Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/743/18 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2021. Зареєстровано: 28.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2021.
Дата набрання законної сили: 21.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 квітня 2021 року Справа № 902/743/18 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В. , суддя Гудак А.В. 
		секретар судового засідання Соколовська О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.10.2020 р. у справі № 902/743/18 (суддя Міліціанов Р.В., повний текст рішення складено 15.10.2020 р.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар"
		до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ"; 2) ОСОБА_1 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Вінницької районної державної адміністрації
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного підприємства "МЕГА-ГРАНД КФТ"
		про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визначення розміру частки у статутному капіталі
		за участю представників сторін:
		позивача - не з`явився;
		відповідача -1 - не з`явився;
		відповідача - 2 - не з`явився;
		третіх осіб - не з`явився; 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" та до Вінницької районної державної адміністрації про:
		-визнання недійсним п. п. 2, 3, 4 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", оформленого протоколом № 8 від 21.04.2010 р. (з врахуванням додаткових пояснень б/н від 25.03.2019 р.); 
		-про визнання недійсним та скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", проведену державним реєстратором Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області Стиран Н.Л., про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено (вчинено) запис (реєстраційну дію) за № 11491050007001152 від 22.04.2010 р. "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників".
		Як на підставу зазначених позовних вимог позивач посилається на встановлення під час проведення перевірки наявності своїх активів і відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань факту безпідставної перереєстрації частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Відродження" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" на громадянина ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.01.2019 р. задоволено заяву представника позивача б/н від 21.01.2019 р., виключено зі складу третіх осіб громадянина ОСОБА_1 та залучено його до участі в розгляді справи як співвідповідача. Цією ж ухвалою виключено зі складу відповідачів Вінницьку районну державну адміністрацію та залучено її до участі в розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
		 
		Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.03.2019 р., яке залишено без змін постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 р. у справі № 902/743/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" задоволено у повному обсязі. Визнано недійсними пункти 2, 3, 4 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", оформленого протоколом №8 від 21.04.2010 р. Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", проведену державним реєстратором Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області Стиран Н.Л., про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено (вчинено) запис (реєстраційну дію за №11491050007001152 від 22.04.2010 р.).
		 
		Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.01.2020 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 р. та рішення Господарського суду Вінницької області від 25.03.2019 р. у справі № 902/743/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
		 
		При новому розгляді справи, 05.05.2020 р. на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про зміну (доповнення) предмету позову б/н від 04.05.2020 р., в якій останній просив суд залучити до участі у розгляді справи Приватне підприємство "МЕГА-ГРАНД" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Визначити розмір частки позивача у статутному капіталі ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" станом на 21.04.2010 р. в сумі (номінальною вартістю) 5 433 197 грн, що становить 99,7 % від загального розміру статутного капіталу ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ". Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" про внесення змін до установчих документів товариства, оформленого протоколом № 8 від 21.04.2010 р. (п. п. 2, 3, 4). Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ", проведену державним реєстратором Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області Стиран Наталією Леонідівною, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено (вчинено) запис (реєстраційну дію) за № 11491050007001152 від 22.04.2010 р. "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників".
		 
		Розглянувши заяву позивача про зміну предмету позовних вимог (доповнення) предмету позову від 04.05.2020 р. в судовому засіданні 12.05.2020 р., суд першої інстанції дійшов висновку прийняти її до розгляду, як таку, що не суперечить приписам ст. 46 ГПК України, про що вказано в ухвалі суду від 18.05.2021 р. Суд виходив з того, що зміна обставин, що становлять предмет спірних правовідносин обумовлена систематичними законодавчими змінами до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Закон № 2275-VIII від 06.02.2018 р.; Закон № 159-IX від 03.10.2019 р.), яка визначає способи захисту прав позивача, а також позиціями Верховного Суду (постанови ВП ВС від 22.10.2019 р. у справі № 923/876/16). Внесення законодавчих змін та зміна практики вищої судової інстанції не може обмежувати доступ бо правосуддя та перешкоджати ефективному захисту порушених прав. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені обставини, в контексті ч. 4 ст. 46 ГПК України та з огляду на позицію позивача щодо способів захисту прав та інтересів, доводять обґрунтованість заяви позивача про зміну (доповнення) предмету позову.
		 
		За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.10.2020 р. у справі № 902/743/18 позов задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", оформлені протоколом № 8 від 21.04.2010 р. (п. п. 2, 3, 4):
		- про прийняття (включення до складу учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (код 32754725) нового учасника - громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 );
		- про затвердження нового розподілу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (код 32754725);
		- про внесення змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (код 32754725) та затвердження його у новій редакції.
		Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" (код 32754725), реєстраційний запис № 11491050007001152 від 22.04.2010 р. "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників", здійснену державним реєстратором Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області Стиран Наталією Леонідівною.
		Визначено розмір частки Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОАЛЬЯНС-СТАР" у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", станом на 21.04.2010 р. в сумі 5433197 грн, що становить 99,7 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ".
		 
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
		Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно розмежовує правові можливості відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі. Так, законодавство України не містило і не містить обмежень у способах відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальності належної йому частки залежно від того, хто є набувачем частки - учасник цього товариства чи третя особа. При будь-якому суб`єктному складі відповідних відносин закон передбачає, що таке відчуження відбувається на підставі взаємного волевиявлення особи, яка відчужує частку (шляхом продажу, міни, дарування тощо) і особи, яка набуває частку.
		Скаржник вказує, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення, керувався помилковими уявленнями про те, що ОСОБА_1 набув частку без укладення та виконання відповідного правочину, тобто безпідставно, а висновок суду про те, що рішення загальних зборів юридичних осіб вказують на вчинення відповідних дій лише однією стороною, а саме ТОВ "Автоальянс-Стар", не ґрунтується на реальних обставинах справи, оскільки ТОВ "Автоальянс-Стар" частку у статутному капіталі ТОВ "Відродження" за своєю волею передало, а ОСОБА_1 за своєю волею її прийняв у власність і довгий час реалізовував корпоративні права, набуті одночасно із цією часткою.
		Місцевий господарський суд помилково вважає, що договір з відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю згідно з законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, обов`язково повинен був укладатися в письмовій формі з нотаріальним засвідченням. На думку скаржника важливим для вирішення спору є те, що закон не передбачає необхідності укладення нотаріально посвідченого договору про відчуження частки у випадку її переходу чи передання, укладення такого договору є правом сторін, яке вони можуть реалізувати за власного волею з метою документального забезпечення здійснення відповідної реєстраційної дії.
		Суд першої інстанції помилково вважає, що договір з відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю згідно з законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, повинен був зберігатися в матеріалах реєстраційних справ ТОВ "Автоальянс-Стар", ТОВ "Відродження" чи ПП "Мега Гранд КФТ", оскільки законодавство України не містило вимоги про обов`язкове подання для державної реєстрації змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю нотаріально посвідченого договору про відчуження частки у випадку її переходу чи передання.
		Також апелянт звертає увагу суду на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 не набув права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Відродження", оскільки ОСОБА_1 є легітимним власником частки у розмірі 99,7 % статутного капіталу ТОВ "Відродження", так як між ТОВ "Автоальянс-Стар" та ОСОБА_1 було укладено та виконано договір № 21-04/2010-1 ДКП-КП/А-Д купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі від 21.04.2010 р.; відповідно до правил чинного законодавства відбулися збори учасників ТОВ "Автоальянс-Стар" та ТОВ "Відродження", на яких були прийняті відповідні рішення; згідно з вимогами чинного законодавства було проведено державну реєстрацію змін у складі учасників ТОВ "Відродження", змістом якої була реєстрація набутого ОСОБА_1 права власності на частку.
		Суд першої інстанції прийняв рішення про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Відродження" (протокол № 8 від 21.04.2010 р.) при відсутності для цього підстав, передбачених законом. Суд прийняв рішення про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Відродження" (протокол № 8 від 21.04.2010 р.) при відсутності порушень вимог статуту ТОВ "Відродження" у вигляді неповідомлення учасників цього товариства про вихід ТОВ "Автоальянс-Стар" з ТОВ "Відродження" шляхом відступлення частки на користь нового учасника ОСОБА_1 .
		Апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно кваліфікував поданий позов як негаторний та внаслідок цього припустився низки істотних помилок при ухваленні рішення. Суд порушив принципи верховенства права і справедливості, відмовивши відповідачу-2 у захисті його прав шляхом застосування наслідків спливу строку позовної давності. Скаржник зазначає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх суб`єктивних прав.
		Щодо порушень норм процесуального права, допущених судом першої інстанції, то скаржник вказує, що суд при вирішенні спору вийшов за межі позовних вимог та за межі предмету доказування, безпідставно відхилив пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , безпідставно заперечив преюдиційний характер фактів, встановлених постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2017 р. у справі № 802/966/17-а та неправомірно зберіг процесуальний статус Вінницької районної державної адміністрації у справі як третьої особи.
		 
