Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5556/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.
Надіслано судом: 28.04.2021. Зареєстровано: 29.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2021.
Дата набрання законної сили: 27.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/20166/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 640/5556/19
		адміністративне провадження № К/9901/20166/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Соколова В.М., 
		розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/5556/19
		за позовом  ОСОБА_1 до Постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посад керівників закладів охорони здоров`я, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та підпорядкований Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень
		за касаційною скаргою адвоката Данилової Катерини Артурівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 
		на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Беспалова О.О., Губської Л.В.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посад керівників закладів охорони здоров`я, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та підпорядкована Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач, конкурсна комісія), в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними і скасувати:
		1.1. рішення, оформлене протоколом № 2 від 20 березня 2019 року в частині допущення ОСОБА_2 до участі у конкурсі на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи;
		1.2. рішення, оформлене протоколом № 3 від 28 березня 2019 року щодо визнання ОСОБА_2 переможцем у конкурсі на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи;
		1.3. рішення, оформлене протоколом № 1 від 21 лютого 2019 року в частині затвердження змісту оголошення про проведення конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи та встановлення у вказаному оголошенні кваліфікаційних вимог до претендентів, які не відповідають вимогам чинного законодавства та, відповідно, оприлюднення такого оголошення на офіційному веб-сайті Департаменту охорони здоров`я ВО КМР (КМДА).
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішення відповідача оформлене протоколом № 1 від 21 лютого 2019 року в частині затвердження змісту оголошення про проведення конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи та встановлення у вказаному оголошенні кваліфікаційних вимог до претендентів є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона здоров`я", оскільки такі кваліфікаційні вимоги до претендентів, як спеціалізація за спеціальністю "Організація і управління охорони здоров`я України" та стаж роботи на керівних посадах не менше 5 років визначено, як бажані вимоги, хоча вони є обов`язковими. Також, відповідач зазначив про те, що ОСОБА_2 як претендентом на участь у конкурсі на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово - медичної експертизи не було подано разом зі своєю заявою документів, що підтверджують наявність у нього спеціалізації "Організація і управління охороною здоров`я", що свідчить про невідповідність його кваліфікаційним критеріям, визначеним Міністерством охорони здоров`я України, як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, яким має відповідати керівник закладу охорони здоров`я. 
		3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа 1, Департамент охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) та ОСОБА_2 (далі - третя особа 2, ОСОБА_2 ).
		Установлені судами фактичні обставини справи
		4. 10 вересня 2018 року Департаментом охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) видано наказ "Про утворення постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посад керівників закладів охорони здоров`я, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та підпорядковані Департаменту охорони здоров`я ВО КМР (КМДА)" № 1792/к, яким наказано утворити постійно діючу конкурсну комісію у складі 9-ти осіб з урахуванням рівного представництва, зокрема, від органу управління, громадських об`єднань з питань захисту інтересів громадян у сфері охорони здоров`я та/або у сфері запобігання корупції і антикорупційної діяльності, трудового колективу відповідного закладу охорони здоров`я та затверджено її персональний склад.
		5. 06 лютого 2019 року Департаментом охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) видано наказ №151/к "Про проведення конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи".
		6. Постійно діючою конкурсною комісією на засіданні прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 від 21 лютого 2019 року, про оголошення конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи та затвердження змісту оголошення про проведення вказаного конкурсу.
		6.1. В оголошенні у розділі "Вимоги до претендента" зазначено такі: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина"; проходження інтернатури за однією зі спеціальностей: "Лікувальна справа" або педіатричного профілю; "Судово-медична експертиза", "Патологічна анатомія"; підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо); наявність сертифіката лікаря-спеціаліста за однією із судово-медичної спеціальності та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності не нижче першої категорії; стаж роботи за фахом - не менше 7 років.
		Бажано: спеціалізація з "Організації і управління охороною здоров`я"; стаж роботи на керівних посадах не менше 5 років."
