року у вигляді 1 (одного) місяця обмеження волі і остаточно за сукупністю вироків до відбування ОСОБА_6 призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців. 
		Строк відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_6 рахувати з часу затримання в порядку виконання вироку.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 в межах зазначеного кримінального провадження не обирався.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		   Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...