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 р. для розгляду справи № 902/743/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_3 , суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.
		Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.10.20р. у справі №902/743/18 - залишено без руху. Надано скаржнику 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків та подання доказів доплати судового збору в сумі 9 725 грн.
		Розпорядженням керівника апарату суду від 23.12.2020 р. № 01-04/722 у зв`язку із непрогнозованою тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) у справі ОСОБА_3 - 23.12.2020 р. та відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. п. 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/743/18.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020 р. для розгляду справи № 902/743/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.
		Розпорядженням керівника апарату суду від 28.12.2020 р. № 01-04/731 у зв`язку із непрогнозованою тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії у даній справі ОСОБА_4 - 28.12.2020 р., а також у зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії суддів у даній справі Філіпової Т.Л. - 28.12.2020 р., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів-членів колегії у справі.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 р. для розгляду справи № 902/743/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Маціщук А.В.
		Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.12.2020 р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено його дію, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 27.01.2021 р. об 14:30 год.
		Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 р. розгляд справи відкладено на 04.03.2021 р. о 14:30 год. 
		Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 р. розгляд справи відкладено на 23.03.2021 р. о 11:00 год.
		У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Олексюк Г.Є. у період з 22.03.2021 р. по 05.04.2021 р. включно, судове засідання 23.03.2021 р. об 11:00 год. у справі №902/743/18 не відбулося.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 р. розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 було призначено на 21.04.2021 об 16:15 год. 
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 р. заяву представника відповідача-2 - адвоката Січевлюка В.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі - задоволено.
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Відповідач зазначає, що твердження представника ОСОБА_1 про наявність договору купівлі-продажу корпоративних прав та проведення розрахунків між ОСОБА_1 та ТОВ "Автоальянс - Стар", а також те, що ОСОБА_1 є власником частки в статутному капіталі ТОВ "Відродження" носять бездоказовий (безпідставний) характер та не підтверджуються жодними доказами. Відповідач звертає увагу суду на те, що договір купівлі - продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 21-04/2010-1 ДКП-КП/А-Д від 21.04.2010 р., не укладався, а ОСОБА_1 не набув права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Відродження" та відповідно статусу учасника товариства. Належне ТОВ "Автоальянс-Стар" право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Відродження" не припинено. В свою чергу, ТОВ "Автоальянс-Стар" є діючим власником зазначеної частки в статутному капіталі ТОВ "Відродження", а наявність недостовірного запису про ОСОБА_1 в ЄДРЮО, ФОП та ГФ є триваючим порушенням. 
		Окрім того, як вказує відповідач, поданий позивачем позов жодним чином не порушує права ОСОБА_1 , а заява представника ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності є необґрунтованою та не підлягає застосуванню. 
		Відповідач звертає увагу суду на те, що відчуження частки у статутному капіталі ТОВ обов`язково має бути оформлене шляхом укладення письмового цивільно-правового договору. Право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладання договору. Набуття іншою особою статусу учасника товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства не відповідає положенням чинного законодавства. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. Внесення змін до установчих документів, які пов`язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи у разі продажу частки проводиться на підставі нотаріально засвідченої копії документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідченого договору про такий перехід чи передання.
		 
		18.01.2021 року від адвоката Січевлюка Володимира Антоновича до суду надійшла заява про вступ у справу в якості представника ОСОБА_1 . Зазначену заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".
		 
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Позивач вказує, що зазначені у апеляційній скарзі доводи зводяться до суб`єктивної переоцінки законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення у справі, а також до бездоказового (безпідставного) припущення відносно того, що ОСОБА_1 ставав коли-небудь власником спірної частки у статутному капіталі ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" (набував право власності на неї), в тому числі на підставі договору купівлі - продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 21-04/2010-1 ДКП-КІІ/А-Д від 21.04.2010 р. Під час розгляду даної справи ОСОБА_1 так і не надав жодних доказів щодо укладення і виконання такого правочину (його існування, оплати чи передачі частки за ним, тощо) та, відповідно, наявності правових підстав для переходу до нього права власності на спірне майно (спірну частку), правомірності виникнення у нього статусу учасника ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" та включення відомостей про це у СДРЮО, ФОП та ГФ (щодо достовірності таких відомостей).
		Порушення права позивача було зумовлене відповідними обмеженнями саме у праві користування та розпорядження спірною часткою, як складовими елементами поняття права власності, без яких його суть нівелюється. На підставі оскаржуваних рішень та реєстраційної дії, позивача було виключено зі складу учасників відповідача-1, а відповідача-2 прийнято (включено) замість позивача, внаслідок чого позивач втратив право користування часткою, зокрема у вигляді не можливості реалізації функцій (повноважень) учасника відповідача та права на управління ним, приймати участь у загальних зборах та формувати персональний склад виконавчого органу, отримувати дивіденди, інші вигоди, тощо.
		Суд першої інстанції, за відповідними клопотаннями учасників справи, неодноразово зобов`язував ОСОБА_1 надати до суду належні та допустимі докази існування (укладення між сторонами) вищевказаного договору, проведення розрахунків за ним, тощо. Однак, ОСОБА_1 таких доказів не надав. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з даного приводу та щодо інших істотних обставин даної справи.
		Законними та обґрунтованими є висновки суду першої інстанції у даній справі про те, що за відсутності правочину (доказів його укладення) про відчуження спірної частки у власність ОСОБА_1 , оскаржувані позивачем рішення зборів відповідача та відповідна реєстраційна дія третьої особи вчинені без належної правової підстави. Задовольняючи вимоги позивача у цій частині, господарський суд керувався саме цими підставами (нормами права).
		Враховуючи фактичні обставини даної справи, а також підстави та предмет позову, суд першої інстанції правильно застосував відповідні норми права та правові висновки Великої Палати Верховного Суду з даного приводу (щодо правової природи позову та обраного способу захисту порушеного права), в тому числі і на які посилався позивач у згаданих вище заявах (поясненнях). Оскільки позов у даній справі дійсно є негаторним, тому до нього не підлягають застосуванню строки позовної давності.
		Апелянт просить скасувати оскаржуване судове рішення також з процесуальних підстав, оскільки суд першої інстанції нібито: вийшов за межі позовних вимог та предмету доказування, не взяв до уваги покази свідків, не врахував фактів, які апелянт вважає преюдиційними, тощо. Однак, на думку позивача, твердження апелянта з даного приводу не відповідають дійсності та не можуть бути достатніми для скасування рішення у даній справі.
		 
		Представник ОСОБА_1 - адвокат Січевлюк В.А. подав до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Відродження", в якій він вказує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу є безпідставними та необґрунтованими; зазначає, що причини пропуску строку позивачем строку позовної давності не є поважними, а заявлений позивачем позов не є негаторним, а тому до нього можуть бути застосовані наслідки спливу строку позовної давності.
		 
		Представник ОСОБА_1 - адвокат Січевлюк В.А. подав до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що позивач доповнив позовні вимоги всупереч вимогам ГПК України; наведена позивачем аргументація про захист його речових прав як власника частки у статутному капіталі ТОВ "Відродження" не має жодного відношення до предмету спору, яким охоплюються три вимоги організаційно-господарського змісту (визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ) та одна вимога адміністративно-господарського змісту (скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства).
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" надіслало до суду пояснення, в який вважають доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими, просять суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		 
		Судове засідання 21.04.2021 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не відбулося у зв`язку із технічною неможливістю. Представник скаржника в ухвалі суду від 19.04.2021 р. був попереджений, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
		В судове засідання 21.04.2021 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду представники сторін не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
		 
		Представник скаржника в попередніх судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги, надав суду пояснення щодо обставин справи, просив задоволити вимоги апеляційної скарги, скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
		В попередніх судових засіданнях представники позивача та відповідача-1 заперечили доводи апеляційної скарги, надали суду пояснення щодо обставин справи, просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Треті особи у справі не забезпечили явку повноважних представників в судові засідання, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
		Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду скарги, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, учасники справи висловили свої правові позиції щодо предмету та обставин справи, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		 
		Як встановлено апеляційним господарським судом, 30.12.2003 р. Реєстраційною палатою Вінницької міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" (номер запису 24901446Ю0030895) (відповідач-1 у даній справі).
		 
		Відповідно до статуту ТОВ "Відродження", в редакції затвердженій загальними зборами учасників від 22.12.2009 р. протокол № 22-12/2009-1, засновниками (учасниками) Товариства є: Приватне підприємство "Мега-Гранд КФТ" з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 99,7 %, що в грошовому еквіваленті становить 5 433 197 грн та гр. ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 0,3 %, що в грошовому еквіваленті становить 16 060 грн.
		 
		Приватне підприємство "Мега-Гранд КФТ" відповідно до статуту, в редакції від 21.11.2009 р., є підприємством, яке створене та діє на підставі рішення засновника - гр. ОСОБА_5 , якому належить 100 % частки в статутному капіталі підприємства, що в грошовому еквіваленті становить 345 000 грн.
		 