		7. 25 лютого 2019 року на офіційному веб-сайті Департаменту охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) було опубліковано протокол засідання конкурсної комісії № 1 від 21 лютого 2019 року разом з оголошенням про проведення конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, у якому відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 27 грудня 2017 року, визначено правові підстави проведення конкурсу, основні напрямки діяльності закладу, вимоги до претендентів та конкурсних пропозицій, умови оплати праці начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, а також дата та місце проведення конкурсу.
		8. Відповідно до протоколу Постійно діючої конкурсної комісії від 20 березня 2019 року № 2 заяви разом з доданими до них документами для участі в конкурсі на заміщення посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи подали, зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
		9. Вказаним протоколом оформлено рішення щодо допущення до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зазначено про те, що з моменту прийняття рішення про їх допущення до участі в конкурсі, останні є учасниками конкурсу.
		10. 28 березня 2019 року на засіданні Постійно діючої конкурсної комісії заслухано кандидатів з їх конкурсними пропозиціями та проектом плану розвитку Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи на середньострокову перспективу (три - п`ять років) та проведено співбесіди, за результатами яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, яким переможцем конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи було визнано ОСОБА_2 .
		11. Позивач не погоджуючись з рішенням комісії, оформленим протоколом № 1 від 21 лютого 2019 року в частині затвердження змісту оголошення про проведення конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи та встановлення у вказаному оголошенні кваліфікаційних вимог до претендентів, які не відповідають вимогам чинного законодавства та, відповідно, оприлюднення такого оголошення на офіційному веб-сайті Департаменту охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) та з рішенням комісії, оформленим протоколом від 20 березня 2019 року № 2 в частині допущення ОСОБА_2 до участі у конкурсі, та рішенням, оформленим протоколом від 28 березня 2019 року № 3, про визнання ОСОБА_2 переможцем у конкурсі на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, звернувся до суду із цим позовом.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		12. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю. 
		13. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при визначенні вимог для претендентів на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи відповідач в обов`язковому порядку мав враховувати вимоги Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. "Охорона здоров`я", затвердженого та впровадженого в дію наказом Міністерства охорони здоров`я України № 117 від 29 березня 2002 року та погодженого Міністерством праці та соціальної політики України. За оцінкою суду зміст оголошення про проведення конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, затвердженого рішенням відповідача, оформленим протоколом № 1 від 21 лютого 2019 року, яким визначено бажані вимоги до претендентів на участь у цьому конкурсі, не відповідає положенням цього Довідника в частині визначення обов`язкових кваліфікаційних вимог до генерального директора (директора)/ начальника (завідувача) закладу охорони здоров`я.
		13.1. Ураховуючи те, що оприлюднення оголошення про проведення конкурсу є складовою етапу підготовки до проведення конкурсу та передує прийняттю документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, перевірці поданих документів на відповідність установленим вимогам, а також те, що претендент не допускається до участі в конкурсі та не стає його учасником у разі його невідповідності встановленим комісією вимогам до претендентів та конкурсних пропозицій, суди попередніх інстанцій з огляду на встановлення невідповідності кваліфікаційних вимог до претендентів, визначених в оголошенні про проведення конкурсу, дійшли висновку про наявність підстав для скасування рішень відповідача прийнятих на наступних етапах проведення конкурсу.
		14. За наслідками касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції у цій справі постановою Верховного Суду від 30 січня 2020 року останні залишені без змін.
		14.1. Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновку про правильність висновків судів попередніх інстанцій, що при визначенні вимог для претендентів на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи відповідач в обов`язковому порядку мав враховувати вимоги Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. "Охорона здоров`я". Тож, за встановлених у цій справі фактичних обставин, а також тієї обставини, що ОСОБА_2 не відповідав вимогам, встановленим законодавством України до начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, суд касаційної інстанції вирішив, що суди дійшли правильного висновку про визнання протиправними та скасування спірних рішень відповідача.
		15. 12 березня 2020 року через Окружний адміністративний суд м. Києва особою, яка не брала участі у справі - Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) (далі - ВО КМР (КМДА)), подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року у справі № 640/5556/19, де ця особа просила судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. 
		16. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року з посиланням на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ (набрав чинності 02 квітня 2020 року), яким розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого строки визначені, зокрема статтею 304 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину, поновлено ВО КМР (КМДА) пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2019 року у справі №640/5556/19. 
