Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/14288/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2021. Зареєстровано: 28.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2021.
Дата набрання законної сили: 24.05.2021
Номер судового провадження: 2/766/5012/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/14288/20
		н/п 2/766/5012/21
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		 
		21.04.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:
		головуючої судді Войцеховської Я.В.
		при секретарі Кобець А.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний Альянс" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
		 
		в с т а н о в и в :
		Позивач в вересні 2020 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з зазначеним позовом в якому просить з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з ТОВ "Північно-український будівельний Альянс" на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 012.09.2019р. по 23.01.2020р. в сумі 32 431,77 грн.; стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку за період з 24.01.2020р. по 17.12.2020р. в сумі 45 400грн.
		         В обґрунтування позову посилається на те, що з 03.03.2015р. по 23.01.2020р. він знаходився в трудових відносинах з ТОВ "Північно-український будівельний Альянс" , займав посаду комірника. 23.01.2020р. його звільнили з займаної посади відповідно до наказу № 201-к від 23.01.2020р. Йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період з 01.09.2019р. по 23.01.2020р. Його письмові заяви, та лист Головного управління Держпраці у Київській області щодо виплати заборгованості, відповідачем залишилися без реагування. В зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з даним позовом.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження , справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою витребувано докази у відповідача.
		Вимоги вказаної ухвали відповідачем не виконано.
		Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю за наявними в справі доказами, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду місцем знаходження відповідача та направлення судових повісток на електронну пошту.
		Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
		У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
		Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
		Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.
		Згідно з частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		З копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 07.08.1979 року вбачається, що останній працював в ТОВ "Північно-український будівельний Альянс" з 03.03.2015 року. Прийняти на посаду слюсарем-сантехніком. 23.06.2016 року переведений на посаду комірника. 23.01.2020р. звільнений з посади за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, наказ № 201-к.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до ТОВ "Північно-український будівельний Альянс" шляхом направлення письмової заяви поштою 06.06.2020р., про виплату заробітної плати та надання відповідних документів про її нарахування та розмір середньомісячної заробітної плати, яка залишилася без реагування.
		Листом Головного управління Держпраці у київській області від 03.07.2020р. ОСОБА_1 повідомлено про направлення листа керівнику ТОВ "Північно-український будівельний Альянс" з вимогою вжити заходи щодо недопущення порушення вимог законодавства про працю відносно позивача.
		 Приписами ч.3 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
		Так, відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		 Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		В статті 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
		На день звільнення ОСОБА_1   ТОВ "Північно-український будівельний Альянс" не було сплачено заробітну плату за період з 01.09.2019 по 23.01.2020 року та не було письмово повідомлено про нараховані суми, належні йому при звільненні.
		Відповідно до довідки пенсійного фонду заробітна плата ОСОБА_1 складала: за вересень 2019 року 4 200,00 грн, за жовтень 2019 року 4 200,00 грн, за листопад 2019 року 4 200,00 грн.; за грудень 2019 року 4 200,00 грн.; за січень 2021р. - 15 631,77грн. 
		Таким чином заборгованість ТОВ "Північно-український будівельний Альянс" перед ОСОБА_1   по заробітній платі складає 32 431,77грн.
		Згідно з положеннями статей 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не звільняє позивача процесуального обов`язку доведення наявності права на отримання відповідних сум.
		Доказів відсутності заборгованості перед Позивачем з виплатити заробітної плати за зазначений період Відповідачем не надано. 
		Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 29.01.2014 у справі № 6-144ц13, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду першої інстанції при вирішенні вказаного спору, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		В той же час, частинами 1 і 2 статті 233 КЗпП України встановлений тримісячний строк на зверненням до суду з заявою про вирішення трудового спору.
		Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є частиною заробітної плати, що відзначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №910/4518/16).
		У пункті 2.2 рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233КЗпП у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу вказано, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин. Для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
		Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Судом встановлено, що на дату звільнення - 23.01. 2020 року відповідач не здійснив виплату заробітної плати позивачу.
		ОСОБА_1 звільнено з ТОВ "Північно-український будівельний Альянс" 23 січня 2020 року, остаточний розрахунок із позивачем проведено не було. З позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач звернувся 17.09.2020р. року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
		Заяв і клопотань про поновлення пропущеного строку і доказів поважності причин пропуску - суду не надано.
		Частина ч.2 ст. 233 КЗпП України, передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. В даному випадку позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який, як зазначено вище, не є заробітною платою, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.
		Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача і позивача на користь держави, відповідно до задоволеної частини позовних вимог.
		Суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення на користь позивача заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
		       На підставі викладено, керуючись ст.ст. 94, 115, 116, 117,233 КЗпП України, ст.ст. 4,13, 16, 77- 81,247, 258, 263-265,  274-284, 354, 430 ЦПК України, суд, , -
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний Альянс" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний Альянс" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.09.2019 року по 23.01.2020 року у розмірі 32 431 (тридцять дві тисячі чотириста тридцять одна) гривня 77 коп. з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний Альянс" на користь держави судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.
		В частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити негайне виконання рішення суду.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		       Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
		       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		 
		Найменування сторін:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний Альянс", 03150, м.Київ вул. Горького (Антоновича), 131 Код ЄДРПОУ 35129952.
		 
		 
		 
		Суддя    Я.В.Войцеховська
		 
		Повний текст рішення складено 21.04.2021р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...