		12.12.2009 р. власником ПП "Мега-Гранд КФТ" та гр. ОСОБА_5 прийнято рішення № 3 про відступлення належної йому частки в підприємстві в розмірі 100 %, що еквівалентно 345 000 грн гр. ОСОБА_6 .
		 
		12.12.2009 р. гр. ОСОБА_5 звернувся до зборів засновників (власників) ПП "Мега-Гранд КФТ" із нотаріально посвідченою заявою від 12.12.2009 р. про вихід зі складу підприємства та передачу своєї частки в статутному фонді (статутному капіталі) підприємства в розмірі 100 %, що еквівалентно 345 000 грн гр. ОСОБА_6 .
		 
		Згідно рішення № 15-12/2009-1/А від 15.12.2009 р. гр. ОСОБА_6 прийняв частку в статутному капіталі ПП "Мега-Гранд КФТ" та увійшов до складу учасників підприємства з розміром частки 100 %, що еквівалентно 345 000 грн.
		 
		17.12.2009 р. власником ПП "Мега-Гранд КФТ" гр. ОСОБА_6 прийнято рішення № 17/12-2009/1-В про здійснення виділу з підприємства частки статутного капіталу у розмірі 344 900 грн та створення шляхом виділу з підприємства з переходом до новостворюваної юридичної особи за розподільчим балансом частини належних підприємству майна, прав та обов`язків, нову юридичну особу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" з статутним капіталом у розмірі 344 900 грн. Даним рішенням визначено, що при реорганізації ПП "Мега-Гранд КФТ" розмір статутного капіталу останнього зменшується на розмір виділеної частки та становить 100 грн.
		 
		Згідно розподільчого балансу станом на 23.02.2010 р. належні Приватному підприємству "Мега-Гранд КФТ" активи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Відродження" в розмірі 5 433 197 грн передано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" (відповідач-1 у даній справі) (а. с. 15-17, т. 1).
		 
		Відповідно до п. п. 1.2., 6.2. статуту ТОВ "Автоальянс-Стар", в редакції від 09.03.2010 р., чинній на момент прийняття оспорюваного рішення, засновником (учасником) Товариства є ОСОБА_6 з розміром частки у статутному капіталі товариства 100 %.
		 
		12.03.2010 р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" прийнято рішення, оформлені протоколом № 7 від 12.03.2010 р., якими вирішено: надати згоду учаснику ТОВ "Відродження": юридичній особі - ПП "Мега-Гранд КФТ" на вихід зі складу учасників ТОВ "Відродження"; прийняти (включити) до складу учасників ТОВ "Відродження" нового учасника: ТОВ "Автоальянс-Стар"; затвердити новий розподіл часток у статутному капіталі ТОВ "Відродження"; внести зміни до статуту ТОВ "Відродження" та затвердити його в новій редакції; призначити осіб, відповідальних за державну реєстрацію статуту ТОВ "Відродження" в новій редакції.
		 
		19.04.2010 р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" та зареєстровано статут останнього в новій редакції.
		Відповідно до п. 4.2. статуту ТОВ "Відродження", в редакції від 19.04.2010 р., чинній на момент прийняття оспорюваних рішень, статус учасника товариства набувають юридичні і фізичні особи з моменту переходу до цієї особи права власності на частку в статутному капіталі товариства.
		Перехід та реалізація права власності на частку у статутному капіталі товариства здійснюється відповідно до законодавства України. Учасники товариства можуть розпоряджатися належними їм частками в статутному капіталі товариства будь-яким чином без обмежень, згідно з діючим законодавством України та міжнародним правом, в тому числі передавати, заповідати членам своєї сім`ї, близьким родичам (батькові, матері та іншим), а в разі смерті учасника його частка передається спадкоємцям; продавати чи іншим способом відчужувати частку в статутному капіталі товариства на користь інших фізичних та юридичних осіб, якщо інше не встановлено чинним законодавством та статутом.
		За змістом п. п. "з" п. 4.3. статуту ТОВ "Відродження", в редакції від 19.04.2010 р., учасники мають право вийти з товариства порядку та на умовах, передбачених п. 4.5. цього статуту.
		Згідно із п. 4.5. статуту ТОВ "Відродження", в редакції від 19.04.2010 р., право на вихід з товариства здійснюється учасником шляхом продажу або передачі іншим чином частки в статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства, самому товариству чи третім особам. Оплата вартості частки в статутному капіталі товариства при її реалізації товариству може здійснюватися за домовленістю з учасниками в натуральній формі.
		Пунктом 4.6. статуту ТОВ "Відродження", в редакції від 19.04.2010 р., визначено, що учасники товариства мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі товариства одному або кільком учасникам цього товариства.
		Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо домовленістю між ними на момент купівлі не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого за домовленістю між учасниками на момент купівлі, частка (її частина) може бути відчужена третій особі (п. 4.6.1. статуту ТОВ "Відродження" (в редакції від 19.04.2010 р.).
		Відповідно до п. 4.7. статуту ТОВ "Відродження", в редакції від 19.04.2010 р., відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, лише за згодою решти учасників товариства і/або після закінчення місячного терміну з дня повідомлення останніх про намір учасника продати частку (її частину).
		У п. 5.1. статуту ТОВ "Відродження", в редакції від 19.04.2010 р., встановлено, що учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.
		Згідно із п. 6.2. статуту ТОВ "Відродження", в редакції від 19.04.2010 р., засновниками (учасниками) товариства є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 99,7 %, що в грошовому еквіваленті становить 5 433 197 грн та гр. ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 0,3 %, що в грошовому еквіваленті становить 16 060 грн.
		 
		20.04.2010 р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" прийнято рішення, оформлені протоколом № 4, якими, зокрема, вирішено: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" добровільно виходить зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження"; 2) Здійснити відступлення належної товариству частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" розміром 99,7% грошовий еквівалент якої складає 5 443 197 грн на адресу громадянина ОСОБА_1 ; 3) Виконавчому органу товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" в особі директора надати дозвіл та всі необхідні повноваження для виконання дій, вказаних в п.1 та п.2 цього рішення, в тому числі повноваження на укладення та підписання від імені товариства відповідних правочинів щодо відступлення вищевказаної частки в статутному капіталі, а також інших, пов`язаних з цим, супутніх документів, на умовах йому відомих (а. с. 18, т. 1).
		 
		21.04.2010 р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" прийнято рішення, оформлені протоколом № 8, якими, зокрема, вирішено: 
		1) надати згоду учаснику ТОВ "Відродження" юридичній особі ТОВ "Альянс-Стар" на вихід зі складу учасників ТОВ "Відродження"; 
		2) прийняти (включити) до складу учасників ТОВ "Відродження" нового учасника гр. ОСОБА_1 ; 
		3) затвердити новий розподіл часток у статутному капіталі ТОВ "Відродження"; 
		4) внести зміни до Статуту ТОВ "Відродження" та затвердити його в новій редакції (а. с. 19-20, т. 1).
		Згідно вказаного протоколу загальних зборів учасників зафіксовано присутність учасників, які володіють 100 % голосів, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" в особі директора ОСОБА_6 - 99,7 % та гр. ОСОБА_5 - 0,3 %, який голосував по прийнятих рішеннях "за" одноголосно (одностайно). При цьому в графі підписи президії зборів наявні підписи стосовно його підписання головою зборів ОСОБА_5 та секретарем зборів - ОСОБА_6 
		 
		22.04.2010 р. державним реєстратором Вінницької районної державної адміністрації Стиран Наталією Леонідівною проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено (вчинено) запис (реєстраційну дію) за № 11491050007001152 від 22.04.2010 р. "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників".
		 
		Як слідує з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Відродження", зокрема з опису документів, що надавались юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Внесення рішення засновників або уповноваженого ним органу щодо виділу" ТОВ "Відродження" надано: реєстраційну карту на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів; статут, нова редакція установчих документів (два примірника); копія квитанції виданої банком; нотаріально засвідчену копію документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства; документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.
		 
		Згідно п. 6.2. статуту ТОВ "Відродження", в редакції від 22.04.2010 р., засновниками (учасниками) товариства є: громадянин ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 99,7 %, що в грошовому еквіваленті становить 5 4333 197 грн та гр. ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 0,3 %, що в грошовому еквіваленті становить 16 060 грн.
		 
		26.02.2011 р. гр. ОСОБА_6 звернувся до загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Автоальянс-Стар" із нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу товариства та передачу своєї частки в статутному капіталі товариства в розмірі 100 %, що еквівалентно 344 900 грн гр. ОСОБА_2 .
		 
		28.02.2011 р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" прийнято рішення, оформлені протоколом № 2/2-11, якими, зокрема, вирішено затвердити вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_6 та прийняття до складу товариства ОСОБА_2 , якому належить 100 % статутного капіталу товариства.
		 