		17. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року апеляційна скарга ВО КМР (КМДА) задоволена, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2019 року скасовано з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
		18. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що проведення конкурсу на зайняття посади керівника комунального закладу охорони здоров`я відноситься до реалізації уповноваженим органом виконавчих функцій, а саме структурним підрозділом ВО КМР (КМДА) - Департаментом охорони здоров`я, відповідальність за належну організацію цього конкурсу та контроль за яким покладено саме на КМДА як ВО КМР, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, ВО КМР (КМДА) порушено.
		18.1. Стосовно суті вимог апеляційної скарги суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час оскарження позивачем зазначених рішень відповідача вони вичерпали свою дію і проведення конкурсу було завершено, а на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції третьою особою - Департаментом охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) з третьою особою - ОСОБА_2 , вже було укладено трудовий контракт, що не було взято до уваги судом першої інстанції. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку, що визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень комісії не може повернути позивача та третю особу ОСОБА_2 у попередній правовий стан, оскільки останнім вже укладено трудовий контракт, а отже відновити законні права та інтереси позивача без розірвання цього трудового контракту неможливо. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		19. 11 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Данилової Катерини Артурівни, яка діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 , у якій, з урахуванням уточненої касаційної скарги, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 року.
		20. У касаційній скарзі скаржник наполягає на відсутності порушених прав та інтересів ВО КМР (КМДА) рішенням суду першої інстанції, оскільки саме по собі підпорядкування Департаменту охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) Київській міській раді не може свідчити про автоматичне порушення прав та інтересів її виконавчого органу, оскільки Департамент є самостійним структурним підрозділом, який наділений дискреційними повноваженнями щодо проведення відповідних конкурсів на заміщення посад керівників підприємств, що належать до комунальної власності, в тому числі, й закладів охорони здоров`я. Скаржник звертає увагу, що у своїй апеляційній скарзі ВО КМР (КМДА) не зазначає, яким саме чином рішенням суду першої інстанції у цій справі вирішено питання про його права, свободи, інтереси або обов`язки. Натомість, апеляційна скарга ВО КМР (КМДА) містить формальні підстави звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2019 року у справі № 640/5556/19, що, на думку скаржника, є нічим іншим як намаганням домогтися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення протилежного рішення. На переконання скаржника, апеляційна скарга ВО КМР (КМДА) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2019 року у справі № 640/5556/19, яка була необґрунтовано задоволена Шостим апеляційним адміністративним судом, має очевидно штучний характер. 
		20.1. Скаржник вважає, що викладені у апеляційній скарзі ВО КМР (КМДА) доводи та обставини вже були розглянуті судом першої інстанції, із висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, із наданням їм належної правової оцінки, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частини 5 статті 323 КАС України мав відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ВО КМР (КМДА).
		20.2. Скаржник наголошує, що ВО КМД (КМДА) пропущено строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, оскільки КМДА, як виконавчому органу КМР, було ще у жовтні 2019 року достеменно відомо про наявність спору щодо оскарження ОСОБА_1 рішень конкурсної комісії, прийнятих у ході проведення конкурсу на заміщення посади керівника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. Таким чином, доводи апелянта, викладені останнім у його апеляційній скарзі, на рахунок того, що про ситуацію, яка є предметом цього спору та про рішення прийняті у вказаній адміністративній справі, останній дізнався з листа Департаменту охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) лише 19 лютого 2020 року не відповідали дійсності та були спрямовані виключно на подання штучної апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2019 року у справі №640/5556/19, яке станом на дату звернення ВО КМР (КМДА) до апеляційного суду вже було переглянуто та залишено без змін Верховним Судом.
		21. 11 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В.