		19.06.2012 року до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину звернувся гр. ОСОБА_5 , що засвідчено у постанові про порушення кримінальної справи № 12280278 за фактом протиправного, умисного, з корисливих мотивів придбання часток, зокрема, у статному фонді ТОВ "Відродження", що кваліфіковано як шахрайство щодо майна ОСОБА_5 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (т. 6, а. с. 235).
		23.11.2012 року зазначені відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (том. 6 а. с. 178).
		30.03.2013 р. за даними фактами складено повідомлення про підозру за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та вручено її ОСОБА_1 щодо заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах (том. 7 а.с. 132 - 204). В подальшому за даним фактами складено обвинувальний акт (том. 7 а. с. 214 - 220). 
		Матеріали кримінального провадження також містять відомості щодо збирання доказів з приводу виготовлення печатки ТОВ "Автоальянс-Стар" (т. 7, а. с. 179-190). 
		Кримінальне провадження неодноразово закривалось, однак 10.12.2013 р. ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/29117/13-к постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12012010060000056 скасовано (т. 7, а. с. 19-21).
		Потерпілими в рамках кримінального провадження визнано ОСОБА_5 та ПП "Мега  Гранд КФТ", останнім 18.07.2013 року пред`явлено цивільний позов про витребування у ОСОБА_1 часток, зокрема у статутному капіталі ТОВ "Відродження" у розмірі 99,7 % (т. 7 а. с. 208, 209).
		28.01.2015 р. ОСОБА_1 оголошено у розшук та 29.01.2015 року слідчим суддею Вінницького міського суду надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України. 
		 
		28.01.2013 р. гр. ОСОБА_6 звернувся до вищого органу управління ПП "Мега-Гранд КФТ" із нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу підприємства та передачу своєї частки в статутному капіталі підприємства в розмірі 100 %, що еквівалентно 100 000 грн гр. ОСОБА_5 - 60 %, що становить 60 грн та гр. ОСОБА_7 - 40 %, що становить 40 грн. 
		 
		28.01.2013 р. власниками ПП "Мега-гранд КФТ" прийнято рішення № 10 про включення до складу учасників підприємства гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_7 ; виключення зі складу підприємства ОСОБА_6 на підставі поданої ним заяви; здійснення перерозподілу часток в статутному капіталі наступним чином:  ОСОБА_5 - частка 60 грн, що становить 60 % статутного капіталу підприємства та ОСОБА_7 - 40 грн, становить 40 % статутного капіталу підприємства.
		 
		27.02.2017 р. загальними зборами власників ПП "Мега-Гранд КФТ" прийнято рішення № 2, оформлені протоколом № 2, якими, окрім іншого, вирішено виключити зі складу власників гр. ОСОБА_5 на підставі акту його смерті, включити гр. ОСОБА_8 до складу власників підприємства, збільшити розмір статутного капіталу до 4 100 грн, визначивши розмір часток власників наступним чином: ОСОБА_7 - 2 040 грн, що становить 49,76 % статутного капіталу, ОСОБА_8 - 2 000 грн, що становить 48,78 % статутного капіталу, частка в статутному капіталі ПП "Мега-Гранд КФТ" в розмірі 60 грн, що становить 1,465 % статутного капіталу належить самому підприємству.
		 
		23.05.2017 р. між гр. ОСОБА_2 (продавець) та ПП "Мега-Гранд КФТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю № 23-05/2017, відповідно до якого в порядку та на умовах визначених у договорі, продавець передає частку у статутному капіталі (частка) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар", а покупець приймає у власність та зобов`язується оплати частку в розмірі 344 900 грн (100 %).
		 
		23.05.2017 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до загальних зборів ТОВ "Автоальянс-Стар" із нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу товариства та передачу своєї частки в статутному капіталі товариства Приватному підприємству "Мега-Гранд КФТ".
		 
		23.05.2017 р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" прийнято рішення, оформлені протоколом № 2017/1, якими, зокрема, вирішено включити до складу учасників товариства нового учасника ПП "Мега-Гранд КФТ", припинити (виключити) зі складу учасників товариства ОСОБА_2 та перерозподіл статутного капіталу слідуючим чином: ПП "Мега-Гранд КФТ" - 344 900 грн, що становить 100 % статутного капіталу.
		 
		Головним управлінням поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016020000000419 від 22.12.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України в рамках якого винесено постанову, якою залучено Приватне підприємство "Мега-Гранд КФТ" до зазначеного кримінального провадження як потерпілого (а. с. 33, т. 1).
		 
		Згідно листа Прокуратури Вінницької області № 04/2//4-р-17 від 13.07.2017 р., слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012010060000056 від 23.11.2012 р. за ч. 4 ст. 190 КК України, в якому ПП "Мега Гранд КФТ" визнано потерпілим. У ході досудового розслідування 10.01.2015 р. складено повідомлення про підозру у вчиненні даного злочину ОСОБА_1 , однак не вручено у зв`язку з невстановленням його місцезнаходження. У зв`язку з цим 28.01.2015 р. ОСОБА_1 оголошено в розшук та 29.01.2015 р. слідчим суддею Вінницького міського суду надано дозвіл на його затримання, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з оголошенням ОСОБА_1 у розшук.
		 
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2017 р. у справі № 127/22220/17 задоволено клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області в провадженні якого знаходяться матеріли досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016020000000419 від 22.12.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України про надання дозволу на тимчасовий доступ, виїмку належним чином завірених копій документів реєстраційної справи ТОВ "Відродження" (код ЄДРПОУ 32754725).
		Кримінальне провадження від 23.11.2012 р. за № 1201201006000056 розслідується на підставі заяви ОСОБА_5 (потерпілий) по факту вчинення гр. ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України щодо заволодіння шляхом обману акціями ПАТ "ВУМіАБ" та частками у статутних капіталах ТОВ "Віра" та ТОВ "Відродження" з метою привласнення належного їм рухомого та нерухомого майна. У вказаному кримінальному провадженні вжито ряд заходів по його забезпеченню згідно КПК України, в тому числі з метою збереження майна на яке здійснюється злочинне посягання підозрюваного. Зокрема ухвалою Вінницького міського суду встановлено заборону для ТОВ "Віра" та ТОВ "Відродження" розпоряджатись будь-яким чином належним їм акціями ПАТ "ВУМіАБ" та використовувати їх та посвідчених ними відповідних корпоративних прав, тимчасово обмежено право користування ними, у тому числі приймати участь в управлінні ПАТ "ВУМіАБ", приймати участь та голосувати на загальних зборах акціонерів. Так, підозрюваний ОСОБА_1 , будучи основним учасником ТОВ "Віра", ТОВ "Відродження", які у свою чергу є акціонерами ПАТ "ВУМіАБ" та у сукупності володіють контрольним пакетом акцій, має прямий та опосередкований контроль над зазначеними юридичними особами. У січні травні 2016 року ОСОБА_1 надав письмово оформлені повноваження (доручення) представникам ТОВ "Віра" і ТОВ "Відродження" - ОСОБА_9 , ініціював проведення декількох загальних зборів акціонерів ПАТ "ВУМіАБ", на яких було змінено (переобрано) склад органів управління ПАТ "ВУМіАБ" та внесено зміни до статуту ПАТ "ВУМіАБ", якими розширено повноваження директора та голови наглядової ради щодо розпорядження майном та управління товариством. В результаті чого, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 почали розпродувати майно товариства та виводити кошти на підконтрольних ним осіб. Привласнивши майно ТОВ "Віра", ТОВ "Відродження" та ПАТ "ВУМіАБ" в липні-серпні 2016 року, з метою незаконного збагачення та легалізації майна здобутого злочинним майном, створили ТОВ "Управління механізації і автотранспорту "Поділля" та ТОВ "Подільське регіональне агентство реконструкції та розвитку". На вказані підприємства передано майно ТОВ "Віра", ТОВ "Відродження" та ПАТ "ВУМіАБ". За ініціативи ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на 25.11.2016 р. були скликані позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "ВУМіАБ". Питання порядку денного по яких передбачили ліквідацію даного товариства, як юридичної особи, викуп та ліквідацію його акцій, що є речовими доказами по кримінальному провадженні № 1201201006000056. Тому, клопотання слідчого про надання дозволу на тимчасовий доступ, виїмку належним чином завірених копій документів реєстраційної справи ТОВ "Відродження" судом у справі № 127/22220/17 було задоволено.
		 
		Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з первісним позовом у листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" просило суд визнати недійсним п. п. 2, 3, 4 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Відродження", оформленого протоколом № 8 від 21.04.2010 р. та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача-1, реєстраційний запис № 11491050007001152 від 22.04.2010 р.
		Правовими підставами первісного позову є положення ст. ст. 100, 116, 147, 148, 202, 206, 208, 328, 334, 263 ЦК України, ст. ст. 10, 53, 54 ЗУ "Про господарські товариства", норми ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у відповідній редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
		 
		Як встановлено апеляційним судом, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.01.2020 р., за результатом касаційного перегляду було скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 р. та рішення Господарського суду Вінницької області від 25.03.2019 р. у даній справі, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
		 
		При новому розгляді справи, до закінчення підготовчого засідання (05.05.2020 р.) ТОВ "Автоальянс-Стар" подало до суду першої інстанції заяву, в якій позивач просив суд змінити (доповнити) предмет позову та визначити розмір частки позивача у статутному капіталі ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ", станом на 21.04.2010 р. в сумі (номінальною вартістю) 5 433 197 грн, що становить 99,7 % від загального розміру статутного капіталу ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ". В решті вимоги позивача, в редакції первісного позову, залишилися незмінними.
		Обґрунтовуючи заяву про зміну (доповнення) предмету позову у даній справі, позивач посилається на те, що зміною фактичних обставин у справі є внесення законодавчих змін до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка визначає способи захисту прав, а також зміна судової практики (правова позиція, викладена в постанові ВП ВС від 22.10.2019 р. у справі № 923/876/16), що перешкоджає ефективному захисту порушених прав у даній справі. Позивач вказує, що з метою належного та ефективного захисту його порушених прав існує обґрунтована необхідність в зміні (доповненні) предмету позову у справі, що не призведе до зміни його підстав, шляхом заявлення ще однієї вимоги про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі товариства в порядку ст. 391 ЦК України та підпункту д пункту 3 ч. 5 ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
		 
		Розглянувши в судовому засіданні 12.05.2020 р. заяву позивача про зміну (доповнення) предмету позову у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку прийняти її до розгляду, як таку, що не суперечить приписам ст. 46 ГПК України, про що вказано в ухвалі суду від 18.05.2021р. Місцевий господарський суд виходив з того, що зміною фактичних обставин у справі є внесення законодавчих змін та зміна судової практики суду касаційної інстанції, а наведені обставини, в контексті ч. 4 ст. 46 ГПК України та з огляду на позицію позивача щодо способів захисту прав та інтересів, доводять обґрунтованість даної заяви.
		 
		Надаючи правову оцінку заяві позивача про зміну (доповнення) предмету позову у даній справі, колегія суддів вказує, що за приписами ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. 
		Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
		Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
		Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
		Статтею 46 ГПК України визначено процесуальні права та обов`язки сторін. 
		Частиною другою даної статті закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. 
		Частинами 3, 4 ст. 46 ГПК України (в редакції, чинній на момент нового розгляду даної справи) передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
		У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
		Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
		Із системного аналізу наведених норм убачається, що позивач відповідно до норм ГПК України наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту.
		При цьому слід зважати, що чинний ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено чіткий порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій.
		 
		Колегія суддів зазначає, що первісна позовна заява не містила вимоги про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ", тобто позивачем заявою про зміну (доповнення) предмету позову у даній справі від 04.05.2020 р. фактично було змінено предмет позовних вимог.
		Як вказувалося судом вище, правовими підставами первісного позову є положення ст. ст. 100, 116, 147, 148, 202, 206, 208, 328, 334, 263 ЦК України, ст. ст. 10, 53, 54 ЗУ "Про господарські товариства", норми ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
		Водночас, заява про зміну (доповнення) предмету позову у даній справі від 04.05.2020 р. ґрунтується положеннях на ст. 391 ЦК України, яка визначає підстави захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння шляхом усунення власником майна перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном, та положеннях підпункту д пункту 3 ч. 5 ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
		Колегія суддів зазначає, що в силу ст. 391 ЦК України власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.
		Тобто, вказане, на переконання суду, доводить те, що підстави первісного позову позивачем у заяві про зміну предмету позовних вимог (доповнення) предмету позову від 04.05.2020 р., яка була прийнята судом першої інстанції до розгляду також були змінені, оскільки підстави первісного позову не ґрунтувалися на ст. 391 ЦК України, що свідчить про одночасну зміну позивачем на стадії нового розгляду справи предмету і підстав позову, що в силу норм ГПК України не допускається. Змінюючи одночасно предмет і підставу позову, позивач фактично оформив новий позов, який повинен розглядатися в іншому (новому) провадженні.
		 
		Окрім того, апеляційний суд приймає до уваги те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
		Колегія суддів апеляційного суду вказує, що доповнення немайнового позову вимогою про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі товариства не є збільшенням розміру позовних вимог, оскільки, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
		 
		Також суд апеляційної інстанції вказує, що ч. 4 ст. 46 ГПК України надає позивачу право змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у разі зміни саме фактичних обставин справи, а не, як обґрунтовує позивач, внесенням законодавчих змін та зміни судової практики. Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що фактичні обставини у даній справі, в розумінні ч. 4 ст. 46 ГПК України, змінилися, з врахуванням предмету заявленого позову про визнання недійсним окремих пунктів рішення загальних зборів учасників товариства, яке прийняте 21.04.2010 р., з підстав того, що вони за своєю суттю та змістом не відповідають положенням ст. ст. 100, 116, 147, 148, 202, 206, 208, 328, 334, 263 ЦК України, ст. ст. 10, 53, 54 ЗУ "Про господарські товариства" та скасування реєстраційної дії від 22.04.2010 р., що вчинялася на підставі даних рішень.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача про зміну (доповнення) предмету позову у даній справі від 04.05.2020 р. подана без додержання вимог ст. 46 ГПК України, а відтак невірно була прийнята судом першої інстанції до розгляду.
		 
		Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що предметом даного судового розгляду є первісні вимоги позивача про визнання недійсним п. п. 2, 3, 4 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Відродження", оформленого протоколом № 8 від 21.04.2010 р. та скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача-1, реєстраційний запис № 11491050007001152 від 22.04.2010 р.
		Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду в межах первісних позовних вимог, колегія суддів враховує, що за змістом ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		Реалізація учасником господарського товариства передбачених законом прав учасника господарського товариства відбувається в рамках корпоративних відносин.
		Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч. 3 ст. 167 ГК України).
		Відповідно до ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
		Зважаючи на положення ст. 167 ГК України та ст. 58, 60 Закону України "Про господарські товариства" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
		Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
		Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на час прийняття спірних рішень) учасник товариства з обмеженою відповідальністю мав право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
		Таким чином, положеннями чинного законодавства передбачені спеціальні обмеження щодо переходу права на частку у статутному капіталі в залежності від правового статусу її набувача. Перехід права власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від одного учасника до іншого учасника цього товариства може відбуватись як шляхом її продажу на підставі цивільно-правових угод, так і шляхом відступлення її іншим чином, зокрема шляхом складання відповідної заяви. У такому випадку перерозподіл часток у статутному капіталі товариства фіксується рішенням зборів його учасників. Водночас перехід права власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до третьої особи, яка не є учасником цього товариства, можливий лише шляхом її відчуження на підставі окремих цивільно-правових угод (купівля-продаж, міна, дарування) та лише в разі, якщо це не заборонено статутом товариства. 
		Як встановлено апеляційним судом, умовами п. п. "з" п. 4.3. статуту ТОВ "Відродження" (в редакції від 19.04.2010 р., чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) учасники мають право вийти з товариства порядку та на умовах, передбачених п. 4.5. цього статуту.
		Пунктом п. 4.5. статуту ТОВ "Відродження" (в редакції від 19.04.2010 р.) передбачено, що право на вихід з товариства здійснюється учасником шляхом продажу або передачі іншим чином частки в статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства, самому товариству чи третім особам. Оплата вартості частки в статутному капіталі товариства при її реалізації товариству може здійснюватися за домовленістю з учасниками в натуральній формі.
		В свою чергу, п. 4.2. статуту ТОВ "Відродження" (в редакції від 19.04.2010 р.) встановлено. що статус учасника товариства набувають юридичні і фізичні особи з моменту переходу до цієї особи права власності на частку в статутному капіталі товариства. Перехід та реалізація права власності на частку в статутному капіталі товариства здійснюється відповідно до законодавства України.
		Разом з тим, відповідно до п. п. 1.2, 6.2 статуту ТОВ "Автоальянс-Стар" (в редакції від 09.03.2010 р., чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) засновником (учасником) товариства є ОСОБА_6 з розміром частки у статутному капіталі товариства 100 %.
		За змістом п. 2 протоколу № 4, яким оформлено прийняття загальними зборами ТОВ "Автоальянс-Стар" рішень від 20.04.2010 р., вбачається волевиявлення на здійснення відступлення належної товариству частки в статутному капіталі ТОВ "Відродження" на користь ОСОБА_1 розміром 99,7 % в грошовому еквіваленті, який складає 5 443 191 грн. 
		Крім того, пункт 3 вказаного протоколу свідчить про уповноваження виконавчого органу в особі директора на вчинення всіх необхідних дій з приводу виходу ТОВ "Автоальянс-Стар" зі складу учасників ТОВ "Відродження", зокрема, на укладення та підписання від імені товариства відповідних правочинів щодо відступлення вищевказаної частки в статутному капіталі.
		Протокол № 4 від 20.04.2010 р. ТОВ "Автоальянс-Стар" та протокол №8 ТОВ "Відродження" № 8 від 21.04.2010 р. містять пояснення учасника позивача, який повідомляє присутнім про надходження кількох пропозицій щодо відступлення частки у ТОВ "Відродження" та необхідності прийняти рішення відносно найбільш вигідної пропозиції (том. 1 а.с. 18 зворот).
		Тобто, намір ТОВ "Автоальянс-Стар" з приводу відчуження частки було спрямовано на оплатну передачу корпоративних прав за найбільш економічно вигідною ціною. 
		Фіксування у протоколі № 8 від 21.04.2010 р. розгляду питання першого порядку денного безумовно свідчить про те, що умовою відступлення частки належної ТОВ "Автоальянс-Стар" було її придбання за грошовим еквівалентом 5 433 197,00 грн, оскільки у даному протоколі вказано, що жоден із учасників не виявив бажання скористатися своїм правом на придбання вищезазначеної частки на визначених умовах.
		Отже, беручи до уваги зміст протоколу № 4 від 20.04.2010 р., положення ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Автоальянс-Стар" фактично прийняло рішення про відчуження належної йому частки у ТОВ "Відродження" шляхом укладення відплатного правочину, оскільки самим товариством було визначено грошовий еквівалент вартості частки, що підлягає відчуженню.
		Таким чином, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 на користь якого здійснено відчуження частки в ТОВ "Відродження" не був учасником ТОВ "Автоальянс-Стар", вірним є висновок суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин спеціального порядку відчуження частки у товаристві, зокрема, укладення в письмовій формі договору про перехід чи передання частки у статутному капіталі товариства та його нотаріального посвідчення з послідуючим складанням документів у відповідності до ст. 334 ЦК України, що підтверджують перехід (передачу) частки в товаристві третім особам.
		 
		Колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчиняться у формі, встановленій законом.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодекс.
		Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно із ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
		Частиною 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов`язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
		Отже, нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено вимогу щодо подання державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій, пов`язаних зі змінами у складі засновників, зокрема, оригіналу договору про перехід чи передання частки у статутному капіталі товариства та його нотаріального посвідчення. При цьому, встановлення вимоги нотаріального посвідчення договорів такого типу узгоджується з приписами ст. 209 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 08.04.2015 р. у справі № 917/207/14 ).
		За змістом ст. 363 ЦК України частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.
		Право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (ст. 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ.
		Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).
		Як вказує ОСОБА_1 в своїх пояснення суду та нотаріально посвідченій заяві від 06.09.2019 р. (т. 3, а.с. 110-111), придбання ним частки (корпоративних прав) ТОВ "Відродження" було здійснено на підставі укладених між ТОВ "Автоальянс-Стар" і ОСОБА_1 договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 21-04/2010-1 ДКП-КП/А-Д від 21.04.2010 р. та договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 21-04/2010-2 ДКП-КП/А-Д від 21.04.2010 р. Зазначає, що своєчасно були проведені бухгалтерські проводки з ТОВ "Автоальянс-Стар", що підтверджується договором купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 16-07/2010-1 ДКП-КП/Д-А від 16.07.2010 р., укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Автоальянс-Стар", за яким ТОВ "Автоальянс-Стар" набуло право власності на частину належної ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "БуковинаПродЕкспо". Заявою про зарахування зустрічних грошових вимог (вих. №02-08/2010-Д-1) від 02.08.2010 р., сторони зарахували однорідні грошові вимоги та скасували взаємну прострочену заборгованість між ТОВ "Автоальянс-Стар" та ОСОБА_1 за укладеними договорами. 
		Тобто ОСОБА_1 змістом заяви від 06.09.2019 р. фактично підтвердив необхідність укладення договорів щодо переходу чи передання частки учасника в статутному капіталі товариства, та відповідно для набуття статусу учасника товариства. 
		Апеляційний господарський суд звертає увагу, що будь-яких доказів в підтвердження існування договорів, укладених у визначеній законом формі правочину щодо відступлення відповідної частки у статутному капіталі товариства, матеріали справи не містять та сторонами в процесі розгляду справи не надано. Крім того, підписання та наявність вказаних договорів купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі заперечується позивачем - ТОВ "Автоальянс-Стар". 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення зборів учасників ТОВ "Автоальянс-Стар", оформлене протоколом №4 від 20.04.2010 р., яке апелянт вказує як підставу набуття корпоративних прав у ТОВ "Відродження", не є правочином в розумінні ст.626 ЦК України, не містить положень, які б свідчили про набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків сторін та не породжує будь-яких правових наслідків щодо переходу корпоративних прав до гр. ОСОБА_1 . Факт прийняття спірного рішення зборів лише свідчить про наявність відповідної волі, волевиявлення на настання реальних правових наслідків та слугує лише процедурним (формальним) моментом передачі корпоративних прав і внесення відповідних змін до статуту товариства. 
		А відтак, приймаючи до уваги відсутність цивільно-правових угод між сторонами щодо відчуження частки у статутному капіталі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перехід корпоративних прав від ТОВ "Автоальянс-Стар" до ОСОБА_1 не відбувся, а тому відповідач-2 не набув статусу учасника ТОВ "Відродження" та у товариства не було правових підстав приймати спірні рішенні.
		 
		Окрім того, п. 5.1. статуту ТОВ "Відродження" (в редакції від 19.04.2010 р.) встановлено, що учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. Тобто умови статуту передбачають повідомлення товариства в строк визначений статутом про свій вихід, як необхідну умову для реалізації учасником права виходу з товариства.
		В матеріалах справи відсутні докази повідомлення ТОВ "Автоальянс-Стар" про свій намір виходу зі складу учасників ТОВ "Відродження" у строк визначений п. 5.1. статуту та будь-який інший строк.
		 
		Щодо посилання відповідача на те, що він отримав від позивача частку на підставі договору купівлі-продажу, наявність якого підтверджується показами ОСОБА_1 , проектами договору та акту проведення розрахунків, що містяться у матеріалах кримінального провадження, взаємними діями сторін стосовно виконання умов договору купівлі - продажу, колегія суддів зазначає, що наявними у справі доказами спростовуються такі доводи відповідача-2 (його представника), враховуючи наступне.
		Статтею 207 ЦК України визначено вимоги до письмової форми правочину. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Протокол загальних зборів учасників ТОВ "Автоальнс-Стар" № 4 від 20.04.2010 р., згідно якого заявлено про вихід зі складу учасників ТОВ "Відродження" та відступлення частки на користь ОСОБА_1 , а також протокол загальних зборів учасників ТОВ "Відродження" № 8 від 21.04.2010 р., яким оформлено рішення про надання згоди ТОВ "Автольянс-Стар" на вихід зі складу учасників ТОВ "Відродження" та прийняття до складу учасників ТОВ "Відродження" нового учасника гр. ОСОБА_1 не можуть вважатися договором, укладеним у письмовій формі, оскільки у цих документах хоча й вживається термін "відступлення частки", але неможливо встановити умови такого правочину, погоджені сторонами, адже прямо не вказано про те, чи відбувається відчуження частки на оплатній чи безоплатній основі, не визначено строків та способу проведення розрахунків.
		Крім того, зазначені рішення загальних зборів юридичних осіб вказують на вчинення відповідних дій лише однією стороною ТОВ "Автоальнс-Стар", яким надано згоду на відчуження частки та керівником якого підписано оспорюваний протокол, однак не вказують на двосторонність правочину з відчуження частки.
		Матеріали справи не містять письмових доказів, які підтверджували б юридичні дії другої сторони ОСОБА_1 (письмових заяв, підписів, платіжних доручень про сплату вартості частки, двостороннього акту приймання  передачі частки, двосторонніх листів, якими б обмінялися сторони, тощо).
		Всупереч вимогам ст. ст. 76-80 ГПК України, не містять таких доказів також і досліджені судом матеріали кримінального провадження №12012010060000056 (з вилученими в якості речових доказів матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Відродження"), матеріали реєстраційних справ ТОВ "Відродження", ТОВ "Автоальянс-Стар" та ПП "Мега-Гранд КФТ".
		У розміщених на офіційному веб-порталі Судової влади повідомлення про дати судових засідань відповідача 2 ОСОБА_1 судом неодноразово вимагалось надати: докази на підтвердження обставин укладення та виконання правочинну щодо відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ", докази виникнення права власності на зазначену частку; Договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 21/04/2010-1 ДКП-КП/А-Д від 21.04.2010 р.; договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 21/04/2010-2 ДКП-КП/А-Д від 21.04.2010 р.; заяву про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог вих. № 02-08/2010-Д-1 від 02.08.2010 р.; акт звірки взаємних розрахунків від 02.08.2010 р. Однак, вказані документи суду не надано.
		 
		Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо не збереження даних документів внаслідок спливу строків зберігання, оскільки згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції від 16.03.2010 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстраційна справа - папка організаційно-облікового типу з документами або комп`ютерними файлами, що подаються державному реєстратору відповідно до закону.
		Матеріали реєстраційних справ містять достовірні відомості та є документами постійного зберігання ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
		Таким чином, судом встановлено відсутність у матеріалах реєстраційних справ ТОВ "Автоальянс-Стар", ТОВ "Відродження", ПП "Мега Гранд" підписаних двома сторонами договорів купівлі-продажу або інших двосторонніх правочинів щодо переходу 21.04.2010 р. на користь ОСОБА_1 належної ТОВ "Автоальянс-Стар" частки у статутному капіталі ТОВ "Відродження" у розмірі 99,7%. 
		 