		22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		23. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26 квітня 2021 року закінчено підготовчі дії у даній справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Позиція інших учасників справи 
		24. 26 жовтня 2020 року від Департаменту охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) надійшов відзив на касаційну скаргу, де третя особа 1 посилається на необґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а прийняте судом апеляційної інстанції рішення залишити без змін. Департамент указує на те, що позивач не оскаржував на момент оголошення його учасником конкурсу рішення комісії, оформлене протоколом від 21 лютого 2019 року про оголошення проведення конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи та встановлення у ньому кваліфікаційних вимог до претендентів, тобто на той момент він погоджувався із встановленими відповідачем кваліфікаційними вимогами та не заперечував проти участі ОСОБА_2 у конкурсі. А вже після завершення конкурсу, зокрема прийняття віповідачем рішення, оформленого протоколом від 28 березня 2019 року про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 , виникли питання щодо оскарження рішень відповідача та звернення до суду із цим позовом.
		24.1. Департамент указав, що з моменту призначення ОСОБА_2 на посаду конкурс вичерпав свою дію. З переможцем укладено трудовий контракт, тому, на думку третьої особи, оскарження позивачем означених рішень відповідача не є ефективним способом захисту порушеного права позивача, позаяк не може повернути його та ОСОБА_2 у правовий стан, який існував на час прийняття рішення відповідача про допуск позивача до вищезгаданого конкурсу. Таким чином, оскаржувані рішення відповідача є актами індивідуальної дії і стосуються призначення на посаду ОСОБА_2 , тобто виключно визначеного у них суб`єкта, і встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернуті до конкретної особи, розраховані на одноразове застосування (призначення особи) і після реалізації вичерпали свою дію.
		25. Від відповідача та третьої особи 2 відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		26. Ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження на адресу ВО КМР (КМДА), за апеляційною скаргою якої прийнято оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, було направлено засобами поштового зв`язку 08 жовтня 2020 року (поштове відправлення №0102930620030). Згідно з інформацією на офіційному веб сайті ПАТ "Укрпошта" від 20 жовтня 2020 року зазначено: "Відправлення вручено". Однак, зворотнє поштове повідомлення про вручення поштового відправлення до Верховного Суду не надійшло. Верховний Суд звернувся до ПАТ "Укрпошта" з листом, у якому просив надати інформацію щодо отримання ВО КМР (КМДА) поштового відправлення №0102930620030 та повернути до суду поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. 02 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшов лист ПАТ "Укрпошта" від 27 січня 2021 року № 33-Є-12008, у якому повідомлено про відсутність інформації щодо вречення рекомендованого листа (поштове відправлення №0102930620030). Ураховуючи викладені обставини, ухвалу Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року було повторно направлено ВО КМР (КМДА) 03 лютого 2021 року засобами поштового зв`язку, а також засобами електронного зв`язку. Ухвалу Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року отримано уповноваженим представником ВО КМР (КМДА) 08 лютого 2021 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, відзиву на касаційну скаргу від особи, яка не брала участі у справі - ВО КМР (КМДА) до суду касаційної скарги не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень суду першої та апеляційної інстанції у касаційному порядку.
		Позиція Верховного Суду
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		27. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		28. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		29. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
		30. Предметом розгляду у цій справі є прийняті постійнодіючою конкурсною комісією у лютому та березні 2019 року рішення за результатами послідовних етапів конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. Позивачем у цій справі виступає ОСОБА_1 , як один із учасників цього конкурсу.
		31. Спір у цій справі було вирішено на користь ОСОБА_1 із постановленням рішення про задоволення позову, яке за наслідками апеляційного та касаційного перегляду набуло статусу остаточного, а в учасників справи у відповідності до принципу res judicata виникли законні підстави покладатися на обов`язковість та остаточність прийнятого у цій справі судового рішення. 
		32. Водночас, після перегляду справи судом касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у справі, ВО КМР (КМДА). 
		33. Постановою суду апеляційної інстанції ця апеляційна скарга була задоволена, рішення суду першої інстанції, яке за наслідками апеляційного та касаційного перегляду набуло статусу остаточного, скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
		34. Спірним питанням у касаційній скарзі визначено правомірність скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, яке набуло статусу остаточного після перегляду в апеляційному та касаційному провадженнях, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
		35. Статтею 129 Конституції України визначено обов`язковість судового рішення як однієї з основних засад судочинства.