		Окрім того, прийнятті загальними зборами ТОВ "Відродження" рішення щодо управління товариством не вказують на схвалення договору купівлі-продажу частки від 21.04.2010 р. зі сторони ТОВ "Автоальян-Стар", а лише доводять вчинення відповідних дій без достатньої правової підстави, учасником, котрий не набув з дотриманням норм законодавства права на відповідну частку.
		 
		В свою чергу, суд вказує, що саме за громадянином ОСОБА_1 зареєстровано право на частку у статутному капіталі ТОВ "Відродження", позивач посилається на відсутність юридичної події з переходу права власності на відповідну частку. Тому саме відповідач-2 має надати докази належного володіння часткою.
		У зв`язку з суперечностями у показах свідків та інформацією, наявною у письмових доказах, Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.08.2020 р. викликано у судове засідання з метою допиту в якості свідків ОСОБА_2 в режимі відеконференції, та ОСОБА_1 , попереджено свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази.
		Також, в силу приписів ст. 89 ГПК України судом зобов`язано позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОАЛЬЯНС-СТАР" забезпечити явку у судове засідання 07.09.2020 року о 12:00 год. свідка ОСОБА_2 ; адвоката Січевлюка Володимира Антоновича - забезпечити явку у судове засідання 07.09.2020 року ОСОБА_1 для допиту в якості свідка (про що також розміщено оголошення на веб-порталі Судової влади України).
		Однак, вказані особи не прибули у відповідне та наступні судові засідання, учасниками справи не забезпечено їх явку. Тому, в силу приписів ч. 2 ст. 89 ГПК України, суд першої інстанції не прийняв до уваги в якості належних доказів покази ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як свідків у справі.
		Таким чином, суд надає перевагу доводам позивача відносно відсутності належних та допустимих доказів, які могли б підтвердити достовірність факту відчуження ТОВ "Автоальянс-Стар" корпоративних прав на основі вільного волевиявлення, зокрема укладеного сторонами цивільно-правового договору, спрямованого на відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Відродження", чи іншого договору, спрямованого на таке відчуження на оплатній основі.
		 
		Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги доводи відносно вчинення письмового правочину внаслідок взаємних дій сторонами: ТОВ "Автоальнс-Стар" та ОСОБА_1 , оскільки наявні у справі письмові докази щодо вчинення правочину не містять відомостей про досягнення сторонами домовленості щодо усіх істотних умов договору, а саме ціни (вартості) частки учасника, яка відступається, та строку її передачу чи строку сплати її вартості.
		Наявні у матеріалах кримінального провадження копії актів звірки взаєморозрахунків, заяви про зарахування зустрічних вимог не містять підписів сторін, тому не можуть вважатися належними засобами доказування (т. 8, а. с. 25-27). Також, зазначені документи вилучались у процесі досудового розслідування саме у ОСОБА_1 , оглядалися 15.02.2013 р. у присутності останнього та були повернуті відповідачу-2 згідно розписки (т. 7, а. с. 40 - 49). Отже, оригіналів документів, на які посилається представник відповідача-2 також не виявлено у ОСОБА_1 .
		 
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "Автоальянс-Стар" не дотримано порядку виходу зі складу учасників ТОВ "Відродження", в зв`язку з чим прийняття (включення) гр. ОСОБА_1 на підставі оспорюваних рішень, оформлених протоколом № 8 від 21.04.2010 р., до складу учасників товариства з подальшим затвердженням нового розподілу часток та внесенням змін до статуту ТОВ "Відродження" й затвердження статуту в новій редакції суперечить вимогам законодавства, яким врегульовано порядок відчуження учасником належних йому часток в товаристві та як наслідок порушує корпоративні майнові права ТОВ "Автоальянс-Стар", позаяк відчуження у такий спосіб частки позивача відбулося з недодержанням обов`язкової письмової нотаріально посвідченої форми правочину та без будь-якої зустрічної компенсації з боку набувача такої частки.
		З огляду на викладене, позовні вимоги позивача щодо визнання недійсними п. 2, 3, 4 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Відродження", оформленого протоколом №8 від 21.04.2010 р. є обґрунтованим. Прийняття 21.04.2020 р. оспорюваного рішення загальними зборами учасників ТОВ "Відродження" суперечить вимогам ст. ст. 147, 190, 202, 203, 207, 209, 343, 626 ЦК України, ст. 147, 180 ГК України, ст. ст. 10, 53 Закону України "Про господарські товариства", у відповідній редакції.
		 
		Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих договорів колегія суддів враховує наступне.
		Згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції від 16.03.2010 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
		Отже, факт державної реєстрації є лише офіційним визнанням на державному рівні обставин існування певних вже здійснених юридичних актів та вчинків. Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
		Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати змісту первинних документів, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, котрі містяться у документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
		Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. При цьому, вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 904/5857/17).
		Отже, враховуючи те, що суд визнав обґрунтованою вимогу позивача в частині визнання недійсними пунктів рішення загальних зборів, тому вимога про скасування державної реєстрації змін до установчих договорів (реєстраційна дія за № 11491050007001152 від 22.04.2010 р.), внесена на підставі спірного рішення також є обґрунтованою, як похідна від вищевказаної.
		 
		Окрім того, суд вважає необґрунтованими твердження третьої особи - Вінницької РДА про надання державному реєстратору всіх необхідних документів для проведення реєстраційних дій, оскільки ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено вимогу щодо подання державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій, пов`язаних зі змінами у складі засновників, зокрема, оригіналу договору про перехід чи передання частки у статутному капіталі товариства.
		 
		Безпідставними є посилання представника відповідача-2 на встановлені, як преюдиційні факти постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2017 у справі № 802/966/17-а, оскільки даною постановою не надавалась оцінка відповідності вимогам цивільного, господарського законодавства рішень загальних зборів, оформлених протоколами № 4 від 20.04.2010 р. та № 8 від 21.04.2010 р. У даній постанові звернуто увагу, що у разі спірного питання щодо відступлення частки в статутному капіталі, що носить ознаки майнового характеру, є підставою для звернення до суду в порядку господарського судочинства, що виключає наразі публічно-правовий спір.
		 
		Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у випадку направлення судом касаційної інстанції справи на новий розгляд до суду першої інстанції, заява про застосування позовної давності може подаватись на загальних підставах у будь-яких випадках в суді першої інстанції. 
		Як встановлено апеляційним судом, при новому розгляді справи 27.02.2020 р. представник відповідача-2 подав до суду першої інстанції клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.
		Обґрунтовуючи вказане клопотання, апелянт зазначає, що не існує жодних об`єктивних причин, через які позивач протягом 8-ми років не міг дізнатися про порушення його прав, а тому він міг і мав усі можливості звернутися до суду в межах визначеного законом строку позовної давності, оскільки система органів управління позивача функціонувала безперебійно, юридичний статус цього підприємства підтримувався, воно подавало звітність, мало рахунки у банках, персонал. Більш того, позивач не міг не знати про порушення його прав через те, що станом на час прийняття спірного рішення зборів склад вищих органів управління товариства позивача та відповідача був практично ідентичний, що підтверджується матеріалами справи.
		Оцінюючи доводи апелянта, викладені в клопотанні про застосування наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
		Відповідно до ст. 256, ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.
		У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		До спірних правовідносин підлягає застосуванню трирічний, загальний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України).
		Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
		Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
		Європейський суд з прав людини визначає критерії застосування строку позовної давності, а саме: забезпечення остаточності, юридичної визначеності, захист відповідачів, запобігання несправедливості, пов`язаної зі спливом значного проміжку часу з моменту виникнення обставин, які є предметом спору, посилання судом на докази, які втратили достовірність і повноту із плином часу. Застосування норм національного законодавства, визначення підстав початку перебігу та спливу строку позовної давності віднесено до компетенції державних судових органів.
		Початок перебігу строку позовної давності обчислюється за правилами ст. 261 ЦК України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
		Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
		При цьому, за змістом зазначеної норми (ст. 261 ЦК України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
		Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
		Верховний суд акцентує увагу на необхідності аналізу добросовісної поведінки позивача, обов`язку цікавитися станом своїх справ, зокрема, з огляду на періодичність скликання загальних зборів юридичної особи. Учасник товариства, який відповідно до вимог закону обов`язково повідомляється про проведення, про дату, час та місце проведення загальних зборів, однак не отримує протягом тривалого періоду повідомлень від товариства про проведення загальних зборів та іншої інформації, міг за таких обставин проявити звичайну обачність, зацікавитися станом своїх корпоративних прав та довідатись про порушення свого права (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2018 р. у справі № 911/4006/16).
		Таким чином, відповідно норм матеріального права початок перебігу строків звернення до суду обумовлюється ознаками виникнення таких юридичних фактів: обізнаністю особи про порушення свого права; обізнаністю про особу, яка порушила право; наявності суб`єктивної можливості дізнатися про порушення свого права; отримання інформації саме про порушення права, яке належить особі, а на загальних відомостей щодо можливого порушення.
		Водночас, із самого розуміння позовної давності (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) випливають додаткові критерії обчислення початку перебігу строку позовної давності, які розкривають її процесуальний зміст. Отримання особи відомостей про порушення свого права (особу, яка порушила право), наявність можливості дізнатися про порушення своїх прав повинні надавати можливість звернутися за захистом до суду з дотримання визначеної законом процесуальної форми. Обізнаність особи має надавати можливість сформувати предмет позовних вимог, який забезпечить захист порушеного права. Тобто, сформовані особою позовні вимоги мають забезпечувати належний та ефективний спосіб захисту.
		Отже, вимога особи про захист порушеного права повинна мати конкретний зміст та обґрунтування належними доказами або клопотанням про їх витребування, забезпечувати дотримання вимог ст. ст. 161 - 164 ГПК України.
		Таким чином, право звернення до суду, обумовлено моментом отримання інформації про порушене право або наявністю об`єктивних обставин, котрі вказують на можливість довідатись про таке порушення, таке право кореспондує процесуальним можливостям звернення до суду, що обов`язково супроводжується виконання процесуального порядку подачі позову.
		У постанові від 13.02.2018 р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/9452/17 зазначено, що в розумінні ст. 256 ЦК України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права. Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов`язується з конкретною вимогою про захист окремого порушеного права. Тобто, перебіг строку позовної давності обумовлено не лише наявністю у особи загальних відомостей про порушення прав, або наявністю можливості отримати загальну інформацію про таке порушення, а також можливість пред`явити до суду позовну вимогу конкретизовану підставами, якими вона обґрунтовується.
		При розмежування термінів "довідалась" та "могла довідатись", у випадку відсутності підпису особи на оспорюваних документах, а також відсутності самої особи у місці вчинення правочинів, Верховним Судом вказано, що за вказаних обставин особа взагалі не знала про наявність цих документів, адже їх не підписувала, тому визначальним є саме момент, коли вона довідалася про порушення свого права (постанова Верховного Суду України від 22.04.2015 р. у справі № 6-48цс15). Даний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 07.11.2018 р. у справі № 575/476/16-ц.
		Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією відповідача-2, що за загальним правилом строк позовної давності відносно вимог про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом загальних зборів ТОВ "Відродження" № 8 від 21.04.2010 р. мав розпочатися з моменту надання даним відомостям статусу офіційних та внесення до державного реєстру запису № 11491050007001152 від 22.04.2010 р. про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ": "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників".
		Крім того, учасник товариства, навіть за відсутності достовірної інформації щодо протиправного відчуження частки повинен проявляти достатню обачність та зацікавленість відносно своєї власності, тому з огляду на періодичність скликання та проведення загальних зборів (не рідше одного разу на рік), повинен був дізнатися про порушення своїх прав не пізніше 21.04.2011 р., зі спливом річного строку з дати проведення останніх загальних зборів, на яких був присутній представник ТОВ "Автоальянс-Стар".
		Також матеріалами справи підтверджується, що в межах трирічного строку позовної давності вчинялись дії, спрямовані на захист порушених прав, шляхом звернення 19.06.2012 р. до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, що засвідчено у постанові про порушення кримінальної справи № 12280278 за фактом протиправного, умисного, з корисливих мотивів придбання часток, зокрема, у статному фонді ТОВ "Відродження", що кваліфіковано як шахрайство щодо майна ОСОБА_5 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (т. 6, а. с. 235). 23.11.2012 р. зазначені відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 6, а. с. 178).
		30.03.2013 р. за даними фактами складено повідомлення про підозру за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та вручено її ОСОБА_1 щодо заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах (т. 7, а. с. 132-204). В подальшому за даним фактами складено обвинувальний акт (т. 7, а. с. 214-220). 
		Матеріали кримінального провадження також містять відомості щодо збирання доказів з приводу виготовлення печатки ТОВ "Автоальянс-Стар" (т. 7, а. с. 179-190).
		Кримінальне провадження неодноразово закривалось, однак 10.12.2013 р. ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/29117/13-к постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12012010060000056 скасовано (т. 7, а. с. 19-21). Потерпілими в рамках кримінального провадження визнано ОСОБА_5 та ПП "Мега-Гранд КФТ", останнім 18.07.2013 р. пред`явлено цивільний позов про витребування у ОСОБА_1 часток, зокрема у статутному капіталі ТОВ "Відродження" у розмірі 99,7% (т. 7, а. с. 208, 209).
		28.01.2015 р. ОСОБА_1 оголошено у розшук та 29.01.2015 р. слідчим суддею Вінницького міського суду надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України. 
		Таким чином, з огляду на звернення 18.07.2013 р. ПП "Мега-Гранд КФТ" з цивільним позовом у кримінальній справі, суду не доведено наявності з даного часу перешкод або існування у ТОВ "Автоальянс-Стар" поважних причин, які унеможливлювали звернення до суду з позовною заявою. Зміна складу учасників товариства не впливає на перебіг строків позовної давності. 
		15.06.2017 р. ТОВ "Автоальянс-Стар" звернулося до суду адміністративної юрисдикції з адміністративним позовом до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Відродження" про визнання протиправним та скасування реєстраційної дії.
		До Господарського суду Вінницької області ТОВ "Автоальянс-Стар" звернулося з даним позовом щодо захисту своїх прав 19.11.2018 р., тобто зі спливом 7 років та 7 місяців з моменту (23.04.2011 р.), коли товариство мало б неодмінно дізнатися про порушення своїх прав, внаслідок протиправної зміни складу учасників ТОВ "Відродження"
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів існування перешкод або інших обставин, які протягом тривалого часу (більше 7 років) позбавляли його можливості дізнатись про порушення свого права. В той же час обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску встановленого законодавством строку позовної давності, позивачем не наведено. Тому, беручи до уваги на встановлені судом обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про сплив строку позовної давності у спірних правовідносинах.
		Відтак, враховуючи наявність відповідної заяви відповідача-2 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним п. п. 2, 3, 4 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Відродження", оформленого протоколом № 8 від 21.04.2010 р. та скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача-1, реєстраційний запис № 11491050007001152 від 22.04.2010 р., яка є похідною вимогою, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
		 
		Окрім того, колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції, як підставу для відмови в задоволенні заяви відповідача-2 про застосування строку позовної давності, на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 653/1096/16-ц від 04.07.2018 р., згідно висновків якої до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення, безпідставним та необґрунтованим, оскільки вимога про визнання недійсним п. п. 2, 3, 4 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Відродження", оформленого протоколом № 8 від 21.04.2010 р. та скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача-1, реєстраційний запис № 11491050007001152 від 22.04.2010 р. не є вимогами за правовою природою, які мають ознаки негаторного позову.
		Колегія суддів вказує, що заява позивача про зміну предмету позовних вимог (доповнення) предмету позову від 04.05.2020 р., яка ґрунтується на ст. 391 ЦК України, що визначає підстави захисту права власності від порушень, подана без додержання вимог ст. 46 ГПК України, та невірно прийнята судом першої інстанції до розгляду.
		З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про те, що застосування строку позовної давності слід проводити з урахуванням змісту вимог позивача як негаторного позову.
		 
		Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
		ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
		 
		Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
		Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
		Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
		За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		На момент звернення позивача да суду розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 762 грн.
		Згідно пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. 
		Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).
		Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
		Отже, суд першої інстанції при повторному розгляді справи здійснює розподіл судових витрат, пов`язаних також і з подачею апеляційних та касаційних скарг у випадку передачі справи на новий розгляд.
		Стаття 282 ГПК України передбачає, що постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		При подані апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.03.2019 р. у даній справі відповідач-2 сплатив судовий збір в розмірі 5 286 грн (т. 2, а. с. 150), при подані касаційної скарги на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 р. у справі № 902/743/18 відповідач-2 сплатив судовий збір в розмірі 7 068 грн (т. 4, а. с. 8, 30), а подаючи апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.10.2020 р. у справі № 902/743/18 скаржник сплатив судовий збір в розмірі 13725 грн.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку покласти на позивача витрати, які поніс відповідач-2 при розгляді даної справи у відповідності до ст. ст. 129, 282 ГПК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.10.2020 р. у справі № 902/743/18  задоволити.
		 
		2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 05.10.2020 р. у справі № 902/743/18 - скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
		 
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар" (21036, м.Вінниця, вул. Данила Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 36634061) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 5 286 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.03.2019 р. у даній справі, 7 068 грн судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 р. у даній справі та 13 725 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.10.2020 р. у даній справі.
		4. Доручити видачу судових наказів Господарському суду Вінницької області.
		 
		5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
		6. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.
		 
		Повний текст постанови складений 27 квітня 2021 р
		 
		 
		Головуючий суддя Олексюк Г.Є. 
		 
		Суддя Маціщук А.В. 
		 
		Суддя Гудак А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...