		36. Перегляд судового рішення, що набрало законної сили, здійснюється у випадках та з підстав, визначених законом.
		37. Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		38. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів захисту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним та опосередкованим іншими правовідносинами.
		39. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
		40. Зазначена правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, від 17 травня 2018 року у справі № 904/5618/17, від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, від 19 грудня 2018 року у справі № 826/37/17, від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17 та інших і є сталою.
		41. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої  статті 305 КАС України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
		42. Отже, у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, суд апеляційної інстанції має закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
		43. Суд звертає увагу, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірена за скаргою належної особи.
		44. Застосовуючи означені підходи до цієї справи, Верховний Суд приходить до таких висновків.
		45. Оцінюючи доводи позивача та його представника, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до частини першої статті 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15 січня 1999 року №401-XIV, виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві, а Департамент охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) є структурним підрозділом ВО КМР (КМДА).
		46. Оскільки проведення конкурсу на зайняття посади керівника комунального закладу охорони здоров`я відноситься до реалізації уповноваженим органом виконавчих функцій, а саме структурним підрозділом ВО КМР (КМДА) - Департаментом охорони здоров`я (який залучений судом першої інстанції до участі у цій справі у якості третьої особи), а відповідальність за належну організацію цього конкурсу та контроль за яким покладено саме на КМДА як виконавчий орган Київської міської ради, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права та інтереси особи, яка не брала участі у справі - ВО КМР (КМДА), порушено.
		47. З цього приводу, необхідно зауважити, що Верховний Суд висловлював загальні підходи до захисту законного інтересу, зокрема у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 461/2132/17, від 19 грудня 2018 року у справі № 826/37/17 та інших. Так, Верховний Суд наголошував, що у контексті завдань адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
		48. Охоронюваний законом інтерес (відповідно до того, як це поняття розкрито у рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004) - зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		49. Законний інтерес, якщо його порушує суб`єкт владних повноважень, може бути предметом судового захисту в порядку адміністративного судочинства. Під час розгляду справи суд з`ясовує, які саме фактичні обставини зумовлюють існування інтересу, відносини, що існують з приводу об`єкту інтересу, а також інші індивідуальні особливості, що відображають законність інтересу та необхідність судового захисту прагнень позивача.
		50. Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для особи, яка звертається за захистом цього інтересу. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу, недостатньо лише суб`єктивного твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.
		51. Свою заінтересованість ВО КМР (КМДА) обґрунтовує тим, що наказом Департаменту охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) "Про призначення на посаду начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_2 " від 09  квітня 2019 року № 331/к ОСОБА_2 призначений на посаду начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи з 10 квітня 2019 року шляхом укладання з ним контракту за результатами конкурсу.
		52. Водночас, цей наказ є предметом розгляду у іншому провадженні - у справі № 640/7170/19 за позовом ОСОБА_1 , де останній визначив відповідачем Департамент охорони здоров`я ВО КМР (КМДА), який наділений адміністративною процесуальною правосуб`єктністю, у зв`язку з чим має здатність самостійно представляти свої інтереси в судах. 
		53. Щодо наявності порушених прав, як предмету судового захисту, у суб`єктів владних повноважень, які звертаються до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції, як особи, які не брали участі у справі, але вважають, що цим рішенням вирішено питання про їх права чи інтереси, Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2019 року у справі № 826/7320/17 сформулював такі загальні підходи.
		54. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		55. Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали дозвіл на вчинення певних дій та в наступному діяли виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. 
		56. Таким чином, участь органів державної влади та органів місцевого самоврядування у судовому процесі пов`язана саме з їх компетенцією у здійсненні їх повноважень, що одночасно виключає наявність у них будь-яких прав, свобод та інтересів.
		57. Колегія суддів уважає, що правові висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 26 вересня 2019 року у справі № 826/7320/17, є застосовними і до цієї справи, позаяк заявником апеляційної скарги, як особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси, є Київська міська державна адміністрація, яка є виконавчим органом Київської міської ради та паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади у м. Києві. Тому суд апеляційної інстанції не міг досліджувати та встановлювати статус ВО КМР (КМДА), як особи з певним обсягом прав, свобод та інтересів, в контексті питання чи вирішувались вони судом першої інстанції, оскільки вказаний скаржник їх не має.
		58. Доводи ВО КМР (КМДА), які стали підставою для відкриття апеляційного провадження є абстрактними, без жодного обґрунтування впливу оскаржуваного рішення на конкретні реально виражені їхні права, інтереси та (або) обов`язки.
		59. Оскільки ВО КМР (КМДА) не є учасником (суб`єктом) правовідносин у процедурі проведення конкурсу на зайняття посади начальника Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, а прийняте рішення суду першої інстанції, залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, не містить прямого висновку про права, інтереси чи обов`язки ВО КМР (КМДА), то Верховний Суд приходить до висновку, що ВО КМР (КМДА) не має права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.
		60. Реагуючи на доводи касаційної скарги в частині безпідставного поновлення судом апеляційної інстанції скаржнику ВО КМР (КМДА) строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд враховує таке.
		61. Відповідно до положень статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		62. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
		63. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		64. Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 823/2363/18 сформулював критерії, яким має відповідати причина пропуску строку звернення до суду з тим, щоб вважатися поважною.  У цій постанові Суд наголосив, що такі причини мають відповідати одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		65. При цьому, колегія суддів зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
		66. Апеляційну скаргу подано ВО КМР (КМДА) 12 березня 2020 року. При цьому, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, ВО КМР (КМДА) як на підставу для поновлення строку посилався на те, що він не брав участь у справі, а про наявність оскаржуваного рішення дізнався з листа Департаменту охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) від 17 лютого 2020 року №061-1595/10. 
		67. Верховний Суд враховує, що Департамент охорони здоров`я ВО КМР (КМДА) був залучений судом першої інстанції до участі у цій справі у якості третьої особи, яка не має самостійних вимог на предмет спору, та був наділений усіма процесуальними правами, наданими третім особам процесуальним законом. Отже ВО КМР (КМДА), структурним підрозділом якого являється цей Департамент, мав об`єктивну можливість знати про розгляд цієї справи судом та результати такого розгляду. 
		68. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 квітня 2020 року, з посиланням на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, яким розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого строки визначені, зокрема статтею 304 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину, поновив ВО КМР (КМДА) пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2019 року у справі № 640/5556/19. 
		69. Разом з тим, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ набрав чинності 02 квітня 2020 року.
		70. Відтак, у період після закінчення визначеного правилами статті 295 КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року, яке набрало законної сили 19 вересня 2019 року, та до набрання чинності Законом № 540-ІХ були відсутні підстави, з якими суд апеляційної інстанції пов`язав поважність пропуску ВО КМР (КМДА) стоку на апеляціне оскарження. 
		71. За наведених обставин, Верховний Суд констатує, що ВО КМР (КМДА) у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не було наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено, належних та достатніх підстав, за наявності яких причини пропуску встановленого законом строку апеляційного оскарження рішення суду, можна визнати поважними. Отже, суд апеляційної інстанції без будь-якого аналізу поважності пропуску строку апеляційного оскарження, без законних підстав поновив ВО КМР (КМДА) пропущений строк апеляційного оскарження рішення суду, чим допустив порушення приписів частини третьої статті 295 КАС України.
		72. За таких обставин Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги стосовно того, що суд апеляційної інстанції не мав правових підстав для перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ВО КМР (КМДА). 
		73. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata) та є порушенням засад адміністративного судочинства, зокрема принципу обов`язковості судового рішення. 
		74. Оскільки судом апеляційної інстанції переглянуто рішення, що набрало законної сили без передбачених законом підстав, то Верховний Суд не має правових підстав переглядати правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права в іншій частині оскаржуваного рішення. Відтак, Верховний Суд не надає оцінку іншим доводам касаційної скарги.  
		75. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		76. На підставі наведеного касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Данилова К.А., підлягає задоволенню, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року належить скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року - залишити в силі.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		77. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу адвоката Данилової Катерини Артурівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
		2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 640/5556/19 скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк  В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...